Тема: Професійно і неформально
Групи юристів у соціальних мережах наразі далекі від того, щоб по-справжньому згуртувати професійну спільноту
Правничі спільноти і профілі, що існують в українському сегменті «ВКонтакте», Facebook, LiveJournal, Twitter, неоднаково популярні в кожній з цих соціальних мереж. Це залежить насамперед від кількісної аудиторії кожної з них та її інтересів, а також функціоналу і спрямованості ресурсів. Наприклад, Twitter не пристосований для всебічної презентації свого профілю, активного коментування та дискусій, натомість ідеально підходить для публікації стислих інформаційних повідомлень. Тому акаунт юриста у Twitter доцільний лише тоді, якщо йому постійно є що сказати своїм фоллоуерам: можна передавати події з судових засідань, скидати посилання на законопроекти і коротко коментувати їх. Водночас LiveJournal може залишатися «на плаву» навіть у разі, якщо його автор публікує пости кілька разів на тиждень, а то й на місяць.
Відносна популярність
Найпопулярнішою соціальною мережею на теренах СНД досі залишається російська «ВКонтакте». Відповідно, найбільш численні групи на юридичну тематику зареєстровані саме там. Так, на сторінку юридичної спільноти «Клуб юристов Украины» в соцмережі «ВКонтакте» підписалися понад 26 тисяч осіб. У Facebook її аналог уподобали лише 85 осіб.
Іншою популярною юридичною сторінкою «ВКонтакте» є відкрита група Юристи.ua, яка налічує близько 20 тисяч учасників. Крім суто професійного, вона також містить розважальний контент, але не в значних обсягах. Цікавою ініціативою є регіональні «філії» групи Юристи.ua — сторінки, що об’єднують юристів з різних областей. Це може бути корисним для обговорення проблем і подій, нецікавих і невідомих на всеукраїнському рівні, але актуальних на рівні місцевому.
Сторінка сайту «Юристи. Твоя професійна мережа» у Facebook має 1 557 друзів, але виконує здебільшого репрезентативну функцію. Принаймні, стіна цього акаунту фактично позбавлена інформативної складової, не враховуючи спаму. Варто сказати, що однойменний сайт сам позиціонує себе як професійна соціальна мережа правників. Виходить, маємо сторінку соціальної мережі в іншій соцмережі.
У Facebook є ще один правничий клуб — «Клуб юристов Украины LegistUA», сторінка якого ведеться від імені сайту «LegistUA. Место, где собираются юристы». У Facebook ця сторінка ще менш популярна, аніж згадуваний раніше клуб сайту Legalans (29 «лайків»). У «ВКонтакте» сайт LegistUA представлено відкритою групою «Юридический форум — STATUTE», до якої наразі вступило 1 806 осіб. У ній обговорення відбувається за галузями права. У Twitter сторінка LegistUA, до речі, більш популярна, ніж на Facebook (89 фоллоуерів).
Ще рости й рости
Таким чином, за кількістю учасників найбільшу популярність мають юридичні групи у «ВКонтакте». Утім, упродовж останніх років Facebook набирає все більшої популярності на пострадянському просторі, стаючи майданчиком, зокрема, для професійного спілкування, тоді як «ВКонтакте» має репутацію більш «простонародної» мережі. Про інші популярні інтернет-сервіси — LiveJournal і Twitter — у контексті використання їх юристами важко сказати щось однозначне. У «Живому Журналі», наприклад, по-справжньому популярних і активних спільнот українських юристів виявлено не було. Утім, саме в «ЖЖ» було знайдено теоретично найбільш оригінальні в СНД сторінки правового спрямування. Теоретично — бо вони не відповідали авансованій у їхній назві ідеї і наповнювалися інформаційним сміттям.
Тож на сьогодні в Україні по-справжньому якісних юридичних профілів у соцмережах мінімум — наявні наповнюються почасти не тим, чим би мали. Особи, які їх ведуть, явно економлять на SMM-фахівцях, покладаючись на власні трудові ресурси та не вдаючись до професійної розкрути і високоякісного наповнення цих сторінок.
ДИСКУСІЯ
Наскільки задовольняють потреби юридичної спільноти у спілкуванні та обміні досвідом звичайні соціальні мережі?
Чи потрібні правникам соцмережі з винятково професійною спрямованістю?
Володимир БРИТАНЧУК,
суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ
Я цілком підтримую створення та впровадження правових соціальних мереж, оскільки вони є додатковим засобом комунікації, який дозволяє представникам юридичної спільноти обмінюватися думками, обговорювати правові проблеми та допомагає в професійній діяльності. Так, судді можуть підказати один одному, як правильно вирішити ту чи іншу справу. Приклади такого спілкування суддів у соціальних мережах є в інших державах, зокрема в Канаді.
Денис КАЧКІН,
керуючий партнер ЮК «Качкін і Партнери» (Росія)
Я є прихильником просування в Інтернеті, тому приділяю багато часу соціальним мережам. Звичайно, читаю пости колег на спеціалізованих майданчиках, але сам більш активно пишу, наприклад, у Facebook. Там я постійно спілкуюся з колегами з інших компаній — як з Росії, так і з інших країн. Моя робота передбачає постійні комунікації, тому я намагаюся писати, на які заходи йду, куди збираюся поїхати найближчим часом, які новини здалися мені цікавими тощо. У мене також є акаунт в LinkedIn, який виконує насамперед довідкову функцію і дає змогу скласти загальне уявлення про ділові контакти того чи іншого професіонала. Ми також працюємо і над просуванням компанії в соціальних мережах, оскільки розуміємо, наскільки важлива публічність для юридичної компанії. Інфоприводами можуть бути семінари, інші події з нашою участю, цікаві коментарі у ЗМІ. Ведення сторінки компанії дозволяє також обмінюватися інформацією з нашими колегами, партнерами, оскільки їхні новини нам теж дуже цікаві.
Ярослав БАБИЧ,
керуючий партнер, адвокат ЮФ «ITT-Лекс»
Мені відомі кілька соціальних мереж, до яких можна застосувати термін «професійні», насамперед, LinkedIn. Ця мережа містить низку юридичних спільнот, різних за своєю метою і складом учасників. З «наших» такою мережею можна умовно назвати форуми «Ліги». На роль професійної соцмережі так само претендує pravotoday. Повноцінна професійна мережа українських юристів і адвокатів перебуває на стадії становлення, розуміння того, що, як і для кого робити. Необхідність у ній як у своєрідній інфраструктурі вже давно визріла. У першу чергу — це необхідність обміну професійним досвідом не тільки на спеціалізованих форумах і з’їздах «у реалі», але й в онлайні. Без додаткових витрат часу, зусиль і формальностей.
Крім того, повноцінна професійна соціальна мережа дала б можливість більш чітко позиціонувати себе на ринку юридичних послуг, спостерігати за діями партнерів і конкурентів, постійно оновлювати своє бачення ринку юридичних послуг у цілому. Здійснювати це, в крайньому разі, частіше, ніж це нині робиться в періодичних оглядах ринку. Ще одна важлива функція соцмережі — пошук партнерів, створення стратегічних і так званих попроектних альянсів. Останнє і найскладніше, на мій погляд, — зробити цю соцмережу цікавою і корисною для потенційного клієнта. Щоб уявити, в чому складність, можна зайти на якийсь форум лікарів і спробувати зрозуміти, про що вони говорять. Те ж саме про нашу «пташину» мову нерідко доводиться чути від людей, далеких від юридичної професії. Треба бути ближчими до народу, якраз це є умовою живучості такої мережі. Тільки цікава для клієнта і потенційного клієнта соцмережа буде самоокупною і, не варто виключати, прибутковою.
Андрій КОЛОТІЙ,
адвокат київського офісу ЮФ «Халас і Партнери» (Польща)
На сьогодні найбільшою популярністю серед українських правників користується соцмережа Facebook. Це пояснюється її великою міжнародною аудиторією та широкими можливостями для отримання необхідної інформації у сфері права. Більшість юридичних компаній — як українських, так і міжнародних — ведуть свої групи у Facebook, розміщують рекламу та користуються цією мережею для перевірки потенційних кандидатів на роботу.
Мережа LinkedIn не є класичною соціальною мережею і використовується винятково HR-департаментами юридичних компаній для пошуку і перевірки нових працівників компанії. Важко виокремити конкретні юридичні групи, учасником яких я є, але в переважній більшості вони дотично пов’язані з юридичною професією. Мені спадає на думку, наприклад, група, яка інформує про фільми, пов’язані з професією правника.
Які вітчизняні юридичні ресурси ви використовуєте?
Чого очікуєте від українських соцмереж для професіоналів у галузі права?
Галина КАНИГІНА,
суддя Верховного Суду України
Особисто я намагалася користуватися сайтами правової тематики — як російськими, так і українськими. На деяких із них необхідно реєструватися, надавати інформацію особистого характеру. Для мене це незручно, а у деяких випадках і неприйнятно.
Урешті-решт, я зупинилася на українських сайтах: «Юридична практика», «Судово-юридична газета», «Закон і бізнес». Мені дуже зручно ознайомлюватися з новинами на порталі «Юридична практика», у тому числі — про прийняття нових законодавчих актів. Якщо потрібно, я переходжу на відповідний сайт, де безпосередньо міститься цей документ.
Що стосується обговорення новин про дії політиків або прийнятого судового рішення, я ніколи не беру в цьому участі.
Іноді цікавлюся коментарями до повідомлень на сайті «Юридична практика».
Колегам-юристам хотілося б побажати бути більш коректними один до одного, писати згідно з нормами орфографії та не демонструвати юридичну безграмотність.
Денис ХОМЧЕНКОВ,
помічник заступника голови Вищого господарського суду України відділу забезпечення роботи заступника голови ВГСУ
По-перше, необхідно визначитися з метою створення такої мережі. По-друге, потрібно розуміти, на яку цільову аудиторію буде орієнтований контент, що міститься у мережі. Автоматично виникає запитання: в разі наповнення сайту винятково професійною інформацією та пропозиціями для обговорення лише вузькоспеціалізованих тем одразу відбуватиметься суттєве звуження охоплюваної аудиторії, адже сприйняти запропоновану інформацію та взяти участь у діалозі на однаковому рівні зможуть лише користувачі, які володіють певними знаннями та навичками. І навпаки, надання контенту більш популяризованого характеру може відштовхнути професіоналів галузі.
Яскравим прикладом втілення викладених вимог на вітчизняних теренах є мережа «Феміда». Її розробники змогли поєднати неформальне спілкування фахівців правової галузі з одночасним обговоренням актуальних проблем судочинства.
Функціональність цієї мережі забезпечена наявністю груп обговорень, бібліотеками документів спільноти, календарем подій, анонсами, корисними посиланнями тощо.
При цьому «Феміда» поєднує інформаційну безпеку зі зручністю і легкістю доступу до мережі потенційних користувачів. Всім без винятку бажаючим можливість повного доступу до сайту не надається. Юристи отримують можливість стати повноправними користувачами сайту шляхом заповнення анкети учасника, яка виключає анонімність основних даних. З метою своєчасного реагування на порушення правил користування цим ресурсом адміністрація здійснює ретельний моніторинг наданої до соціальної мережі інформації.
Ще одним важливим аспектом, що обумовлює корисність та актуальність «Феміди», є своєчасне наповнення її інформацією, яка має не лише теоретичний, науковий, а й прикладний характер. Практична реалізація цього полягає не лише у пасивному очікуванні надання користувачами цікавих і актуальних тем, новел законодавства чи дискусійних прикладів судової практики, а й в активній участі адміністрації ресурсу в наповненні віртуального дискусійного майданчика такою інформацією. При цьому джерелом слугують не лише суто інформаційні сайти, а й аналогічні юридичні соцмережі інших країн.
Єгор ІГНАТІЧЕВ,
юрист АФ «Грамацький і Партнери»
З одного боку, юридичний бізнес давно почав відтворювати себе як велика соціальна мережа, а з другого — відкритість, доступність й анонімність поширюваної в мережі інформації ніби суперечить самим засадам юридичної професії, деяким кваліфікаційним та етичним вимогам.
Наразі професійне середовище не надто відчуває нестачу спеціалізованих юридичних мереж, оскільки формальні та неформальні комунікації правників цілком інтегровані у відповідні групи пристосованих для цього популярних соціальних мереж.
Адвокати та юристи АФ «Грамацький і Партнери» беруть участь у таких групах в межах Facebook та LinkedIn. Деякі з наших працівників втілюють свою медіаактивність у формі блогу.
Основними напрямами подальшого розвитку соцмереж для правників, на мою думку, мають стати, зокрема, прикладний характер інформації, яку вони міститимуть; збільшення серед користувачів таких мереж кількості авторитетних юристів; якість, цікавість інформації, можливо, нестандартність форми її подання; налагодження у мережі сервісу пошуку нових ділових контактів; створення можливостей для каталогізації юридичних консультантів за сферами практик та іншими ознаками, а також розвитку та просування власних сторінок-портфоліо — як окремих юристів, так і юридичних фірм. Загалом правнича соціальна мережа має стати не копією вже існуючих, а веб-майданчиком для вільного та фахового обговорення нагальних проблем професії.
