Захист бізнесу: Тиснути рухи
Непрямі інструменти захисту бізнесу від тиску правоохоронних органів при правильному застосуванні можуть бути дієвими та ефективними
Попри вічний процес реформування правоохоронної системи, навички «захисту бізнесу» від державних, а особливо — правоохоронних, органів залишаються в Україні актуальними.
І, на жаль, далеко не завжди передбачені законом методи захисту від незаконного тиску з боку держави є ефективними. У більшості випадків усі подання скарги до вищих інстанцій або до судів перетворюються на нескінченну і безглузду переписку.
У цій статті хочу дати загальний огляд деяких непрямих інструментів, які ми використовуємо у своїй практиці і які так чи інакше довели свою ефективність. Це — не універсальний алгоритм і не вичерпний список. Крім того, використання цих інструментів не звільняє від необхідності захищати свої інтереси в передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) України порядку (хоча досить часто така робота не дає прямих і очевидних результатів).
Рада бізнес-омбудсмена
З моєї практики, Рада бізнес-омбудсмена (РБО) — найефективніша з квазідержавних інституцій, які існували в Україні з 2014 року.
Хоча формально статус РБО — консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України, його участь у справі змушує правоохоронний орган щонайменше діяти в межах закону і без зловживань. Між РБО і більшістю правоохоронних органів підписані меморандуми про співпрацю, в межах яких відбувається взаємодія в конкретних справах.
Фактично РБО уповноважена розглядати будь-який спір між бізнесом і державою, виступаючи незалежним медіатором. Крім спорів, вирішення яких передане до суду. Тобто РБО не може допомогти в кейсі, наприклад, при знятті арешту з нерухомості, оскільки такі повноваження має лише суд.
Найефективніша допомога РБО —
в ситуаціях, коли слідчий або прокурор не виконує передбачені законом обов’язки: повернути тимчасово вилучене майно, на яке не накладено арешт, звернутися до суду з клопотанням про закриття провадження, якщо минув термін давності для притягнення до відповідальності.
Водночас, якщо у чиновника є дискреції в ухваленні рішення (наприклад, закрити чи ні кримінальне провадження) і зацікавленість у зловживанні повноваженнями, РБО не може зобов’язати виконати конкретні дії. Але завдяки РБО до кейсу буде привернуто увагу керівництва органу, яке, у свою чергу, дисциплінуватиме слідчого/прокурора і змушуватиме його утриматися від явно незаконних дій.
Інші квазідержавні інституції
Крім Ради бізнес-омбудсмена, в Україні утворено і нині працюють інші інституції з підтримки та захисту інтересів бізнесу та інвесторів. Частина з них створювались з великим висвітленням у ЗМІ, але дуже швидко і без зайвого галасу були ліквідовані (наприклад, Комісія із захисту бізнесу, передбачена законом «Маски-шоу стоп»).
З особистої практики, у кейсах із захисту інтересів іноземних інвесторів найефективнішим був UkraineInvest. Принцип роботи схожий на РБО: при обґрунтованому зверненні представника інвестора призначається координатор, який аналізує надані дані, забезпечує звернення до необхідних органів і контролює статус розгляду питання.
У ході супроводження кейса UkraineInvest надсилає звернення як безпосередньо до органу, з яким бізнес має спір (наприклад, конкретне керівництво податкової міліції), так і до вищого керівництва органу зі своїм баченням, запитом чи рекомендацією.
Бізнес-асоціації та інші громадські організації
В Україні є значна кількість ефективних бізнес- і галузевих асоціацій. Спеціально не вказую назви, щоб не склалося враження про їх більшу чи меншу ефективність.
Як правило, асоціація може діяти в інтересах її учасника. Тому важливо перебувати в її лавах до настання проблеми, а не вступати тільки з метою отримання підтримки.
З моєї точки зору, використання асоціацій ефективне з метою, по-перше, привернення уваги бізнес-спільноти до ситуації і, по-друге, налагодження зв’язку з керівниками правоохоронних органів, якого у «звичайному порядку» домогтися складно. У результаті ініціативні слідчий та прокурор можуть усвідомити відсутність процесуальної перспективи у справі, суттєво знизити тиск на бізнес або, щонайменше, розпочати діяти у рамках КПК України.
Водночас жодна громадська структура не може забезпечити прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні або його закриття.
Дисциплінарні процедури і кримінальні провадження щодо посадовців
В Україні склалася думка (на жаль, заснована на практиці), що дисциплінарні процедури неефективні і не призводять до притягнення до відповідальності. У зв’язку із цим компанії часто не звертаються до дисциплінарних органів для захисту своїх інтересів.
Однак така позиція хибна!
По-перше, дисциплінарне провадження є фактично єдиним передбаченим законом способом оскарження дій чиновника. Його ігнорування завжди дає змогу опонентові в особі держави вказати, що компанія не оскаржила незаконні дії, а тому погодилася з ними.
По-друге, ініціювання провадження стосовно слідчого або прокурора (як і будь-якого іншого чиновника) створить для нього додаткове заняття у вигляді написання пояснювальних, рапортів, допитів та інших дій. Це відволікатиме від основного — тиску на конкретний бізнес — і покаже принципову готовність захищати свої інтереси.
При цьому провадження можуть стосуватися не тільки порушень щодо вашої компанії, а й інших фактів: порушення порядку декларування, зловживання в інших справах, відсутність відповідей на запити.
По-третє, подаючи заяву про початок дисциплінарного провадження, ви ніколи не знаєте, яке воно за рахунком і скільки дисциплінарних стягнень уже застосовано до чиновника. Можливо, ваша заява стане останньою краплею для реального притягнення чиновника до відповідальності.
PR/публічність
При захисті від незаконних дій правоохоронних органів неможливо обійтися без використання правильного PR. Цій темі потрібно присвятити не одну статтю. Але якщо коротко, є кілька універсальних тез.
Перша. Не будь-яка слідча активність є порушенням прав компанії. Досить часто обшук — неприємна, але законна і рядова дія у рамках кримінальної справи. У такому випадку не варто розголошувати про його проведення.
Друга. PR повинен бути системним і співвідноситися зі стратегією захисту. Часто можна зустріти повідомлення в соціальних мережах або на сайті компанії про обшук, захоплення тощо. Але через рік інформації про результат атаки вже не знайти (відбили, не відбили, помилкова тривога тощо).
Третя. PR у захисті повинен мати мету. Якщо спрощено, такою метою може бути: м’який тиск на правоохоронний орган через публічність, захист репутації бізнесу і менеджменту, донесення своєї позиції до широкої громадськості (якщо держава сама висвітлює справу в обвинувальному форматі). Виходячи з цього, і повинні формулюватися всі повідомлення.
Захист бізнесу в Україні продовжує залишатися проблемою самого бізнесу. Тому в разі незаконних дій стосовно компанії важливо використовувати всі можливі способи захисту своїх прав та інтересів. Лише таким чином можна досягти результату, захиститися від наявної проблеми у вигляді кримінальної справи і запобігти наступним.