Особистість: Осягати успіх

Ставити максимальні завдання і ніколи не зупинятися на досягнутому — такі життєві принципи дають змогу якнайкраще досягати поставлених цілей і... рухатись далі. Президент адвокатського об’єднання «Всеукраїнська асоціація адвокатів» Юлія Татік секретом свого успіху вважає постійний саморозвиток, адже для побудови кар'єри лише диплома з відзнакою про здобуття вищої юридичної освіти замало. Сьогодення спонукає нас оволодівати новими професіями, знаннями, змушує шукати інші підходи, пропонувати нові можливості. Але одна з найголовніших якостей сьогодні — вміти запалювати однодумців спільною ідеєю і вести за собою, попри будь-які перешкоди. Як віднайти цей шлях, пані Юлія поділилась з читачами «УЮ»

Пані Юліє, ви очолюєте адвокатське об’єднання, що для українського ринку юридичних послуг є, швидше, винятком. Чому попри те, що юристи — жінки та чоловіки — у професії рівні, керівниць юридичних фірм — одиниці?

Справді, жінок серед керівників близько 20 %, але при цьому треба брати до уваги насамперед характер людини, її лідерські якості, цілеспрямованість на досягнення кінцевого результату. У поєднанні з професіоналізмом це дає змогу вирішувати завдання будь-якої складності.

Але все це можливе лише за наявності високопрофесійної команди, об’єднаної єдиною метою. Наше адвокатське об’єднання «Всеукраїнська асоціація адвокатів» було створене у 2016 році, і з кожним роком професійної діяльності наш штат поповнюється кваліфікованим персоналом різних напрямів, такими як експерт-поліграфолог, психолог, що в цілому дає змогу повною мірою надати якісну допомогу кожній людині, яка звертається до нас. Наразі основні спеціалізації нашої діяльності — це корпоративні спори, спори, пов’язані з відновленням платоспроможності боржника або визнанням його банкрутом, дифамаційні спори та певні категорії цивільних спорів. При цьому я не можу сказати, що керівник адвокатського об’єднання — жінка — це нонсенс чи новація, оскільки сьогодні в нашій країні все частіше ми бачимо жінок, які займають керівні посади, як у Кабінеті Міністрів України, Верховній Раді України, так і в інших органах. Останньою новиною стало призначення на посаду Генерального прокурора України жінки, що стало новацією для українського суспільства, оскільки раніше цю посаду очолювали винятково чоловіки. А тому можу сказати: жінка-керівник — це те поняття, яке не до кінця сприймається нашим суспільством, проте є прогресивною практикою у країнах Європи.

 

Ви також є експертом-поліграфологом. Які особливості цієї діяльності виділите?

Передусім зазначу, що впровадження поліграфа починалось із правоохоронних структур та спецслужб, але набуло широкого впровадження і в суспільне життя. Прикладами цьому є перевірка кандидатів на роботу, перевірка діючого персоналу, перевірка топменеджменту, перевірка подружніх відносин, перевірка залежності осіб від шкідливих звичок, перевірки близького оточення (водії, охоронці, прибиральниці) тощо.

Проведення перевірок з використанням поліграфа в Україні є законним. Нормативні акти, що сьогодні передбачають можливість їх проведення, — це стаття 28 Конституції України, стаття 281 Цивільного кодексу України та стаття 26 Кодексу законів про працю України.

В Україні також проводяться судові психологічні експертизи з використанням поліграфа, які на сьогодні регулюються Законом України «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року.

З жовтня 2019 року зі змінами до Закону України «Про судову експертизу» психологічні експертизи із застосуванням поліграфа можуть проводити не тільки державні спеціалізовані установи, в тому числі Київський інститут судових експертиз, але й приватні експерти-поліграфологи. При цьому суди зобов’язані приймати висновки експертиз з використанням поліграфа приватних експертів так само, як і висновки інститутів судових експертиз чи інших державних спеціалізованих установ.

Оскільки поліграфні експертизи є різновидом психологічних експертиз, то саме судовий експерт обов’язково повинен мати вищу освіту за спеціальністю «психологія», а також освіту поліграфолога, яка буде підтверджена дипломом або свідоцтвом державного зразка.

 

Хто зазвичай ініціює процедуру проведення такої перевірки?

Роботодавці. Проте якщо йдеться про судовий розгляд, то найчастіше це робить сторона захисту, яка намагається таким чином підтвердити правдоподібність алібі обвинуваченого чи підозрюваного, тобто це вагомий «плюс» у захисній стратегії. При цьому люди часто погоджуються, бо це в їхніх інтересах, адже потім ці докази подаються до суду і стають в основу доказової бази.

 

У вашій практиці вже були випадки, коли оскаржувалися результати поліграфа або самої процедури?

Оскарження саме результату не спостерігали, адже ця процедура проводиться кваліфікованими експертами, які мають відповідне свідоцтво, є членами Всеукраїнської асоціації поліграфологів України, мають необхідну документацію.

Та при цьому є нарікання тієї чи іншої сторони, яка виступає проти певного висновку поліграфолога. Але остаточне слово, якщо ми беремо експертизу з огляду на розгляд конкретної справи, залишається, звичайно ж, за судом, який робить висновок, покладаючись не тільки на результати поліграфа, але й виходячи з усіх доказів, які є у справі.

 

Сьогодні поліграф застосовується не лише у кримінальних справах, але й у бізнесі. Як врахувати пов’язані з цим етичні моменти та уникнути труднощів?

Так, в останні роки поліграф усе частіше користується попитом у сфері бізнесу. Багато хто з керівників та власників бізнесу бажають знати дещо про людей, які влаштовуються до них на роботу. Іноді звертаються керівники з проханням провести внутрішнє службове розслідування на підприємстві. Передусім варто зазначити, що процедура перевірки з використанням поліграфа завжди є добровільною і проводиться тільки після підписання письмової згоди обстежуваним. Якщо в компанії є політика проведення поліграфних перевірок, то всі співробітники зазвичай погоджуються проходити їх. Тому проблем не виникає, завжди шукається золота середина в цьому питанні, керівництво вдається до певних психологічних моментів, щоб підготувати колектив до того, що поліграф є обов’язковою умовою для підтвердження своєї незаплямованої репутації або при прийомі на роботу. Це також має важливе значення у бізнесі. Хочеться тільки побажати замовникам ретельно підбирати експерта-поліграфолога, який якісно підготується до кожного обстеження, виконає свою роботу і надасть розгорнуті висновки щодо того чи іншого співробітника.

Ви робите акцент на тому, що ваше об’єднання — адвокатське. Чи вважаєте ви, що сьогоднішня вітчизняна адвокатура розвивається у правильному напрямку?

Так, процес розвитку не припиняється, на сьогодні розробляється новий законопроєкт про адвокатуру та адвокатську діяльність, який, на думку адвокатської спільноти, усуне суперечливі моменти. Але водночас адвокатура повинна бути незалежною від інших гілок влади, не піддаватися впливу.

На цей момент Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в існуючій редакції дає певні гарантії кожному адвокату, але відбувається те, що ми називаємо свавіллям, а саме — дії, які не відповідають закону, як правило, з боку правоохоронних органів. Тому дуже хотілося б, аби права адвокатів не порушувалися, а адвокатура залишалася незалежною, могла розвиватися всередині і не відчувала тиску з боку законодавчої чи виконавчої влади.

Сьогодні ми можемо спостерігати обшуки в адвокатських об’єднаннях, уже усталеною стала практика, коли відбувається порушення норм закону, а саме — статей 22–23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо адвокатської таємниці та гарантій адвокатської діяльності, багато хто не звертає на це уваги, що є дуже поганим кроком для нашої країни, яка позиціонує себе як європейська. Тому сподіваюся, що кожен орган у межах своєї діяльності керуватиметься винятково законом, а не своїми внутрішніми переконаннями.

Ваша компанія активно розвиває практику щодо захисту честі та гідності. Якщо у справах про відшкодування матеріальних збитків зазвичай все більш-менш зрозуміло, то як виміряти збиток у таких справах?

Дифамаційні спори сьогодні стають дедалі більш актуальними, бо в публічній площині люди часто обговорюють іншу людину або якусь структуру, вживаючи при цьому вирази, які паплюжать честь і гідність, якщо ми говоримо про фізичну особу, і ділову репутацію, якщо говоримо про особу юридичну. Ця категорія спорів є дуже вузькою і має певну специфіку, але вона є дуже важливою для належного та коректного розвитку нашого суспільства.

До нас звертаються різні категорії громадян, серед яких є і політики, і бізнесмени, тож з огляду на досвід, зазначу, що цей напрям є дуже перспективним. Але багато що залежить від обраної стратегії, тому треба напрочуд ретельно підходити до формування позиції для отримання позитивного результату в судових процесах.

Якщо говорити про компенсації за моральну шкоду, що завдана фізичній чи юридичній особі у зв’язку з поширенням недостовірних даних про неї, це також є однією з позовних вимог у таких спорах. Але про якісь мільйонні кошти з приводу відшкодування, звісно, не йдеться, хоча клієнтам цього і хотілося б. Ми говоримо про суму, пропорційну заподіяній моральній шкоді, якої зазнала людина, стягнути її та отримати необхідний результат цілком реально. При цьому Верховний Суд, виходячи з поперед­ньої практики, намагався кінцево віднести такі категорії спорів до оціночних суджень. Але це дуже поверхове бачення, і багато хто цим користувався, щоб уникнути будь-якої відповідальності, пославшись саме на формулювання «оціночне судження». Але в нашій практиці ми досягаємо того, щоб такі вирази визнавалися фактичними твердженнями і щоб суд зобов’язував людину, яка поширила неправдиву інформацію, спростовувати її.

Кожен такий спір — дуже особистий, для когось важливо отримати одну гривню компенсації і сатисфакцію, іншим важлива сума компенсації — все індивідуально.

 

Як ви себе підтримуєте в постійній професійній формі?

Потрібно розвиватися, причому щодня! У наш час це є ключовим рушієм. Кожна людина в нашій професії розуміє, що без саморозвитку ти будеш завжди на крок позаду. Тому треба якомога частіше відвідувати лекції, семінари та конференції з різних напрямів — це розвиває людину і показує, куди рухатися і здобувати відповідні знання.

«Плюс» і «мінус» юридичної сфери полягає в тому, що відсутність розвитку унеможливлює надання кваліфікованої юридичної допомоги. Тому потрібно постійно моніторити законодавчі зміни, набувати нових навичок, відвідувати фахові заходи, де колеги з такою ж спеціалізацією можуть поділитися новаціями і досягненнями.

Дуже важливим є міжнародний напрям. Мені випала честь у складі української делегації взяти участь у Національному молитовному сніданку у Вашингтоні за присутності президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, де були присутні представники різних країн, професій та конфесій. Ми мали безліч зустрічей з американськими політиками, бізнесменами, а також з колегами з інших країн світу. Подібні заходи — чудова нагода для обміну досвідом та налагодження міжнародних зв’язків.

-->