Тема: Торгвисновки

Іван БАРАНЕНКО,
юрист Sayenko Kharenko

Тетяна ТАНЧИН,
юристка Sayenko Kharenko

Як карантин та епідемія вплинули на правила міжнародної торгівлі

Епідемія COVID-19 суттєво вплинула не тільки на повсякденне життя, а й на бізнес, у тому числі на міжнародну торгівлю. В нових умовах держави застосовують заходи, спрямовані на захист населення, до яких належить обмеження (а подекуди навпаки — лібералізація) правил торгівлі.

 

Як відстежуються міжнародні торгові обмеження?

Міжнародним майданчиком для обміну інформацією про наявні обмеження є Світова організація торгівлі (СОТ). Своєчасний обмін інформацією про умови торгівлі між державами передбачений низкою угод СОТ, зокрема, Рішенням про процедури нотифікації кількісних обмежень та статтею 12 Угоди про сільське господарство.

З початку епідемії СОТ неодноразово наголошувала на необхідності подачі урядами повідомлень про застосування міжнародних обмежень у торгівлі. І хоча в березні низка країн, що застосували обмеження, з певних причин повідомлення про них не надавали, у квітні, за інформацією СОТ, застосування обмежень стало більш прозорим. Станом на 30 квітня члени СОТ надіслали 100 пові­домлень про обмеження у сфері міжнародної торгівлі.

 

Які заходи були запроваджені

Держави застосовують як обмеження, так і лібералізацію міжнародної торгівлі. Торгові обмеження можуть приймати різну форму, наприк­лад, заборони експорту чи імпорту, неавтоматичного ліцензування, квотування. Окремою категорією обмежень є технічні, санітарні та фітосанітарні бар’єри.

 

Експорт товарів членами СОТ

91 держава ввела експортні обмеження/заборони.

Серед товарів, які потрапили під експортні заборони, переважають ліки, медичне обладнання, маски, медичні вентилятори, захисні окуляри, хірургічні рукавички та дезінфікуючі засоби. Окремою категорією є харчові продукти (низка експертів уже попередили, що карантинні заходи можуть призвести до перебоїв у ланцюгах їх поставок).

Серед неочевидних товарів медичного та санітарного призначення Єгипет заборонив експорт туалетного паперу, мила, термометрів, хустинок, вологих серветок, дерев’яних паличок, що прикладаються до язика при перевірці лікарем горла, пластикових пакетів для медичних відходів.

США та ЄС не вводили суворих експортних заборон, однак застосовують експортне ліцензування деяких медичних та захисних виробів. Водночас деякі держави — члени ЄС ввели торгові обмеження на ­національному рівні (наприклад, заборона на експорт гідроксихлорохінових лікарських засобів Францією).

Одна держава лібералізувала експорт.

Замбія призупинила застосування експортного мита на дорогоцінні метали та шкіру крокодилів з метою допомоги бізнесу.

Три держави ввели, але вже скасували експортні обмеження/заборони.

Німеччина скасувала експортні заборони на медичні вироби (зокрема, маски), Індія — на медичні препарати і (тимчасово) на медичні вентилятори, Пакистан — на текстильні маски та дезінфікуючі засоби.

 

Імпорт товарів членами СОТ

14 держав ввели імпортні обмеження.

Такі обмеження найчастіше застосовуються у вигляді санітарних та фітосанітарних заходів при імпорті тварин та рослин з держав, які імпортуюча держава вважає країнами ризику.

Наприклад, Китай ввів обмеження при імпорті диких тварин та продукції з них, а Росія тимчасово обмежила імпорт екзотичних та декоративних тварин з Китаю.

92 держави лібералізували імпорт.

Важливо, що деякі країни, які заборонили експорт окремих категорій товарів, повністю лібералізували імпорт цих товарів (в основному така ситуація стосується медичного обладнання та захисної продукції).

Водночас деякі країни навіть призупинили застосування антидемпінгових мит на низку медичних виробів з Китаю.

 

Торгівля послугами

Як і у випадку з товарами, регулювання торгівлі послугами має різноплановий характер. Відомо, що обмеження у сфері міжнародних пасажирських перевезень та у туристичній сфері вже мають суттєвий негативний вплив на ці сфери. Натомість держави — члени СОТ лібералізують сфери фінансів, телекомунікацій та охорони здоров’я.

У фінансовому секторі найчастіше вводяться заходи, які безпосередньо сприяють підтримці та стабілізації економіки, серед яких:

— лібералізація вимог до наявності обов’язкового капіталу (buffer capital) та зменшення обов’язкового рівня ліквідності у фінансових установах, що забезпечить кредитування на період кризи;

— відстрочка виплат кредитів фінансовим установам або коригування умов за кредитами;

— залучення іноземних інвесторів (хоча низка країн, навпаки, ввели обмеження щодо інвестицій, щоб запобігти переходу великих національних компаній під контроль іноземного капіталу).

У секторі охорони здоров’я помічається тенденція до застосування телемедицини та забезпечення стабільності надання медичних пос­луг, зокрема, шляхом продовження віз та дозволів на проживання для лікарів з іноземним громадянством.

 

Чи відповідають праву СОТ торговельні обмеження експорту та імпорту?

За загальним правилом відповідно до статті XI ГАТТ державам — членам СОТ заборонено застосовувати будь-які форми торгових заборон та обмежень (включаючи кількісні), окрім мит, податків та інших стягнень. Крім цього, низка країн взяли на себе зобов’язання обмежити чи скасувати експортні мита. Утім, з правил статті XI ГАТТ є декілька винятків:

— стаття XI:2(a) ГАТТ дозволяє тимчасово застосовувати експортні заборони та обмеження для попередження та зменшення критичного дефіциту важливої харчової та іншої продукції;

— стаття XX ГАТТ дозволяє обмеження торгівлі та відхід від правил СОТ з метою захисту життя та здоров’я людей (хоча застосування цієї статті вимагає дотримання низки принципів).

Кількісні обмеження у разі їх застосування відповідно до статті XIII ГАТТ не мають призводити до дискримінації окремих членів СОТ, однак загалом застосування торгових обмежень в умовах епідемії відповідає правилам СОТ.

 

Чи можливе розширення обмежень?

Запроваджені країнами нові обмеження зараз спрямовані на протидію COVID-19. Однак не виключено, що механізми, які зараз вводяться як відповідь на надзвичайну ситуацію, не будуть використані деякими країнами для цілей прихованого протекціонізму.

Зараз правила СОТ передбачають визначені підстави для обмеження міжнародної торгівлі. Найбільш популярними та ефективними серед дозволених методів є антидемпінгові, спеціальні та компенсаційні заходи. Не виключено, що в умовах очікуваної економічної кризи та поширення пандемії деякі країни не лише розширять використання дозволених методів, а під гаслом «виправданого протекціонізму» вдадуться до порушення міжнародних домовленостей, погоджених у рамках СОТ.

Торгові обмеження, які, як не парадоксально, поєднуються з лібералізацією деяких сфер, є новою реальністю міжнародної торгівлі. Можна очікувати, що в тому чи іншому вигляді нове регулювання існуватиме до кінця епідемії, посилюючись чи послаблюючись в окремі періоди. Очікувана економічна криза лише ставить запитання, чи не будуть існуючі торгові обмеження розширюватися. Відстеження актуальних правил експорту та імпорту на закордонних ринках є необхідним для розуміння правил гри та вчасної реакції на них держави та бізнесу.