Проблема: «Коронні» спори

Євген ПІДЛІСНИЙ

Карантин суттєво впливає на українське судочинство, і перші висновки можна робити вже сьогодні

Одним із можливих наслідків карантину може стати завантаженість судів. Причини додаткового навантаження можна звести до двох груп: справи, обумовлені адміністративними порушеннями карантинних обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, та спори між господарюючими суб’єктами, обумовлені карантинними заходами. Проте не факт, що суди справді будуть ще більше завантажені роботою. З одного боку, зміни до процесуального законодавства передбачають зупинення перебігу низки строків, у тому числі позовної давності. Тому, за словами адвоката ЮК ADER HABER Андрія Гвоздецького, окрім справ, так чи інакше дотичних до карантину, до суду звертатимуться також і ті, хто в період карантину претензійно-позовну роботу поставив на паузу. З іншого боку, частина суб’єктів господарювання мають дозвіл працювати на час карантину, а ще частина перемістила свої процеси в онлайн, паралельно вирішивши офлайнові робочі моменти, які могли б стати причинами для спорів, зокрема домовившись про зміну «правил гри».

Крім того, було прийнято низку нормативно-правових актів, спрямованих на врегулювання правовідносин та вирішення можливих спорів на час карантину. Вони спонукають заінтересовані сторони не йти одразу до суду, а спершу спробувати домовитись між собою. Старший партнер АК «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець говорить, що найбільш дієвими є позасудові способи, починаючи з підписання мирових угод та закінчуючи рішеннями третейських судів у разі згоди обох сторін, або виконавчими написами нотаріуса. На цьому етапі необхідно подбати про аргументи, зокрема про докази порушення прав, документальне підтвердження витрат, сертифікат Торгово-промислової палати, провести офіційне листування з протилежною стороною і, врешті-решт, вибудувати чітку правову позицію (при цьому із судовою практикою може вийти непросто, адже ще не пройшло достатньо часу, щоб говорити про судову практику з питань, обумовлених коронавірусом). Якщо ж переговори не закінчаться прий­нятним результатом, зібрані докази знадобляться в судовому процесі. «Навіть у разі недосягнення компромісу клієнт уже буде ознайомлений з позицією опонента та буде повністю готовий невідкладно звернутися до суду, тим більше, що в такій ситуації можна чітко оцінювати свої шанси на успіх», — наголошує юрист Asters Олексій Гловацький.

Розвантаженню судів може сприяти і прийняття Закону України «Про медіацію», проєкт якого недавно схвалив Кабінет Міністрів України.

Найбільш складно переживають карантин представники малого бізнесу, особливо тоді, коли неможливо перейти в онлайн. «Проте не треба очікувати, що представники малого бізнесу активно відстоюватимуть свої права в судах, — зазначив Олексій Гловацький, — адже судовий процес є недешевим задоволенням, а на його результат впливатиме ряд різноманітних чинників: якісно підготовлена та мотивована позиція в суді, довіра до судової системи в цілому, строки розгляду справи, здатність опонента виконати рішення суду тощо». Тож якщо представники малого бізнесу і шукатимуть допомоги у Феміди, то варто очікувати на їхню підготовленість до суду.

 

Спірні договірні умови

Значну частину судових справ можуть становити справи щодо змін умов оренди на період карантину, що обумовлено зупинкою роботи сфери послуг, унаслідок чого велика кількість орендарів не мали можливості працювати й отримувати доходи. За словами Андрія Гвоздецького, багатьом із них не вдалося досягти згоди з орендодавцями в питаннях знижки чи звільнення від орендної плати, що зумовить хвилю звернень за судовим захистом. На думку ж Євгена Попка, партнера АО «Брати Попко та Партнери», судовий спосіб захисту є дієвим у тому разі, якщо орендодавець жодним чином не погоджується на такі зміни на період карантину (що в більшості випадків є порушенням чинного законодавства). Однак судовий розгляд може затягнутися і бажаний результат може бути отриманий уже навіть після карантину, що ускладнює ефективність судового захисту, натомість знову-таки сприяючи пошуку позасудових способів розв’язання проблем. Тож можна прогнозувати значну кількість спорів у зв’язку з порушенням умов оплати за договорами оренди.

«Не можна оминути увагою і те, що традиційно будь-яка економічна турбулентність зумовлює проблеми обслуговування кредитних зобов’язань. Попри намагання держави створити умови для проведення реструктуризації боргових зобов’язань, чимало банків не квап­ляться з поступками для боржників, а отже, припускаємо хвилю позовної роботи кредиторів і боржників, — припустив Андрій Гвоздецький. — Утім, цього напряму не варто ­очікувати одразу після зняття обмежувальних заходів та послаблення карантину, адже пошуки компромісів поза межами суду в кредитних правовідносинах — процес тривалий, і, якщо для деяких боржників суд — це шлях боротьби, то банки, як правило, мають одразу декілька інструментів для задоволення своїх вимог і підходять до цього з позиції ефективності і ощадливості, бо тривалі судові процеси, витрати на судові збори та правову допомогу стримують кредиторів».

 

Суди проти держави

Дії державних органів у зв’язку з коронавірусом викликають чимало нарікань та бажання судитися, проте робити це завжди непросто. «Іноді від колег доводиться чути, що для цього треба мати 200-відсоткову позицію, — говорить Олексій Головацький. — Є думки, що часом судді чомусь ототожнюють себе з державними органами, що не сприяє рівності та змагальності сторін у процесі. Тому, готуючись до спору з державним органом, на ці фактори треба зважати, але водночас і не зациклюватись». Крім того, стягнення коштів з держави може виявитись складним завданням, про що, можливо, варто подумати ще на самому початку. Необхідно враховувати не тільки правові чинники, а й економічні та політичні складові конкретної ситуації, особливо в нинішніх умовах.

Суттєвим моментом, на якому наголошує Андрій Гвоздецький, є те, що варто розрізняти неправомірні дії органів державної влади та їх посадових осіб, що мали місце в окремих індивідуальних випадках, а також тиражовану в ЗМІ ідею про те, що протиправним є саме встановлення карантину та обмежувальні заходи, які введені у зв’язку з цим: «Якщо говорити про акти та дії Кабінету Міністрів України щодо встановлення карантину, то я далекий від думки про те, що позови про скасування таких будуть задоволені. Поширена в ЗМІ теза про те, що встановлені обмеження можуть мати місце лише в умовах запровадження правового режиму надзвичайного стану, спростовна». Водночас партнер АО «Брати Попко та Партнери» Євген Попко переконаний, що вимагати скасування постанови КМУ від 11 березня 2020 року № 211 повністю (як вимагається у більшості відповідних позовів) не є доцільним, оскільки відповідна постанова, в принципі, забезпечує основу для превентивних заходів проти поширення вірусу. Він вважає дуже малоймовірним задоволення адміністративним судом таких позовів повністю (станом на кінець квітня подано понад двадцять позовів, що стосуються неправомірності введення карантинних обмежень) з огляду й на те, що постанову КМУ від 11 березня 2020 року № 211 було прийнято в суспільних інтересах для захисту населення.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» КМУ має повноваження встановлювати карантин і тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткових обов’язків, що покладаються на них, і це було передбачено Законом ще в редакції, яка діяла до встановлення карантину. Також Законом передбачені й повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення особливих режимів виїзду та в’їзду, особливого порядку проведення профілактичних і протиепідемічних заходів. Відповідні повноваження та порядки передбачені також і положеннями Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». «У цілому зрозуміло, що дії уряду України та органів місцевого самоврядування безпосередньо спрямовані на виконання конституційних положень, спрямованих за забезпечення охорони здоров’я населення, так само як приписами Основного Закону України передбачено можливість обмеження здійснення окремих прав людини для охорони здоров’я населення», — пояснив Андрій Гвоздецький.

На окрему увагу заслуговує судова практика стосовно статті 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), яка передбачає адміністративну відповідальність осіб за порушення правил щодо карантину. За перший місяць дії цієї норми у переважній більшості випадків суди відмовляли у накладенні штрафів, причому в половині випадків було визнано, що протоколи про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам КУпАП. Євген Попко відзначив, що на сьогодні маємо неоднозначну судову практику, де в більшості рішень судді справді визнають порушення громадянами карантинних заходів та притягають їх до відповідальності: «Однак уже є ряд рішень, в яких судді визнають відсутність складу правопорушення не лише на підставі порушення процесуальних норм при складені протоколу, але й на підставі недотримання державою матеріальних норм для забезпечення карантинних заходів. Зокрема, перше подібне рішення було прий­няте вже на початку квітня (постанова Кельменецького районного суду Чернівецької області від 8 квітня 2020 року у справі № 717/422/20), в якому суддя відмовив у притягненні до відповідальності особи, яка перебувала в громадському місці без вдягнутих засобів індивідуального захисту, на тій підставі, що це обов’язок держави забезпечувати громадян засобами індивідуального захисту, відповідно до статті 8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», і особа не зобов’язана за власні кошти придбати чи виготовити засіб індивідуального захисту. Отже, не настільки безперспективним є протистояння у судовому порядку перевищенню повноважень владних органів під час притягнення громадян до відповідальності за порушення карантинного режиму». З огляду на те, що суди нерідко відмовляють у притягненні осіб до відповідальності за порушення карантинних обмежень, а сам процес притягнення часто має недоліки, судовий захист прав громадян у таких справах достатньо ефективний.

 

Актуальні практики

Карантин зумовлює зміни в актуальності юридичних практик у віт­чизняному юридичному бізнесі. На думку Євгена Попка, під час карантину додатковий акцент треба зробити на таких практиках, як практика трудового права (зокрема, в контексті вирішення трудових спорів та належного оформлення робочого процесу на підприємствах під час карантину без порушень прав працівників), практика податкового права (зокрема, оптимізація оподаткування підприємства не лише на період карантину, але й розробка стратегій виходу в посткарантинний період та зменшення податкового навантаження на доходи підприємства) та практика вирішення спорів (тут в основному йтиметься про дві категорії спорів: спори, що стосуються порушення карантинного режиму відповідно до статті 443 КУпАП, та спори щодо зменшення орендної плати, якщо про це не вдалося домовитися сторонам самостійно).

Водночас Андрій Гвоздецький наголошує на актуальності спорів, пов’язаних із захистом від рейдерства: «Карантин відвернув увагу власників активів на більш нагальні питання, що дало можливість рейдерам, так званим чорним нотаріусам, та реєстраторам зайнятися своєю «справою». Йдеться про категорії справ, пов’язані як з відновленням прав на втрачені активи, так і про ті, що спрямовані на зупинення та протидію захопленню майна, корпоративних прав».

За час карантину було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який передбачає поступове відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення з 1 липня наступного року. Хоча він і не є прямим наслідком введення карантинних заходів, проте вагоме значення приділяється саме практикам нерухомості та земельного права, зважаючи на попит на юридичні послуги у відповідній галузі права. «Наша компанія не є винятком, ми детально проаналізували зміни, які будуть внесені до земельного законодавства, та консультуємо своїх клієнтів щодо поточних можливостей у земельній сфері та можливостей на перспективу», — підсумував Євген Попко.

Ростислав КРАВЕЦЬ, старший партнер АК «Кравець і Партнери»

У більшості випадків спори, що виникають сьогодні у зв’язку із запровадженням карантину, стосуються договорів оренди майна. Окрім цього, значно збільшилась кількість спорів, що стосуються повернення кредитів та мікропозик у зв’язку із втратою джерел заробітку та фактично роботи. По закінченні карантину, на мій погляд, з’явиться дуже багато спорів стосовно виконання кредитних договорів та сплати за житлово-комунальні послуги. Наша компанія має дуже широкий спектр юридичних практик. Поки ми не плануємо скорочувати чи закривати практики, які є. З досвіду, швидше за все, збільшиться кількість податкових спорів та спорів, що стосуються договорів поставки та купівлі-продажу, а також спорів стосовно стягнення заборгованості за кредитними договорами.

На мій погляд, ті постанови та розпорядження, які були прийняті для запобігання поширенню інфекції, суперечать чинному законодавству. Більшість із них прийнята із значним перевищенням повноважень. Заборона роботи підприємствам та громадянам не передбачена законом, тому Кабінет Міністрів України та органи місцевої влади перевищили свої повноваження. Як показує досвід, українці не поспішають захищати свої права, тому я не очікую великої кількості позовів щодо відшкодування завданої шкоди неправомірними діями органів влади.

Олексій ГЛОВАЦЬКИЙ, юрист Asters

Передусім не варто бути стовідсотково впевненим у тому, що суди будуть надто завантаженими справами, що обумовлені карантином. Безумовно, такі справи будуть, але є ряд факторів, що може спинити потік судових процесів. Професійні спеціалісти судової практики та медіатори при правильній взаємодії з клієнтом матимуть хороші можливості досягти успіху для замовника послуг. З іншого боку, ситуація з карантином може стати потужним тригером економічної кризи, яка, швидше за все, в подальшому призведе до збільшення кількості судових спорів, оскільки, коли приходить криза, люди намагаються якнайшвидше повернути свої кошти. Але і в цьому випадку досудове врегулювання вбачається дієвим способом захисту прав клієнтів.

На жаль, держава вдається до різних підходів при регулюванні діяльності суб’єктів певних ринків у період карантину, що негативно впливає на конкуренцію, а іноді просто не дає можливості для бізнесу вижити. Іноді державні органи у незвичних для себе ситуаціях перевищують свої повноваження чи, навпаки, не реалізовують їх, коли в цьому є потреба. Здається, що заходи, до яких вдаються органи держави в період карантину, не завжди пропорційні загрозам та реальному стану справ. Непоодинокими є випадки зловживань, що пов’язані з медичними засобами. По закінченні періоду турбулентності можна буде дати і цим діям належну правову оцінку.

Юрій ПЕТРЕНКО, керуючий партнер ЮК ADER HABER

Ми живемо в такий час, що будь-який прогноз має вірогідність майже 50/50, тому хто виявиться правим, не знає ніхто, шанси є у кожного. Що стосується українського юридичного ринку, то очевидним є підсилення ролі внутрішніх юристів. В умовах карантину вони максимально наближені до керівництва компанії та можуть оперативно й професійно реагувати на запити. Клієнт стає більш вимогливим до виключної компетенції зовнішніх юристів у порівнянні результатів та витрачених матеріальних ресурсів. Йде тенденція до вирівнювання вартості юридичних послуг на ринку — виграє той, хто швидший, результативніший та компетентніший за зрозумілу винагороду. Враховуючи динамічну зміну законодавства, реальний стан економіки, поліваріантність судових рішень, прогнозуємо традиційне підсилення ролі судової практики, практики захисту бізнесу, практики приватних клієнтів. Ще більш актуальним також стало трудове право. Держава постійно вигадує, яким чином і за допомогою яких методів можна зібрати більше податків — тут бізнес не обійдеться без податкового консультування та планування, вирішення податкових спорів. Україна — країна аграрна, на цей час аграрії не зупинялися, до того ж прийнято нове законодавство. Традиційно під час криз, стресових ситуацій для країн з’являються нові інтелектуальні продукти, винаходи, бізнес-моделі, а тут не обійтися без практики інтелектуальної власності. Будь-яка ніч закінчується і наступає день, будь-яка криза завершується і наступає розквіт, і хотілося б чимшвидше!

 

Євген ПОПКО, партнер АО «Брати Попко та Партнери»

Таке явище, як карантин, торкнулося інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності. Тому спори та питання юридичного спрямування, викликані карантином, є доволі різноплановими. Одним із перших питань, яке поставила чимала кількість клієнтів уже у перший день прийняття постанови КМУ від 11 березня 2020 року № 211, було питання законності закриття дитячих садків (дошкільних закладів) та питання зарахування оплати, яка була зроблена наперед. Від юридичних осіб доволі поширеним питанням є питання орендної плати, а саме — можливість її зменшення або повного скасування на період карантину. Варто відзначити високий рівень розуміння власників великих ТЦ у м. Києві, які за власною ініціативою запропонували нові умови оренди на період карантину (в переважній більшості це скасування всіх місячних платежів, окрім комунальних). Однак не в усіх випадках вдається вирішити це питання одразу, без довготривалих переговорів з орендодавцями. Також поширеними є спори щодо застосування форс-мажору в період карантину та питання наслідків його застосування.

Щодо спорів, які можуть виникнути найближчим часом протягом карантину та після зняття обмежувальних заходів, то серед них можна виділити дві основні групи питань: це трудові спори, а саме — питання незаконного звільнення працівників у період карантину, та оскарження штрафів за недотримання карантинного режиму, враховуючи суперечливу практику, яка склалася на сьогодні.