Законодавство: Легальний апарат

Валентин ГВОЗДІЙ,
заступник голови Національної асоціації адвокатів України, керуючий партнер GOLAW, адвокат

З прийняттям нового законодавства Україна отримала більш ефективний інструмент у боротьбі з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом

28 квітня ц.р. набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № ­361-ІХ (Закон). Рішення про прийняття цього Закону було ухвалене 6 грудня 2019 року. Прийняти цей документ було юридичним обов’язком України, визначеним Угодою про асоціацію з ЄС. По суті, Закон є частковою імплементацією в українське законодавство Директив Європейського Союзу, спрямованих проти відмивання коштів та фінансування тероризму, впровадження положень яких є обов’язковим до виконання для країни, яка має намір набути членство в ЄС, та Рекомендацій FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) від 2012 року.

Для прийняття цього Закону Україна пройшла нелегкий шлях змін та гармонізації законодавства у сфері фінансового моніторингу. Відомо, що у минулому Україна перебувала навіть у «чорному» (2002–2004 роках) та «сірому» (2010 рік) списках FATF, що різко негативно впливало не тільки на український бізнес, а й на державу в цілому.

 

Міжнародна співпраця

Проте з роками при співпраці з міжнародними організаціями, зав­дяки належному виконанню рекомендацій, Україна тепер перебуває серед країн, які зробили значний прогрес у цій сфері.

Центральним органом виконавчої влади в Україні, який реалізовує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, є Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг). Саме через Держфінмоніторинг здійснюється співпраця України з різними міжнародними організаціями, які є відповідальними за сприяння та впровадження ефективних заходів і стандартів протидії відмиванню коштів, одержаних злочинних шляхом, та протидії тероризму.

Однією з організацій, під егідою та наглядом якої Україна досягла сучасного стану розвитку у сфері фінмоніторингу, є Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей — FATF (Financail Action Task Force on Money Laundering). Саме ця міжнародна організація вже багато років вивчає методи, якими шахраї користуються для відмивання коштів, розробляє запобіжні заходи та рекомендації, встановлює стандарти боротьби з відмиванням коштів, а також стежить за дотриманням цих стандартів країнами світу.

Ще однією організацією, з якою активно співпрацює Україна у цій сфері, є Комітет Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL). Метою діяльності Комітету MONEYVAL є забезпечення контролю за впровадженням країнами, які входять до цього Комітету, ефективних систем протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Насамперед такими стандартами є Рекомендації FATF, Конвенції ООН, Директиви ЄС та Конвенції, укладені у рамках Ради Європи.

MONEYVAL проводить щодо своїх країн-членів оцінки відповідності основним міжнародним стандартам з метою протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму та ефективності їх впровадження, а також надає рекомендації національним органам щодо необхідного вдосконалення їхніх систем. Такі заходи Комітету мають значний позитивний вплив на поліпшення спроможності національних органів здійснювати фінмоніторинг та розвивати міжнародне співробітництво. Україна є членом цього Комітету з 1997 року. Відтоді MONEYVAL постійно проводить раунди оцінок українського законодавства на відповідність міжнародним стандартам у сфері фінансового моніторингу. Раз на рік публікуються звіти, в яких детально розписуються досягнення України в імплементації Рекомендацій FATF та інших міжнародних стандартів, а саме — щодо технічної відповідності та результатів, індикаторів, даних та інших факторів, що використовуються для оцінки ефективності їх упровадження.

 

Рекомендовано FATF

Для детальнішого розуміння ефективності положень Закону, який уже вступив у силу, давайте розглянемо список усіх Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, дотримання яких вимагається від нас нашими закордонними колегами задля взаємовигідної та успішної співпраці на міжнародній арені.

Рекомендації FATF стосуються таких питань: Р1. Оцінка ризиків і застосування ризик-орієнтованого підходу; Р2. Національне співробітництво і координація; Р3. Злочин відмивання грошей; Р4. Конфіскація та забезпечувальні заходи; Р5. Злочин фінансування тероризму; Р6. Цільові фінансові санкції, які стосуються тероризму та фінансування тероризму; Р7. Цільові фінансові санкції, які стосуються поширення зброї масового знищення; Р8. Некомерційні організації; Р9. Закони про захист таємниці фінансових установ; Р10. Належна перевірка клієнтів; Р11. Зберігання даних; Р12. Публічні посадові особи; Р13. Банки-кореспонденти; Р14. Послуги переказу грошей або цінностей; Р15. Новітні технології; Р16. Електронні перекази коштів; Р17. Довіра заходам третіх сторін; Р18. Внутрішній контроль та закордонні філії і дочірні компанії; Р19. Країни з більш високим ризиком; Р20. Повідомлення про підозрілі операції (угоди); Р21. Розголошення і конфіденційність; Р22. Визначені нефінансові підприємства та професії — належна перевірка клієнтів; Р23. Визначені нефінансові підприємства та професії — інші заходи; Р24. Прозорість і бенефіціарні власники юридичних осіб; Р25. Прозорість і бенефіціарні власники юридичних утворень; Р26. Регулювання і нагляд фінансових установ; Р27. Повноваження наглядових органів; Р28. Регулювання і нагляд за визначеними нефінансовими підприємствами та професіями; Р29. Підрозділи фінансової розвідки; Р30. Обов’язки правоохоронних та слідчих органів; Р31. Повноваження правоохоронних та слідчих органів; Р32. Кур’єри готівки; Р33. Статистика; Р34. Керівні принципи і зворотний зв’язок; Р35. Санкції; Р36. Міжнародні правові інструменти; Р37. Взаємна правова допомога; Р38. Взаємна правова допомога: заморожування і конфіскація; Р.39. Екстрадиція. Р.40. Інші форми співробітництва.

Тепер давайте проаналізуємо, які зміни було внесено до нового Закону, порівняно з попереднім законом у сфері фінмоніторингу, з метою дотримання та імплементації зазначених вище рекомендацій.

 

Детальне визначення термінів

Законом значно розширено загальноприйняту термінологію у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, зокрема чітко визначено такі нові поняття, як «агент», «банк-оболонка», «віртуальний актив», «група», «ділові відносини», «належна перевірка», «постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів», «ризик-орієнтований підхід», «члени сім’ї» тощо.

 

Розширення сфери застосування Закону

Дію Закону було розширено на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, правоохоронні та розвідувальні органи України.

 

Нові принципи запобігання та протидії відмиванню доходів

Конкретизовано основні принципи запобігання та протидії, зок­рема такі: пріоритетність захисту законних інтересів громадян, суспільства та держави; надання пріоритету заходам із запобігання над заходами з протидії ним; невідворотність покарання та переконливість і пропорційність заходів впливу за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії.

 

Ризик-орієнтований підхід

Законом визначено деталі, порядок застосування та проведення для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) (СПФМ) новоствореного ризик-орієнтованого підходу при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів.

 

Нові обов’язки для суб’єктів первинного фінансового моніторингу

Значно розширено обов’язки СПФМ, насамперед такі:

— обов’язок забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками;

— застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтовний підхід та вживати належних заходів з метою мінімізації ризиків;

— обов’язок не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені розбіжності, повідомляти спеціально уповноважений орган про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в ЄДР, та інформацію, отриману СПФМ у результаті здійснення належної перевірки клієнта.

 

зміна підстав для здійснення належної перевірки

Підстави для здійснення належної перевірки відтепер змінено, а саме:

— здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 30 000 грн (на сьогодні діє обмеження — 15 000 грн);

— проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 000 грн.

Частиною 14 статті 11 Закону встановлено, що повторна ідентифікація та верифікація клієнта не є обов’язковою, якщо такі дії вчинялися раніше і немає підозри, що надані дані є нечинними та/або неактуальними.

Статтею 17 Закону встановлено можливість та порядок обміну інформацією з питань фінансового моніторингу в межах групи. Зокрема, дозволено з метою проведення первинного фінансового моніторингу запитувати, отримувати і використовувати інформацію і документи, наявні у розпорядженні інших учасників цієї групи, які є СПФМ або вживають подібні за змістом заходи та підлягають відповідному нагляду згідно із законодавством країни їх реєстрації.

 

Додаткові повноваження та обов’язки суб’єктів державного фінансового моніторингу

У документі йдеться про розподіл повноважень та обов’язки суб’єктів державного фінансового моніторингу щодо СПФМ, зокрема, встановлено необхідність здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії за діяльністю відповідних СПМФ шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних. Суб’єкти державного фінансового моніторингу щороку, але не пізніше 31 січня наступного року, зобов’язані надавати спеціально уповноваженому органу узагальнену інформацію про дотримання СПФМ, за якими вони здійснюють функції державного регулювання і нагляду, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, у тому числі про виявлені порушення та заходи, вжиті до СПФМ та/або посадових осіб з метою їх усунення та/або недопущення у подальшій діяльності. Також згідно із Законом суб’єкти державного фінансового моніторингу відтепер наділені правом звертатися із запитами до органів виконавчої влади, державних реєстраторів правоохоронних органів, юридичних осіб, а ті повинні протягом десяти днів надати відповідну інформацію. Законом змінено термін, на який може бути продовжений строк надання інформації: раніше він становив 20 днів, а згідно із Законом — 30.

 

Нове про фінансові операції

Варто зазначити, що Законом значно скорочено перелік порогових фінансових операцій (з 17 до 4). Також змінено сам розмір суми порогових операцій, про які СПФМ зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг. Згідно із Законом фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн (раніше пороговою вважалася сума, яка дорівнювала чи перевищувала 150 тис. грн) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері.

 

Відтепер активи СПФМ можуть бути заморожені

Законом вводиться нове поняття — замороження активів, що встановлює можливість для СПФМ заборонити здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов’язаних із тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням на основі резолюцій Ради безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

Окрім того, розширено джерела національної оцінки ризиків. Зок­рема, новим є те, що національна оцінка ризиків проводиться з урахуванням вимог рекомендацій та документів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, положень звітів та рекомендацій з питань оцінки ризиків відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму Європейської комісії, інших міжнародних аналітичних оглядів, звітів та рекомендацій з питань, пов’язаних з проведенням національної оцінки ризиків.

Частиною 6 статті 31 Закону додано Національне антикорупційне бюро України до списку державних органів, які зобов’язані забезпечувати міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії. На нього, зокрема, покладено функції щодо вчинення процесуальних дій у межах кримінального провадження щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Також відтепер спеціально уповноважений орган, суб’єкти державного фінансового моніторингу, інші органи державної влади та правоохоронні органи зобов’язані здійснювати міжнародне співробітництво з відповідними органами іноземних держав з питань запобігання та протидії відповідно до міжнародних договорів України чи з власної ініціативи з дотриманням вимог конфіденційності, з пріоритизацією міжнародного співробітництва з урахуванням результатів Національної оцінки ризиків.

 

 

Розширення заходів впливу за порушення законодавства

Законом внесено важливі зміни щодо відповідальності за порушення вимог законодавства. Частиною 3 статті 32 Закону визначено термін, протягом якого застосовуються заходи впливу до СПФМ у разі невиконання ним (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії — протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше, ніж через три роки. Днем виявлення порушення, згідно із законом, є дата складання суб’єктом державного фінансового моніторингу документа, в якому зафіксоване порушення, виявлене під час здійснення нагляду. Законом додано такі заходи впливу, які можуть бути застосовані: письмове застереження; покладення на СПФМ обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб’єкта; укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії. Треба мати на увазі, що тепер визначено неможливість застосування більш ніж одного заходу впливу. Разом із тим було значно збільшено розмір штрафів за встановлені порушення та розширено деталізацію відповідності штрафів порушенням. Наприклад, встановлено штраф за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації — у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 тис. грн); за незабезпечення захисту працівників, які повідомили керівника та/або відповідального працівника СПФМ чи суб’єкта державного фінансового моніторингу про ­порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії — в розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (204 тис. грн).

 

Новий спосіб розрахунку та максимальна сума штрафу

Законом змінюється процедура розрахунку штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень — відтепер розрахунок здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожен вид порушення. У зв’язку із цим Законом відтепер передбачено максимальну суму штрафу, яка може бути застосована до СПФМ:

— для СПФМ, які є фінансовими установами, — 10 % загального річного обороту, але не більш ніж 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— для інших СПФМ — двократний обсяг завданої шкоди або 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також відтепер рішення суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до СПФМ заходів впливу, передбачених у статті 32 Закону, набуває чинності з робочого дня, наступного за днем прийняття такого рішення (постанови), а не з дати його (її) прийняття, як це було раніше. Санкції застосовуватимуться регуляторами, що проводять перевірки (НБУ, НКЦПФР та інші), з обов’язковим урахуванням обставин вчиненого порушення та фінансового стану суб’єкта.

Закон визначив термін для подання спеціально уповноваженим органом до Верховної Ради України за встановленою формою звіту про стан запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за попередній рік — щороку до 31 березня року, наступного за звітним.

 

Бенефіціарні власники — хто вони?

Важливим нововведенням є те, що юридичні особи, зареєстровані до набуття чинності Законом, повин­ні подати держреєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набуття чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджено форму та зміст структури власності. Згідно із Законом структура власності — документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів, інших подібних правових утворень, що дає змогу встановити всіх кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників. У зв’язку із цим було внесено зміни до частини 6 статті 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення та встановлено, що неподання або несвоєчасне подання держреєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У цілому Закон покликаний гармонізувати законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Закон справляє враження ефективного інструменту, який надасть змогу СПФМ більш адекватно оцінювати ризик проведення фінансових операцій. Маємо надію, що юридичні особи, фізичні особи — підприємці та громадяни України не матимуть проб­лем з фінмоніторингом, якщо їхні операції будуть прозорими.