Судова практика: Судитись онлайн

Проведення судових засідань у режимі відеоконференції в Україні було запроваджене ще у 2012 році з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції» та подальшими нормативно-правовими актами. Юридична спільнота вітала цей прогресивний крок з боку законодавців, але електронний суд повною мірою так і не запрацював. Сьогодні із запровадженням карантинних заходів можливість доступу до правосуддя через судові відеозасідання набула ще більшої актуальності, а електронне судочинство отримало шанс на прискорене впровадження

Переваги та недоліки судового засідання у режимі відеоконференції. В яких категоріях справ такий формат сьогодні є найбільш затребуваним? За яких підстав суд може відмовити у проведенні такого засідання?

Лариса АНТОЩУК, адвокатка, керівниця практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine

Очевидні переваги участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції — це суттєва економія часового ресурсу сторін процесу (особливо, якщо доводиться їхати в суд до іншого міста), процесуальних строків (на прикладі адміністративних спорів у ситуаціях, коли податковий орган не забезпечує явку своїх представників, бо в їх уповноваженого представника багато слухань у різних інстанціях водночас, і засідання часто переносяться).

Недоліки віддаленої участі, як показує практика, включають неможливість швидкого реагування на подані докази іншої сторони. У режимі звичайного засідання можна заявити клопотання про технічну перерву (або її суд надає на власний розсуд), погортати докази, надані письмові пояснення. І потім сторона може визначитися: усно їх прокоментувати чи попросити час на підготовку письмової позиції.

Відсутність сторін у залі засідань також знижує градус професійної дискусії, коли з реакції представників на запитання, коментар, репліку суддя має можливість додатково встановити обставини справи, переконатися чи спростувати належність доказів.

У режимі відеоконференції, коли камера встановлена у фіксованій позиції (це із ситуації одного процесу, коли трансляція проводилася з приміщення іншого суду), на деяких стадіях процесу (оголошення складу суду, надання письмових пояснень, відповідь на запитання) на екрані не було видно облич представників. Звичайно, таку практичну незручність може усунути суддя, дозволивши учасникам надавати письмові пояснення, не підводячись.

Незручність для суддів такого формату засідання у питанні ідентифікації учасників процесу, якщо воно ведеться поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів сторін (таке право надав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540). У режимі звичайного засідання оригінали документів, що посвідчують особу, довіреностей із повноваженням осіб перевіряються суддею. Можливі зловживання, коли в сканованому вигляді із проставленням електронно-цифрового підпису будуть надіслані документи одного уповноваженого представника, а виступатиме інша особа (ззовні схожа). Зрозуміло, якщо виникне підозра щодо недостовірності поданих даних, суд може перенести засідання та ініціювати його проведення в звичайному режимі.

З часом складова практичних недоліків зменшиться — Державна судова адміністрація вже працює над цим питанням, адже 8 квітня 2020 року, вона затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участю сторін поза межами приміщення суду. Ряд практичних моментів щодо прав, обов’язків судді, учасників, секретаря адресовані в цьому Порядку, ще потребують апробації.

Питання, яке варто поставити щодо засідань у режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів (такі прецеденти вже є) — гарантія захисту даних, які можуть стати доступними для неправомірного втручання.

Попри вказані недоліки, економія часу учасників процесу є дуже суттєвою перевагою.

 

Чи відповідають технічні можливості судових установ вимогам сьогодення? Чи забезпечені українські суди необхідними технічними засобами для проведення відеоконференцій?

Дмитро ШАГІРМАНОВ, адвокат, старший юрист ЮК ADER HABER

Проводити судові засідання під час карантину можна онлайн за межами приміщення суду — такі зміни було внесено до процесуального законодавства України. Тобто сторони процесу можуть брати участь у судовому розгляді справи поза ме­жа­ми приміщення суду за допомогою власних технічних засобів і за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Задля реалізації законодавчих змін, що стосуються проведення відеоконференції за межами приміщень судів, 8 квітня 2020 року Державна судова адміністрація України розробила та затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участю сторін поза межами приміщення суду, яким і було регламентовано порядок подання відповідних заяв та проведення судових засідань у режимі відео­конференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

23 квітня 2020 року Державною судовою адміністрацією України (ДСА) було затверджено цей порядок у новій редакції, за яким фактично дозволено судам та учасникам судового процесу проводити судові засідання в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів та програмного забезпечення, що дозволяє проведення судових засідань у режимі відеоконференції.

Таким чином, наразі проведення судових засідань у режимі відеоконференції за межами приміщення суду можливе не тільки через «EasyCon», а й за допомогою будь-якого програмного забезпечення, що доступні суду та учасникам судового процесу.

Якщо аналізувати застосування судами приписів прийнятого ДСА порядку та проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на цей час, то в переважній більшості судові засідання відкладаються, розглядаються за відсутності учасників справи або проводяться за умови прибуття учасників справи безпосередньо до приміщення суду.

Відкладення або розгляд судових справ за відсутності учасників справи відбуваються у зв’язку з наявністю технічних неполадок із системами програмного забезпечення в суді, які унеможливлюють проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про що судами складається відповідний акт.

Враховуючи актуальні зміни, внесені ДСА до наведеного порядку, та наявну практику проведення судових засідань дистанційно, на цей час важко уявити, що суди «включатимуться» у відеоконференцію за допомогою мобільних пристроїв або персональних комп’ютерів через програмне забезпечення, що забезпечує відеозв’язок, наприклад, WhatsApp, Zoom чи Skype.

Між тим, деякі суди, зокрема Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд), Північний апеляційний господарський суд та деякі загальні суди, вже відзвітували про проведення останніми судового засідання в режимі відеоконференції за межами приміщення суду.

Безумовно, вся юридична спільнота заінтересована та вітає проведення судових засідань у режимі відеоконференції за межами приміщення суду, однак суди поки що не квапляться «діджиталізуватись» чи то через реальні технічні проблеми або недостатнє матеріальне забезпечення, чи то у зв’язку з тим, що такий формат проведення судового засідання є новим і не вкарбувався у статус-кво, оскільки передбачає дещо інший порядок як власне проведення судового засідання, так і фіксацію (оформлення) його результатів.

Це не означає те, що до суду навіть не варто звертатись із заявами про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Навпаки — чим більше заяв про відеоконференцію надходитиме до суду, тим швидше проведення судового засідання в онлайн-режимі стане буденністю та вважатиметься звичною явкою учасника справи до суду.

Проведення судового засідання в такому режимі, по-перше, забезпечує роботу судової гілки влади та призводить до недопущення затягування розгляду судових справ, а по-друге, є вкрай важливим для здоров’я та життя учасників судового процесу і працівників суду в умовах складної епідеміологічної ситуації.

Позитивний досвід дистанційного судового розгляду справ поза межами приміщення суду необхідно зберегти та продовжити й після закінчення карантину, адже за таких умов участь у судовому засіданні стає більш гнучкою та у певних випадках звільняє учасника справи від довготривалих і виснажливих відряджень.

Крім цього, проведення судового засідання в режимі відео­конференції поза межами приміщення суду — це не тільки про комфорт адвоката (або особи-представника, що не має такого статусу) та витрати клієнта, а й про доступ до правосуддя загалом, який у такому випадку може бути забезпечений для кожного, незалежно від місцезнаходження у день та час проведення судового засідання.

Для цього необхідна і воля законодавця, адже на цей час проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду можливе винятково під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, наразі зарано говорити про те, що обмежувальні заходи, пов’язані з карантином, призвели до поштовху для проведення судових засідань онлайн та діджиталізації судів, оскільки як судами, так і законодавцем судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду поки що розглядається як тимчасовий і вимушений крок.