Хобі: Захоплюючи стихії

Напевне, кожен адвокат — митець, який може надати своїх фарб справі, за яку береться. Але справа не в професії, а в тому, що кожна людина — творець! Людина творить щодня та щохвилини своє сьогодення, майбутнє та минуле. Що ви відчуваєте, коли дивитесь на білий аркуш? Що відчуваєте, коли розрізаєте поверхню води? Зараз є багато часу для роздумів… Тетяна Охрімчук, адвокат у кримінальному праві та процесі, розповіла нам про свої відчуття у малюванні та спортивному екстримі

Від чого залежить хобі людини? Чому одні обирають щось спокійне, інші — екстрим і чому люди поєднують перший вид відпочинку з другим?

Довкола нас так багато всього цікавого і захоплюючого! Кожен може знайти щось до душі. Не можна весь час працювати, навчатися або займатися тільки чимось корисним, необхідним або важливим. Іноді потрібно відпочивати душею і тілом, і в цей час займатися чимось таким, що до вподоби, розслаблює чи заспокоює.

Захоплення кожної людини — це те, що вона робить не тому, що треба, а тому, що їй це подобається. Інколи це захоплення може перерости у справу всього життя — людина через хобі знаходить себе у мистецтві або в науці. Деяким хобі допомагає у складну хвилину — занурившись з головою у захоплюючу справу, можна зменшити психологічний вплив тієї чи іншої події на внутрішній світ і зменшити хвилювання. Серед розмаїття хобі, що викликають у мене живий інтерес, виділила б малювання. Ним я не займалася професійно у дитинстві чи у дорослому житті, однак малюю пензлями за покликом душі. Коли маю час, просто беру в руки пензлики, аркуш паперу і починаю водити ними по білосніжній поверхні.

Уявіть собі білий, зовсім порожній аркуш паперу. Він великий і на ньому можна зобразити все, що завгодно. Дістаю з шафи фарби, пензлі різних розмірів, палітру, різнокольорові фломастери та олівці. Так багато ­яскравих відтінків, якими можна зобразити все, що захочеться. Кольорами і формами на аркуші паперу можна висловити свої думки і почуття, передати настрій.

 

Як розпочалось ваше хобі — малювання?

Моя любов до малювання проявилася ще в дитинстві. Я часто проводила час з пензликами та фарбами. А ще в мене на всіх зошитах були візерунки. Зазвичай люблю малювати фарбами. Але коли не дуже добрий настрій, точніше — важко на душі, перенасичення стресом, беру в руки простий олівець і виходить однотонна картина в сірому кольорі. До нього часом можна додати жовті відтінки, обов’язково жовті. Тому що це мій улюблений колір, я його просто обожнюю!

 

В якому стилі ви малюєте, чиї картини надихають?

Натхнення буває різним — сумним, щасливим. У малюванні своїми роботами надихають й імениті художники, як Едуард Мане, Іван Шишкін, Олексій Саврасов. Їхні роботи неабияк надихають мене, незважаючи на настрій або життєвий період.

 

Ваші картини прикрашають дім чи офіс? Чи даруєте їх друзям?

Моїми картинами прикрашена оселя моєї сім’ї та рідних. З радістю дарую їм свої вдалі малюнки і ще більше радію, коли вони розміщують їх у вітальні чи десь на вид­ному місці.

 

Чи є щось спільне між юридичною практикою та малюванням?

У малюванні, як і в юриспруденції, можуть бути паралелі: один і той самий фрагмент можна намалювати по-різному, як і справу завжди можна розвернути в інший напрямок.

 

Окрім малювання, ви захоплюєтесь вейкбордом, а це зовсім не «тихе спокійне хобі». Як такі захоплення поєднуються в одній людині?

У малювання своя експресія, незважаючи на монотонність цього хобі. А коли хочеться проявити фізичну експресію, звертаюся до вейкбордингу. Їду до X-Park у столичному парку Дружби народів. У Києві загалом є п’ять місць для занять екстремальним вейкбордингом, та в цьому парку подобається найбільше. X-Park зручний тим, що пропонує великий вибір «канаток» як для початківців, так і для професіоналів. Вейк дає свободу почуттям і думкам. Він розвантажує тіло і мозок від напружених думок після роботи.

 

Що можете порадити колегам під час карантину? Як не втрачати форму, себе, надію?

Знаєте, протягом усього карантину ось уже другий місяць поспіль я не збавляю темпу — клієнти потребують постійної комунікації, реагування на зміни в їхніх справах та аби їхні справи рухались уперед, адже самоізоляція не розповсюджується на моїх підзахисних у СІЗО. Люди бажають зрушень у порушених проти них кримінальних справах, процес у деяких із них триває не перший рік. А нинішні умови дещо сповільнюють не те що вирішення справи, а й об’єктивно плин самого часу. Суди працюють, відбуваються засідання, та багато з них просто відкладають із посиланням на карантин. Але я не втрачаю віри в успіх, роблю все від мене, як адвоката, залежне. Саме активна робота з документами, підтримання діалогу з кожним клієнтом вносить динаміку в ці дні сповільненого режиму.

Новини із навмисним нагнітанням ситуації я не дивлюся і не читаю, мені цікаві лише ті, що допомагають у роботі та в підтримці духу.