Тема: Вийти на зміну

Новації в Податковому кодексі України спрямовані на розширення повноважень контролюючого органу під час проведення перевірки

23 травня 2020 року набув чинності Закон України № 466­IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», а окремі його положення набудуть чинності 1 липня 2020 року та 1 січня 2021 року (Закон № 466­IX). Закон запроваджує міжнародні стандарти податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементацію положень плану дій BEPS. Він передбачає безліч змін, спрямованих на вдосконалення, спрощення системи адміністрування податків та суттєво змінює законодавство, яке регулює порядок проведення податкових перевірок.

Спробуємо проаналізувати, чи дійсно Закон № 466­IX полегшить роботу бізнесу.

 

Зміни до плану-графіка

В Законі привертає увагу насамперед зміна порядку внесення змін до плану­графіка перевірок платників податків. Так, ще донедавна були дуже частими випадки, коли контролюючий орган всупереч чинному законодавству оновлював план­графік перевірок, включаючи до нього нових платників податків, а останні були вимушені оскаржувати зазначені коригування в судах.

Судова практика сформувалась на користь платників податків. Так, наприклад, у судових рішеннях Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справах № 1.380.2019.003736 та № 826/11217/18 суд прийняв сторону платників податків, оскільки включення до затвердженого і оприлюдненого річного плану­графіка проведення перевірок у поточному році інших платників податків не відповідає нормам пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу (ПК) України та не допускається, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Натомість тепер закон передбачає можливість внесення змін до плану­графіка на поточний рік не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталі такого року, про що внесено відповідні зміни до пункту 77.2 статті 77 ПК України. Зазначені оновлення оприлюднюються на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику до 30 числа останнього місяця кварталу.

Це означає, що перевірка платника податків, який був включений до плану­графіка на поточний рік внаслідок внесення змін у першому кварталі такого року, може бути розпочата з 1 липня поточного року, у разі внесення змін до плану­графіка у другому кварталі такого року — з 1 жовтня поточного року.

Аналізуючи зазначене, можна твердо сказати, що такі зміни не полегшують роботу бізнесу.

 

Передбачити можливості

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином засвідчені копії первинних фінансово­господарських, бухгалтерських та інших документів.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України визначено, що запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше, ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки. У разі порушення строків надання запиту контролюючим органом на отримання копії документів платник податків має право звернутися із заявою про зупинення проведення перевірки на строк не менш ніж на п’ять робочих днів.

Зазначене надасть платникам податків більше часу для підготовки первинних документів.

Проте Законом № 466­IX конт­ролюючому органу надане право під час проведення перевірок щодо правильності нарахування ПДФО та військового збору при виплаті заробітної плати отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, і збільшено період проведення та винесення податкових повідомлень­рішень з 1095 до 2555 днів.

Крім того, стаття 78 ПК України передбачає можливість проведення повторної перевірки у разі отримання інформації або документів від іноземних державних органів, що стосуються питань, які були предметом попередніх перевірок і які свідчать про порушення платником податкового, валютного чи іншого законодавства.

З позитивних змін — для бізнесу удосконалено порядок розгляду заперечення до акта перевірки.

Так, тепер створено постійно дію­чим колегіальним органом конт­ролюючого органу Комісію з питань розгляду заперечень, яка здійснює розгляд заперечень та пояснень до актів перевірок.

У свою чергу, Законом № 466­IX визначено, що Комісія з питань розгляду заперечень під час розгляду матеріалів перевірки повинна більш детально вивчати обставини справи та досліджувати питання наявності або відсутності підстав, що виключають вину у вчиненні правопорушення, пом’якшують або звільняють від відповідальності та інше.

Крім того, у платників податків, які пропустили десятиденний строк для оскарження рішень податкового органу з поважних причин, з’явиться можливість клопотати про його відновлення, оскільки пункт 56.3 ПК України визначає, що протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом 1 цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними. Таким чином, оскаржити ППР можна протягом шести місяців за наявності поважних причин.

Що стосується передбачених Законом № 466­IX штрафів, то законодавець обмежив їх максимальні розміри. Так, наприклад, за відсутність реєстрації податкових накладних за операціями, звільненими від ПДВ, операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою, а також накладних, складених відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, передбачено штраф у розмірі 5 % від обсягу постачання, але не більш ніж 3400 гривень. Ці обмеження матимуть ретроспективний характер і застосовуватимуться також до штрафів, нарахованих платникам з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року.

 

Відповідальна норма

Однак для деяких правопорушень (близько 10 % від загальної кількості) законодавець вводить концепції «винної відповідальності» платників податків. Так, згідно з пунктом 112.2 ПК України у новій редакції: «Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання». Таким чином, вина платника податків буде встановлена в усіх випадках, коли у нього була можливість дотримання законодавчих норм, але він їх порушив.

Впровадження концепції «винної відповідальності» платників податків, за якою наявність чи відсутність вини при порушенні податкового законодавства буде визначатися податковим органом та залежно від цього застосовуватиметься той чи інший розмір штрафу. Така норма лише ускладнює роботу бізнесу, оскільки, на мою думку, платникам податків доведеться тільки в судовому порядку доказувати відсутність своєї вини.

На мій погляд, внесені зміни Законом № 466­IX до ПК України тільки збільшить кількість податкових перевірок, а сам Закон спрямований на розширення повноважень конт­ролюючого органу під час проведення перевірки, тому бізнесу перш за все необхідно більш ретельніше готуватись до податкових перевірок, періодично проводити аудит своєї діяльності та документації. Перевірити наявність всіх первинних документів та правильність їх оформлення. Перевірити своїх контрагентів через відкриті реєстри з метою виявлення можливих недобросовісних контрагентів. Залучати фахівців під час проведення податкової перевірки.

Перевірити свою компанію на проведення планових перевірок платників податків на 2020 рік можна на офіційному порталі Державної податкової служби України.