International: Стратегічне патентство

Алеся КОСМИНА

Німеччина стала найбільш популярною країною для вирішення патентних спорів, через що суди скаржаться на шалену завантаженість, маркетологи говорять про нову маркетингову стратегію, юристи — про зловживання, а найбільші технологічні компанії почали переносити свої головні офіси до сусідніх країн

Рішення Microsoft перемістити свій центр з логістики з Німеччини до Нідерландів сколихнуло ринок та спричинило чималі дебати щодо надто високої популярності німецьких судів серед шукачів патентної правди. Основною причиною такої популярності є можливість зупинити продаж продукту конкурента навіть до того моменту, як буде розглянуто скаргу на порушення права інтелектуальної власності.

Представники Microsoft навіть не приховують, що однією з причин «переїзду» став позов, поданий Motorola Mobility до суду німецького Маннхайма із вимогою заборонити Microsoft розповсюджувати його ігрову приставку Xbox та програмне забезпечення для операційної системи Windows 7, оскільки вони використовують технологію потокового відео, власником патентом на яке є Motorola.

На початку травня 2012 року Motorola виграла суд і отримала безстрокову судову заборону на продаж та маркетинг продукції Microsoft, зокрема Windows 7, Xbox 360, Internet Explorer 7 та Windows Media Player на території Німеччини.

Щоправда, бій між Motorola та Microsoft не обмежується одним раундом. За кілька днів до судового розгляду в Німеччині Motorola виграла також суд Комісії з міжнародної торгівлі США (ITC) зі схожим позовом — судді визнали Microsoft винним у порушенні чотирьох з п’яти патентів Motorola Mobility при виробництві ігрових приставок Xbox. Наразі у різних судах перебуває декілька різних позовів Motorola до Microsoft і навпаки. Ще по декількох упродовж цього літа були прийняті рішення, в тому числі чимало у судах Німеччини. Ситуація ускладнюється тим, що на сьогодні Motorola перебуває на стадії придбання компанією Google — угода вже отримала схвалення від Єврокомісії. Тож багато хто вбачає в цьому протистояння Google із Microsoft.

Медом намазано

Утім, навіть без Motorola та Microsoft кількість патентних воєн у цій галузі вражає. І ще більше вражає те, скільки позовів щодо порушення патентів подається до німецьких судів — близько тисячі щорічно. Причому йдеться як про маленькі компанії, так і про світові гіганти. Так, там недавно вирішували стосунки Samsung та Apple через свої планшети Samsung Galaxy Tab и iPad Apple 2. Спершу суд Дюссельдорфа заборонив продаж планшетів Samsung Galaxy Tab 10.1. Samsung оперативно змінив пристрій, випустивши місяць потому Samsung Galaxy Tab 10.1N. Apple знову спробувала отримати заборону, але суд, цього разу мюнхенський, відхилив скаргу.

У березні Apple виграла в Мюнхені суд проти Motorola Mobility через порушення патента на технологію з керування фотографіями. Також Apple виграла суд щодо технології розблокування екрана. А Nokia подала позов до Apple у Дюссельдорфі та Маннхаймі, звинувачуючи Apple у порушенні тринадцяти патентів Nokia при виробництві iPhone, iPad та iPod touch

Звичайно, судові заборони на продаж продуктів конкурентів компанії намагаються отримувати і в інших країнах, але через можливість отримання заборони ще до проведення розслідування, а також завдяки іншим перевагам німецьких судів компанії масово подають позови у Німеччині. Крім того, затримка продажів у Німеччині може суттєво допомогти зайняти більшу долю європейського ринку. Патентні спори перестали бути просто спорами, вони стали частиною бізнес-стратегії.

Нова тенденція перетворила німецькі суди із патентних спорів у Маннхаймі, Дюссельдорфі та Мюнхені на найбільш перевантажені в Європі. Дві третини всіх патентних позовів у Європі нині подані у Німеччині, згідно із даними мюнхенської юридичної фірми Meissner Bolte, що займається патентними спорами. Можна сказати, що Німеччина вже стала світовим центром з розгляду патентних спорів, так само як Велика Британія популярна для подання позовів про наклеп.

І хоча ці патентні спори приносять чималу користь німецьким юридичним фірмам у фінансовому відношенні, експерти з технологій говорять про зловживання. Визначення суті патентних претензій може зайняти роки, а тим часом можна легко заборонити конкуренту використовувати певну технології без жодної юридично обґрунтованої причини.

Яскравим прикладом ефективності заборони є патентний спір за участю німецької компанії Unitedprint, яка займається онлайн-друком для невеликих компаній. 2006 року проти Unitedprint подав позов її конкурент, Vistaprint з Бермудів. У позові йшлося про те, що Unitedprint використовувала частину запатентованої дизайнерської технології, яка дозволяє користувачам друкувати візитівки та флайєри із високою роздільною здатністю.

Німецький патентний суд відхилив позов Vistaprint у 2007-му, але компанія подала ще один. Лише п’ять років по тому, 22 березня 2012 року, суд, врешті, виніс рішення, в якому став на бік Unitedprint. У судовому рішенні було вказано, що Європейське патентне бюро, яке знаходиться у Мюнхені, припустилося помилки, коли 1996 року видало цей патент.

Vistaprint зазнала поразки з юридичної точки зору юридично, і все ж вона змусила Unitedprint грати за своїми правилами. Починаючи з липня 2007 року, Unitedprint повністю перестала використовувати технологію із нібито порушеного патенту. І з того моменту розробила кілька нових методів друку, які не використовують цю технологію, що виявилося дешевшим та ефективнішим, ніж витрачатися на серйозну судову тяганину. Щоправда, цей позов, однак, обійшовся Unitedprint недешево — наразі компанія вимагає від Vistaprint повернення судових витрат на суму із шістьма нулями (в євро).

Заборонне відомство

Наразі основні патентні битви відбуваються у США та Німеччині. У разі наявності вибору, позивач може обрати, до якої країни йому податися, залежно від мети. На відміну від німецької патентної системи, американська дає суддям вибір — або видати порушнику патенту судову заборону, або ж присудити йому відшкодування збитків власнику оспорюваної технології. Найчастіше використовується другий варіант, навіть якщо позивач вимагає заборони. У Німеччині ж, якщо суд вирішує, що компанія має патент, то він видає лише заборону. Тому сьогодні позивачі розділилися — ті, хто шукає відшкодування, подає за можливості позов у США, ті, кому потрібна лише заборона, — у Німеччині. Хоча тут варто зауважити, що до рішення Верховного Суду США, винесеного 2009 року в патентній справі «eBay проти MercExchange», американські суди теж у переважній більшості випадків видавали заборони.

Деякі німецькі фірми вимагають внести зміни до законодавства, щоб убезпечити себе від подібних позовів. 2009 року двісті маленьких та середніх IT-компаній створити групу лобістів, Федеральний союз з інформаційних та комунікаційних технологій, що базується у Гамбурзі та покликаний змінити правову систему.

Але до цього часу цей союз не досяг великих успіхів. 2005 року німецький парламент одностайно схвалив необов’язкову резолюцію, яка покликана обмежити зловживання. Резолюція так і залишилася на папері. 2009 року Міністерство юстиції Німеччини опублікувало звіт, який підтверджував наявність проблеми. Але, знову ж таки, далі справа не пішла.

Надія на зміни все ж є. Рішення Microsoft «переїхати» до Нідерландів змусило замислитися над тим, що аналогічний крок можуть зробити й інші великі компанії, які мають справу із високими технологіями. А це суттєво вплине на ринок продаж та взагалі на економіку країни.

Щоправда, є і така точка зору, що Microsoft раніше збирався перенести свій логістичний центр до Голландії і просто скористався ситуацією, щоб покритикувати німецьку судову систему. Але у будь-якому разі проблему було зайвий раз озвучено.

Німецький фактор

Така підвищена увага до німецьких патентних судів пояснюється не лише їхньою любов’ю до винесення рішень про заборону розповсюдження продуктів, а й іншими факторами. У тому числі й чималій кількості патентів, які видаються у Німеччині і, відповідно, у разі суперечностей оспорюються на батьківщині. Згідно з даними кельнського Інституту економічних досліджень, німці складають лише 1,2 відсотка від усього населення світу, тоді як країні належить 7,1 відсотка виданих у світі патентів.

Окрім іншого, німецькі суди відомі і своєю якістю роботи: вони є спеціалізованими, швидкими та зручними, судді — досвідченими, а рішення — передбачуваними. Це робить Німеччину головною ареною для місцевих та великомасштабних багатонаціональних патентних схваток. Крім виробників електроніки та IT-компаній, у німецьких судах часто зустрічаються представники й інших традиційно сутяжницьких галузей — фармацевтики, медичного обладнання тощо. 2011 року патентний суд Дюссельдорфа розглянув близько 500 патентних спорів. У деяких країнах Євросоюзу такої кількості не було розглянуто навіть у всіх судах загалом.

Дешевше та швидше — це також значна перевага. За підрахунками німецького IP-аналітика Флоріана Мюллера, який виступає проти патентування програмного забезпечення, суди у Маннхаймі та Мюнхені вдвічі швидші, ніж Комісія з міжнародної торгівлі (ITC).

Найшвидшим судом, за відгуками юристів, є суд Мюнхена. Він приймає рішення впродовж шести-дев’яти місяців від дати подання позову. Суду Маннхайма потрібно сім-десять місяців. Суд Дюссельдорфа через велике навантаження почав повільніше розглядати позови — в середньому йому потрібно дванадцять-вісімнадцять місяців на розгляд однієї справи.

Вартість патентного спору в Німеччині також приваблива — спір обійдеться у 200—400 тисяч євро за один патент, тоді як у Великій Британії ставки стартують з 500 000 фунтів стерлінгів. А США відомі ще дорожчими патентними спорами, вартістю до 25 мільйонів доларів.

У межах Німеччини позивач може обрати один з дванадцяти судів, залежно від того, де відбулося порушення патенту. А якщо йдеться про порушення в Інтернеті, то можна подати позов до будь-якого суду. При обранні суду позивачі, як правило, звертають увагу на практику суду в подібних спорах, час розгляду, а також на той факт, чи призначає суд технічного експерта у складних випадках.

Найпопулярнішими серед позивачів судами є суди Дюссельдорфа, Маннхайма та Мюнхена і часом складається враження, що ці суди конкурують одна з одною, перетворюючись на постачальника послуг і пропонуючи особливі умови своїм «клієнтам». Так, 2009 року Мюнхенський суд запровадив прискорену процедуру розгляду — два слухання та суворе дотримання дедлайну. У відповідача, як правило, є лише вісім тижнів, щоб відповісти на скаргу. Через три-п’ять тижнів після цього дедлайну відбувається перше слухання, за результатами якого суд надає попередній усний висновок. Це дає можливість сторонам у справі оцінити свої шанси та спробувати врегулювати спір швидко.

Після цього позивачу дається місяць на те, щоб подати скаргу з урахуванням висновку суду, відповідь на яку позивач теж має право формулювати впродовж одного місяця. Якщо суд вважатиме за потрібне призначити експертизу, він це робить. Зазвичай за два-чотири тижня після отримання відповіді від відповідача призначається друге слухання. Рішення суду доведеться чекати ще чотири-шість тижнів. Тож на прийняття остаточного рішенні в справі суду Мюнхена достатньо шість-дев’ять місяців, що виводить суд на перше місце за швидкістю у Німеччині.

Що стосується самих суддів, то вони мають вузьку «патентну» спеціалізацію і добре орієнтуються в патентних питаннях. У деяких судах є навіть судді із двома дипломами — інженерним та юридичним.

Культурний шок

Кількість патентних спорів у Німеччині вплинула і на культуру судової тяганини у країні: якщо раніше місцеві компанії не надто прагнули подавати один проти одного «агресивні» судові позови, то сьогодні це стало нормою.

Крім того, масла у вогонь підлили юридичні фірми, для яких патентні спори стали можливістю протриматися на плаву та навіть отримати більшу долю на ринку із початком фінансової кризи. Найприбутковіші раніше сфери — банківське право, ринки капіталу тощо — не вселяють оптимізму, тоді як роздрібний продаж, а найбільше побутова техніка та різноманітні гаджети, переживає непогані часи. А для таких гігантів, як Apple та Samsung, Німеччина залишається чи не найбільшим європейським споживачем побутової електроніки, тож намагання боротися патентними методами цілком зрозуміло. Виходити на шлях патентної війни стало необхідним — не з’їси ти, з’їдять тебе.

Резонансне рішення

Наприкінці червня 2012 року американський суддя Річард Поснер виніс оригінальне як для патентних спорів рішення. Він відхилив черговий позов Apple до Motorola Mobility через недостатню кількість доказів у обох сторін.

Apple, як водиться, звинувачувала Motorola в копіюванні своїх технологій, використаних у iPhone. Суддя штату Іллінойс Річард Поснер не раз публічно називав претензії двох гігантів мобільного ринку один до одного безглуздими, у зв’язку з чим навіть скасував попереднє слухання. Він також наголошував на тому, що заборона на продаж для Motorola Mobility, яку вимагала Apple, може завдати катастрофічної шкоди ринку та громадськості, і пропонував Apple звернутися до відповідача з пропозицією ліцензійних виплат за використання чужих технологій. Не подіяло. Тож суддя виніс чи не соломонове рішення.

Щоправда, за Apple залишається право на апеляцію.

Тролі й туристи

Німеччина перетворилася на країну справжнього патентного туризму. Утім, залишилися особи, які живуть за рахунок патентних спорів, але яких не приваблює німецька судова практика у таких спорах. Це так звані патентні тролі — особи, які отримують патенти на різноманітні речі задля того, щоб потім пачками подавати позови про порушення їхньої інтелектуальної власності.

Судові спори в США мають тенденцію тривати дуже довго, а суми витрат на юридичний супровід у патентних спорах сягають мільйонної позначки. Тому багато компаній погоджуються на мирне врегулювання питання, якщо такий троль подав черговий позов. Простіше відкупитися, аніж судитися. У Німеччині троль навряд чи зможе отримати бажане — від судової заборони йому не буде жодного зиску, а якщо суди й нараховують компенсацію, то лише за аналогією із ліцензійними виплатами. Крім того, судові витрати не є такими космічними, щоб вони могли налякати потенційного відповідача.

Країни-лідери з подання патентних заявок
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Велика Британія 5 099 5 097 5 542 5 467 5 044 4 891 4 848 1 975
Італія 2 349 2 698 2 946 2 883 2 652 2 658 2 695 1 146
Канада 2 316 2 575 2 879 2 976 2 527 2 698 2 924 1 057
Китай 2 503 3 942 5 455 6 120 7 900 12 296 16 402 6 602
Південна Корея 4 686 5 945 7 064 7 899 8 035 9 669 10 447 4 324
Нідерланди 4 498 4 553 4 433 4 363 4 462 4 063 3 503 1 492
Німеччина 15 991 16 737 17 821 18 855 16 797 17 568 18 847 7 528
США 46 881 51 280 54 043 51 643 45 628 45 024 48 962 19 276
Франція 5 742 6 256 6 560 7 072 7 237 7 246 7 438 2 817
Швейцарія 3 292 3 621 3 833 3 799 3 672 3 728 4 008 1 594
Швеція 2 884 3 336 3 655 4 136 3 568 3 314 3 462 1 377
Японія 24 870 27 025 27 743 28 760 29 802 32 150 38 873 18 306

*(січень-травень). Джерело: World Intellectual Property Organization