Хобі: Творчість у моменті
Слово «імпровізація» походить від латинського improvisus, що означає непередбачений. Так само непередбаченим є наш спікер. Адже це не юристка за фахом, але людина, яка вже восьмий рік працює в провідній на ринку юридичній фірмі. Отже, Вікторія Єсауленко, директорка з маркетингу юридичної фірми Asters, відзначена «Юридичною практикою» за значний внесок у розвиток юридичного маркетингу, авторка книжок з маркетингу, а також актриса в театральній імпровізації. Що таке імпровізація в театрі, де знаходити час на хобі та чи є юристи акторами — про це йтиметься далі
Театральна імпровізація — таке хобі не падає з неба на не підготовлену людину. Любов до публічних виступів мала бути з дитинства, чи не так?
Імпровізація, як мені здається, взагалі найскладніший вид мистецтва. Усе ж таки вивчити ноти, тексти і па, а потім виконати їх — набагато легше, ніж творити з нуля, тут і одразу. Мені завжди подобалося імпровізувати. Я придумувала інші слова для відомих пісень і, до речі, мої друзі про це знають. Коли телефоную, щоб привітати їх з днем народження, завжди імпровізую, створюючи віршоване поздоровлення персонально для кожного на якусь відому мелодію. Я писала свої версії закінчень відомих романів, коли мені не подобались ті, що пропонував автор в оригіналі. Про танець узагалі мовчу, практично завжди танцюю, якщо не наяву, то в душі точно. Звичайно, головна моя експертність — у маркетингових комунікаціях, але я ще також сертифікований арттерапевт і бізнестренер. Мій напрям арттерапії — танцювальнодинамічна терапія, бо танець є дуже ефективним засобом спілкування, якщо не найефективнішим.
Просто театр і театральна імпровізація — в чому принципова різниця?
Усе наше життя — театр, хіба ні? Принципова різниця між театром і театром імпровізації в тому, що, звичайно, це все мистецтво; але театр — мистецтво, створене кількома авторами, а імпровізація — одним виконавцем, актором. І саме в момент виконання. Справжні акториімпровізатори не готують і не вчать заздалегідь тексти, як просто актори. Не вивчають чиїсь чи свої жарти, а вигадують їх одразу під час шоу. Імпровізатори багато вчаться, читають, розвиваються, нарощують обсяг особистості, гранять необхідні сторони характеру. І все це для того, щоб після шоу імпровізації глядачі виходили із зали і говорили: «Звичайно ж, вони не самі це придумали, їм тексти пишуть найкращі автори».
Як гадаєте, чому до акторства люди приходять не одразу після школи, а вже маючи певний життєвий досвід? І що краще: бути з пелюшок на сцені чи прийти за покликом душі, коли вже все інше не тішить?
У кожного свій шлях, і тут узагалі немає і не може бути жодних установок. Багато дорослих людей ідуть у театральні студії тому, що діти виростають і з’являється вільний час. Або розуміють, що акторська майстерність допоможе їм розвити потрібні для професійного поліпшення чи становлення навички. Або втілюють у життя нездійснену дитячу мрію. І немає кращого чи гіршого. Головне, щоб людина пішла туди, куди прагне її душенька, навіть якщо це акторство. Навіть якщо це імпровізація.
Яким був ваш шлях до театральної імпровізації?
Я прийшла в студію театральної імпровізації восени 2012 року за порадою моєї доньки, вона вже була актрисою театрустудії імпровізації «Чорний квадрат», а в мене сталася така собі життєва криза. Я послухала поради розумної людини і стала спочатку вільною слухачкою, потім склала іспит і стала справжньою студійкою, відтоді імпровізація — моя любов, хоч поки що і не взаємна. Утім, я не так щоб зовсім повна невдаха — актрисою Лабораторії тотальної імпровізації Юрія Кляцкіна мені все ж вдалося стати.
Ви буваєте на інших виставах? Хто для вас є взірцем акторської гри? У кого з режисерів хотіли б зіграти?
Театр люблю, до оцього всього коронного непорозуміння у нас з чоловіком було правило: раз на місяць на спектакль, який рекомендували друзі. Зі свого боку, порекомендую всім п’єси режисера Дмитра Богомазова, найбільше — «Morituri te salutant» за новелами В. Стефаника, в Національному театрі імені Івана Франка. Звичайно ж, зіграти у нього не мрію, я не актриса, а імпровізатор. Знаєте, як говорив Ученик Феї у фільмі «Попелюшка»: «Я не чарівник, я тільки вчусь» — от і я все ще навчаюся. З вірою в себе. Взірцем акторської гри для мене є моя донька, а що! Я ж мати!
Як знаходите вільний час для хобі?
Не знаю. Він сам знаходиться. Так само, як знаходиться час на якісну професійну реалізацію. На постійне навчання і вдосконалення. На пробіжку щоранку. На макіяж щодня. Хоча тут уже брешу — ми зараз працюємо з дому і я не роблю щоденний мейкап. Якщо немає зустрічей, чоловік мене й нефарбовану має любити. Відповідь на ваше запитання одна: якщо людина не хоче — вона шукає виправдання, а якщо хоче — можливості.
Скільки часу займає підготовка до виступу?
Увесь час. Ти не можеш просто «готуватися» до виступу. Імпровізатор має постійно «прокачувати» свої навички, необхідні для якісного перформансу.
Що дає хобі «театральна імпровізація» для основної роботи?
Я працюю в юридичній фірмі Asters уже восьмий рік і впевнена, що змогла стати частиною фірми тільки тому, що на момент приєднання до юристів уже пів року займалася в студії. У нас була така залізна дисципліна, ви собі не уявляєте: з викладачем не сперечаються і не виправдовуються, просто беруть до уваги і виправляють помилки. Не вмієш навчатися, не робиш домашнє завдання — тебе дуже швидко виженуть зі студії. Базікаєш під час заняття, користуєшся телефоном чи будьякі інші порушення дисципліни — спочатку виганяють із заняття, а потім і зі студії. Тож дисципліні, визначенню пріоритетів, ієрархії, емоційному інтелекту та етиці поведінки я завдячую саме студії імпровізації.
Якщо говорити саме про мистецтво імпровізації в роботі маркетолога юридичної фірми, то класна імпровізація — це правильна реакція на обставини, що склалися; а ще Чарльз Дарвін нас вчив, що виживає не найсильніший і не найрозумніший, а той, хто краще за всіх пристосовується до змін.
Чи є місце для імпровізації в роботі юристів або юридичної фірми?
А хіба юристи судової практики не найкращі імпровізатори у світі?!
