Репортаж: Торг умисний

Сергій РУЖЕНЦЕВ

Низка осінніх заходів під загальною назвою «Торгові війни: мистецтво захисту» зібрала правників та провідних фахівців з економічної політики України разом, щоб обговорити найбільш нагальні питання сьогодення

Видавництво «Юридична практика» виступило генеральним медіапартнером конференції, яку організувала ЮФ «Ілляшев та Партнери» разом із Ukrainian Business & Trade Associations. З метою віднайти в часи пандемії оптимальні рішення із захисту внутрішнього виробника та розширити зону впливу України у світовій економіці провідні фахівці провели обговорення в режимі онлайн, до перегляду якого долучилися також усі охочі юристи, що спеціалізуються у цій сфері.


УГОДА З ЄС:
ВІД АМБІЦІЙ ДО ПОЗИЦІЙ

Конференцію «Торгові війни: мистецтво захисту» відкрило інтерв’ю з віцепрем’єр-міністром з питань євроінтеграції Ольгою Стефанишиною, яке провела партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери» Олена Омельченко. Серед ключових питань — перегляд Угоди про асоціацію з ЄС. За словами пані Стефанишиної, серед основних причин оновлення Угоди, по-перше, поява юридичних підстав для такого процесу, а по-друге, Україна та ЄС до певної міри вже «переросли» попередні умови торгівлі та об’єми доступу на ринки.

Відповідаючи на запитання модератора щодо того, наскільки ЄС готовий відкрити ринки для українських компаній, пані Стефанишина зауважила: «Європейська сторона сьогодні розуміє, що позиція України в цьому питанні підкріплена не лише політичними амбіціями, а й пози­цією бізнесу, реальних виробників. А наші амбіції закладають можливість перегляду Угоди за всіма видама послуг і товарів, розширення доступу на ринки, а також включення нових позицій до Угоди». Тож уже з початку 2021 року є висока ймовірність, що розпочнуться переговори стосовно параметрів торгівлі. Разом із тим очікується і укладення додаткових договорів по Угоді, що дозволять, з одного блоку, досягати політичної асоціації, а з іншого — економічної інтеграції з ЄС. Значну роль в цьому може відіграти «зелена» економіка — європейський тренд на найближчі десять років. При цьому питання збільшення квот чи їх скасування, встановлення нульової митної ставки у відношенні до вітчизняної харчової продукції не має викликати труднощів.

Але доволі складними, за словами віцепрем’єра, є питання торгівлі низкою продуктів металургійного комплексу, оскільки влада має намір створити стимули у цій сфері для малого та середнього бізнесу, щоб дати їм можливість вільно працювати на європейському ринку. У царині законодавчих змін Україна ще має виконати потужну роботу в транспортному та митному законодавстві. Зок­рема, й щодо безпеки харчової продукції, водних шляхів та управління відходами. Екологічна політика ЄС вимагає від нашої економіки стати на «зелені» рейки, що буде також закладено в Економічній стратегії України до 2030 року, підготовка якої наразі триває.


НАСТУПАТИ ТА ЗАХИЩАТИСЬ

Другий ефір онлайн-конфереції за участю заступника міністра розвит­ку економіки, торгівлі та сільського господарства України — торгового представника України Тараса Качки та директора Брюссельського офісу Ukrainian Business & Trade Associations Назара Бобицького було присвячено міжнародній торгівлі. А саме: як українському бізнесу домогтись перегляду Угоди про асоціацію з ЄС та захищати свої інтереси? За словами модератора Олени Омельченко, механізми торгового захисту стали більш складними, а тим часом в Україні збільшилась кількість торгових розслідувань, набула актуальності концепція локалізації держзакупівель, що викликає певну реакцію з боку європейських партнерів. А у вітчизняного бізнесу з’явилась можливість приєднатись до переговорного процесу.

Тож виникло питання: яким чином Мінекономіки збирає та аналізує інформацію від бізнесу, формуючи директиви на перемовини з ЄС? Тарас Качка розповів про взаємодію в команді з віцепрем’єром, регіональні консультації з бізнесом, роботу з галузевими об’єднаннями та інші формати. «Ми очікуємо будь-які подання та ініціативи від усіх асоціацій, конкретних бізнесів. Окремі компанії надсилають також нам своє бачення. Наразі, з одного боку, ми не централізуємо все це, бо хочемо побачити якомога більше реакцій, а з іншого — є організації, які найбільш активні в цих напрямах. В українського бізнесу сьогодні є велика потреба в оновленні Угоди в частині доступу на ринок ЄС. Це і збільшення квот, і регуляторні речі, і митні процедури, сертифікація», — підкреслив доповідач, зауваживши, що глобальні апетити українського бізнесу, який ще донедавна «варився» всередині внутрішніх проблем, надихають. Україні також необхідно враховувати потреби європейських компаній — змінюючи регуляторне середовище, ми фактично створюємо комфортні умови для них на наших ринках та даємо гарантії на десятиріччя як надійний партнер.

Директор Брюссельського офі­су Ukrainian Business & Trade Associations Назар Бобицький, у свою чергу, розповів про результати опитування експортерів: «Не менш ніж 65 % респондентів зацікавлені у перегляді Угоди. По-перше, підприємства хочуть перегляду Угоди як з наступальної точки зору, тобто поліпшити умови доступу на ринки ЄС, так і із захисної, щоб за допомогою держави більш ефективно захистити власний ринок від проявів недобросовісної конкуренції», — відзначив пан Бобицький.


ПОЛІТИКА МОЖЛИВОГО

Завершальний етап онлайн-конференці її незмінна ведуча Олена Омельченко провела за участю заступника керівника Офісу Президента України, заступника голови Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Ігоря Жовкви. На підключенні до ефіру був присутній і Валерій П’ятницький, Надзвичайний та Повноважний Посол України, Державний уповноважений з питань європейської інтеграції (2011–2014 років), заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України — торговий представник України 2014 року.

Лейтмотивом дискусії стали питання торговельних відносин України з іншими державами та їх вплив на формування економічної політики. Серед таких партнерів визначне місце займають США. Ігор Жовква висловив сподівання, що україно-американські торговельні відносини залишаться, як мінімум, на тому «докризовому» рівні, що й у 2019 році (це близько 6 млрд дол. товарообігу), попри незначне просідання цього року (до 4 млрд дол.). «В України є потенціал як в існуючих сферах співробітництва (зокрема, енергетика, атомна енергетика), так і в нових — сфера ІТ: експорту наших ІТ-послуг, штучного інтелекту», — звернув увагу Ігор Жовква. Традиційними сферами співробітництва залишаються енергетика, в тому числі транспортування електроенергії, скрапленого газу, сфера відновлюваної енергетики. На думку спікера, варто очікувати, що нова адміністрація президента США більше уваги приділятиме відновлюваній енергетиці, тим більше, що на процеси торгівлі впливатимуть питання зміни клімату. Щодо торговельної війни між США та Китаєм, пан Жовкава відзначив її невідворотність, але зауважив, що незалежно від її результатів Україна має відстоювати насамперед власні інтереси.

За словами Валерія П’ятницького, який торкнувся проблематики членства нашої держави у Всесвітній торговельній організації та можливого перегляду умов вступу до ВТО, знач­ний вплив на бізнес мають тарифні бар’єри, а також такі заходи, як валютне регулювання, стандарти, фітосанітарне регулювання тощо. Унаслідок пандемії окремої уваги сьогодні потребує безпека продукції. Щодо можливості введення 10 % мита на всі імпортні товари, які застосовувались для розв’язання проблем платіжного балансу України, Валерій П’ятницький висловив сумніви в необхідності застосовувати такі заходи: «Потрібно розуміти, коли необхідно вирівнювати платіжний баланс, оскільки важливо враховувати інте­реси всіх учасників, починаючи від малого і закінчуючи середнім бізнесом. Необхідна стабілізація системи в цілому, тоді матимемо позитивний ефект для всієї економічної системи та всіх суб’єктів господарювання». Натомість, на думку експерта, сьогодні багато країн у світі віддають перевагу стимулюванню виробництва, активізації торгівлі. Тож, оновлюючи Угоду про асоціацію з ЄС, він рекомендував би зосереджуватись не на тарифах та квотах, а на поліпшенні бізнес-клімату, який сприятиме більш ефективному виробництву в Україні.