Тема: Відповідальне сполучення

В Україні й досі є стереотип, що корпоративна соціальна відповідальність обов’язкова лише для великого бізнесу, особливо для того, що забруднює навколишнє середовище. Проте це зовсім не так

За міжнародними принципами та рекомендаціями концепція корпоративної соціальної відповідальності охоплює такі сфери, як права людини, трудові відносини (навчання, інклюзивність, гендерна рівність, здоров’я та добробут працівників тощо), довкілля (біорізноманіття, зміна клімату, ефективність використання ресурсів та запобігання забрудненню тощо), а також боротьбу з хабарництвом та корупцією. Розвиток громад, відносини зі споживачами, включаючи конфіденційність, також є частиною КСВ. Вочевидь, поняття «соціальна відповідальність» набагато ширше та багатогранніше, ніж вважають більшість компаній.

 

На чому сфокусуватися?

 

Відповідь на це запитання кожен бізнес має знайти самостійно, вирішивши, які з цих аспектів для нього важливіші. Можна трішки спростити завдання та скоротити перелік до трьох пунктів. У 1994 році американський економіст і підприємець Джон Елкінгтон запропонував Концепцію потрійного критерію (triple bottom line, TBL), відповідно до якої під час побудови бізнес-моделі необхідно враховувати не лише фінансовий бік справи, а також соціальні й екологічні чинники. Будь-який бізнес, за Елкінгтоном, будується на «трьох стовпах сталого розвитку»: людях, планеті та прибутку (people, planet, profit).

Важливо розуміти, що фокус КСВ-компанії може змінюватися залежно від зовнішніх та внутрішніх обставин. Наприклад, у 2020 році більшість компаній у всьому світі сфокусувалися на боротьбі з пандемією COVID-19. Український бізнес також активно включився в боротьбу з COVID-19. Більш детально про українські КСВ-проєкти можна дізнатися на сайті центру «Розвиток КСВ», що створив Каталог дій компаній в Україні в умовах пандемії.

Sayenko Kharenko теж не залишилася осторонь. У відповідь на нові виклики ми створили спеціальну робочу групу із юристів з різник практик, щоб відстежувати всі зміни в правовому регулюванні та бізнес-середо­вищі і допомагати ­клієнтам ­мінімізувати ризики. Аби не заспамлювати клієнтів, на початку квітня ми запустили окремий сайт, де у зручному форматі поєднали всю інформацію, яка мала допомогти зорієнтуватися у найнезвичніших обставинах у новітній історії (https://covid-19.sk.ua/). Там ми окреслили низку питань, відповіді на які важливо було знати, аби приймати виважені та доцільні рішення. Більше того, ми запустили серію відео, в яких простою мовою розповідали про всі нововведення, заборони та зобов’язання, яких на початку карантину більшало ледве не з кожним днем. Адже зрозуміло, що далеко не в кожного українця була можливість звернутися до кваліфікованого юриста за роз’ясненнями. Нашим «антиковідним» спікером стала Олена Сукманова, яка вміє людською мовою пояснювати складні речі та добре тримається перед камерою, а цей фактор не можна недооцінювати.

 

Віртуальний тур «Сила підпису»

 

19 березня 2020 року, лише через тиждень після початку карантину, ми запустили віртуальний тур «Сила підпису». Кожен бажаючий, не виходячи з дому, міг прогулятися інтерактивною виставкою «Сила підпису». Онлайн-подорож у 3D-форматі розповідає історію підпису від шумерів до наших днів. Завдяки віртуальному туру можна потрапити до бібліотеки з величезними книгами, що розповідають про найважливіші підписи в історії людства. Побачити унікальні документи: універсал гетьмана Івана Виговського 1663 року, чернетку VI Універсалу, який вперше у ХХ столітті проголосив незалежну Українську державу, Акт відновлення Української держави 1941 року, розпорядження Симона Петлюри про початок партизанської роботи, надруковане на носовій хустинці. Дізнатися історію підписання Акта проголошення Незалежності України та Біловезької угоди в 1991 році — документів, що завершили історію Радянського Союзу та оформили народження незалежних країн.

 

Благодійний фонд «Дихай»

 

Але й на цьому ми не зупинилися, декілька партнерів Sayenko Kharenko разом із представниками бізнесу створили благодійний фонд «Дихай», який консолідував зусилля окремих небайдужих українців, які мали бажання та змогу допомогти. Спочатку фонд допомагав українським лікарням апаратами ШВЛ, індивідуальними засобами захисту, зволожувачами повітря та навіть постільною білизною. Проте, заглиб­люючись у вивчення проблем нашої медичної системи, засновники зрозуміли, що українські лікарні потребують більш комплексної та системної допомоги, ніж винятковим у межах боротьби з пандемією. Тому вирішили розширити програму допомоги українським лікарням, зробивши питання боротьби з пандемією лише частиною програми, за якою працюватиме фонд.

 

Переваги КСВ для бізнесу

 

Компанія Deloitte виділяє шість основних факторів збільшення вартості компаній, що інтегрують стратегії корпоративної соціальної відповідальності в основні бізнес-стратегії, співвідносячи бізнес-моделі і ланцюжок створення вартості з впливом на суспільство і навколишнє середовище. До таких драйверів належать: зниження ризиків; диференціація бренда; впровадження інновацій і створення нових можливостей; залучення, розвиток та утримання талантів; операційна ефективність; доступ до капіталу і ринкова оцінка.

Є безліч досліджень, що підтверджують важливість КСВ саме для юридичного бізнесу. Зокрема, згідно з результатами дослідження Мережі сталого розвитку юридичних фірм, 85 % опитаних повідомили, що отримують запрошення на участь у тендері (RFP) або запити, що містять питання щодо політики сталого розвит­ку або цінностей фірми. Цей тренд не новий, однак з кожним роком він набирає обертів. Західна бізнес-спільнота вже давно оцінює та обирає з-поміж потенційних партнерів, зокрема, і з огляду на відповідальність компанії. Більше того, партнерів обирають спершу за їхньою відповідністю стандартам КСВ, умов праці та екологічності, а вже потім розглядають їхні цінові пропозиції.

Водночас менше 20 % опитаних вважають, що сталий розвиток не має значення або майже не має значення для стейкхолдерів. Більшість же юридичних фірм переконані, що сталий розвиток важливий для побудови відносин із основними групами стейкхолдерів:

— нові клієнти — 77 %;

— існуючі клієнти — 69  %;

— партнери — 60 %;

— юристи — 83 %;

— адміністративний персонал — 81 %.

 

КСВ — гра у довгу

 

Ще трохи фактів та цифр. Дослідження PwC та Deloitte підтвердили, що більшість покупців обирають бренд соціально відповідальної компанії при покупці товарів. Більше того, один із п’яти покупців готовий заплатити в п’ять разів більше за товар, вироблений з мінімальним збитком для природи.

Аналізуючи Dow Jones Sustaina­bility Index, дослідники зазначають кореляцію між показниками сталості компаній та прибутковістю.

Бренди, в розвиток яких закладали принципи сталого розвитку, ростуть на 30 % швидше, ніж інші.

А за результатами дослідження Deloitte Global Millennial Survey 2020, міленіали і представники покоління Z рішуче налаштовані покращувати світ та очікують соціальної відповідальності від бізнесу. Так, однією з ключових причин припинення відносин з роботодавцями для українських міленіалів і покоління Z є негативний вплив бізнесу на навколишнє середовище (27 %). Попри те, що серед міленіалів і покоління Z загалом спостерігається подальше зниження цікавості до бізнесу, вони активно підтримують компанії, що намагаються позитивно впливати на суспільство. Це ще раз доводить, що лише соціально відповідальні компанії можуть сподіватися на лояльність міленіалів і покоління Z.

Попередні опитування Deloitte також виявили, що 70 % міленіалів, приймаючи рішення про влаштування на роботу, брали до уваги внесок компанії в соціальну відповідальність.

КСВ — це, звичайно, не тільки благодійність, хоча вона обов’язково її включає. Головне — це зростання усвідомленості в суспільстві. Сьогодні все частіше клієнти будь-якого сервісу і споживачі товарів хочуть розуміти, що їхніх виробників турбує навколишнє середовище, права людини і допомога найбільш незахищеним соціальним верствам.