Тема: Грані фолу

Олександр ВОРОНЦОВ, адвокат, юрист Hillmont Partners

Ольга ШКІЛЬНЮК, молодша юристка Hillmont Partners

Податкові перевірки та фінансовий моніторинг можуть суттєво ускладнити роботу бізнесу, якщо будуть допущені помилки у звітності, тож на що варто звернути увагу, щоб спокійно працювати з новими змінами у законодавстві

Тенденції останніх місяців свідчать про те, що в Україну повертається бізнес-активність, а це означає, що відновлюються не лише очікувані можливості для ведення бізнесу, але й можливості контролюючих органів у частині проведення перевірок. Варто зауважити, що перевірки контро­люючими органами — нe єдині, адже фінансовий моніторинг ніхто не відміняв.

 

Кому та коли очікувати

 

У зв’язку із пандемією COVID-19 був встановлений мораторій на проведення деяких видів перевірок, зок­рема, й податкових перевірок. Проте недавно постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» дозволено проведення таких видів перевірок юридичних осіб, а саме:

— тимчасово зупинених та незавершених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті на дату запровадження мораторію;

— документальних перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які проводять ризикові операції та опрацьовуються у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади;

— документальних перевірок щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

— позапланових документальних перевірок, необхідність для проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків.

Також варто враховувати, що до 3 лютого 2021 року деякі види документальних позапланових перевірок уже були дозволені, тож постановою № 89 цей перелік був дещо розширений.

 

Фінансовий моніторинг: хто під прицілом

 

Із прийняттям Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року № ­361-IX (Закон) ми вже майже рік чуємо такі терміни, як «фінансовий моніторинг», «ризик-орієнтований підхід», «належна перевірка», «замороження активів», але чи так усе суворо і чи всіх стосується фінансовий моніторинг.

Розпочати варто з того, що положення Закону поширюються на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, фізичних осіб — підприємців, юридичних осіб, а також їхні філії та представництва включно із відокремленими підрозділами, органи місцевого самоврядування, правоохоронні та розвідувальні органи, а також інші державні органи.

Що ж до об’єктів контролю, то положеннями Закону передбачена низка фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, зокрема:

— якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 400 тис. грн;

— якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 30 тис. грн (виключно для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор);

— якщо здійснюється фінансова операція, де хоча б одна зі сторін якої зареєстрована в юрисдикції, що не виконує рекомендацій міжнародних організацій щодо AML (anti-money laundering), або одна зі сторін такої операції має рахунок у банку такої юрисдикції;

— якщо фінансову операцію здійснюють політично значущі особи, їхні сім’ї чи пов’язані особи;

— якщо здійснюється переказ коштів за кордон чи до офшорних юрисдикцій;

— якщо здійснюються операції з готівкою;

— якщо здійснювана фінансова операція є підозрілою.

Найголовніше запитання — хто це все буде контролювати? Відповідно до Закону є два типи суб’єктів фінансового моніторингу, зокрема суб’єкти первинного фінансового моніторингу чи СПФМ (включно зі спеціально визначеними суб’єктами фінансового моніторингу та суб’єкти державного фінансового моніторингу). Якщо дуже коротко, то йдеться власне про самі СПФМ та державні органи, які їх контролюють.

Ще одним суттєвим питанням є система штрафів. За законом їх 14, здебільшого за порушення протоколів, передбачених для СПФМ. Проте обмежимось лише загальними положеннями щодо штрафних санкцій, а саме:

— за одне порушення не може застосовуватися більше одного заходу впливу;

— у разі вчинення двох і більше видів порушень сума штрафу розраховується шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення;

— Законом обмежений максимальний розмір штрафу (для СПФМ — 10 % загального річного обороту, проте не більше 7950 тисяч НМДГ; для спеціально визначених суб’єктів фінансового моніторингу — двократний обсяг отриманої вигоди, якщо вигода не може бути визначена, — 1590  тисяч НМДГ).

 

Пам’ятка для користувачів

 

Усім клієнтам СПФМ важливо пам’ятати, що, по-перше, актив може бути заморожений у випадках виникнення у СПФМ підозри чи підстав для підозри, що операції є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення — не уникнути перевірки Службою безпеки України; по-друге, фінансові та видаткові операції можуть бути зупинені у разі виникнення підозри у СПФМ щодо наявності ознак кримінального правопорушення такої операції — не уникнути перевірки спеціально уповноваженим органом СПФМ та можливого ­досудового розслідування правоохоронними органами. Спільним для обох випадків є те, що про замороження активів чи зупинення фінансових та видаткових операцій СПФМ не повідомляє клієнта, стосовно якого відбуваються такі дії. Проте СПФМ зобов’язано повідомляти інформацію стосовно таких дій у відповідь на письмовий запит особи.

Клієнтам юридичних компаній необхідно пам’ятати про те, що суб’єкти господарювання, які надають юридичні послуги, адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, належать до спеціально визначених суб’єктів фінансового моніторингу, тож на них поширюються такі ж обов’язки, як і на СПФМ (за деякими встановленими Законом винятками), зокрема, якщо вони беруть участь чи діють від імені клієнта, чи допомагають клієнту планувати й здійснювати такі види операцій:

— купівля-продаж суб’єктів господарювання та корпоративних прав;

— управління коштами, цінними паперами, активами клієнта;

— відкриття та управління банківським рахунком чи рахунком у цінних паперах;

— залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їхньої діяльності або управління ними;

— створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами чи подіб­ними правовими утвореннями.

Державна служба фінансового моніторингу на своєму офіційному вебсайті постійно оновлює статистичні дані щодо об’єктів та суб’єктів фінансового моніторингу. Так, відповідно до інформації за четвертий квартал 2020 року, найбільш активними у системі звітування щодо фінансових операцій є банки — 98,53 % (393 530 повідомлень), водночас звітування небанківських установ значно нижче — 1,47 % (5781 повідомлень). Що ж до розподілу в розрізі ознак фінансового моніторингу, враховуючи дані, починаючи з 29 квітня 2020 року, то він є таким: порогові фінансові операції — 95,20 % (380 107 повідомлень); підозрілі фінансові операції (діяльність) — 4,75 % (18 984 повідомлень); відстеження (моніторинг) фінансових операцій — 0,03 % (127 звернень); порогові та підозрілі фінансові операції — 0,02 % (93 звернення). Якщо аналізувати динаміку, то, порівняно з четвертим кварталом 2019 року, 3 193 941 повідомлень — показники четвертого кварталу 2020 року суттєво знизилися — 399 311 повідомлень, проте невідомо чи з причин  ліпшого усвідомлення ризиків, чи все ж таки через спад ділової активності, спричинений COVID-19.

Аналіз статистичних даних дає змогу зробити висновок, що лише від нас залежить, як вести бізнес — свідомо і безпечно чи на грані фолу.

-->