№4 Квітень 2021 року → У вільний час

Хобі: У світлі фарб

Марина БАХОЛДІНА

Життя — цікава річ, іноді те, що взагалі не викликає цікавості в ранньому віці, пізніше стає улюбленим хобі. Бо якщо жити в середовищі талановитих людей, неодмінно їх жага до малювання перейде і до вас. Здається, саме так сталося з живописом у керівниці судового відділу Moneyveo Ірини Стародуб. Про те, як картини мають жити та як зробити перший крок аматору, йтиметься далі

Живопис — поширене хобі серед юристів. Як ви гадаєте, чому?

Останні роки живопис став дійсно дуже популярним хобі. Бачу декілька причин, чому так сталось. По-перше, це заняття дозволяє «розфарбувати» навіть найпохмуріший день, зробити життя яскравішими. Картиною можна висловити свої почуття та емоції, переживання, навіть ті, які зазвичай ми намагаємось ховати від оточуючих. По-друге, це досить доступне хобі. Ним можна займатись фактично будь-де, а у багатьох містах є велика кількість майстерень та магазинів для малювання, в яких можна і купити все необхідне, і багато чому навчитись. До того ж зараз дуже поширені онлайн-уроки, за допомогою яких можна опанувати ази мистецтва.

 

А як ви прийшли до малювання?

Цей етап був дуже цікавим і неcтандартним. У дитинстві я практично не малювала. Мені це вкрай не подобалось і давалась дуже важко. Однак, незважаючи на це, мистецтвом я цікавилась завжди. Особливо роботами да Вінчі, Пікассо, Клімта. Роботи цих митців мені були близькі та цікаві. До того ж моя мама понад десять років пише картини. Звичайно, я часто спостерігала за її роботою. В якийсь момент (приблизно два роки тому), коли купувала їй потрібне для малювання приладдя, вирішила спробувати все ж взяти пензель. Свою першу роботу я написала за три години з великим захопленням, не відчуваючи реальності часу. Після того вже не уявляю свого життя без малювання.

 

Які улюблені сюжети і техніка?

Віддаю перевагу олійному живопису масляними фарбами. Ними можна як зобразити багато точних образів та деталей, так і розмити фон. Акрилові фарби, на мій погляд, так не передають емоції, вони менш довговічні. Найкращі сюжети для мене — природа з елементами фантастики. Також часто малюю мастихіном, який додає роботам глибини, неординарності та яскравості.

Чи навчались ви окремо живопису?

Перші роботи малювала з мамою, яка пояснювала всі тонкощі. Після цього вже почала працювати сама. Декілька разів брала уроки у викладачів. На даному етапі знайшла свого наставника. З практики можу сказати, що знайти свого викладача дуже важко. Іноді доводиться довго шукати ту людину, яка буде близька тобі талантом, технікою, а головне — стилем пояснення матеріалу. Але я переконана, що витратити час та сили та ці пошуки потрібно, адже в усьому треба мати свого вчителя.

 

Чиї праці з відомих художників вам подобаються, чи є у вашій колекції картини відомих сучасників?

З українських сучасників мені подобається Анатолій Криволап, Іван Марчук, Віктор Сидоренко. З іноземних сучасників — Елізабетта Рогаі, Тарінан фон Анхальт, Паоло Троіло. Класика — це Леонардо да Вінчі. Щодо власної колекції, то маю репродукцію картини Рубенса «Три грації», написану олівцем італійським сучасником. У цілому мені подобаються яскраві картини, в яких відображений глибокий сенс.

 

Коли зазвичай займаєтесь живописом, в якому настрої?

Зазвичай пишу на вихідних, адже в будні на це банально немає часу. Картину пишу виключно в хорошому настрої. Коли кішки шкребуть на душі, в мене не вийде жодна робота. До того ж для створення свого маленького шедевра включаю спокійну музику, створюю позитивну атмосферу.

 

Як знаходите час на малювання?

Знайти час насправді не так просто. Я намагаюсь будувати так будні, щоб на вихідних виділити декілька годин для творчості. Завжди спочатку шукаю те, що хочу зобразити на полотні. Це економить основний час для роботи та моделює в уяві те, якою буде робота. У такому хобі мене підтримує родина, друзі та рідні. Усі ставляться з розумінням та повагою.

 

Що ви робите з готовими картинами: колекціонуєте у себе чи даруєте і продаєте?

Я хочу, щоб всі мої роботи «жили». Тобто не пилились роками за диваном, а прикрашали оселі чи офіси. Тому свої роботи намагаюсь або дарувати друзям, рідним, або ж малюю «на замовлення», коли про це просять. Також практикую продаж ­картин на благодійному аукціоні. Таким чином, можу комусь допомогти стати щасливішим та побороти різні недуги. До своїх робіт ставлюся вкрай дбайливо та з великою любов’ю. І головна нагорода для мене — бачити, що вони стають частиною чийогось життя та простору.

 

Поділіться, будь ласка, власним досвідом: що порадите художникам-початківцям?

Перш за все не треба боятися, що твоя робота може бути не такою, якою ти її очікуєш побачити. Часто на початковому етапі малювання ми уявляємо одне, а виходить по факту зовсім інше. Варто до таких речей ставитися спокійно. Також необхідно взяти пару уроків у майстрів, щоб дізнаватись нові техніки. Аматорство це добре, але все ж рука професіонала — краще. І головне — шукати свій стиль, експериментувати з картинами, кольорами. Не варто боятись помилок. Малювання — це, в першу чергу, змішування фарб та політ вашої фантазії. Для кожної картини обов’язково знайдеться свій поціновувач.

 

Чи є щось спільного між живописом та юридичною практикою?

І в живописі, і в юриспруденції потрібне творче мислення. Насправді творчість має бути в усьому. Творчість розвиває логічне мислення, що позитивно впливає на формування своєї позиції в роботі. Варто згадати таких юристів, яких знають і в світовій спільноті художників: Генрі Матіс, Василь Кандинський, Натан Савайя, Михайло Врубель. Або ж відзначити, що такий великий політик, як Уїнстон Черчіль, також писав полотна. У 2020 році його картина «Глечики та пляшки» (Jugs and Bottles) була продана на онлайн-торгах аукціону «Сотбіс» за 983 тисячі євро.

 

Якби не малювання, то яке хобі було б ваше?

Якби не малювання, то приділила б велику увагу гончарству. Недавно мені подарували урок, і я спробувала такий вид мистецтва. Можу сказати, що була в захваті від цього процесу. Це, до речі, фізично не дуже просто, оскільки для створення гончарного посуду застосовується спеціальний станок, який осилити з першого разу без вчителя просто нереально.

У планах навчитися грати у шахи та освоїти гру на скрипці. Раджу всім шукати своє хобі, попри роки та дос­від, і постійно підкорювати все нові й нові вершини!

-->