Судова практика: Спірна думка

Попри численні зміни в українському законодавстві 2011 року, очікування бізнесу виявилися дещо завищеними, а характер судових спорів — передбачуваним

Володимир СЕМЧУК, керівний партнер мережі судової практики VSLitigation

2011 рік виявився досить насиченим у розрізі судової практики. Зміни процесуального законодавства 2010 року складно було оцінити на початку цього року та сформувати бачення змін від практикуючих юристів. Протягом року практикуючі юристи й судді вже мали потрібне бачення. Але головної тенденції судової практики, на яку чекали юристи, тенденції постійного удосконалення процесуального законодавства, не з’явилося. Важливий крок минулого року не перейшов у потрібну для всіх результативну роботу над усуненням процесуальних прогалин. На жаль, необхідні починання не призводять до потрібної традиції не зупинятися на початку.

Звісно, певні законодавчі новації, які відбулися, судовому процесу вкрай потрібні, хоча їх недостатньо. Це, в першу чергу, стосується змін навколо процесуальних прав Верховного Суду України. Питання не стільки у відновленні певних повноважень ВСУ, скільки у відновленні статусу суду, який носить назву Верховний. Також потрібним кроком є доповнення Господарського процесуального кодексу України щодо можливостей процесуального правонаступництва, зміни в Кодексі адміністративного судочинства України стосовно набуття чинності судовим рішенням та порядку змін і доповнень до апеляційної та касаційної скарги і її відкликання. Окремо необхідно зупинити увагу на Законі України «Про судовий збір». Загалом крок прогнозований та потрібний. Головне, щоб збільшення витрат призвело до поліпшення, принаймні умов, в яких правосуддя відправляється. Складним залишилося питання інформованості про хід процесу.

Можна констатувати, що цей рік не призвів до очікуваного юристами продовження суттєвого удосконалення процесуального законодавства, розпочатого в 2010 році.

Що стосується категорії спорів, то, на мою думку, нічого непередбаченого не відбулося. Продовжилися довготривалі та різноманітні судові процеси в сфері кредитних правовідносин та спори, пов’язані з ними, щодо нерухомого майна, наприклад.

Банкрутство — ще одна категорія справ, збільшення яких пов’язано з економічною ситуацією 2008 року. Саме процедура банкрутства давно потребує нового закону та багатьох змін правозастосування.

Ситуація навколо інших категорій спорів, які в нашій практиці були більш поширеними, пов’язана із законодавчими ініціативами. Нові норми призводять до нового бачення конкретної спірної ситуації, з’являються нові судові провадження. У першу чергу це стосувалося виконавчого провадження, у зв’язку з прийняттям нового закону, та податкових спорів, після набуття чинності Податковим кодексом України. Неузгодженість та недостатня деталізація певних норм і надалі призводитиме до збільшення спорів у сфері оподаткування. Багато буде спорів і щодо спрощеної системи оподаткування і персональних даних.

Так сталося, що не проводиться достатня робота з упередження збільшення кількості судових спорів. Багато спорів можливо спрогнозувати. Щороку, на жаль, відбувається одне і те саме. Закон набуває чинності, а порядок його застосування з’являється тоді, коли суди отримують нові й нові позови. Згадуючи ситуацію 2009 року в сфері кредитних правовідносин, можна стверджувати, що схожа ситуація, але у рамках нового Податкового кодексу України, прогнозовано складеться наступного року в сфері податкових правовідносин.

Сподіваюся, законодавець у прийдешньому році більш прискіпливо підходитиме до необхідності та своєчасності змін, адже це потрібно як для конкретного учасника процесу, так і для загального ставлення до можливостей відновлення порушеного права і захисту інтересів.

Ростислав КРАВЕЦЬ, старший партнер, адвокат АК «Кравець, Новак і Партнери»

Які нові категорії спорів набули поширення в 2011 році?

У практиці нашої кампанії найбільш поширеними були спори, пов’язані з питаннями несвоєчасного погашення кредитної заборгованості перед фінансовими установами. При цьому багато спорів вдалося вирішити мирним шляхом. Це насамперед пов’язано із закінченням термінів, на які банки надавали розстрочку виконання зобов’язань, та неможливістю у подальшому позичальниками виконувати взяті на себе зобов’язання на первинних умовах. Зазначу, що фінансові установи за останній рік принципово змінили своє ставлення до таких спорів і при можливості вирішити спір мирним шляхом усе частіше вдаються до цього.

Окрім того, значну частину в практиці займали спори з податковими органами, що, перш за все, зумовлено набуттям чинності Податковим кодексом України та не виправдано жорсткими санкціями податкових органів.

У якій із галузей була найбільша кількість неоднозначних спорів і судових рішень?

Кількість судових рішень, прийнятих судовими органами всіх рівнів з винесенням абсолютно протилежних рішень, була і є у спорах, пов’язаних з поверненням банківських кредитів, визнанням договорів недійсними, визнанням договорів поруки припиненими та скасуванням виконавчих написів нотаріусів.

Також варто відзначити неоднозначні та протилежні рішення, прийняті у спорах, пов’язаних із захистом прав дітей та практичним застосуванням норм Закону України «Про захист прав споживачів».

Максим ШЕВЕРДІН, адвокат, партнер ЮФ «Кібенко, Оніка і Партнери»

Які чинники вплинули на особливості судової практики в 2011 році?

Одним із головних чинників, які впливали на судову практику в Україні та формували тенденції у цій сфері 2011 року, було набуття чинності Податковим кодексом України. Саме податкові спори та скарги на дії податкових органів в адміністративних судах стали наріжним каменем у взаємовідносинах між підприємцями та податківцями. Попри те, що судова практика у цій категорії справ за останні роки вже склалася, наявність у Податковому кодексі України неоднозначних норм, відсутність чітких роз’яснень щодо їхнього застосування призводили до численних зловживань з боку податківців. Усе це спонукало підприємців захищати свої права в судовому порядку. Впровадження з 1 січня 2012 року нового єдиного податку також додасть роботи юристам в адміністративних судах.

Не можна не згадати і прийняття у липні 2011 року Закону України «Про судовий збір», який впорядкував ставки та порядок сплати судового збору, скасував таке поняття, як витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тощо. Прийняття цього Закону вже давно назріло, оскільки в цій сфері з 1993 року діяв Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Серед законодавчих новацій минулого року, які спричинять появу нових категорій судових справ, перше місце, безумовно, займає Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних» від 2 червня 2011 року. Саме цим Законом встановлюється адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних.

Костянтин СИДОРЕНКО, директор ЮК Legal Eagles

Що із законодавчих новацій 2011 року вплинуло на судові спори та які з них сприятимуть появі нових категорій спорів наступного року?

Законодавство останнім часом змінюється швидкими навіть для нашої країни темпами, що детермінує відповідні зміни у судовій практиці. З-поміж іншого зверну увагу на впровадження Закону України «Про захист персональних даних» та механізмів його реалізації, які запрацюють повною мірою з 2012 року.

Оскільки з 1 січня суб’єкти господарювання нестимуть відповідальність за невиконання законодавства про захист персональних даних, а як це законодавство виконувати, на кінець поточного року мало хто зрозумів, то 2012 року варто очікувати на виникнення спорів у цій сфері.

Такі спори розвиватимуться у двох напрямах: 1) адміністративні спори між підприємствами та Державною службою з питань захисту персональних даних щодо оскарження рішень та дій останньої; 2) цивільні спори між фізичними особами та тими, хто, на їхню думку, незаконно використовує їхні персональні дані.

Враховуючи новизну інституту захисту персональних даних для України та поверхневе законодавче регулювання, важливе значення в цій сфері матиме саме судова практика.

Станіслав СКРИПНИК, партнер ЮФ «Лавринович і Партнери»

Що із законодавчих новацій 2011 року вплинуло на судові спори та які з них сприятимуть появі нових категорій спорів наступного року?

Протягом 2011 року до законодавства України було внесено достатньо змін, які так чи інакше впливають на вирішення судових спорів. Зокрема, позитивним є вирішення законодавцем питання щодо заборони споживчого кредитування в іноземній валюті, яке в останні роки було предметом багатьох судових спорів. Нарешті законодавчо врегульовано питання щодо справляння судового збору, чітко визначено його ставки та порядок сплати.

Найбільш проблемною галуззю для правозастосування є вирішення спорів, пов’язаних із земельними відносинами, оскільки багато спірних питань залишаються поза межами правового регулювання земельного законодавства, тому варто відзначити прийняття пленумом Вищого господарського суду України відповідної постанови від 17 травня 2011 року з цих питань.

2011 року найбільшого поширення набули спори з митними та податковими органами, що насамперед пов’язано із різним розумінням норм нового Податкового кодексу України, регулярним внесенням до нього змін та відсутністю встановленої судової практики застосування його положень.

З позитивних змін варто відзначити врегулювання діяльності Верховного Суду України, встановлення обов’язковості для судів висновків Верховного Суду України при прийнятті рішення, що зменшить кількість випадків неоднакового зас­тосування норм права.

Що ж до прогнозів на майбутнє, то варто відзначити законопроект № 8531 щодо внесення змін до законодавства про банкрутство. Проект закону, який уже пройшов перше читання, впроваджує нові правила гри, що, цілком ймовірно, призведе до неоднозначного застосування правових норм, оскільки до цього проекту вже сьогодні є чимало зауважень. Насамперед це стосується необхідності встановлення чіткого переліку підстав для порушення справи про банкрутство, закріплення заборони заставних кредиторів на ініціювання справи про банкрутство, вдосконалення порядку оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (закріплення можливості оскарження судової ухвали про затвердження реєстру кредиторів), усунення конкуренції норм законодавства про банкрутство та про виконавче провадження, врегулювання особливостей задоволення вимог кредиторів фізичної особи — підприємця, визнаного банкрутом.

Тетяна САМСІНА, старший партнер МПЦ EUCON

Що із законодавчих новацій 2011 року вплинуло на судові спори та які з них сприятимуть появі нових категорій спорів наступного року?

Цьогорічні законодавчі новації породжуватимуть нові категорії спорів, а також спричинять трансформацію підходів правозастосовчої практики. За соціально-економічним значенням передову позицію серед законодавчих новел займає Податковий кодекс (ПК) України. Розширивши повноваження органів ДПС, зокрема, і щодо випадків звернення до суду з позовом до платника податків, ПК України створив передумови для принципово нових категорій спорів.

Встановлений ПК України порядок адміністративного арешту майна передбачає можливість оскарження рішення керівника органу ДПС про накладення арешту. Водночас можливим є оскарження і відповідного судового рішення, яким підтверджувалась обґрунтованість арешту майна платника податків, що випливає з положень Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України.

Практика включення збитків, що виникли до 1 січня 2011 року, до складу видатків поточних податкових періодів породжує нову категорію спорів. Обґрунтованою є правова позиція платників податків (на противагу позиції ДПС), яка базується на відсутності прямих заборон пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України щодо такого включення збитків.

Проблемна практика оскарження індивідуальних податкових консультацій поповниться новими спорами, що обумовлено поверненням до інституту узагальнюючих податкових консультацій (пункт 52.6 статті 52 ПК України). До слова, правова природа узагальнюючих консультацій свідчить про обов’язковість їх застосування. Так, затвердження таких консультацій наказом ДПС надає їм організаційно-розпорядчого характеру, що випливає з пункту 9 Положення про ДПС України (затверджене Указом Президента від 12 травня 2011 року).

Появу нових напрямків податкових спорів також зумовлять: підходи ПК України до розуміння реальності господарських операцій, зокрема, і в контексті економічного результату для цілей оподаткування та практика застосування відповідних норм ПК України (Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11); врегулювання на рівні ПК України механізму спрощеної системи оподаткування (зміни до ПК України від 4 листопада 2011 року); новели ПК України щодо відшкодування ПДВ тощо. Наведені аспекти є одними з основних, які характеризуватимуть податкові спори 2012 року.

Микола БУРТОВИЙ, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Які нові категорії спорів набули поширення в 2011 році?

Природно, що нові категорії судових спорів виникають у зв’язку з прий­няттям нових чи зміною чинних нормативно-правових актів. Однією з головних новацій року, що минає, є набуття чинності Податковим кодексом України та прийняття численних роз’яснень щодо порядку застосування та тлумачення його норм. Нові правила оподаткування, беззаперечно, спричинили виникнення нових спорів між платниками податків та фіскалами.

Також у 2011 році ще ширше, порівняно з 2010 роком, набула популярності процедура банкрутства фізичних осіб, яка здебільшого застосовується з метою уникнення зобов’язань з повернення банківських кредитів. У зв’язку з недостатньою правовою врегульованістю цього виду відносин, суди дуже часто приймають процесуальні рішення, керуючись не чітко прописаними нормами, а з урахуванням загальних норм законодавства про банкрутство, наслідком чого є неоднозначна практику розгляду цього виду спорів.

Які зміни у судовій практиці цього року вважаєте найбільш значущими?

Безумовно, до суттєвих змін у судовій практиці призвело набуття чинності в 2011 році новелами, запровадженими Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Серед них можна виділити і започаткування автоматизованої системи документообігу в судах, яка покликана усунути суб’єктивний фактор при розподілі справ між суддями і суттєве обмеження повноважень Верховного Суду України на перегляд справ у касаційному порядку.

Однак найбільш значущою зміною, яка 2011 року реально почала працювати, я вважаю зміни до процесуального законодавства, що надають рішенням Верховного Суду України, які прийняті за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, сили прецеденту та встановлюють обов’язок усіх суб’єктів владних повноважень та всіх судів України, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, керуватися відповідними рішеннями ВСУ.

Андрій ТРЕМБІЧ, адвокат АФ «Грамацький і Партнери»

Які чинники вплинули на особливості судової практики в 2011 році?

Топ-темами господарського судочинства у 2011 році були банкрутство та валютно-кредитні спори (недійсність боргових та похідних від них зобов’язань іпотеки й поручительства), а найзначущі спори адміністративної юрисдикції — податкові, митні (наповнення доходної частини бюджету) та пенсійно-соціальні (економія витратної частини). Причому загальна риса всіх названих категорій справ — їх масовість, а враховуючи, що лік в останніх двох категоріях йде на мільйони, — тотальність. Вкотре вже адміністративне судочинство виявляє перед законодавцем нагальну необхідність упровадження інституту колективних позовів. Сумісний розгляд переважно однотипних справ проти єдиного відповідача суттєво спростив би вироблення єдиної практики, не говорячи вже про процесуальну економію.

Прикра тенденція політизації стосується саме цих, найбільш поширених, спорів. І якщо сплеск банкрутств і банківських тяжб є логічним відлуннями минулих кризових років, то адміністративна юрисдикція вже сьогодні повною мірою стала частиною державної політики — і податкової, і соціальної. В обох випадках вона почала виконувати невластиву судовій владі функцію наповнення державного бюджету, про що говориться навіть відкрито.

У господарському судочинстві закономірно зростає питома вага справ, що стосуються різних форм боргових зобов’язань. У році, що минає, загострилися правові конфлікти з приводу допустимих позасудових форм стягнення на майно боржника, правомірності збільшення кредитних ставок і, що не так очікувано, стягнення «енергетичної» заборгованості численних споживачів.

Що привернуло увагу саме у 2011 році — впорядкування багатьох організаційних питань судочинства. Справи призначаюся до розгляду швидше, їх розгляд став значно оперативнішим. Визнання затягування розгляду справи порушенням суддею присяги зробило свою справу: норми процесуальних кодексів щодо строків нарешті запрацювали.

На противагу цьому впродовж року бракувало визначеності в інстанційній організації самого правосуддя. Перманентна реформа касаційної інстанції, хочеться вірити, позаду, але питання вироблення єдиної несуперечливої судової практики, здається, все ще кульгає: юрисдикційні війни між Вищим господарським судом України та Вищим адміністративним судом України (а їх разом — проти Верховного Суду України) в 2011 році досягли свого апогею. Новостворені пленуми радісно почали емітувати взаємно протилежні правові позиції з багатьох категорій справ. Земельні та корпоративні спори, право інтелектуальної власності, приватизація — кожна юрисдикція передбачувано визнає за собою підвідомчість відповідної категорії справ. Та виявилося, що вищі суди можуть не лише заочно дискутувати в високотеоретичних емпіреях, але й банально стяжатися за майно (справа ВССЦКС проти ВСУ).

Олександра ПЕТРОВСЬКА-ІВАНІЧЕНКО, старший юрист ЮФ «Кушнір, Яким’як і Партнери»

У якій із галузей була найбільша кількість неоднозначних спорів і судових рішень?

На наш погляд, найбільш неоднозначні судові рішення ухвалюються під час розгляду адміністративних справ, зокрема у спорах з органами державної податкової служби. Податкові спори — одна з найпоширеніших категорій спорів бізнесу з державою. Ускладнення економічних відносин, висока динаміка змін податкового законодавства, неоднозначна судова практика застосування норм податкового права, різноманітність у тлумаченні законодавства — це лише кілька причин податкових спорів. Крім суто економічних наслідків податкових претензій, виявлені податкові правопорушення стають передумовою для кримінальних переслідувань, що додатково обумовлює необхідність оскарження рішень і дій податкових органів.

Разом із цим, судова практика, що нині складається, вражає кількістю неоднозначних судових рішень, що ухвалюються за наслідками розгляду спорів з податківцями. Як приклад неоднакового застосування норм Податкового кодексу (ПК) України можна розглянути справи про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих без урахування положень пункту 7 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Підґрунтям для неоднакового застосування цієї норми стало неоднакове тлумачення поняття «порушення податкового законодавства». Так, у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-11412/11/2670 суд дійшов висновку про те, що будь-яке порушення норм Кодексу є податковим правопорушенням, яке, в свою чергу, є синонімом «порушення податкового законодавства». ПК України не робить будь-яких порівнянь і ототожнень стосовно порушень податкового законодавства. Таким чином, на думку суду, до будь-яких порушень, допущених платниками податків за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, застосуванню підлягає штраф у розмірі 1 грн. У той же час в іншому судовому рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва в справі № 2а-9396/11/2670 (суддя Амельохін В.В.) вказано, що штрафна санкція, передбачена пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, застосовується за порушення податкового законодавства винятково при обчисленні податкових зобов’язань.

Володимир РАК, провідний юрист ЮК «МОРІС ГРУП»

Які нові категорії спорів набули поширення в 2011 році?

У 2011 році набула дуже значного поширення категорія спорів, пов’язаних із визнанням органами Державної податкової служби правочинів нік­чемними в позасудовому порядку. У результаті самостійної кваліфікації будь-якої угоди з так званим недобросовісним платником податків нікчемною податківці «знімали» у другого добросовісного платника податковий кредит з ПДВ та валові вит­рати, як наслідок — донарахування грошових зобов’язань та застосування штрафних санкцій, також непоодинокими були випадки, коли до підприємств застосовувались конфіскаційні санкції. Це призвело до того, що в 2011 році адміністративні суди були просто завалені справами цієї категорії.

На мою думку, це обумовлено двома причинами. Перша — труднощі з наповненням бюджету. Податковий кодекс України позбавив бізнес багатьох правових інструментів податкової оптимізації, відповідно, не витримуючи значного податкового навантаження, бізнес був вимушений звертатися до інших інструментів. Друга — відсутність нормативно-правового акта, який встановлював би чіткі правила і механізми боротьби держави з таким явищем, як «податкові ями». На сьогодні така «боротьба» має несистемний і часто протиправний характер, що підтверджується судовою практикою, зокрема й 2011 року.

Які з найбільш резонансних законодавчих «дір», що дозволяли неоднозначне трактування ситуації, були усунені 2011 року?

Чи вплинуло це на судову практику?

2011 рік приніс довгоочікувану розв’язку в категорії спорів з органами Державної податкової служби щодо застосування підпункту 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість». Ця норма була дискусійною в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року, в частині, що стосується суми податку, фактично сплаченої «у попередньому податковому періоді». Податківці вважали попереднім періодом лише один період, що передував тому, за який декларувалось відшкодування ПДВ. Платники податків, навпаки, вважали попереднім періодом — будь-який період, що передував звітному. Треба зазначити, що боротьба платників податків з фіскалами велась у судових інстанціях з перемінним успіхом.

Однак Верховний Суд України постановою від 10 жовтня 2011 року поставив крапку в цьому питанні. Як зазначено у рішенні ВСУ, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному. Зазначене рішення згідно з Кодексом адміністративного судочинства України внесло відповідні правки в судову практику.

Андрій Кузнецов, партнер ЮФ «Антіка»

Які чинники вплинули на особливості судової практики в 2011 році?

В умовах невизначеності законодавства про відходи та за відсутності протягом останніх років належного контролю за його дотриманням наразі можна констатувати, що більшість суб’єктів господарювання здійснюють свою діяльність в Україні з порушенням вимог екологічного законодавства. Однак, починаючи з останнього кварталу цього року, намітилась стійка тенденція щодо підвищення державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Першим і загальним для всіх суб’єктів господарської діяльності питанням при проведенні відповідної перевірки є наявність у підприємства лімітів на утворення та розміщення відходів. Практика показує, що відсутність цього дозвільного документа нерідко стає підставою для застосування до підприємств санкцій у вигляді зупинення господарської діяльності. Визначена законом процедура одержання лімітів розрахована на тривалий час і передбачає, крім підготовки відповідних документів, проходження експертизи СЕС, отримання погоджень органів Мінекоресурсів, облдержадміністрацій тощо. Відтак, неможливість оперативного відновлення діяльності змушує підприємства шукати інші, в тому числі судові, способи захисту своїх інтересів. За наявною інформацією, у багатьох суб’єктів господарської діяльності, в тому числі тих, які отримували ліміти на утворення і розміщення відходів у попередні роки, наразі виникли труднощі з їх одержанням на 2012 рік. Отже, враховуючи наведені тенденції, найближчим часом варто очікувати на збільшення кількості судових спорів щодо оскарження рішень органів екологічного контролю.

Артем СТОЯНОВ, старший партнер ЮФ LCF LAW GROUP
Ганна ОГРЕНЧУК, керуючий партнер ЮФ LCF LAW GROUP

Які нові категорії спорів набули поширення в 2011 році?

Артем СТОЯНОВ: Я виділив би три найгостріших проблемних зони: спори в сфері оподаткування, у банківській сфері та корпоративні конфлікти між власниками підприємств. 70—80 % нашої роботи — саме судові справи.

Ганна ОГРЕНЧУК: Держава, на жаль, веде досить агресивну політику щодо бізнесу, намагаючись залатати бюджетні «дірки» за рахунок підприємців. При цьому наша позитивна судова практика свідчить про те, що свої права можна та потрібно відстоювати на всіх рівнях спілкування з цією системою. На жаль, в українських реаліях правила гри змінюються вже під час гри. Ми враховуємо й це. Наші практичні рекомендації дозволяють клієнтам спати спокійно.

У якій з галузей було найбільше неоднозначних спорів і судових рішень?

Артем СТОЯНОВ: У нас був позитивний приклад, як результативно відстояти свою позицію проти такого «сильного» суперника, як податкова. Ми представляли в суді інтереси компанії SvitLand Ukraine (велика девелоперська компанія, яка входить до складу Fishman Group — однієї з найбільших інвестиційних груп в Ізраїлі). Цей судовий спір з податковою ми виграли, і наш клієнт отримав право на відшкодування ПДВ на суму понад 4 млн дол. США! Також одні з найпоширеніших — конфлікти в банківській сфері. Йдеться, насамперед, про відносини між кредиторами і позичальниками. Починаючи з 2008 року, ми спостерігаємо, як змінюється судова практика, пов’язана з кредитуванням, як захищаються банки і нападають позичальники. У спробах уникнути відповідальності позичальники виявляють неабияку винахідливість, вишукуючи підстави для задоволення своїх позовів, що, зокрема, призводить до появи безглуздих судових рішень. Та ми маємо успішний досвід ведення подібних справ: нам вдавалося відстоювати інтереси банків.

Нерідкісні й випадки навпаки: неправомірних дій кредиторів по відношенню до позичальників. Наприклад, один наш клієнт, взявши кредит у банку під заставу дуже коштовного устаткування для розвідки надр, зіштовхнувся з нестачею кош­тів. Банк передав свої права фізичній особі, громадянину Литви, не попередивши про це клієнта. При цьому банк не припинив нараховувати відсотки і вимагати повернення кредиту. У підсумку ми виграли справу клієнта, причому задіяні були кілька судів у різних країнах. Крім того, нині порушено кримінальну справу проти співробітників банку, які допустили порушення. А клієнт повернув своє багатомільйонне обладнання.

Ганна ОГРЕНЧУК: Наведу ще один приклад. Інтереси одного нашого клієнта — великої фармацевтичної компанії — ми представляли в суді у справі, пов’язаній з митницею. При оформленні вантажу на Київській регіональній митниці їм змінили код товару за класифікатором товарів на аналогічний, який передбачає нарахування ПДВ. Ми вимагали визнати недійсним це рішення. У результаті багатомільйонна сума податкової пільги для клієнта була збережена, а дії Київської регіональної митниці в цьому випадку визнані неправомірними.

-->