Опитування: Працюють усі

Ніка ГЛАЗУНОВА

Новий Закон України «Про зайнятість населення» спрямовано на зменшення рівня безробіття і залучення до праці громадян усіх категорій

15 серпня ц.р. Президент підписав новий Закон України «Про зайнятість населення», який набуде чинності з 1 січня 2013 року. «УЮ» дізнавався, які нововведення чекають на роботодавців та найманих працівників і які «плюси» й мінуси» вбачають у документі правники?

Закон містить багато новел

Марина Слободянюк,
юрист ТОВ «Консу Київ»

Закон містить багато новел та нових регуляційних правил як для сторін трудових відносин, так і для учасників ринку праці в цілому, але ми зосередимося на перших. Отже, Закон України «Про зайнятість населення» (Закон) передбачає такі умови:

для роботодавця:

—?у разі праце­влаштування на новостворені робочі місця, молоді на перше робоче місце, осіб віком від п’ятидесяти років та інших з числа неконкурентоспроможних громадян на ринку праці (згідно з частиною 1 статті 14 Закону) строком не менш ніж на два роки передбачено стовідсоткову компенсацію вит­рат, пов’язаних із сплатою єдиного соціального внеску без обмежень щодо розміру заробітної плати протягом першого року. Утім, втілення цього положення передбачає ряд застережень. Працевлаштовано має бути осіб, які: а) мають статус безробітного; б) прибули за направленням центру зайнятості. У разі звільнення роботодавець повинен повернути суму компенсації у повному обсязі. Варто зазначити, що на суб’єктів малого підприємництва також поширюється правило щодо надання компенсації витрат за вищезгаданих умов. Це положення є досить стимулюючим важелем для розвитку малого підприємництва;

—?створення протягом року робочих місць, працевлаштування на них робітників та виплата заробітної плати у розмірі, не нижчому ніж три мінімальних заробітних плати на кожну особу, надає право на компенсацію 50 % від суми сплаченого єдиного соціального внеску за місяць, за який він сплачений. Хоча є застереження, що в разі зменшення кількості робітників та фонду заробітної плати роботодавець втрачає право на компенсацію. Однак законодавче регулювання стосовно порядку сплати компенсації роботодавцю в даному випадку відсутнє;

—?дещо зменшено розмір штрафних санкцій за окремі види порушень щодо виконання законодавства у сфері зайнятості населення;

—?до списку обмежень для роботодавця додалася заборона висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях (рекламі) про роботу та під час проведення добору працівників;

для працівника:

— для студентів денної форми навчання вишів та ПТУ буде запроваджено стажування з відкриттям трудової книжки. При цьому строк стажування не перевищуватиме шести місяців;

—?особливі умови передбачено для молодих фахівців, які погодилися працювати у сільській місцевості;

—?особи, старші за сорок п’ять років, страховий стаж яких становить не менш ніж п’ятнадцять років, мають право до досягнення пенсійного віку на одноразове отримання ваучера для підтримання їхньої конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності;

—?дещо обмежився обсяг гарантій стосовно працевлаштування осіб, які втратили роботу в зв’язку із змінами в організації виробництва і праці. На відміну від попередньої редакції Закону, про них наразі не згадано взагалі.

У цілому треба сказати, що з прийняттям нового Закону України «Про зайнятість населення» становище роботодавців та найманих працівників може поліпшитися завдяки запровадженню особливих пільг та умов для працевлаштування. Проте недоліком є відсутність правового механізму втілення цих нововведень у життя та можливість зловживань пільговим статусом і недобросовісного його використання.

Захист інтересів фізичної особи

Валерія Гудій,
юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Законом України «Про зайнятість населення» врегульовуються відносини щодо стажування молоді у вільний від навчання час. Передбачається, що запис про проходження стажування вноситься до трудової книжки та, у випадку виконання професійних робіт студентом, за виконанні завдання йому виплачується заробітна плата. Подібне законодавче закріплення відносин у векторі «роботодавець — стажер» було вкрай необхідним, адже такі правовідносини чинним трудовим законодавством залишалися неврегульованими і необхідно було захистити права молодих фахівців — ­стажерів.

Законом врегульовано надання послуг з наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, що, фактично, є «аутстаффінгом» — термін, який більш широко застосовується. До прийняття цього Закону лише в Податковому кодексі України було зафіксоване поняття «послуги з надання персоналу». У Законі ж визначено обов’язки суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в інших роботодавців. Для здійснення такого виду діяльності з часу набуття чинності цим Законом необхідно отримувати дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, яким на сьогодні є Міністерство соціальної політики України.

Законом вводяться додаткові штрафні санкції, як-от, наприклад, за отримання від громадян, яким надано послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, гонорарів, комісійних та інших винагород, передбачено накладення на такого суб’єкта господарювання штрафу в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент порушення.

Аналізуючи положення нового Закону, можна говорити про захист, у першу чергу, інтересів та прав фізичної особи. Прийняття Закону є першим кроком до приведення трудового законодавства у відповідність сучасним реаліям трудових взаємовідносин, адже цей Закон лише визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення. Безпосереднє регулювання трудових відносин потребує прийняття додаткових нормативних актів чи внесення змін до існуючих.

Дещо недоопрацьованим залишилося питання надання послуг з наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців. Із Закону вбачається, що суб’єкт господарювання — роботодавець наймає працівника для виконання роботи в іншого роботодавця. Тобто, фактично, у працівника є двоє роботодавців: один виплачує заробітну плату, сплачує єдиний внесок до Пенсійного фонду, а другий забезпечує робочим місцем та безпечними умовами праці. Вказане суперечить поняттю «трудовий договір», визначеному в Кодексі законів про працю України.

На перший погляд, Закон прописано достатньо чітко, але досить важко стверджувати про неможливість обійти на практиці його положення. Як зазначалося, Закон містить неузгодженості з чинним трудовим законодавством. Можливо, на дату, коли він набуде чинності, всі неточності, неузгодженості законодавцем буде усунено, що, в свою чергу, зменшить можливість обійти його положення.

Залучення молоді до роботи в селі

Дар’я Черняховська,
юрист МЮФ Integrites

З 1 січня 2013 року набуває чинності новий Закон України «Про зайнятість населення» (Закон), який хоча, на перший погляд, видається насиченим позитивними нововведеннями, проте повноцінне впровадження його в дію потребує внесення численних змін до законодавства та прийняття великої кількості підзаконних нормативних актів.

Законом передбачені умови залучення молоді до роботи в селах, нарешті врегульовані питання стажування для студентів. Також визначено, що безробітним з числа застрахованих осіб, які бажають провадити підприємницьку діяльність, виплачується допомога по безробіттю одноразово для організації такої діяльності. Безумовним позитивним аспектом є врегулювання в Законі діяльності рекрутингових компаній та встановлення заборони останнім отримувати гонорари від працівників.

Новий Закон характеризується введенням жорстких регулятивних заходів, зокрема встановленням квоти для підприємств з чисельністю працівників понад двадцять осіб на працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії (діти-сироти, молодь, інваліди тощо) в розмірі 5 % середньооблікової чисельності працівників. Закон встановлює заборону гендерної дискримінації при прий­нятті осіб на роботу щодо віку кандидатів, їхньої статі. Проте не варто розраховувати, що норма буде дієвою на практиці після набуття Законом сили, адже аналогічна норма вже міститься в Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8 вересня 2005 року № 2866-IV і, як свідчить практика, не працює взагалі.

Суттєвим позитивним нововведенням є стимулювання роботодавців створювати нові робочі місця з виплатою заробітної плати у розмірі не менш ніж три мінімальних заробітних плати із забезпеченням компенсації фактичних витрат у розмірі п’ятидесяти відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць. Але для більшості роботодавців така перспектива є абсолютно нецікавою з економічної точки зору, адже, мислячи далекоглядно, не всі роботодавці готові розкривати фактичну заробітну плату своїх працівників, зважаючи, що законодавцю значно простіше скасувати норму щодо компенсації, аніж роботодавцю скоротити потім офіційну заробітну плату.

Статус безробітного з першого дня

Карина Павлюк,
ЮФ AstapovLawyers

15 серпня 2012 року Президентом України було підписано довгоочікуваний Закон України «Про зайнятість населення» (Закон), спрямований на зменшення рівня безробіття в Україні шляхом створення нових робочих місць, а також на стимулювання роботодавців до прийняття на роботу співробітників, які є менш конкурентоспроможними з причин, що від них не залежать. Серед однозначно позитивних зрушень, у першу чергу, потрібно зазначити такі.

Введено механізм компенсації оплати єдиного внеску на державне соціальне страхування за умови прийняття роботодавцем на роботу на строк не менш ніж два роки «менш конкурентоспроможних працездатних осіб» (наприклад, тих, кому до пенсії за віком залишилось менш ніж десять років, молоді при першому працевлаштуванні, інвалідів, які не досягли пенсійного віку, батьків, які мають на утриманні дітей віком до шести років або виховують без другого з подружжя дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда тощо), а також у випадку прийняття на роботу суб’єктами малого підприємництва осіб, що мають статус безробітних. До речі, статус безробітного відтепер надається особі, яка не працює, з першого дня звернення до Державної служби зайнятості.

Запроваджено внесення запису до трудової книжки студентам, які продовжують навчання і одночасно з цим проходять стажування (до шести місяців), а також передбачено можливість навчання фахівців, так би мовити, на замовлення роботодавця для зайняття конкретного робочого місця в майбутньому.

Законом запроваджено одноразове надання «ваучера» на професійну освіту і підвищення кваліфікації особам від сорока п’яти років, що мають страховий стаж понад п’ятнадцять років, розміром не більш ніж десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Варто зазначити, що віднині забороняється вказувати в оголошеннях про наявні вакансії дискримінаційні вимоги, зокрема щодо статі, віку кандидатів на посаду, а також вимагати надання відомостей про особисте життя.

Таким чином, головним позитивним нововведенням Закону є запровадження чітких механізмів сприяння зайнятості населення у процесі реалізації соціально-економічної політики держави.