Корпоративне право: Наглядовий майданчик
У державному секторі економіки інститут наглядових рад є повноцінним інструментом до підвищення результативності державних юридичних осіб
Ідеального стану речей, ймовірно, ніколи не буває, адже суспільство за своєю природою є динамічним та перебуває в постійному прогресі. Не є винятком і українські державні підприємства, господарські товариства, які в основній масі опинилися у не найкращій, а навіть у найгіршій ситуації.
Згідно з даними, опублікованими на офіційному сайті Фонду державного майна України, загальна кількість державних підприємств, у тому числі господарських товариств з державною часткою 50 %+, станом на 1 січня 2021 року складає близько 3400 одиниць. На мою думку, приблизно 10 % від зазначеної кількості знаходяться у більш-менш доброму стані. А інші?! Відповідь на це запитання заслуговує на окрему публікацію, адже для України цей сектор економіки є дуже важливим. Тож лаконічно, але по суті з’ясуємо основні тези стосовно такої корпоративної інституції, як наглядова рада, та відповімо на запитання, в яких випадках утворення останньої є обов’язковим.
Обов’язкове утворення
Загалом, якщо визначатися щодо поняття «наглядова рада» в життєдіяльності підприємств у широкому сенсі цього слова, то останнім притаманні досить широкі функції. По-перше, це стратегічне скерування підприємства, по-друге, формування та запровадження моніторингу діяльності виконавчого органу підприємства, по-третє, це звітування перед власниками підприємства про стан справ у контексті цілей підприємства.
Законодавче регламентування утворення та діяльності наглядових рад у державному секторі економіки визначено такими нормативно-правовими актами: Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про управління об’єктами державної власності» (Закон про управління), Закон України «Про акціонерні товариства» (Закон про АТ), Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», постанова Кабінету Міністрів України № 142 від 10 березня 2017 року «Деякі питання управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі» (постанова № 142).
Отже, нижче наведемо випадки, в яких утворення наглядових рад є обов’язковим:
- Наглядова рада обов’язково утворюється на державних унітарних підприємствах, у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі, за наявності одного з таких критеріїв:
— вартість активів державного унітарного підприємства або товариства згідно з даними останньої річної фінансової звітності перевищує 2 млрд гривень;
— розмір чистого доходу такого державного унітарного підприємства або товариства згідно з даними останньої річної фінансової звітності перевищує 1,5 млрд гривень;
— розмір статутного капіталу новоутвореного державного унітарного підприємства або товариства на дату його утворення перевищує 2 млрд гривень;
— кількість акціонерів — власників простих акцій такого господарського товариства становить десять або більше осіб.
2. Наглядова рада обов’язково утворюється в господарських товариствах, єдиним акціонером (учасником) яких є держава, та на державних унітарних підприємствах. Такий принцип передбачений нормою абзацу 1 частини 3 статті 11 Закону про управління. Хоча це ствердження є достатньо неоднозначним з огляду на інші положення цього Закону.
3. Наглядова рада також утворюється обов’язково, якщо організаційно-правовою формою здійснення господарської діяльності є публічне акціонерне товариство або банк. Інший випадок, якщо формою здійснення діяльності є приватне акціонерне товариство, у такому разі утворення наглядової ради є обов’язковим, якщо кількість акціонерів — десять і більше осіб, але є винятки, якщо всі акціонери — афілійовані один до одного. У цьому випадку утворення наглядової ради не є обов’язковим. Такі вимоги містить частина 2 статті 51 Закону про АТ.
4. Останній випадок, коли наглядова рада — це must have, добровільне рішення суб’єкта управління державним підприємством або господарським товариством. Така можливість визначена підпунктом 1 пункту 3 постанови № 142 — так звана доцільність утворення наглядових рад.
Стратегічний напрям
Необхідно наголосити на стратегічному напрямі України щодо утворення наглядових рад, які було визначено у Стратегії підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року № 662-р. Зазначеною Стратегією у розділі 3 «Політика власності», підрозділі «Запровадження наглядових рад та незалежних директорів» передбачається, зокрема, що, враховуючи найкращий міжнародний досвід, безпосередній нагляд за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюється наглядовими радами, які складаються з числа професіоналів з необхідним досвідом управління компаніями.
Отже, цілком справедливо стверджувати, що в державному секторі економіки інститут наглядових рад — не тільки декларація нашої держави, а й реальні юридичні кроки, спрямовані на втілення в життя повноцінного інструменту на шляху до підвищення результативності державних юридичних осіб.
Перспективи в акціонерних товариствах
Окремо заслуговують на увагу принципові положення стосовно системи управління акціонерним товариством. Чинним законодавством України впроваджено за загальним правилом дворівневу систему управління акціонерним товариством. Тобто утворення і наглядової ради, і виконавчого органу акціонерного товариства є обов’язковим, але, звісно, є й винятки. Однак згідно із законопроєктом № 2493 від 25 листопада 2019 року «Про акціонерні товариства», який було прийнято в першому читанні 16 червня 2020 року, цілком ймовірно, що у разі його прийняття Верховною Радою України і підписання Президентом України у представленій редакції буде запроваджено однорівневу систему управління акціонерним товариством, за якою утворення наглядової ради буде необов’язковим, а її функції успадкує так звана рада директорів, а саме — «невиконавчий член ради директорів». Ці положення містяться, зокрема, у статті 4 законопроєкту.
