Практикум: Інтелектуальне завдання

Вікторія ЄСАУЛЕНКО,
директорка з маркетингу Asters

Розвинений емоційний інтелект дозволяє не лише швидше досягати поставленої мети, а й жити здорово та щасливо

Коли в минулому році почалася ковідо-істерія, вибачте — історія, я, холерик-екстраверт, зрозуміла, що або зійду з розуму, або «не можеш змінити ситуацію — змінюй себе і своє ставлення». І почала серйозно, системно і планомірно займатися розвит­ком свого емоційного інтелекту.

У процесі зрозуміла, що розвинений емоційний інтелект зараз — чи не найголовніше в нашому житті, тому що вміння спілкуватися з іншими (соціалізація) і критичне мислення — це якраз складові емоційного інтелекту. У цій статті хочу довести, що вам також варто пильніше й більш усвідомлено проаналізувати свій емоційний інтелект і зайнятися його розвитком, тому що досконалості немає меж.

 

Почнемо з початку

Емоційний інтелект — це здатність розуміти і коригувати емоції свої і людей, які оточують, для створення максимально сприятливих для себе обставин. Високий емоційний інтелект — це вміння керувати своїми реакціями на різні, свої і чужі, емоції і пов’язаними з ними рішеннями.

Зазвичай все відбувається за схемою: подія викликає емоцію — емоція викликає думку — думка викликає реакцію.

Завдання емоційного інтелекту — коригувати думки, які виникають як реакція на емоцію, і, звичайно, ваші рішення і вчинки як наслідки цих думок:

І — ви за кермом — раптом авто виникає з другорядного провулку і підрізає вас — ви відчуваєте страх, потім злість — ваша думка: «козел, треба покарати» — обганяєте його і різко гальмуєте прямо перед ним — і далі невідомо, як розвинеться ситуація.

ІІ — ви за кермом — раптом авто виникає з другорядного провулку і підрізає вас — ви відчуваєте страх, різко гальмуєте, потім злість — ваша думка: «от же ж зараза. Дай бог тобі щастя, здоров’я до першого злого стовпа» і спокійно їдете далі, нахвалюючи себе за те, що змогли уникнути аварії.

Бачите різницю?

Завжди потрібно відстежувати свої емоції, управляти своїми думками і контролювати свої реакції на них.

 

Тепер до суті

Професіоналів серед юристів багато, але далеко не всі з них стають затребуваними професійно, а отже, успішними фінансово. Чому? Усі дослідники на перше місце ставлять здатність взаємодіяти з людьми, в соціумі. Саме ця здатність приводить професіонала до затребуваності. Критично важливо, як ви вмієте взаємодіяти не тільки з іншими людьми, а в першу чергу із собою. Емоційний інтелект є у всіх, та не всі ним користуються і далеко не всі розуміють, що його можна і треба розвивати, бо емоційний інтелект — це не знання, це здатність. Якщо здатність, наприк­лад, фізичну, не розвивати, тіло стане менш гнучким, рухливим, більш пухким. І навпаки. Розумієте?

Володіння інструментами емоційного інтелекту дозволяє уникнути багатьох конфліктів між керівниками і підлеглими, між батьками і дітьми, між чоловіками і дружинами. Дозволяє більш ефективно мотивувати себе та інших людей на вирішення завдань. Дозволяє швидко відновлюватися після стресових навантажень і більш результативно використовувати енергію для досягнення цілей. Можна без перебільшення сказати, що EІ — ключ до управління собою та іншими людьми. І, на відміну від грубих маніпуляцій і тиску, що залишають неприємний осад, цей тип управління позитивний, він окрилює, творчо заряджає, мотивує до розвитку відносин із тими, хто ці методи використовує. Люди — не балакучі голови. Значну роль у нашій поведінці відіграють почуття, які ми можемо або щосили не помічати (тоді вони керують нами), або усвідомлювати і вміти використовувати.

Емоційний інтелект — це коли дивишся в істинну причину емоцій, що саме викликало конкретну емоцію: вас роздратував жарт колеги з приводу вашого виступу в суді чи це запізніла реакція на негативне для вашого клієнта рішення судді?

 

Емоції в переговорах

Загалом є емоції, які дуже заважають переговорам: страх, ­хвилювання, переживання, невпевненість, неврівноваженість, гнів, критика/зневага до інших, заздрість. А є ті, які сприяють більш ефективним результатам: впевненість, внутрішній спокій, щастя, гармонійність, любов до людей, здоровий азарт.

На всіх емоціях зупинитися не зможу в силу обмеженості розміру статті, торкнуся двох негативних, які найбільше впливають.

Перше — це хвилювання (нер­вовість, стурбованість). У 2012 році дослідники Франческа Джино і Моріс Швейцер провели вісім експериментів, щоб зрозуміти різницю в поведінці людей, які спокійні і які схвильовані, якщо їм треба звернутися до інших за порадою. Виявилося, що, на відміну від людей спокійних, схвильовані люди куди більше піддаються впливу інших і гірше відрізняють, що для них краще, а що гірше. І, головне, людьми, які нервують, прос­тіше маніпулювати, особливо якщо опоненти відчувають їхній стан. Хвилювання — це зазвичай реакція на невідомий подразник, тому чим глибше ви познайомитесь з предметом занепокоєння, тим впевненіше і спокійніше будете почуватися.

Ще варто зазначити, до чого призводить на переговорах гнів. Він найчастіше завдає справі великої шкоди, сприяючи ескалації конфлікту, необ’єктивності і виникненню тупикових ситуацій. Зменшується вигода всіх учасників. Сторони тягнуть ковдру на себе і частіше відкидають пропозиції опонентів. До того ж у стані гніву переговірники часто навіть нехтують власними інтересами, аби тільки «покарати» противника, і набагато гірше оцінюють інтереси опонента і його цілі. Крім того, в гніві з’являється бажання насолити опонентам, звести з ними рахунки, хоча якби від початку були націлені на співпрацю, обидві сторони могли б, завдяки правильно побудованим у позитивному ключі переговорам, отримати набагато більше.

Попри наукові висновки, багато хто, як і раніше, думають, що гнів допомагає. Проведені експерименти показали: якщо учасники можуть вибирати між гнівом і добродушністю на переговорах, то більше половини виберуть гнів, вважаючи, що саме так їм вдасться досягти мети. Насправді ж, гнів дуже заважає оцінювати реальну картину переговорів, зайняти найбільш вигідну для всіх сторін позицію і прийняти рішення, що максимально задовольнить всіх учасників. Якщо когось із учасників охопив гнів і помітно, що людина не може з ним впоратись, краще зупинитися і перенести переговори на інший час. Якщо ж перенести не можна — зробити хоча б півгодинну перерву, подихати, помедитувати, прогулятися.

Окрему увагу хочу звернути на емоційний фон переговорів. Забезпечення позитивного емоційного фону належить до базових чинників ведення переговорного процесу:

1. Залежно від ситуації партнера по переговорах, необхідно спочатку визначити найбільш оптимальний для цієї ситуації емоційний фон. Деякі фахівці з просування бізнесу виходять з того, що є стандартний підхід до формування фону, і завжди поводяться на всіх переговорах абсолютно однаково — дурнувато-позитивно. Насправді в такій поведінці є суттєва помилка. Якщо ви прийшли на зустріч з перспективним клієнтом, якому «світить» банкрутство, наприклад, партнер по переговорах може негативно сприйняти ваш мажорний фон, бо він дуже відрізнятиметься від його настрою.

2. На початку переговорів потрібно уважно оцінити стан партнера і точно прояснити, чи правильно обраний емоційний фон. Потім, у разі необхідності, підлаштуватися під партнера і поміняти обраний спочатку варіант емоційного фону на більш адекватний фон для партнера. Важливо забезпечити йому емоційний комфорт.

3. Корекція під емоційний фон партнера має обмеження. Партнер може перебувати в стані вкрай негативного емоційного фону (наприк­лад, він роздратований після попередньої зустрічі чи особистими обставинами). У цій ситуації необхідно використовувати прийоми перемикання партнера на більш сприятливий фон. Це нелегко, але, повірте, цілком можливо.

4. Емоційний фон забезпечується за рахунок ряду елементів, до яких належать: місце проведення переговорів (комфорт, естетика місця), предмети навколо (напої, фрукти, посуд), паравербаліка і невербаліка (жести, пози, тон, голосність), зміст комунікації, риторичні і психологічні прийоми. Необхідно враховувати, що успіх приносить урахування всіх необхідних елементів.

Розвивайте свій емоційний інтелект обов’язково! Самі та з допомогою спеціалістів-тренерів. Розвинений емоційний інтелект дозволить вам:

— використовувати ресурси інших людей, навіть якщо ви інтелектуально слабші;

— вирішувати набагато швидше і ефективніше всі питання;

— влаштувати безконфліктний світ навколо вас;

— створювати ефективні команди;

— проводити максимально успішні переговори;

— розвивати нестандартні креативні підходи до будь-чого.

Також варто пам’ятати, що когнітивний інтелект (IQ) більше розвивається в юному і молодому віці, а от емоційний (ЕІ) більше здатний до розвитку дорослих людей і допомагає жити в любові, дружбі та гармонії з собою та іншими. Емоційний інтелект — це якість життя. І здоров’я. Вираз «усі хвороби від нервів» існує недарма. Психосоматика — саме про це. Бажаю всім нам розвиненого емоційного інтелекту й усвідомленого щастя, яке він нам, безперечно, дарує.

-->