Тема: Погодження коштів

Микола ЛІХАЧОВ,
старша юристка ETERNA LAW

Ольга КАРПОВА,
партнер ETERNA LAW

Нове законодавство, пов’язане з фінмоніторингом, обійшло стороною пересічних громадян, але суттєво впливатиме на бізнес, роботу самих юристів та змушуватиме бенефіціарів виходити з темряви

Наприкінці 2019 року Верховна Рада України прийняла новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який значним чином змінив правила щодо здійснення фінансового моніторингу. Окрім таких очевидних позитивних змін, як скорочення переліку операцій та збільшення суми порогових операцій, які підпадають під обов’язковий фінансовий моніторинг, було введено в дію ризик­орієнтовний підхід, який і змінив життя багатьом банківським клієнтам. Справді, як і зазначав законодавець, цей закон не мав значного впливу на пересічних громадян, таких як студенти, пенсіонери, робітники. Проте бізнес усе ж таки відчув зміни. Навесні минулого року постановою правління Національного банку України були затверджені 73 індикатори підозрілості фінансових операцій. Зазначений перелік не є вичерпним, та у разі виникнення підозри у банку щодо клієнта або його операцій може бути проведена поглиблена перевірка суті операції, поставлені додаткові запитання, що додає роботи представникам бізнесу. Банки стали уважнішими до фінансових операцій, частіше запитують у клієнтів підтвердні договори, більше звертають увагу на репутацію бенефіціарів бізнесу.

 

Що нового

Що стосується останніх змін, то з моменту прийняття закону до його тексту вже чотири рази вносили зміни шляхом прийняття супутнього законодавства. З 8 жовтня ц.р. набула чинності ще одна зміна, що стосувалася вимог щодо проведення ідентифікаційних процедур на операції з переказу коштів. При проведенні операцій на суму 4999 гривень такі вимоги могли не виконуватися, а відтепер анонімно можна буде надіслати на 1 гривню більше. На перший погляд, такі зміни можуть здатися абсурдними, проте така ініціатива спрямована на спрощення життя пересічних громадян і покликана усунути труднощі для багатьох користувачів платіжними терміналами самообслуговування. Справа у тому, що при минулому ліміті в 4999 гривень користувачі не мали змоги надіслати точну суму, здійснюючи перекази. Крім того, більшість терміналів не приймає дрібні купюри. Так, відправникам доводилося здійснювати платежі на 4990 гривень або надавачам послуг необхідно було налаштовувати свої сервіси на зарахування 1 гривні на мобільний рахунок або видачу здачі. Таким чином, законодавець намагався спростити життя користувачам фінансових послуг. Чи варто зазначати, що можливість розбити платіж більшого розміру на декілька частин по 5000 гривень все ще існує?

 

Проведення фінмоніторингу юристами

Серед актуальних усе ще залишається питання проведення фінансового моніторингу адвокатом, попри той факт, що адвокати та особи, які надають юридичні послуги, відносилися до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) і попередньою редакцією Закону та мали здійснювати фінмоніторинг стосовно своїх клієнтів і раніше. У липні ц.р. Рада адвокатів України надала офіційне роз’яснення щодо питань виконання адвокатом обов’язків СПФМ, підтвердивши, що адвокат є СПФМ і має здійснювати заходи з проведення первинного фінансового моніторингу у виключних випадках.

 

Кого це стосується

Виконання обов’язків СПФМ має забезпечуватися адвокатськими бюро, адвокатськими об’єднаннями та адвокатами, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, і суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги. Тобто особи, які працюють за трудовим договором, а саме — наймані юристи в юридичних фірмах, адвокати адвокатських об’єднань та юристи­інхауси не є самостійними СПФМ. У цьому випадку саме компанія є СПФМ та має призначити відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу.

 

У якому випадку це стосується зазначених осіб

Якщо такі особи беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь­якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати зазначені нижче операції.

 

Яких операцій це стосується:

— купівлі­продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;

— купівлі­продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;

— управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;

— відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;

— залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їхньої діяльності або управління ними;

— створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.

Рада адвокатів зазначає, що якщо адвокат не бере участі в підготовці та здійсненні зазначених вище правочинів, то і обов’язку стати на облік у Держфінмоніторингу України і виконувати всі інші вимоги Закону в нього не виникає. Крім того, у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інте­ресів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта зазначені особи можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри. Важливо зазначити, що здійснення обов’язків СПФМ адвокатом неможливе без встановлення ділових відносин із клієнтом.

 

Що нас чекає в майбутньому

Тенденції останніх років вказують на той факт, що зворотного шляху не буде. Світ рухається в напрямі деофшоризації, розкриття бенефіціарних власників компаній і моніторингу джерел походження коштів. У репутабельних юрисдикціях уже не залишилося іноземних банків, які готові відкривати та обслуговувати рахунки сумнівним компаніям, цього ж курсу притримується й Україна. Особлива увага зараз приділяється неприбутковим та благодійним організаціям, клієнтам, які здійснюють розрахунки за операціями з використанням інтернет­технологій, електронних платіжних систем, криптоактивів, тобто таким компаніям, де важко відстежити фінансові потоки та виявити платників. Найновіші законодавчі ініціативи, як от щодо амністії капіталу, про віртуальні активи, містять положення щодо фінансового моніторингу джерел походження коштів, вивчення клієнтів та їхньої історії. Усе це, врешті­решт, має призвести до того, що схемні компанії та напівлегальний бізнес більше не зможуть функціонувати як раніше, а справжні бенефіціарні власники поч­нуть виходити з темряви.

-->