Тема: Бій у системі

Ірина СТАРОДУБ,
керівниця судового відділу Moneyveo

Створення системи антикорупційних органів стало важливим кроком у здійсненні правосуддя, проте у суспільства до результатів їхньої роботи виникає низка запитань

Антикорупційна система включає ряд органів. Це — Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд України, Державне бюро розслідувань та Агентство з розшуку та менеджменту активів. У цілому мета цих органів — боротьба з корупційними злочинами, виявлення та протидія їм.

 

Антикорупційна конкуренція

У суспільстві на сьогодні склалась доволі неоднозначна позиція щодо роботи названих вище органів.

Відповідно до статистики, у першому півріччі 2021 року в Антикорупційному суді України (ВАКС) перебувало 4685 справ. У цілому чимало. Однак і досі в мережі інтернет обговорюють справи ВАКС, де за кілька років так і не отримано будь­яких вироків.

Перший тюремний вирок ВАКС виніс депутату Київської обласної ради Олександру Мефодію, який отримав п’ять тисяч доларів за «вирішення питань» підприємця. Його засудили до п’яти років ув’язнення з конфіскацією частини майна.

Щодо роботи таких органів, як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). У 2020 році ми мали гучний скандал щодо цих органів. Як пам’ятаємо, 16 вересня 2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційними норми закону про створення НАБУ та призначення його керівника. Наступного ж дня Верхов­на Рада призначила членами конкурсної комісії для обрання антикорупційного прокурора фахівців, у доб­рочесності яких суспільство почало сумніватись, так само як і західні політики та українські антикорупційні організації.

Рішення Конституційного Суду України і Верховної Ради, які ставлять під сумнів незалежність НАБУ і САП, стривожили українське громадянське суспільство і західних партнерів України. Такі кроки, що завдають шкоди системі антикорупційних органів, є підставою для скасування безвізу з ЄС та припинення фінансової допомоги від західних донорів. Про цей факт попереджали і експерти, і деякі політики.

Пам’ятаємо і проблеми із САП. 15 липня 2020 року Верховна Рада не змогла набрати голосів для призначення семи із одинадцяти членів конкурсної комісії, яка має обирати голову САП та інших посадовців цього органу, а 21 серпня 2021 року САП залишилася без свого керівника — головний антикорупційний прокурор Назар Холодницький написав заяву про звільнення.

Звичайно, всі ці факти йдуть не на плюс довірі цим органам. У ­багатьох складається враження, що ці органи мають високу конкуренцію між собою, хоча й незрозуміло чому, оскільки вони повинні працювати у так званій зв’язці.

 

Розкрити та повернути

Однак у роботі САП та НАБУ є позитивні зрушення. Наприклад, у 2021 році НАБУ та САП розпочали розслідування у 336 кримінальних провадженнях, повідомили про пі­дозру 42 особам, скерували до суду 25 обвинувальних актів стосовно 43 осіб, домоглися відшкодування понад 1,1 млрд грн.

Відповідно до звіту НАБУ у 2021 році НАБУ досягло прогресу в низці резонансних справ, серед них — і одне з найскладніших розслідувань щодо «ПриватБанку». Уперше в Україні затримано літак, в якому екстопменеджер установи намагався втекти з країни, розуміючи, що йому будуть вручати підозру.

У першому півріччі 2021 року винесено довгоочікувані вироки ВАКС, якими засуджено осіб до позбавлення волі (11 вироків стосовно 14 осіб набули законної сили станом на 30 червня 2021 року).

Однак голова НАБУ на брифінгу в серпні 2021 року заявив, що політичний тиск на Національне бюро та намагання позбавити його інституційної незалежності не вщухає. Зокрема, голова НАБУ говорив, що ухвалений у травні у першому читанні законопроєкт для приведення статусу Національного бюро до вимог Конституції України передбачає позбавлення Національного бюро статусу правоохоронного органу та зміну порядку призначення директора.

Також залишається питання щодо посади голови САП. На сьогодні надзвичайно важливим є завершення конкурсу з обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Понад рік ми не можемо побачити нового голову САП. Поки фактичним керівником САП виступає Ірина Венедіктова.

Не рідкістю є і скандали із самими прокурорами, які працюють у САП, і з детективами НАБУ. У засобах масової інформації можна прочитати про обвинувачення детективів НАБУ в неналежній поведінці під час обшуку та недопуск адвокатів до процесуальних дій, що однозначно є грубим порушенням норм законодавства.

У своїх останніх заявах Президент України все ж вважає, що українська система антикорупційних органів функціонує доволі потужно і є однією з найкращих у світі. Президент наголошував, що зі зміною влади у 2019 році антикорупційні органи отримали всі можливості для системної та ефективної роботи. Зок­рема, можливість НАБУ самостійно співпрацювати з міжнародними партнерами у розслідуванні корупційних злочинів.

Декілька слів про АРМА. Було створене ще у 2016 році на підставі Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Мета цього агентства — забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнан­ня необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

На жаль, без скандалів і тут не обійшлось. 1 квітня 2021 року в Киє­ві та області Генеральна прокуратура України провела 50 обшуків у рамках кримінального провадження щодо заволодіння АРМА 500 тис. дол. США. За даними слідства, учасники організованої групи, до складу якої також входили посадовці АРМА, у листопаді­грудні 2020 року заволоділи 500 тис. дол. США. Гроші було визнано речовими доказами у ряді кримінальних проваджень та передано в управління АРМА. Далі їх привласнили шляхом перерахування на банківські рахунки осіб, що не є учасниками кримінального провадження.

Це все було зроблено на підставі підроблених судових рішень. 27 липня 2021 року керівництву АРМА було оголошено підозри у привласненні понад 400 тис. дол. США з речових доказів. Підозри отримали т.в.о. керівника Віталій Сигидин, його зас­тупник Володимир Павленко, начальник управління, два адвокати і громадянин. Їм інкримінують заволодіння коштами організованою групою в особливо великих розмірах (частина 5 статті 191 Кримінального кодексу України). Сподіваємось, слідство буде доведено до кінця та виявить істину в цій історії, яка не є позитивним піаром для цього органу.

Попри всі проблеми, названими вище органами було закрито велику кількість фактових справ та повернуто мільярди украдених коштів державі.

Узгодженість цих органів у першу чергу важлива для економіки нашої країни та розкриття корупційних злочинів.

-->