№09 Вересень 2012 року → У вільний час

Відпочинок: Дружба народів

Євген ПІДЛІСНИЙ

На відміну від сусіднього Таїланду, де легко відчути національний моноліт, подібне відчуття у Малайзії не виникає, проте це жодним чином негативно не впливає на сприйняття країни

Трьома основними націями, що мешкають на цій території, є власне малайці, китайці та індійці. Законодавство передбачає чимало преференцій для етнічних малайців, які в першу чергу стосуються доступу до держслужби. Про відсутність єдності серед малазійців свідчить наявність двох паралельних систем законодавства та судочинства: мусульманської і «звичайної» — для немусульман. У паспортах громадян Малайзії неодмінно зазначається їхня релігійна приналежність. Малайзія з юридичної точки зору достатньо цікаве утворення: вона хоча і є федеративною конституційною монархією, проте чотирма з тринадцяти штатів керують губернатори. Дев’ять султанів є правителями дев’яти інших штатів, і раз на п’ять років з-поміж себе вони обирають верховного правителя країни та його заступника. Крім того, столиці доводиться миритися із сепаратистськими амбіціями двох штатів, розташованих на острові Борнео, — Сабах та Саравак, які вважають себе напівнезалежними. Їхні амбіції щодо незалежності туристи відчувають уже в аеропорту, адже, прилетівши сюди з іншого малазійського штату, доведеться заново проходити митний та транспортний контроль.

Куала-Лумпур

Столицю Малайзії — Куала-Лумпур — було зведено на місці, де розташовувалися поселення видобувачів олова — саме це та виробництво каучуку було основною спеціалізацією Малайзії за часів британського панування. Сама назва міста не містить ніякої романтики, адже з малайської перекладається як «мулисте гирло», що красномовно свідчить про особливості місцевості. Проте за півтора сторіччя місто кардинально змінилося, ставши одним із найбільш динамічних мегаполісів Азії. Візитівкою Куала-Лумпур є, безумовно, башти-близнюки «­Петронас», що були побудовані 1998 року та названі на честь державної нафтової компанії, офіс якої тут розташувався. На момент спорудження вони були найвищими будівлями у світі з висотою 452 метри і залишалися такими до 2003 року. Сьогодні башти посідають третє місце серед найвищих будівель у світі. Можна піднятися на міст, що сполучає обидві башти, та віднедавна навіть наверх самих башт. Тут знімали трилер «Захоплення», тому, перебуваючи на висоті пташиного польоту, легко згадати епізоди фільму. Можна також забратися на одну з трьох найвищих телебашт у світі — «Менару», оглядовий майданчик якої розташовано на висоті 336 метрів. У місті не так уже й багато пам’яток, проте воно однозначно справляє позитивне враження, адже є затишним та відносно чистим. Тут просто приємно блукати як поміж хмарочосів, так і житловими кварталами, потрапляючи з Чайнатауну до мусульманських чи індуїстських кварталів. Без проблем можна завітати до будь-яких храмів, причому в мечеті впускають навіть під час п’ятничного намазу, і ніхто не забороняє фотографувати, зокрема і людей. Сильним місцем Куала-Лумпур є, безумовно, великий та багатий на мешканців зоопарк, океанаріум, парки метеликів та орхідей.

Куала-Лумпур все ще залишається столицею Малайзії, незважаючи на відчайдушні спроби уряду перенести її до нашвидкуруч зведеного міста Путраджая, розташованого південніше на 25 кілометрів. У другій половині 90-х років сюди почали переселятися державні установи, щось на кшталт перенесення казахстанської столиці з Алмати до Астани. За планами малазійського уряду, сюди мали б переїхати й усі дипломатичні установи, проте останні, як один, відмовилися переїздити з насиджених місць у набагато більш привабливому Куала-Лумпурі. Навіть малазійський парламент все ще залишається у Куала-Лумпурі. У місті вирує життя, на відміну від Пут­раджаї, де почуваєшся наче герой з роману Стівена Кінга «Лангольєри», що потрапили у чисте, затишне місце, проте без ознак життя. Складно уявити собі місто, та ще й столицю, в якій у годину пік на широких центральних проспектах за кілька хвилин можна не побачити жодної машини! Або бродити вдень пішохідними доріжками у тому ж таки центрі і не зустріти жодного перехожого! Місто красиве, добре сплановане, із сучасними величними будівлями держустанов, але якесь неживе — самі малазійці не поспішають сюди переселятися.

Борнео

У плані природи та національних парків острівна частина Малайзії буде навіть цікавішою за півострівну, хоча по всій Малайзії чимало заповідних місць та парків дикої природи. Річ у тім, що чимало представників місцевої флори та фауни є ендемічними, тобто ніде більше у світі не зустрічаються. Саме тут можна побачити рафлезію — найбільшу в світі квітку з діаметром до 170 сантиметрів, а місцеві орхідеї квітнуть упродовж року. На відміну від сусідньої Індонезії, де завдяки масовому вирубу джунглів зникло багато видів рослинності, вони все ще зберігаються у малазійському Борнео. Окрім рафлезії, це стосується, зокрема, і легендарних велетенських квітів, до харчового раціону яких входять комахи та деякі дрібні тварини, а також гігантське латаття, на яке посеред водойм раніше любили саджати дітей для ефектних фотографій. Таке латаття може втримати 20 кілограмів ваги, а то й більше. Проте вирощують їх, у першу чергу, тому, що вони містять солодкий сироп, який дуже люблять місцеві орангутанги — одна з візитівок Борнео. Про орангутангів тут дбають доволі серйозно: для них навіть діють спеціальні реабілітаційні центри. Річ у тім, що окремі мисливці та селяни все ще ловлять їх у джунглях та забирають додому як домашніх тварин, адже орангутанги дуже розумні, вони швидко та легко тренуються. Ще однією принадою Борнео є мавпи-носачі. Ці незвичайні тварини збереглися лише на цьому острові. Їх неможливо сплутати з будь-якими іншими тваринами з огляду на великі носи самців та їхню неймовірну візуальну схожість з людьми. Крім того, вони чудові пловці і навіть можуть долати великі дистанції, користуючись винятково задніми лапами.

Ліберальний в’їзд

Українці поки що нечасто відві­дують Малайзію, віддаючи перевагу сусідньому Таїланду. Хоча у країні посмішок, як називають Таїланд, туризм розвинений краще і поставлений на широкий потік, Малайзія має багато чого запропонувати туристам і останніми роками взялася активно розвивати власну туристичну галузь. Тут також є чимало пляжів, чудовий дайвінг, гори, місця для культурного відпочинку. Разом із тим, Малайзія більш економічно розвинена, ніж її північний сусід, туристам тут простіше, адже англійською мовою на високому рівні володіє більша частина населення країни. Прямих перельотів між Україною та Малайзією поки що немає, одним із найзручніших маршрутів буде прямий переліт до Бангкоку, від якого до столиці Малайзії летіти приблизно півтори години. При цьому аеропорт Куала-Лумпур регулярно входить до першої десятки найкращих аеропортів світу. Малайзія приємно вирізняється з-поміж усіх південно-східних країн Азії найбільш ліберальними правилами в’їзду: окрім того, що українцям не має потреби отримувати візи, безоплатний штамп, отриманий на кордоні, дозволяє перебувати у країні місяць. Уже на місці протягом місяця можна отримати відповідну візу, якщо є необхідність у більш тривалому перебуванні.

Привабливою є Малайзія і для навчання: це найкращий бюджетний варіант для отримання престижного британського чи австралійського диплома, адже багато вишів тут мають свої філії, а власне диплом нічим не відрізнятиметься від диплома країни, де розташовується головний університет. Якість навчання досить висока, у філіях регулярно читають лекції західні професори, навчання ведеться англійською мовою. Його вартість варіюється: у державних навчальних закладах становить 2—4 тисячі доларів, а у приватних — від 3 до 8 тисяч доларів. Ще дорожче — навчання у філіях британських та австралійських університетів — воно коштуватиме від 6 до 12 тисяч доларів за академічний рік. Курси англійської мови, зокрема підготовка до складення іспитів з англійської IELTS чи TOEFL, обійдеться від 100 доларів за тиждень. Житло у Малайзії можна знайти на будь-яку кишеню: від 5 доларів США за койко-місце у бюджетному хостелі до 1 500 доларів США чи більше за номер у п’ятизірковому готелі. Достатньо компромісним варіантом може бути мережа Tune Hotels, що є афілійованою компанією відомого малазійського лоу-коста Airasia. Ціни тут коливаються від 20 доларів США до 30 доларів США за добу. Три-, чотиризіркові готелі, у свою чергу, коштують від 35 доларів США. При цьому ціна не надто залежить від місця розташування готелю: так, у Куала-Лумпур чимало найдешевших готелів можна знайти у Чайнатауні — одному з центральних та найцікавіших районів міста. Особливо не впливає на ціну готелів і сезонність, оскільки вона у Малайзії не надто виражена.

У цілому туристична подорож до Малайзії з проживанням у чотири-, п’ятизірковому готелі коштуватиме від 1 700 доларів США до 2 300 доларів США за дванадцятиденний тур, без урахування перельоту, за який доведеться викласти від 900 доларів США в обидва кінці.