Є питання: Cили природи

Складаючи застереження про форс-мажор, не варто обмежуватися стандартним переліком обставин, що можуть вплинути на виконання угоди

Юристи-практики майже щодня зіштовхуються з аналізом різних договорів, які надають клієнти. До числа «стандартних» умов будь-якого договору нарівні з предметом, ціною та строком належать «Відповідальність сторін», «Порядок вирішення спорів» і, звичайно, «Форс-мажор». У цій статті пропонуємо обговорити питання про правильне складання форс-мажорного застереження на випадок настання форс-мажору і його підтвердження. 

Визначити та визнати

Для початку нагадаємо, що Цивільний та Господарський кодекси України (ЦК України та ГК України відповідно) не містять термінів «форс-мажор», «форс-мажорні обс­тавини», обмежуючись «непереборною силою» (статті 263, 617, 679, 904, 906, 922, 1209 ЦК України та стаття 218 ГК України). При цьому «широкого» визначення поняття «непереборна сила» не дає жоден із Кодексів. Обидва Кодекси відносять до непереборної сили «надзвичайну або невідворотну подію або обставину для даних умов». Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року (стаття 79) також не містить термін «форс-мажор», передбачаючи, що «сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов’язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї було нерозумно очікувати взяття до уваги цієї перешкоди на момент укладення договору.

Разом із цим, підзаконні нормативні акти дають більш широке визначення «непереборної сили», яке може бути корисне при складанні «форс-мажорних застережень» у господарських договорах. Зокрема, Порядок застосування норм статті 102 Податкового кодексу України (затвердженого наказом ДПАУ № 1044 від 24 грудня 2010 року) визначає обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) як непереборну за даних умов силу (стихійне лихо, дії суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза вій­ни, терористичний акт, блокада, революція, змова, повстання, масові заворушення, громадянська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання зобов’язань, передбачених податковим законодавством.

Дещо інше за смисловим навантаженням визначення непереборної сили є в Методичних рекомендаціях у справах про порушення ­митних ­правил (затверджених наказом ДМСУ № 936 від 30 грудня 2004 року). Центральний митний орган рекомендує відносити до форс-мажору стихійні лиха (до них, крім перерахованих вище, відносять замерзання моря, проток і портів, закриття доріг, проток, каналів, перевалів), військові дії чи надзвичайний стан у конкретному регіоні, вчинення злочинних дій третіми особами та інші події або обставини. У будь-якому випадку тягар доведення факту настання (дії) обставин непереборної сили покладається на сторону, яка вимагає звільнення від відповідальності. Не викликає сумнівів, що форс-мажорні обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Лиходійство за обставинами

Більшість договорів, з якими нам доводилося зіштовхуватися, містять фразу про те, що форс-мажорні обставини мають бути підтверджені Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом. Як правило, на етапі укладання договору сторони не замислюються про те, де і як вони підтверджуватимуть обставини форс-мажору, якщо такі виникнуть. На практиці ж іноді виникають курйозні випадки, коли внаслідок неправильно складених «форс-мажорних застережень» сторони не можуть дійти згоди в конфлікті, пов’язаному з форс-мажором. Наведемо приклад із практики.

Дві українські компанії (замовник та підрядник) уклали договір підряду на будівництво гідротехнічної споруди в прибережній зоні. У результаті незвичайного для даної місцевості сильного шторму і вітру об’єкт будівництва був пошкоджений. Підрядник заявив про настання форс-мажору, в зв’язку з чим зажадав збільшити кошторис і продовжити термін виконання зобов’язань за договором. Договір підряду містив «стандартне» форс-мажорне застереження, згідно з яким обставини форс-мажору повинні бути підтверджені Торгово-промисловою палатою. Замовник, отримавши повідом­лення про форс-мажор, заявив, що очікує на «підтвердження форс-мажору ТПП України», як це передбачено договором. Ось тут і почалося найцікавіше.

Спочатку підрядник звернувся до регіональної торгово-промислової палати з проханням оформити (видати) довідку про форс-мажор. Регіональна палата справедливо ­звернула увагу заявника, що довідки про форс-мажор видає тільки Торгово-промислова палата України (частина 3 статті 14 Закону про ТПП) і порекомендувала звернутися туди. Коли ж підрядник подав документи до ТПП України, його знову очікувало фіаско: в ТПП заявили, що засвідчують обставини форс-мажору тільки за зовнішньоекономічними угодами і міжнародними договорами України, до яких договір підряду між двома резидентами, на жаль, не належить (частина 3 статті 14 Закону про ТПП). З цієї причини ТПП України також відмовилася оформляти висновок (довідку) про форс-мажор. Як наслідок, підрядник не зміг формально виконати умови договору, пов’язані з процедурою підтвердження форс-мажорних обставин.

У цьому прикладі, враховуючи, що замовник не оскаржував факт настання форс-мажорних обставин у вигляді несприятливих погодних умов, сторони підписали додаткову угоду і продовжили терміни будівництва. Якби домовленості не було досягнуто, підряднику довелося б нелегко, тому формально обставини форс-мажору не були підтверджені в порядку, передбаченому договором.

Альтернативне посилання

З практичного прикладу випливає висновок про те, що при складанні зас­тережень про форс-мажор юристам потрібно бути особливо уважними. Включати посилання на ТПП України як орган, що може підтвердити обставини форс-мажору, можна тільки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), тобто там, де хоча б однією із сторін є іноземна компанія. Щодо «внутрішніх» конт­рактів, то тут можна використовувати фразу «обставини форс-мажору повинні бути підтверджені компетентним органом». У нашому прикладі таким органом став Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів, який веде спостереження за погодою, в тому числі в акваторіях морських портів. Також для підтвердження форс-мажору через несприятливі погодні умови «на допомогу» можуть прийти метеослужби аеропортів і морських портів, Державна служба з надзвичайних ситуацій та Український гідрометеорологічний центр. Формулюючи форс-мажорні застереження, бажано максимально широко перерахувати обставини, які можуть вплинути на виконання договору, водночас залишивши цей перелік відкритим (не роблячи його вичерпним). Альтернативним варіантом може бути включення до розділу договору «Форс-мажор» посилання на застереження про форс-мажор (Force Majeure Exemption Clause), розроблене Міжнародною торговельною палатою (ICC Publication No. 421). У цьому випадку юристам рекомендовано ознайомитися зі змістом цієї публікації перед тим, як візувати договір для підписання.