Податкове право: Операційне втручання

Олена ЧЕПУР,
керуючий партнер Gryphon Investment Consulting Group, керівник практики корпоративного права, M&A

Василь МАРЧЕНКО,
партнер Gryphon Investment Consulting Group, аудитор, керівник практики податкового права та планування

Податковий кодекс України не став на заваді введенню особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами

В останні роки фіскальна політика, яка проводиться державою, досить жорстко порушує питання наповнення державного бюджету та боротьби з ухиленням від сплати податків. Так, 1 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» № 5519-VI від 6 грудня 2012 року, яким вводиться особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами. Цей податок визначається як акцизний.

Норма підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначає акцизний податок як непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПК України як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), а також особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами. Хоча цінні ­папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їхнього випуску (емісії) та погашення, і визнаються товаром, однак у вичерпному переліку підакцизних товарів, який визначений у пункті 215.1 статті 215 ПК України, операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами не зазначаються.

Прив’язати до акцизу

Віднесення особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами до акцизного податку є дещо спірним. За своєю економічною природою акциз, крім фіскальної функції, має на меті, насамперед, виконання функції регулювання. Так, наприклад, у більшості країн світу акцизи традиційно встановлюються на предмети розкоші й товари, що можуть бути шкідливими для здоров’я або навколишнього середовища.

Незважаючи на наявність певної логічної непослідовності та супе­речності податкового законодавства, особливий акцизний податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами введено. Отже, розгляньмо новий «акциз» детальніше.

Відповідно до підпункту 212.1.9 пункту 212.1 статті 212 ПК України, платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є фізичні або юридичні особи — резиденти або нерезиденти (в тому числі їхні відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну чи інших способів відчуження цінних паперів, крім випадків, передбачених пунктом 213.2 статті 213 ПК України.

Серед таких, наприклад, не визнаються об’єктами особливого оподаткування операції з державними та муніципальними цінними ­паперами, цінними паперами, гарантованими державою, та цінними паперами, емітованими Національним банком України, Міністерством фінансів України, Державною іпотечною установою, та звичайними іпотечними облігаціями, емітованими фінансовою установою, більш ніж 50 % корпоративних прав якої належать державі або державним банкам, інвестиційними сертифікатами, сертифікатами фондів операцій з нерухомістю, цільовими облігаціями підприємств, виконання зобов’язань за якими здійснюється шляхом передачі об’єкта житлового будівництва. Винятком для застосування цього податку також є операції між емітентом та платником податку з викупу та повторного продажу за грошові кошти, розміщення, погашення, конвертації емітентом цінних паперів власного випуску, операції щодо здійснення внеску до статутного капіталу, а також операції за участю векселедавця, заставодавця та іншої особи, що видала ордерний або борговий цінний папір, з видачі та погашення цих цінних паперів.

ПК України обмежує і коло суб’єктів — платників особливого податку. Відтак, не є платниками цього податку органи виконавчої влади та їхні територіальні органи, державні установи та організації — не суб’єкти підприємницької діяльності. Фізичні або юридичні особи — резиденти або нерезиденти (в тому числі їхні відок­ремлені підрозділи) не є платниками особливого податку лише у разі, якщо проводять операції з відчуження:

1) акцій ощадних (депозитних) сертифікатів;

2) акцій приватних акціонерних товариств;

3) корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі;

4) цінних паперів, корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, емітованих нерезидентами.

Обмежене коло

Водночас пункт 213.1 статті 213 ПК України встановлює вичерпний перелік операцій, які є об’єктом особ­ливого оподаткування, визнаю­чи такими лише операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операцій з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.

Згідно з пунктом 214.8 ПК України, базою оподаткування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є договірна вартість цінних паперів або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їхнього відчуження.

Ставки податку за операціями з відчуження цінних паперів та операціями з деривативами справляються у розмірі, встановленому статтею 2151 ПК України:

— 0 % від суми операції з продажу на фондовій біржі цінних паперів, за якими розраховується біржовий курс, відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням з Міністерством фінансів України;

— 0 % від суми операції з деривативами на фондовій біржі;

— 0,1 % від суми операції з продажу поза фондовою біржею цінних паперів, що перебувають у біржовому реєстрі;

— 1,5 % від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі;

— 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за укладений дериватив (контракт) поза фондовою біржею.

Датою виникнення податкових зобов’язань за такими операціями є дата отримання доходу від операцій з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів. Причому суми податку, що підлягають сплаті, визначаються платником податку самостійно.

Варто зауважити, що особливий податок введено в дію з 1 січня 2013 року з порушенням вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, якою передбачається, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому діятимуть нові правила та ставки, а об’єкт оподаткування є ключовим елементом кожного податку. Крім того, податки та збори, їхні ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Вочевидь, особливий податок, поспіхом введений Законом № ­5519-VI від 6 грудня 2012 року, був необхідний для забезпечення дохідної частини державного бюджету, навіть незважаючи на силову прив’язку його до акцизу, очевидні ризики неоднозначного трактування податкових норм, складно написаних формулювань в поєднанні з необхідністю самостійно розраховувати податкові зобов’язання перед державою. Що ж, залишається чекати на правозастосовну практику або створювати її самостійно в судових спорах з податківцями.