Огляд: Погодні умови

Алеся КОСМИНА

Одним із критеріїв визначення перспективних напрямів юридичної практики на рік уперед є оцінка недавніх законодавчих змін. Чим справді порадував та розчарував законодавець у 2011 році та як з цим жити далі, «УЮ» з’ясовував в основних поціновувачів його творчості — практикуючих юристів

До юристів ми звернулися з кількома основними запитаннями: які законодавчі новели вони вважають найбільш успішними, які їх розчарували, які з давно існуючих норм отримали широке застосування у 2011 році та чого юристи очікують від 2012 року в плані законотворчості?

За результатами опитування чітко вималювалося кілька лідерів у кожній з «номінацій», причому деякі нормативні акти отримали як схвалення, так і критику.

Так, найбільше схвальних відгуків отримали такі нормативні акти:

—?Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI»;

—?Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року;

—?Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ (набуває чинності 18 січня 2013 року);

—?Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 4 листопада 2011 року № 4014?VІ;

—?Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 року № 4025-VІ (Закон про декриміналізацію економічних злочинів);

—?Закон України «Про державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року.

У свою чергу, найбільше юристів розчарували Закон України «Про захист персональних даних», який, хоч і був прийнятий раніше, але почав радувати всіх з 1 січня 2011 року, Закон України «Про судовий збір» і зміни, внесені до Закону України «Про доступ до судових рішень» (Законом від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI) та до Податкового кодексу України.

А найбільш очікуваним у 2012 році є прийняття Кримінально-процесуального кодексу України. За словами партнера ЮФ «Волков і Партнери» Романа Дрожанського, є надія на зниження тиску на бізнес, а також на деяке усунення репресивного ухилу в кримінальному судочинстві та введення реальної змагальності в кримінальному процесі.

Отже, чим догодили та не догодили юристам прийняті 2011 року законодавчі зміни.

Чим порадував законодавець?

Реальні повноваження

Іван Міщенко, голова судової практики АФ ENGARDE

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» Верхов­ному Суду України повернуто реальні повноваження в частині механізму перегляду судових рішень вищих спеціалізованих судів, а практика Верховного Суду України знову набула статусу обов’язкової для судів нижчих інстанцій. Можна констатувати, що після судової реформи Верховний Суд України знову отримав статус найвищого судового органу не лише з формальної, але й з процесуальної точки зору. Ті рішення, які Верховний Суд України встиг прийняти у «новому-старому» статусі, поставили крапку в складних правових конфліктах та спорах і сприяли уніфікації судової практики. Обов’язковість для судів першої інстанції враховувати правову позицію Верховного Суду України при винесенні рішень, як на мене, лише сприятиме підвищенню якості судочинства.

Сила прецеденту

Костянтин Сидоренко, директор ЮК Legal Eagles

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» рішенням Верховного Суду України надано силу прецендентів. Таке запозичення з практики держав англосаксонської правової сім’ї може виявитися дуже корисним для вдосконалення судової практики в Україні.

Слабкою стороною вітчизняного законодавства завжди була його колізійність (варто згадати хоча б численні неузгодженості між Цивільним та Господарським кодексами України, внутрішні протиріччя Податкового кодексу України тощо). Прецедентна сила рішень ВСУ стане у пригоді для запобігання хибному (і часто упередженому) трактуванню судами нижчих інстанцій супе­речливих норм законодавства, якщо інше трактування вже було застосоване ВСУ.

Варто зазначити, що джерелом права раніше вже були визнані в Україні рішення Європейського суду з прав людини (пункт 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV).

Вбачається, що прецедентні рішення судових органів невдовзі стануть вагомими аргументами, якими сторони судового процесу активно оперуватимуть нарівні з нормами законодавства. Попередній аналіз практики ВСУ та Європейського суду допоможе, в свою чергу, правильно оцінити перспективи суду розвитку справи в суді.

Водночас не може не хвилювати зворотний бік медалі, оскільки будь-яке невдале рішення ВСУ може негативно позначитися на судовій практиці в цілому.

Модельний статут

Ніна Кальніченко, юрист ЮФ «Лавринович і Партнери»

Важливим є прийняття Закону України «Про судовий збір». Очікується, що збільшення судового збору сприятиме розвантаженню судів і спонукатиме громадян звертатися до позасудових способів вирішення спорів. А для незахищених верств населення Законом передбачено пільги або невеликі ставки судового збору.

Ще одна важлива новела законодавства — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження принципу державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту», який набув чинності 28 серпня 2011 року. Документ дозволив суб’єктам господарювання всіх організаційно-правових форм починати свою діяльність на підставі не тільки розробленого ними самими статуту, але й на підставі типового документа, спеціально розробленого і затвердженого Кабінетом Міністрів України окремо для кожного виду організаційно-правової форми, — модельного статуту. Це поняття є абсолютно новим в українському законодавстві. Згідно з цим Законом, модельний статут затверджується Кабінетом Міністрів України.

Тепер суб’єкту господарювання достатньо вказати в рішенні про створення, що він діє на підставі модельного статуту, щоб полегшити собі реєстрацію. Модельний статут, на відміну від звичайного, спеціально розробленого для окремої юридичної особи, не є установчим документом. Його неможливо підробити, його не потрібно подавати для реєстрації, не потрібно нотаріально завіряти підписи засновників на ньому. До того ж, для реєстрації юридичної особи за модельним статутом немає необхідності звернення до юристів для складання установчого документа.

Скорочення строків

Ярослав Теклюк, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

Шляхом прийняття змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було зроблено чергову спробу вдосконалення процедури відновлення платоспроможності/банкрутства суб’єктів підприємницької діяльності. Зокрема, передбачене скорочення строків процедури банкрутства, що наразі є однією з основних проблем.

Також позитивним вважаю прийняття Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року № 3166-VI, яким врегульовано питання створення, ліквідації та діяльності центральних органів виконавчої влади (міністерства та інші органи виконавчої влади).

Зменшити зловживання

Олег Мальський, партнер МЮГ AstapovLawyers

Нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суттєво змінила порядок призначення арбітражних керуючих (обиратимуться за ймовірнісним принципом), порядок оцінки майна, що бере участь у ліквідаційній процедурі (оцінюватиме сам ліквідатор). Крім цього, початковою вартістю цілісного майнового комплексу буде вся сукупність визнаних вимог кредиторів, а мораторій на задоволення вимог кредиторів вводитиметься одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Зазначені зміни мають ліквідувати низку можливостей для початку і здійснення несумлінного банкрутства, пов’язаних, зокрема, з упередженим призначенням ліквідатора судом або оцінкою майна банкрута нижче ринкової вартості.

Однією з важливих змін 2011 року також стало ухвалення закону щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності. Очевидно, що Закон значно полегшує відповідальність посадових осіб за вчинення злочинів у сфері господарської діяльності. Однак при цьому своєчасність його прийняття залишається спірною з огляду на існуючі проб­леми так званої злочинності «білих комірців» в Україні.

Довгоочікувані зміни

Лариса Врублевська, керуючий партнер Міжнародного аудиторського союзу

Безумовно, довгоочікуваний розділ XIV Податкового кодексу України має достатню кількість норм, що цілком задовольняють суб’єктів спрощеної системи оподаткування.

До складу переваг нового законодавства можна сміливо віднести підняття межі обсягу доходу, встановленого на календарний рік для фізичних та юридичних осіб, адже, правду кажучи, встановлені раніше обмеження в 500 тисяч гривень та 1 мільйон гривень давно вже треба було підвищувати.

Можливість не застосовувати реєстратори розрахункових касових операцій фізичним особам, незалежно від групи, яку вони обрали, скасування доплати єдиного податку за найманих працівників, зниження ставки податку до 5 % для юридичних осіб також є беззаперечними плюсами. Серед приємних новацій — дозвіл платникам єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, бути звільненими від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності, якщо вона триває тридцять і більше календарних днів. Для юридичних осіб — платників єдиного податку, що належать до четвертої групи, не передбачене ведення книги обліку доходів та витрат, об’єкт оподаткування вираховуватиметься на підставі даних бухгалтерського обліку.

Загальне спрощення

Антоніна Загура, юрист ЮБ «Дерев’янчук і Партнери»

У 2011 році Верховна Рада України продовжила роботу над удосконаленням Податкового кодексу України. Протягом року до нього було внесено багато змін і доповнень. Найбільш очікувані з них внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності». Безумовними плюсами цього Закону є скасування обмеження віднесення на витрати платників податку на прибуток витрат, понесених на придбання товарів (робіт, пос­луг) у спрощенців (окрім першої та частково другої груп), повернення спрощенцям можливості реєструватися платниками ПДВ, спрощення порядку ведення обліку. Разом із тим, збільшилися ставки податку, не всі види діяльності дають можливість перейти на єдиний податок.

Захист конкуренції

Дмитро Тараник, радник ЮФ «Саєнко Харенко»

23 грудня 2011 року Верхов­ною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України», який набув чинності в січні цього року. Новоприйнятим Законом оптимізовано склад АМКУ, зокрема шляхом зменшення кількості заступників Голови АМКУ. Так, АМКУ підлягає утворенню у складі Голови та восьми державних уповноважених. З-поміж державних уповноважених призначаються перший заступник та заступник Голови АМКУ. У разі необхідності для забезпечення здійснення АМКУ окремих завдань за рішенням Президента України в АМКУ додатково вводиться посада заступника Голови АМКУ.

2011 року були також внесені зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції». Відповідно до цих змін, з 27 липня 2011 року суб’єкти господарювання отримали можливість звертатися до АМКУ за висновками щодо відповідності реклами положенням статті 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Такі висновки надаються АМКУ в формі рекомендаційних роз’яснень, що надає можливість суб’єкту господарювання врахувати позицію АМКУ під час виготовлення або поширення певної реклами, а відтак, запобігти вчиненню порушення, передбаченого статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

І банкам, і позичальникам

Роман Дрожанський, партнер ЮФ «Волков і Партнери»

Законом України «Про внесення змін в деякі законодавчі акти щодо врегулювання відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг» внесено багато уточнюючих змін, які захищають інтереси як позичальників, так і банків. Більшість зі внесених змін є досить обґрунтованими та будуть реально використовуватися на практиці. Також введено регулювання плаваючої кредитної ставки, що захистить інтереси позичальників при встановленні ставки за кредитом та зробить визначення актуальної ставки легшим для позичальників.

Земельні питання

Олександр Буртовий, асоційований партнер ЮФ «Антіка»

2011 року було прийнято низку нормативно-правових актів, які внесли суттєві зміни в правила, порядки і процедури у сфері земельних відносин, будівництва та нерухомості.

Перш за все, це Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (чинний з 12 березня 2011 року), яким внесені зміни до більш ніж двох десятків законів (включаючи Закони України «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про державні будівельні норми», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про землеустрій», «Про інвестиційну діяльність», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про оренду землі» тощо). Проте для успішної реалізації всіх положень цього Закону необхідно прийняти інші, в основному підзаконні, нормативно-правові акти. Значний перелік нормативно-правових актів потребує внесення змін або заміни новими.

Важливими є зміни в законодавстві України у сфері реєстрації прав на нерухомість. Нова редакція Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлює створення Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також створення Єдиного державного реєстратора.

Крім того, на розгляді у Верховній Раді України перебуває прийнятий за основу законопроект «Про ринок земель», в якому термін мораторію на відчуження певних категорій земель сільськогосподарського призначення пропонується продовжити до 1 січня 2013 року.

Спрощені процедури

Артем Сокуров, адвокат МЮФ Schoenherr

Позитивною вважаю лібералізацію міграційного законодавства України із прийняттям Закону України «Про правовий статус іноземців і осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року в новій редакції, адже він суттєво полегшив процедуру в’їзду та виїзду іноземців, які працюють в Україні, та членів їхніх сімей.

Також привертає увагу низка змін упродовж 2011 року до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», а саме: скасування свідоцтва про державну реєстрацію, спрощення вимог до документів, що подаються державному реєстратору, електронна реєстрація, спрощення процедури припинення юридичної особи та принцип мовчазної згоди.

Позитивними можна назвати також Закони України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та прийняття Порядків про надання спеціальних дозволів на користування надрами та про проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами безстроково, а не на щорічній основі, на відміну від минулої практики.

Про кадастр

Тетяна Круть, юрист ЮФ «Династія»

Найбільш успішною новелою в 2011 році вважаю прийняття Закону України «Про державний земельний кадастр», оскільки існувала вагома проблема у сфері земельних відносин в Україні у зв’язку з відсутністю вищевказаного кадастру. Прийняття цього Закону є значним кроком у розв’язанні проблем економічного, правового та екологічного розвитку країни. Державний земельний кадастр сьогодні є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташовані в межах Державного кордону України, їхнє цільове призначення, обмеження в їхньому використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їхню оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Обмежений доступ

Ярослав Теклюк, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

Розчарували зміни, якими передбачено обмеження щодо включення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме: передбачено, що перелік судових рішень, що підлягають включенню до реєстру судових рішень, затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Ці зміни були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI. Внесенням зазначених змін було створено можливість для обмеження доступу до судових рішень.

Персональний захист

Олена Іванець, юрист ЮК «Сетра»

Закон України «Про захист персональних даних» став предметом широкої уваги та обговорень саме наприкінці 2011 року. Варто очікувати, що у 2012 році цей Закон буде ще актуальнішим. Пов’язано це з тим, що впродовж 2011 року було підготовлено базу для втілення норм Закону в життя.

Наближення суспільства до широкого застосування цієї нової для України сфери законодавчого регулювання яскраво продемонструвало неготовність усіх без винятку, починаючи від органів державної влади і закінчуючи громадянами, правильно розуміти та застосовувати норми Закону на практиці. Прагнення законодавця до запозичення європейського досвіду зрозуміле, але спосіб цього запозичення викликає сумніви.

Невизначеність, «туманність» окремих норм Закону, їхня неузгодженість та «відірваність» від інших норм законодавства призвели до того, що на сьогодні немає єдиного уявлення навіть про те, що саме є персональними даними та їхніми базами, не кажучи вже про порядок їх обробки.

Надання Державній службі з питань захисту персональних даних повноважень щодо проведення перевірок та застосування санкцій до порушників за таких умов може означати ніщо інше як виникнення чергового джерела тиску на бізнес з боку держави та сприятливого середовища для появи корупційних явищ.

Прийняття 13 січня ц.р. Закону, який відкладає впровадження відповідальності у сфері захисту персональних даних на шість місяців, убачається розумним рішенням за наявних умов. Утім, це відстрочення саме по собі не є панацеєю — воно спроможне дати бажаний результат лише разом з удосконаленням норм Закону, розробленням прозорих правозастосовних механізмів та активною інформаційно-роз’яснювальною роботою державних органів.

Розлучитися стало дорожче

Тетяна Круть, юрист ЮФ «Династія»

Закон України «Про судовий збір» суттєво підвищив витрати осіб, що звертаються до суду. Тобто, скасовано державне мито та запроваджено судовий збір. Законом суттєво збільшено мінімальний і максимальний пороги судового збору. Подорожчав і розмір збору при поданні позову в господарських справах — у чотирнадцять разів. Зміни торкнулися також і тих, хто звертається до суду з немайнових спорів. Наприклад, розлучитися стало удесятеро дорожче. Крім того, введено сплату судового збору за подання заяв про забезпечення позову та доказів. Таким чином, законодавцем ставилося за мету збагатити за рахунок судового збору державний бюджет, а вийшло, що на сьогодні значно скорочено можливості сторін судового процесу виходити з невеликими позовами щодо стягнення заборгованостей та забезпечення позову, що суттєво ускладнює вирішення суперечливих питань у взаємовідносинах фізичних осіб та суб’єктів господарювання.

Прагнення до Європи

Юрій Забіяка, віце-президент АФ «Грамацький і Партнери»

Ситуацію з прийняттям першого з вищенаведених законодавчих актів, що набув чинності з 1 січня 2011 року, можна охарактеризувати прислів’ям, що російською мовою звучить як «заставь дурака Богу молиться, он и лоб расшибет», — приєднуючись до Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, українська влада так показала своє прагнення до Європи, що при прийнятті Закону України «Про захист персональних даних», який мав би бути логічним продовженням названої Конвенції, вирішила, що першим кроком у захисті персональних даних має бути не детальне законодавче та підзаконне закріплення нормативного режиму існування та розповсюдження інформації про особу, а встановлення обов’язку невизначеного кола осіб, що володіють сумнівно визначеною базою даних, зареєструватися в спеціально створеному державному органі. А зазначений орган, продовжуючи існуючу практику здійснення владних повноважень органами державної влади, виступив з офіційною позицією, що всі юридичні особи мають бази персональних даних, а тому зобов’язані зареєструватися.

Вочевидь, схвалюючи таку практику та бажаючи продемонструвати Європі, що ми не просто «дураки» з прислів’я, а ще й дуже наполегливі в своїх діях, українська влада, замість виправлення помилок у Законі України «Про захист персональних даних» в частині визначення основних понять, встановлення строків для первинної реєстрації баз персональних даних (якщо вже ми не можемо захищати не зареєстроване) та усунення інших відвертих «ляпів», забезпечує прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних», яким встановлює суттєву відповідальність за порушення раніше прийнятого, м’яко кажучи недосконалого, закону. Далі все досить просто — проведення піар-компанії серед бухгалтерів із жахами про застосування надзвичайних санкцій, величезна черга переляканих підприємців та реклама «юридичних» послуг з реєстрації баз персональних даних. На жаль, надія на те, що суди встановлять належну правозастосовчу практику стосовно виконання норм Закону України «Про захист баз персональних даних» майже утопічна, але все ж таки вона є, а, враховуючи суми встановлених штрафів, можна сподіватися на масовість спроб із спонукання судів до такого встановлення.

Заборонений аудит

Лариса Врублевська, керуючий партнер Міжнародного аудиторського союзу

Негативні моменти мають зміни, внесені до Податкового кодексу України щодо спрощеної системи оподаткування. Перш за все, це — існування певного переліку обмежень на види діяльності, дозволені спрощенцям. Наприклад, заборона фізичним особам — підприємцям проводити діяльність у сфері аудиту. Така заборона, в першу чергу, впливає на конкурентоспроможність самозайнятих осіб, що надають професійні послуги, та веде до збільшення на них податкового навантаження. Крім того, подібна заборона спричинила чимало інших проблем, адже встановлено загальний КВЕД — діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту. З аудитом зрозуміло, але ж деякі представники ДПС на місцях вважають, що займатися бухгалтерським обліком фізичним особам на спрощеній системі оподаткування заборонено також, незважаючи на останні роз’яснення податкових органів, в яких ці види діяльності визнано різними і обмеження накладено винятково на аудит. Обмежені можливості для фізичних осіб на спрощеній системі оподаткування, які обрали для себе вид діяльності з надання в оренду нерухомого майна. І, як дуже часто буває, формулювання норм Податкового кодексу України у цій частині є недосконалими. Нині відбувається полеміка з приводу того, чи є можливість здавати частини від загальної площі приміщень, що за метражем перевищують дозволені обмеження. Сподіваюся, відсутність практики зас­тосування прийнятих норм не додасть ще порції негативу до вже існуючої проблеми.

Ситуація не поліпшилася

Антонина Загура, юрист ЮБ «Дерев’янчук і Партнери»

З набуттям чинності Законом України «Про судовий збір» судитися в Україні стало набагато дорожче. Єдиним позитивним моментом для сторін спору можна назвати скасування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, хоча і без цих витрат доступ до правосуддя для сторін спору став невиправдано дорогим.

Давно назрілу проблему — невиконання судових рішень — законодавець спробував вирішити в 2010 році. Так, у листопаді 2010 року Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV був викладений у новій редакції, а в березні 2011 року відповідні зміни набули чинності. Але такі довгоочікувані зміни, на жаль, не поліпшили ситуацію в цілому. Як і до прийняття вищевказаних змін, так і впродовж 2011 року примусово виконати рішення суду залишалося практично неможливим.

Суперечлива реформа

Артем Сокуров, адвокат МЮФ Schoenherr

Суперечливою є реформа двох важливих регуляторів, результатом якої є створення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, і Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Крім посилення повноважень цих комісій, відтепер їх голови та члени призначаються і звільняються з посади винятково Президентом України.

Податковий хаос

Роман Дрожанський, партнер ЮФ «Волков і Партнери»

Податковий кодекс України — Кодекс, який нібито спрямований на послаблення податкового тиску та полегшення адміністрування податків, призвів майже до хаосу на початку року. У результаті адміністрування податків лише ускладнилося, а багато норм значно ускладнюють ведення господарської діяльності підприємців. Крім того, не усунуто багато «дір» у регулюванні оподаткування, які і надалі використовуватимуться для ухилення від оподаткування.

При прийнятті Закону України «Про захист персональних даних» не були передбачені складнощі, пов’язані з практичним його застосуванням. Набуття Законом чинності призвело до «ступору» профільної державної служби, яка виявилася не в змозі забезпечити практичну реалізацію Закону. Крім того, незважаючи на значну деталізацію положень Закону, багато компаній виявилися не в змозі практично виявити бази даних, які підлягають реєстрації, та відрізнити від них несистематизовані персональні дані, які не підлягають реєстрації.

День ПДВ

Дмитро Івануса, радник ЮФ «Саєнко Харенко»

До найбільших розчарувань 2011 року в податковій сфері можна віднести, серед багатьох інших, повернення необхідності нарахування податку на додану вартість (ПДВ) на консультаційні та юридичні послуги, у разі їх надання резидентам. Йдеться про відповідні зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур» від 19 травня 2011 року № 3387?VI, що набули чинності з 1 липня 2011 року. Оскільки надання юридичних послуг нерезидентам продовжує не бути об’єктом оподаткування ПДВ, то багато юридичних фірм, що орієнтуються переважно на українських клієнтів, були вимушені підвищити свої ціни, що призвело до зменшення їх доходності через скорочення кількості тих клієнтів, для яких нові ціні стали зависокими.

Юридичні фірми, незважаючи на методи, які вони застосовують при фінансовому плануванні, були вимушені посеред року тією чи іншою мірою переглянути свої фінансові плани, оскільки виникла потреба в додаткових витратах (наприклад, на адміністрування ПДВ) та можливому перегляді цін. Крім того, Україна понесла чергову репутаційну втрату як держава з нестабільним податковим законодавством.

Друге дихання

Ігор РЕУТОВ,
керівник департаменту АФ «Грамацький і Партнери»

2011 року широкого застосування набули норми статей 36 та 37 Закону України «Про іпотеку» (Закон) у частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття у власність предмета іпотеки іпотекодержателем. Тривалий час ці норми залишалися декларативними та, як правило, не використовувалися сторонами іпотечного договору, оскільки не було механізму технічної реалізації таких норм, зокрема механізму, пов’язаного з державною реєстрацією права власності на нерухоме майно. Адже у випадку відсутності згоди іпотекодавця на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття у власність іпотекодержателем на момент такого звернення (що є типовим для ситуацій, коли вартість предмета іпотеки значно (в п’ять-десять разів) перевищує суму заборгованості), у реєстратора (БТІ) до жовтня 2010 року не було механізму реалізації норм щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем: Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (Тимчасове положення) не містило спеціального регулювання для іпотеки.

Після внесення змін до Тимчасового положення, які набули чинності з 1 жовтня 2010 року, а практичне застосування яких почалося з 2011 року, БТІ отримало певний інструментарій (хоча явно недосконалий) для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем, що спонукало іпотекодержателів, як правило банки, до активних дій щодо повернення прострочених кредитів. Разом із тим, у практичній площині цього питання, необхідно відзначити, іпотекодержатель не завжди був спроможним подати необхідний пакет документів, визначений Тимчасовим положенням. Відтак, добровільна реєстрація права власності, зазвичай, вик­ликала складнощі й вимагала «творчого підходу». За таких обставин іпотекодержатель часто звертався до судів (як до господарських, так і до адміністративних) з вимогами про визнання права власності або про зобов’язання зареєструвати право власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, обґрунтовуючи такі вимоги статтею 37 Закону.

Варто зазначити, що судова практика з цього питання склалася неоднозначна. Навіть Верховний Суд України висловлював різні позиції. Так, при перегляді судових рішень ВСУ не зажди дотримувався своїх рекомендацій, які містяться в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, від 10 липня 2010 року, зокрема висловлених позицій, що, не зазначивши в договорі всі умови переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, а зауваживши лише про загальну можливість цього, будуть відсутні й підстави для перереєстрації права власності на предмет іпотеки.