Опитування: Ефект присутності

Максим СИСОЄНКО

З листопада 2012 року український ІТ-ринок розвиватиметься за новими правилами

Закон України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції» (№ 5450-VI), який 16 жовт­ня 2012 року був прийнятий, а вже 7 листопада 2012 року набув чинності, покликаний сприяти формуванню умов для розвитку індустрії програмної продукції України задля створення високопродуктивних робочих місць, залучення інвестицій, збільшення обсягів випуску високотехнологічної продукції, стимулювання наукомісткого експорту та імпортозаміщення, реалізації науково-технічного потенціалу України.

Чи відповідатиме ця законодавча ініціатива разом з іншими законами, прийнятими 2012 року, потребам гравців ІТ-ринку, «УЮ» поцікавився в експертів цієї галузі.

Декларативний характер

Юлія ЗОЗУЛЯ,
юрист ЮПФ «Грищенко та Партнери»

На сьогодні індустрія програмного забезпечення є найбільш високотехнологічною та високорентабельною сферою економіки України. За даними статистики, в Україні на ринку ІТ функціонують дві тисячі компаній, проте законодавче врегулювання цієї сфери і досі не знайшло свого ефективного та якісного врегулювання.

Незважаючи на сучасну важливість та пріоритетність ІТ-сфери для світової та національної економіки, зокрема, правове регулювання відносин в Україні у цій сфері діяльності має дещо декларативний характер, а позитивні зміни, що пропонуються авторами законопроектів, щоразу наштовхуються на вето чи поправки з боку Президента України. Учергове в рамках модернізації законодавства в сфері ІТ цю тенденцію підтвердив Закон України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції» № 5450-VI, який 7 листопада 2012 року набув чинності. Цей Закон був прийнятий з урахуванням пропозицій Президента, тобто без пільг щодо єдиного соціального внеску, тому майже не має практичного значення. У статті 2 Закону серед форм державної підтримки вказується встановлення особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції, передбачених Податковим кодексом (ПК) України, та інші форми державної підтримки, що розробляються центральним органом виконавчої влади з питань науки, інновацій та інформатизації з подальшим їх затвердженням Кабінетом Міністрів України. Щодо особливостей оподаткування, то вони знайшли своє відображення в Законі № 5091-VI, який звільняє від сплати ПДВ підприємців, котрі працюють у сфері індустрії програмної продукції, що підписаний Президентом України 30 липня 2012 року і набуде чинності з 1 січня 2013 року. Також Законом № 9744 про внесення змін до ПК України щодо спеціального режиму оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції було запропоновано визначити термін «програмна продукція», оскільки відсутність визначення як у відповідному законі, так і в ПК України могла призвести до зловживань і корупції.

І якщо ситуація з удосконалення оподаткування в сфері ІТ хоча б підтверджується постовими внесенням змін до положень ПК України, то формулювання «інші форми державної підтримки» не містить жодної конкретизації, а отже і не передбачає конкретних механізмів реалізації такої підтримки на практиці.

Важливі виключення

Наталія МИСНИК,
юрист ЮФ «Гвоздій та Оберкович» 

Протягом останніх десяти років індустрія програмного забезпечення стала однією з найрентабельніших галузей світової економіки. Вітчизняний ринок ІТ-індустрії також демонструє рекордні темпи зростання. У зв’язку з цим забезпечення належної нормативно-правової бази в сфері ІТ на сьогодні є одним із пріоритетних напрямків законотворчої діяльності держави.

З метою стимулювання розвитку вітчизняної ІТ-індустрії, забезпечення державної підтримки цієї галузі Верховна Рада України вживає активних заходів щодо вдосконалення законодавства в цій сфері.

Зокрема, 3 серпня 2012 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» від 5 липня 2012 року № 5091-VI (Закон № 5091), 6 жовтня 2012 року Верховною Радою України було прий­нято Закон України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції» № 5450-VI (Закон № 5450), який набув чинності 7 листопада 2012 року.

Прийняття цих нормативно-правових актів було спрямоване на формування сприятливих умов розвит­ку індустрії програмної продукції України, в тому числі шляхом удосконалення податкового законодавства в цій сфері.

Справді, комплекс пільг, який передбачався згідно з проектами вищезазначених законів, був досить суттєвим:

  • звільнення від податку на додану вартість реалізації товарів, здійснення робіт та надання послуг у сфері індустрії програмної продукції (практично всі основні види діяльності IT-компаній);
  • податок на доходи фізичних осіб — від 5 % замість 15 %/17 %;
  • податок на прибуток — 5 % замість 19 % в 2013 році та 16 % з 2014-го;
  • пільги зі сплати єдиного соціального внеску як для роботодавців, так і для співробітників IT-компаній.

Проте на останньому етапі, коли вищезазначені закони були прийняті Верховною Радою України, Президент України скористався правом вето, «викресливши» із цих законів найсуттєвіші пільги та преференції.

Так, після «президентського редагування» з тексту Закону № 5450 було виключено положення стосовно пільгових умов зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а із Закону № 5091 — положення стосовно зниження податку на доходи фізичних осіб.

Незважаючи на це, Закон № 5091 має в цілому позитивний характер, зокрема, передбачає звільнення операції з постачання програмної продукції від оподаткування ПДВ, передбачає зниження до 5 % ставки податку на прибуток, отриманий від економічної діяльності в IT-сфері.

Серед недоліків Закону можна зазначити такі: по-перше, Закон № 5091 не надає визначення «операцій з постачання програмної продукції», що суттєво ускладнює можливість реалізації положення щодо звільнення таких операцій від оподаткування з ПДВ, по-друге, Закон № 5091 не містить пільги щодо зниження податку на доходи фізичних осіб, більше того, встановлює обмеження, згідно з яким суб’єктами індустрії програмної продукції можуть бути лише юридичні особи, що виключає зі списку «пільговиків» фізичних осіб — підприємців.

Враховуючи викладене, всупереч очікуванням представників IT-індустрії, Закони № 5091 та № 5450 суттєво відрізняються від текстів первинних законопроектів і не забезпечують реальної державної підтримки та стимулювання вітчизняної IT-індустрії. Безумовно, вони можуть мати позитивний вплив на розвиток програмного забезпечення в країні, але об’єктивно оцінити їхню користь можна буде тільки після практичного їх застосування.

Почати з себе

Олександр ГАЛКІН,
директор компанії PGP Innovative Consulting, яка входить до складу ПГ «Павленко і Побережнюк», фахівець методології ITIL, CobiT 

Сам Закон корисний, але дуже абстрактний і в такому вигляді не має практичної вигоди для ринку розробки програмної продукції. У свою чергу, введення поправок у Закон для «спрощенців», хоч і не стосувалося безпосередньо галузі розробки програмного забезпечення (ПЗ), але багато в чому стало корисним, оскільки 95 % усіх послуг, що надаються в сфері розробки ПЗ в Україні, проходять через фізичних осіб — підприємців.

У цілому ініціатива давно назрівала, напевно тому, що Україна нині є однією з найбільших країн—постачальниць фахівців для розробки ПЗ в Європі на умовах аутсорсингу. Крім того, до таких змін підштовхнула й ініціатива наших північних сусідів, російського фонду «Сколково», що підтримує молодих IT-підприємців у відкритті своїх стартапів. Україна не могла не відреагувати на «новий тренд».

Насамперед ця ініціатива справді допоможе самим законодавчим органам і державним структурам, які завдяки їй звернуть увагу на стан своїх ПЗ, баз даних і дозволить впровадити сучасні рішення і програмні продукти. Зокрема, в держустановах досі не можуть відрізнити системного адміністратора від програміста, і часто ці посади в ­держорганах поєднуються. Крім того, рівень фінансування IT-сектора та фонд оплати праці в держструктурах, м’яко кажучи, залишає бажати кращого. Так, навіть веб-сайт Верховної Ради України — rada.gov.ua — підтримується і розробляється силами одного програміста із зарплатою не більш ніж 4 000 грн. Сьогодні, на жаль, більшість компаній—розробників ПЗ намагається відмовитися від державних замовлень, оскільки розуміють, що ніякого професійного підходу до процесу розробки і про коректну постановку завдання взагалі не може бути й мови.

Завдяки специфіці нашої роботи ми часто маємо справу з проектами державного сектора, в яких намагаємося надавати допомогу в побудові процесу розробки і супроводі програмного забезпечення, а також умов проведення тендерів, але, на жаль, перед нами постійно постає кардинальне нерозумінням з боку керівників.

Щоб держава могла реально допомагати IT-індустрії, потрібно почати з себе — налагодити і впровадити найкращі практики з розроблення, супроводу та поліпшення власних продуктів і сервісів, це допоможе отримати необхідний досвід та розуміння галузі. І, може, тоді законодавчі ініціативи, контроль з боку держави, перейдуть на інший, справді «європейський», як нині модно говорити, рівень, і Україна зможе мати гідний вигляд на міжнародному ринку.

Практична неспроможність

Марія ОРТИНСЬКА,
патентний повірений ПЮК IPStyle

Ініціатива держави з підтримки розвитку індустрії програмної продукції загалом заслуговує на похвалу. Але, на мою думку, така ініціатива не буде реалізована і не принесе користі реальним гравцям цього ринку, а лише буде черговою «галочкою» в резюме тих чи інших політиків.

Якщо уважно проаналізувати Закон України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції», то жодного положення, яке може бути втілене в життя, Закон не передбачає. Наприклад, «стимулювання розвитку системи управління в індустрії програмної продукції, у тому числі на поліпшення управління якістю продукції на основі стандартизації» — це лише гасло, яке так і залишиться на папері. Адже немає як натяку, яким чином буде здійснено поліпшення управління якістю продукції на основі стандартизації, так і засобів контролю за виконанням такого поліпшення. Закон оперує такими голослівними поняттями, як «сфери фундаментальної і прикладної науки», «модель інноваційного розвитку індустрії програмної продукції».

Відповідно до частини 2 статті 4 вищевказаного Закону, річні плани заходів з підтримки розвитку індустрії програмної продукції України розробляються центральним органом виконавчої влади з питань науки, інновацій та інформатизації не пізніше 1 грудня року, що передує плановому, та затверджуються Кабінетом Міністрів України. Цікаво, чи встигне уряд розробити і затвердити реальний план заходів? Швидше за все, ні.

Більше того, вищевказаний Закон ще раз підтверджує, що наш законодавець не звертає уваги на існування законодавства в сфері інтелектуальної власності. Одним із яскравих прикладів є різне тлумачення поняття «роялті» в профільному законодавстві та у Податковому кодексі України. У коментованому Законі законодавець чомусь вживає поняття «програмна продукція», хоча профільне законодавство у сфері авторського права оперує саме поняттям «комп’ютерна програма», у зв’язку з чим виникає питання співвідношення цих двох понять.

Питання часу

Максим КИЦЕНКО,
старший юрист МЮФ Integrites

Недавно набув чинності Закон України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції», покликаний сприяти розвитку галузі. Суть зазначеної підтримки полягає у двох пунктах а саме: встановлення прийнятих у липні цього року особливостей оподаткування суб’єктів, та «інші форми» підтримки, які розробляються Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України. Зміст «інших форм» буде відомий після затвердження Кабінетом Міністрів України до 1 грудня 2012 року відповідних «річних заходів», а pro et contra податкових преференцій залежно від форми роботи суб’єкта у спрощеному вигляді викладені у таблиці:

Ключовим недоліком отримання преференції щодо оплати податку на прибуток є необхідність проходження спеціальної реєстрації, оскільки (враховуючи непередбачуваність можливих подальших змін) учасникам ринку, вочевидь, простіше продовжувати сплачувати податок в обсязі негласно визначеного стандартного відсотка з обороту, аніж декларувати свою належність до пільгової категорії з додатковими вимогами і штрафами.

Первинна позитивна реакція ринку на нововведення щодо звільнення від оплати ПДВ (яка могла створити рентабельність при роботі з резидентами) була суттєво погіршена через позицію ДПС України, яка, відповідно до листа від 2 жовтня 2012 року № 6239/10/06-408, вважає таку реєстрацію обов’язковою і для користування пільгою щодо ПДВ, що, в свою чергу, не передбачено Податковим кодексом України і суперечить логіці законодавця.

То чи отримує нарешті IT-галузь України дієву підтримку? Дізнаємося після 1 грудня.

Форма роботи Переваги Недоліки
Фізична особа Підтримки не передбачено
СПД, 2 група Переваг не отримує, оскільки не є платником зазначених податків
СПД, 3, 4 групи та платник ПДВ Сплачують 5 % не із загальної суми надходжень, а із прибутку Проведення невиїзної перевірки, реєстрація, обов’язок вести облік видатків та їхнє обґрунтування для розрахунку прибутку
СПД, 3, 4 групи та неплатник ПДВ Не сплачують ПДВ. Не сплачують 3 % з обороту Сплачують 5 % із прибутку
Юридичні особи із загальною системою оподаткування Не сплачують ПДВ. Сплачують 5 % податку на прибуток замість 19 % (з 2013 року) Проведення невиїзної перевірки, реєстрація

Базис для підтримки

Артем АФЯН,
керуючий партнер ЮК «Юскутум»

Прийняття Закону України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції» не можна розглядати у відриві від недавно прийнятих змін до Податкового кодексу України. Ці ініціативи розроблялися як два пов’язаних нормативних акти.

Їхнє прийняття залишило неоднозначні враження. З одного боку, IT-ринок не отримав необхідних податкових умов для роботи, які поставили б Україну на один рівень з Індією та Білоруссю. З іншого — ІТ-індустрія вперше отримала свій галузевий закон та перші податкові послаб­лення. Важливим є процес становлення нових правил та імплементація ІТ-термінології до законодавства. До цього договірна практика у цій сфері складалася з напрацьованих кліше, які нині необхідно переглядати. Результатом цього процесу має стати відповідність законодавчої термінологічної бази професійній мові. Це зменшить ризик різноманітного тлумачення і, як наслідок, податкових спорів.

Прийняті закони — це базис, на якому держава має вибудувати систему підтримки ІТ-індустрії, щоб зробити Україну конкурентоспроможною на світовій арені. Не варто розглядати сьогоднішні зміни як завершений процес. Ми пишаємося тим, що наша компанія отримала честь долучитися до розробки цих законів. Сьогодні вже триває копітка робота з відпрацювання правових позицій щодо їхнього застосування.

Якщо говорити про додаткові складнощі, то їх не більше, ніж з прийняттям кожних нових податкових змін. Майже всі податкові норми на сьогодні можливі до подвійного тлумачення. І прийняті Закони — не виняток. Тому особливо важливо піддавати норми комплексному аналізу та стежити за податковими роз’ясненнями та практикою їхнього застосування.