Практика: Особливий інтерес

Максим СИСОЄНКО

Негативна репутація клієнта — ще не привід для того, щоб відмовити йому в наданні правової допомоги, переймаючись власним іміджем

Забезпечення права людини на захист гарантоване чинним законодавством України. Зокрема, стаття 59 Конституції України прямо вказує: кожен має право на правову допомогу. Утім, надання кваліфікованої юридичної допомоги можна вважати однією з найдавніших професій, адже адвокат, як відомо, з’явився ще за часів Давнього Риму.

Імідж — ніщо

Природа цієї професії виключає негативне ставлення до звинуваченої особи. «Відповідно до Правил адвокатської етики, у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інте­ресів клієнтів перед власними інте­ресами, інтересами колег, партнерів, співробітників, інтересами законних представників клієнтів, або їхніх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також будь-якими іншими міркуваннями», — говорить керуючий партнер АО «Адвокатська група «Солодко і Партнери» Євген Солодко.

Проте неоднозначний імідж клієнта створює чимало приводів для того, щоб принаймні замислитися над тим, як це впливає на особисту репутацію адвоката та репутацію адвокатської компанії загалом. «З деяких пір адвокатське середовище почало надто опікуватися вторинними «образотворчими» питаннями». Минули часи «адвокатів диявола», воїнів права, коли імідж був ніщо, а будь-який клієнт і його свободи — понад усе, — переконаний адвокат АФ «Грамацький і Партнери» Андрій Трембич. — Тепер у тренді фірми, які прагнуть будь-що пройти в білому смокінгу крізь брудну юридичну кухню, вибірково-зневажливо цураючись окремих клієнтів або їхніх доручень». На думку адвоката, апофеозом цієї заповідно-тепличної адвокатури стало декларативно-масове відсторонення юридичного бізнесу від українського (корумпованого) суду. Йдеться не про утримання від виконання позаправових доручень, а про принципову відмову клієнтам захищати будь-які їхні права в українській судовій системі. І коли адвокати намагаються залишатися «білими та пухнастими», гидуючи обслуговувати, приміром, тютюновий чи алкогольний бізнес, або ж на словах не мають нічого спільного із забрудненням навколишнього середовища, Андрій Трембич називає це мистецтвом заради мистецтва.

Натомість Євген Солодко вважає, що імідж — це штучна імітація або подання зовнішньої форми будь-якого об’єкта, особливо особи. «Негативний імідж — це некоректне висловлювання, що являє собою стороннє уявлення, сформоване під впливом інформаційних повідом­лень, коментарів, якихось попередніх дій особи до моменту вчинення злочину та фактичної поведінки особи-клієнта під час розгляду справи», — констатує керуючий партнер.

Останній шанс

Що подібні справи дають юридичній (адвокатській) фірмі? Насамперед — досвід. На думку Євгена Солодка, складність таких справ відрізняється від інших тим, що, крім юридичних знань та нормативно-правового обґрунтування позиції, навичок адвокатів у процесі, вони вимагають високої психологічної стійкості та безкомпромісності адвокатів в умовах будь-якого тиску з метою зміни ставлення до справи або клієнта. «Проте в будь-якому випадку досвід участі в подібних справах є показником високої майстерності та професійності адвоката, його відданості, в першу чергу, покликанню захищати людей», — говорить пан Солодко.

Натомість Андрій Трембич розмірковує над тим, чи може бути «надто поганим» клієнт, який звертається за допомогою, підтримкою, порадою? «Сильний духом адвокат ніколи не озирнеться на можливі пересуди юрби, беручись за захист занепалого, що відколовся від людства внаслідок непроглядної темряви душевної. Він не побоїться стати поруч із пороком, бо такий адвокат стає не співучасником його (як часто нав’язує народний поголос), а єдиним, останнім утішником, який показує звірові, що на світі є і великодушність», — говорить Андрій Трембич. Адвокат переконаний, що який би не був злочинець, він є людина — носій моральної можливості піднятися з найглибшої безодні пороку на вищий щабель чесноти, з розбійника стати святим.

Наслідки — навпіл

Наталія СТАНКЕВИЧ,
старший консультант компанії Legal Marketing Solutions

Потрібно розрізняти головну відмінність клієнтів із яскраво вираженою негативною репутацією, що можуть звернутися до юридичної фірми за допомогою. Одна справа, коли негативна репутація є наслідком незаконної чи сумнівної діяльності потенційного клієнта. І зовсім інша — коли негативна репутація була штучно створена конкурентами, рейдерами чи колишніми бізнес-партнерами, що вирішили витіснити потенційного клієнта зі справи.

У першому випадку юридична фірма, яка береться за захист, має розуміти, що, швидше за все, ця справа стане фіналом її роботи на ринку. Адже після співпраці з таким клієнтом ані колеги, ані інші клієнти не захочуть мати з нею справу. Тож рішення міцно пов’язати своє ім’я з назвою якоїсь одіозної компанії має прийматися дуже зважено. І лише з готовністю назавжди залишити юриспруденцію як професію, промінявши її на дуже суттєвий гонорар, юрист може погоджуватися представляти інтереси бізнес-структури, що має відверто непорядну репутацію.

Якщо ж ідеться про порядних бізнесменів, які постраждали від проявів недобросовісної конкуренції, наклепів чи чорного піару, юридична фірма, погоджуючись їх обслуговувати, має розуміти, що їй разом із правовими питаннями доведеться вирішувати й іміджеві проблеми свого клієнта, тобто залучати до роботи в цій справі, у тому числі, й піар-відділ своєї компанії чи зовнішніх піар-консультантів. Причому головне тут — усвідомлювати, що у разі вдалого результату юридична компанія матиме позитивний імідж, корисний досвід і грошову винагороду. У разі ж програшу — всі наслідки, у тому числі й у вигляді негативного впливу на імідж, юридичній фірмі доведеться ділити з клієнтом.

Соціальна функція

Євген СОЛОДКО,
керуючий партнер АО «Адвокатська група «Солодко і Партнери»

Забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах — це найважливіша соціальна функція адвокатури, передбачена Конституцією України.

АО «Адвокатська група «Солодко і Партнери» в своїй діяльності керується Законом України «Про адвокатуру» та Правилами адвокатської етики, тому ставить інтереси клієнта, які не суперечать Закону, понад усе.

АО «Адвокатська група «Солодко і Партнери» береться за будь-які справи, незважаючи на імідж клієнта, окрім коли:

—?за нашим внутрішнім переконанням справа не узгоджується з практикою об’єднання (наприклад, справи, пов’язані з наркотиками, із злочинами проти статевої свободи та статевої недоторканності особи);

—?клієнт не готовий співпрацювати з нашими співробітниками в тому обсязі, в якому ми просимо, не надає необхідної інформації, не може прийняти обрану нами тактику захисту.

Жодна особа, попри своє становище, не має права заздалегідь визнати вину іншої особи. Щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набув законної сили.

Негативний імідж є відносним поняттям, не завжди об’єктивним, особливо якщо це справа політична або вона кимось заангажована.

Для нас клієнт є особою, якій потрібен кваліфікований підхід та всебічний і обміркований захист. Негативний імідж може мати не тільки особа, а й перебіг справи або відповідний результат, тому в подібних справах виявляється одразу очікуваним негативний результат, що не зупиняє наше об’єднання.

У тих випадках, коли від адвоката нічого не залежить при прийнятті рішення, його обов’язком є зробити все можливе під час захисту так, ніби насправді від нього залежить усе.

Щодо того, чи впливає репутація клієнта на рішення суду в справі, у тих країнах, де судова влада не має фактичної незалежності від інших гілок влади та здійснює правосуддя в умовах підконтрольності і тиску, будь-які сторонні чинники можуть вплинути більшою або меншою мірою на рішення суду.

Імунітет від негативу

Андрій ТРЕМБИЧ,
адвокат АФ «Грамацький і Партнери»

Якщо не плутати базарні чутки з ринковою репутацією, то, за загальним правилом, адвокатська фірма має умовний імунітет від будь-якого негативного іміджу своїх клієнтів. Ділова репутація юриста визначається більшою мірою її професійною складовою, ніж «сумою совісті» клієнтів. За поодинокими винятками не самі справи примножують адвокатський гудвіл, а майстерність їх супроводу, якість виконання доручень клієнта. У хрестоматійній стрічці «Народ проти Ларрі Флінта» адвокати скандального видавця аж ніяк не видаються негативними персонажами…

Бізнес-адвокатура взагалі має більший простір для розсуду в доборі клієнтів, ніж адвокатура кримінальна, яка тяжіє до правозахисту і пов’язана більшими етичними обмеженнями, зокрема неможливістю відмови в певних випадках від надання правової допомоги. Для юридичного бізнесу в оцінці клієнта має значення не стільки його загальна репутація і певні вади корпоративного піару, скільки охайність у веденні справ, вірність узятим зобов’язанням тощо: індустріальна адвокатура стає, швидше, рівним діловим партнером свого клієнта, ніж добродієм-правозахисником.

Та, як не дивно, кримінальна адвокатура піддається новим віянням і також починає перейматися своєрідними репутаційними ризиками. Нерідко тепер можна зустріти ходульну фразу, що «я беруся захищати будь-якого злочинця, крім ґвалтівника: не хочу заплямити репутацію». На жаль, це не ознака високих етичних стандартів мовця, а прояв банального марнославства та хибно зрозумілої суті правового захисту.

За великим рахунком, щодо довірителя, який звернувся до юриста за правовою допомогою, взагалі незастосовний термін «негативний імідж». Адвокат не має права атестувати жодного свого клієнта як негідника — благо й без нас знайдеться легіон охочих принизити його образ. Прийняття доручення від клієнта — найважливіше таїнство з можливих між вірителем і захисником. Воно позначене відбитком адвокатської таємниці, яка суть субверсія таємниці духовної, сповідальної.