Преамбула: Тягар правників

Олександр МАРТИНЕНКО,
партнер CMS Cameron McKenna

У позаминулому сторіччі Редьярд Кіплінг видрукував свого знаменитого вірша «Тягар білих» (The White Man’s Burden), що зажив собі слави панегірика європейському імперіалізмові.

Але ж Кіплінг імперіалізм не вихваляв. Суть його вірша полягає у соціальній відповідальності сили. Тобто, якщо ви сильні й спромоглися загарбати якісь народи, то тим самим ви поклали на себе тягар соціальної відповідальності за тих, кого загарбали. Отож і мусите ви тепер тяжко працювати, аби піднести забуті богом народи до вашого власного рівня, ознайомити їх із засадами сучасної цивілізації, дати їм освіту, створити систему охорони здоров’я, соціальної допомоги тощо.

Подібний тягар покладено і на нас. Якщо ми з вами здобули право називатися правниками, то заразом накинули собі на рамена й лантух соціальних обов’язків. Поза суспільством права не існує, а правники — суть соціальні лікарі. Саме на нас покладено почесний обов’язок підтримувати систему охорони суспільного здоров’я.

У минулому сторіччі мій учитель, професор Володимир Василенко, розробляв наукову концепцію «позитивної відповідальності» у міжнародному праві. Суть концепції полягала в тому, що, крім відповідальності за вчинення деліктів, є ще й «позитивна відповідальність», яка випливає з позитивних засад сучасного міжнародного права. І означає, що кожен суб’єкт має постійний обов’язок поводитися таким чином, аби підтримувати систему міжнародного права у конструктивному стані.

Так само і ми з вами — щохвилини несемо позитивну соціальну відповідальність за дотримання правопорядку в суспільстві. І дай нам усім, боже, той тягар правдиво винести — як належить за нашими з вами фахом та сумлінням. І не перетинатися на кожному кроці, і не йти на гнилі компроміси!