Проблема: Дорогі гості
Що робити, коли представники фіскальних органів з’являються на порозі: теоретична база та практичні рекомендації
Провадження успішної та перспективної господарської діяльності в Україні сьогодні ускладнюється великою кількістю перевірочних заходів з боку державних фіскально-контролюючих органів, які, маючи на меті лише наповнення бюджету, дуже часто перевищують свої повноваження, а іноді й здійснюють свої функції з порушенням чинного законодавства.
Власне, це питання доволі часто висвітлюється в різноманітних виданнях засобів масової інформації, наукових роботах та практичних рекомендаціях, тому його певною мірою можна вважати дослідженим та зрозумілим. Але час невпинно йде вперед, відбуваються зміни в українському законодавстві, які під виглядом інструмента поліпшення атмосфери ведення бізнесу насправді ще більше ускладнюють його. Цим успішно користуються працівники віднедавна реорганізованого Міністерства доходів і зборів України під гаслом «Ми створені для допомоги бізнесу».
Кваліфікований супровід
Варто зазначити, що всі успішні власники та керівники промислово-бізнесових груп, а також невеликих підприємств, окрім тісних зв’язків з представниками влади та політиків, закріплюють свої позиції всіма можливими засобами та методами, у тому числі користуються послугами юридичних та аутсорсингових компаній з метою оптимізації діяльності своїх підприємств та запобіганню ризикам втрати власних активів.
Чинне податкове законодавство, а саме: стаття 75.1 Податкового кодексу України, поділяє податкові перевірки на камеральні, фактичні, планові та позапланові документальні перевірки, і вважати, що камеральна перевірка не потребує контролю та присутності під час її проведення, є неприпустимою помилкою, яка може призвести до негативних наслідків.
Кожен керівник чи власник бізнесу повинен вжити всіх можливих і неможливих заходів, спрямованих на отримання інформації щодо проведення «камералки» по звітності його компанії, адже податківець фактично залишається сам на сам з податковою декларацією компанії та, виявивши певну проблему, може не повідомити про це вам, а ініціювати через керівництво своєї структури використання цієї інформації з метою застосування штрафних санкцій.
У переважній більшості директори компаній та підприємств різних організаційно-правових форм призначаються «формально», в кращому випадку для підтримки дисципліни в трудовому колективі і вчасного інформування власників про критичні ситуації, які вимагають їхнього втручання. Тому важливу роль на підприємстві під час проведення податкової перевірки відіграє кваліфікований представник, який супроводжуватиме інспекторів та стежитиме за правомірністю і законністю їхніх дій. Така особа повинна володіти не тільки знаннями та прикладами практичного застосування в галузі юриспруденції, а ще упевнено орієнтуватися в документації бухгалтерського обліку і мати хороші організаторські здібності.
Правила поведінки
На практиці процедура проведення перевірки дещо відрізняється від теорії, тому особи, відповідальні за супроводження інспекторів під час податкової перевірки, мають дотримуватися деяких правил.
У першу чергу необхідно виділити для тих, хто здійснює перевірку, окреме приміщення, бажано віддалене від основного приміщення офісу, з метою обмеження перевіряючим доступу до поточної ділової інформації. Також треба звернути увагу на той факт, що чинним законодавством не заборонено фіксування ходу проведення перевірки засобами відео- та аудіозапису, тому буде доцільно, якщо таке приміщення буде обладнане подібними пристроями, з обов’язковим інформуванням присутніх про відеоспостереження.
Не зайвим буде скласти письмовий перелік документів, що вимагають посадові особи, та надавати їх тільки під підпис перевіряючих. Документи надаються тільки ті, що мають відношення до предмета перевірки.
Вилучення оригіналів первинних документів можливе тільки у випадках, передбачених статтями 164, 165, 234 Кримінального процесуального кодексу України, тобто лише з відповідною постановою слідчого судді про доступ до речей та документів, постанови про проведення обшуку.
Копії документів, що надаються перевіряючим, повинні бути завіренні платником податків і скріплені його печаткою, а при відмові платника податків надати копії документів складається акт, що підписується представником податкової та платником податків. У випадку перевищення податківцями своїх службових повноважень необхідно складати акти із залученням незацікавлених осіб про допущенні порушення законодавства перевіряючими.
Податківець має право вимагати у представника підприємства фінансово-бухгалтерські документи лише за три минулих календарних роки.
Тривалість податкової перевірки не повинна перевищувати двох місяців. Однак обчислюється вона на підставі журналу відвідувань, де фіксується час приходу-уходу податкового інспектора.
Що робити та не робити
Не потрібно забувати, що податковий інспектор — звичайна людина зі своїми особливостями, перевагами та вадами. Тому необхідно звернути увагу на його настрій і наміри (мету). Якщо це рутинна перевірка і на підприємство немає «замовлення», то при наявності всіх підтверджуючих документів панікувати не варто. У протилежному випадку, наприклад, якщо податкова не може «виконати» бюджет та агресивно шукає кошти для цього, необхідно максимально мобілізуватися та уважно контролювати кожен етап проведення перевірки. У разі якщо інспектор уже на порозі, а бухгалтер сповіщає про те, що в нього немає важливої податкової накладної або інших документів, є декілька можливостей відтермінувати перевірку на певний проміжок часу. Однією з них є законна відмова в допуску до проведення виїзної перевірки. Тут можна згадати про те, що інспектори є, перш за все, звичайними людьми і їм властиво припускатися невеликих помилок та допускати неуважність. До переліку підстав, згідно із якими можливо на законних підставах відмовити в допуску до перевірки, належать такі:
— факт вчасного вручення повідомлення про проведення перевірки не підтверджений (для планової перевірки);
— не вручено наказ про проведення перевірки;
— направлення на проведення перевірки не містить необхідних реквізитів;
— на направленні на перевірку немає підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника та/або немає печатки органу державної податкової служби;
— не пред’явлено службове посвідчення.
Крім того, підставою для недопуску перевіряючих до перевірки є їхня відмова від підпису в Журналі реєстрації перевірок, форму якого затверджено наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва.
Однак потрібно мати на увазі, що відповідно до пункту 81.1 Податкового кодексу України відмова в допуску до перевірки з інших підстав, окрім непред’явлення направлення на перевірку або пред’явлення направлення, оформленого з порушеннями, не дозволяється.
Проведення експрес-аналізу обліку перед перевіркою та усунення наявних у ньому неточностей також дає змогу почуватися набагато впевненіше і спокійніше під час візиту контролюючих органів, адже такий аналіз проводиться відповідними фахівцями за два-три дні, зазвичай після направлення платнику повідомлення про проведення перевірки до приходу інспекторів залишається десять днів. Тож експрес-аналіз обліку в даній ситуації є доречним превентивним заходом. Бажано організовувати і регулярні внутрішні аудиторські перевірки, які дозволять привести в повний порядок податковий облік на підприємстві та знизити негативні наслідки подібних перевірок у майбутньому.
Податкова новинка
Утім, як показує практика, новим «перевірочним» трендом сьогодні є невиїзні перевірки. Керуючись підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктами 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, податкові органи все частіше проводять документальні позапланові невиїзні перевірки (так звані зустрічні звірки) за результатами перевірки інших платників податків. Такі перевірки, як правило, завжди збільшують податкові зобов’язання та дозволяють застосувати штрафні санкції.
У такому разі, відповідно до положень статті 55 Податкового кодексу України та норм Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами ДПС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 листопада 2012 року № 1203, платник податку має право оскаржити рішення в адміністративному порядку. Щоправда, в переважній більшості випадків скарги платників залишаються податковими службами всіх рівнів без задоволення. Тому з метою скорочення часу на вирішення спорів з податковою службою доцільно одразу звертатися з відповідним позовом до адміністративного суду, законом це не заборонено. При наявності вичерпного переліку необхідних доказів суди зазвичай приймають рішення на користь платників податків.
Якість та кількість
Євген ВЛАСОВ,
юрист ЮК «Альянс Ратушняк і Партнери»
Українські підприємці нині працюють в умовах низької ділової активності, що, звісно, впливає на дохідність їхнього бізнесу. Попри це, увага контролюючих органів лише посилюється, тим більше з наближенням нового бюджетного року.
У розпорядженні податківців — усе різноманіття перевірок, передбачених законодавством. Однак коли перевірку провести треба, а підстав формальних немає, на допомогу приходять зустрічні звірки.
Хоча є і прямий припис: зустрічна звірка — це не перевірка, податківці на це не надто зважають. Зустрічна звірка є передвісником позапланової перевірки. Податківці надсилають до платника податків інформаційні запити на документальне підтвердження конкретних взаємовідносин з конкретними контрагентами. Незважаючи на те, надасть платник податків на такий запит весь масив документів чи ні, перевірку все одно буде проведено, адже вирок за результатами зустрічної звірки у податківців завжди стандартний — господарські відносини не підтверджені, а отже, є всі підстави для проведення позапланової перевірки згідно з пунктом 78.1.1 статті 78 ПК України.
Паралельно податкова служба самостійно коригує звітність платника податків та вносить зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту, виходячи із зустрічної звірки. І для платників податків стає неприємною несподіванкою, коли в електронній системі дані не збігаються із поданими деклараціями.
Хоча судова практика в цьому плані визнає подібні коригування незаконними, однак це податківцям не заважає масово надсилати запити на отримання документів про господарські операції і в автоматичному режимі призначати позапланові перевірки та оформляти відповідні податкові повідомлення-рішення.
З іншого боку, для підприємців постає питання: чи проходити процедуру адміністративного оскарження з упевненістю на 99,9 % в її неефективності, однак виграючи у часі, або ж одразу звертатися до суду. Загалом підприємці йдуть шляхом адміністративного оскарження.
Останнім часом спостерігається така тенденція, що податківці проводять більше перевірок, однак нараховують незначні суми до сплати. Тому платнику податків доцільніше заплатити ці нараховані грошові зобов’язання, аніж оскаржувати безліч податкових повідомлень-рішень в адміністративному, судовому порядку, сплачуючи судові збори, які інколи переважають, власне, нараховані грошові зобов’язання. Але необхідно пам’ятати, що визнання нарахованих сум автоматично призводить до виникнення проблем з податковою у контрагента такого платника податків.
Якщо є навіть незначні шанси на успіх у податкових спорах, потрібно завжди цю можливість використовувати.
Гості на порозі
Олена КАПУСТИНСЬКА,
юрист ЮФ Pragnum
Податкові перевірки — одні з найпоширеніших, з якими доводиться стикатися вітчизняному бізнесу. По-перше, податківці наділені досить широкими повноваженнями та апелюють високими штрафами, які можуть «пустити в хід» за результатами перевірки. По-друге, добре розвинена інтуїція дозволяє деяким представникам податкових органів «знаходити» помилки ще до початку будь-якої перевірки. Тому власники компаній повинні завжди бути напоготові і, чекаючи на «гостей», бути у всеозброєнні.
Отже, коли отримано повідомлення про планову перевірку або з’явилися перші підозри, що буде проведено позапланову (про неї може свідчити запит про надання документів), необхідно, перш за все, провести нараду з бухгалтером. Адже саме він найкраще знає реальний стан усієї документації. Крім того, у бухгалтера треба дізнатися, щодо яких питань можуть бути знайдені помилки в ході перевірки та які заходи необхідні для їх усунення.
Наступним кроком має стати перевірка первинної документації компанії. Тобто необхідно впевнитися, що документи мають усі реквізити (підписи, печатки, номери, дати), а також усунути всі примітки, зроблені олівцем, роздруківки статей, судової практики, які не мають бути серед документів. Потрібно пам’ятати, якщо облік підприємства ведеться в електронному вигляді, перевіряючий має право вимагати його на паперових носіях. Відсутність будь-якого документа може стати приводом для донарахування податкових зобов’язань або штрафних санкцій, втрати податкового кредиту тощо.
Найкраще, якщо дозволяє час, запросити аудиторів, які зможуть провести комплексний аналіз обліку та звітності компанії і вказати на допущені порушення. Зазначене дозволить виправити виявлені помилки та подати до податкової уточнюючі звіти.
Також представник податкової може вимагати проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ). Відсутність будь-якого об’єкта ТМЦ, може як мінімум призвести до зменшення задекларованих витрат підприємства. Для уникнення таких сюрпризів потрібно заздалегідь самостійно провести таку інвентаризацію.
Досить прискіпливо треба поставитися і до підготовки офісу. На час перевірки в його межах не повинно бути зайвих документів і печаток, а також табличок, телефонних довідників, які можуть викликати зайві питання. До організації робочого місця перевіряючого треба також підійти відповідально: окремий кабінет з комп’ютером, на якому не зберігаються робочі файли чи бухгалтерська база. Крім того, на комп’ютерах має бути встановлено тільки ліцензійне або безкоштовне програмне забезпечення.
Обов’язково необхідно завчасно попередити всіх співробітників про майбутню перевірку та підготувати короткі інструкції для персоналу, який може бути у ній задіяний: охорона, секретарі, бухгалтерський відділ тощо. Важливо пояснити, що з податківцями мають право спілкуватися винятково головний бухгалтер та директор.
І найголовніше, щоб зайве не привертати увагу податківців до свого бізнесу, варто перевіряти контрагентів перед укладенням з ними договорів. Наслідки взаємодії з контрагентом, по відношенню до якого ведеться слідство або який є «ризиковим», на думку податкової, можуть бути досить тяжкими: від визнання органами Міністерства доходів і зборів України угод нікчемними, з відповідними податковими донарахуваннями, до проведення слідчих дій у відношенні компанії.
