Репортаж: Стратегічне повернення

Учасники семінару «Міжнародне судочинство: стратегія повернення активів в Англії, Швейцарії, на Кіпрі і БВО» порівняли відмінності судового провадження різних країн

Інтерес світового бізнесу до офшорних схем володіння залишається стабільним. Не є винятком і український бізнес. З часом прийшло розуміння, що замало «вивести» гроші з країни, потрібно ще мати можливість їх захистити і повернути за наявності такої потреби.

На жаль, українські суди не ефективні у випадках, коли до спору залучені значні активи в кількох юрисдикціях. Хоча судове провадження в Україні порівняно швидке, нашим судам бракує арсеналу заходів забезпечення позовів, а також засобів впливу на сторони, які не бажають виконувати судові приписи.

Для обговорення цієї проблематики 10 грудня 2013 року в готелі «Хаятт Ридженсі Київ» відбувся семінар на тему «Міжнародне судочинство: стратегія повернення активів в Англії, Швейцарії, на Кіпрі і Британських Віргінських островах».

Захід було організовано і проведено ЮФ «Ілляшев та Партнери» сумісно з колегами із відомої МЮФ Hogan Lovells за інформаційної підтримки видавництва «Юридична практика».

Залучити до процесу

Відкриваючи семінар, старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери» Роман Марченко представив іноземних колег з міжнародної фірми Hogan Lovells, яка нараховує у своєму штаті понад 2 500 юристів, які працюють більш ніж у 40 офісах у США, Європі, Латинській Америці, на Близькому Сході та в Азії. Потому пан Марченко розповів про переваги та недоліки звернення до англійських судів для розв’язання українських та «навколоукраїнських» конфліктів. «Головними перевагами судів Англії є: справедливий розгляд справ, незважаючи на статус учасників процесу (що є ак­туальним для великих політизованих справ); можливість залучення до процесу пов’язаних осіб, у тому числі реальних бенефіціарів боржника (що є актуальним у разі відсутності активів у формального відповідача).

Позаяк переваги англійського правосуддя є очевидними, тенденція передання спорів між великими гравцями українського ринку на ­розгляд англійських судів, швидше за все, збережеться і в подальшому», — сказав Роман Марченко. Також він ­відзначив важливі аспекти, до яких потрібно бути готовими українським учасникам судочинства в Англії: розкриття інформації та документів за наказом суду (full disclosure) у набагато більшому обсязі, ніж це практикується в Україні; розкриття корпоративної структури позивача в різних юрисдикціях і його бенефіціарів; покладення на сторону, що програла, значних судових витрат, у тому числі видатків на оплату юристів; крім того, суд може вимагати від позивача надати забезпечення у розмірі можливої компенсації витрат відповідача в разі відмови в позові (security for costs).

Продовжив тему судового провадження в англійській юрисдикції партнер ЮФ Hogan Lovells Кері Кочберг. Зокрема, він зупинився на юрисдикції англійських судів у справах про економічні злочини з іноземним елементом. Пан Кочберг нагадав найбільш резонансні справи з величезними сумами спорів, такі як «БТА Банк» проти Аблязова», «Березовський проти Абрамовича», «­Черной проти Дерипаски», «Мерчант Інтернешнл» проти НАК «Наф­тогаз України», «Пінчук проти Боголюбова і Коломойського», «Фіона Траст» (Совкомфлот) проти Привалова». Також Кері Кочберг розповів, в яких випадках англійські суди можуть розглядати справи по суті, які є фактори, що впливають на вибір місця судового провадження. Основні з них — такі як місцезнаходження активів, місцезнаходження відповідача. «Позивачу до відома: суд не йтиме назустріч шахраям, однак до відповідача, який сумлінно виконує всі вимоги суду, не будуть застосовуватися забезпечувальні заходи; у відповідача є ряд можливостей для затягування розгляду справи; великі строки давності, зокрема шість років для договірних спорів і спорів, що виникають з цивільно-правового делікту», — відзначив пан Кочберг.

Знайти і повернути

Юрист ЮФ Hogan Lovells Ричард Льюїс на прикладах із практики компанії висвітлив забезпечувальні заходи англійських судів, такі як арешт майна, ордер на обшук тощо. Так, у справі «БТА Банк» проти Аблязова» інтереси позивача захищали організатори семінару. «Мухтар Аблязов систематично вчиняв дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами банку. Збиток обчислюється мільярдами доларів США. ­Заволодіння ­кош­тами банку проводилося переважно шляхом видачі кредитів офшорним компаніям, якими він таємно володів і які контролював. Згодом грошові засоби пропускалися через ряд інших офшорів. Завдання було — знайти і повернути гроші», — так описує фабулу справи пан Льюїс. — Була проведена величезна робота, що включала запити, стеження, розкриття інформації за обліковими записами електронної пошти. Заходи з пошуку призвели до потрібного результату, біглий казахський банкір (а також привласнені ним активи банку) був знайдений у Франції, і нині йому загрожує екстрадиція».

Прозорі офшори

Про виконання судових рішень в Європейському Союзі та офшорних юрисдикціях учасникам розповів партнер ЮФ Hogan Lovells Майкл Робертс. Головними тенденціями сучасності є те, що офшори стають більш прозорими.

«Англійський суд може запросити за допомогою судового доручення суд будь-якої іншої держави — члена ЄС про надання особою свідчень під присягою або документів (окремо або за категоріями). Може бути зроб­лено без проведення слухання в Анг­лії і без попереднього повідомлення іншої сторони в рамках основного розгляду. Конфіденційність інформації про банківські вклади не вик­лючає розкриття інформації відповідно до постанови суду», — відзначив пан Робертс.

«Таким чином, стосовно офшорних юрисдикцій можна зробити такі висновки. Сприйняття секретності часто перебільшується. У багатьох юрисдикціях використовують модель загального права, навіть якщо місцева практика/процедура є більш тривалою або менш складною, ніж у Великобританії. Обсяги шахрайства можуть значно збільшитися навіть у таких країнах, як Швейцарія, наприк­лад, через кримінальні канали. Однак офшорні зони постійно змінюються, відповідаючи на нові виклики в юрисдикціях, таких як Маврикій і Маршаллові острови», — підсумував Майкл Робертс.

На завершення семінару старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери» Роман Марченко подякував учасникам і висловив упевненість, що подібні заходи організовуватимуться і надалі. «Коли український цивільний суд за невиконання судового наказу засудить до 22 місяців в’язниці мільярдера, власника замків і тисяч компаній, можна буде повертатися в Україну і не витрачати гроші на англійських адвокатів. Коли за наказом українського суду можна буде провести обшук в офісі офшору на Кіпрі або змусити реєст­ратора з Британських Віргінських островів розкрити інформацію про бенефіціарів його компаній — англійський суд більше не побачить сторін з України. Поки ж вся ця система більш якісно влаштована в Лондоні, ніж у Києві», — резюмував пан Марченко.