Тема: Тренд мейд (частина 2)

Євгенія РУЖЕНЦЕВА

Які тенденції панували на українському юридичному ринку 2013 року

Підбиваючи підсумки 2013 року, доводиться знову й знову озиратися на події 5-річної давнини, наслідки економічної нестабільності яких і досі розгрібає бізнес. Відтоді історія вітчизняного юридичного ринку немовби розділилася на дві частини: докризову розкіш «великих гетсбі» від юриспруденції та протверезіння після «депресії 30-х». Утім, не все так погано, як бідкаються в кулуарах представники юрфірм. Конкуренція між зовнішніми юридичними радниками в Україні, попри вимушену жорсткість, зсередини виглядає досить м’яко: відвертих спроб скористатися кризою та її довготривалими наслідками, аби відтіснити конкурентів з ринку, не помічено. А грудневі революційні події взагалі згуртували правників виступити майже єдиним фронтом від адвокатури.

2013-й відзначився певною стабільністю юридичного ринку: ані особливого занепаду, ані стрімкого розвитку. Ментальна криза 2008+ жорстко сегментувала юридичний ринок, позбавивши його будь-яких спільних для всіх учасників тенденцій. Як і у нашому великому світі, є фірми «великої вісімки», є ті, що розвиваються, і є компанії «третього світу», і у кожного нині свої тенденції та завдання. І навіть «перебіжки» юристів та партнерів відбуваються здебільшого всередині цих каст. Звісно, 2013-го також не обій­шлося без «кругообігу юристів» усередині цих HR-агломерацій, чимало компаній поповнили свій партнерський склад, однак таких масових міграцій персоналу, злиттів та поглинань юрфірм, які були притаманні посткризовому періоду, наразі не спостерігалося. Цікавою особливістю року стало повернення окремих партнерів юридичних компаній на попередні місця роботи.

Юристи підлаштувалися під нові умови, клієнти навчилися економити, однак наразі ані загальна політико-економічна ситуація в країні, ані рівень розвитку законодавства не дозволяють останнім залишити правників без роботи. Утім, клієнти сьогодні вчаться максимально обходитися власними силами. На арену юридичного бізнесу дедалі активніше виходять юрисконсульти підприємств, які все менше діляться своїм хлібом з колегами з юрфірм для виконання поточних завдань, а в разі потреби в аутсорсингу для вирішення нестандартних питань віддають перевагу фіксованій оплаті перед погодинною. Попри все, більшість потужних гравців намагаються тримати ціни на адекватному послугам рівні та достукатися до колег з «третього світу», які своїм демпінгом вибивають ґрунт і з-під ніг «розвинутих фірм».

Сьогодні найважливішими стають дві речі: тримати «ніс за вітром», випереджаючи попит на нові послуги, та не розгубити наявних клієнтів у гонитві за новими.

Стосовно першого, то нині чимало юрфірм поповнили арсенал своїх практик кримінальним правом. Скажімо, посилення тиску на бізнес з боку правоохоронних органів, спричинене спрощенням процедури початку кримінального розслідування за новим КПК, поклало край «гидливості» правників, які раніше відхрещувалися навіть від захисту клієнтів у господарських злочинах. Ще один широкий мазок у палітру галузевих фарб юрфірм вніс закон про трансфертне ціноутворення, який змусив представників середнього та великого бізнесу переглянути не лише свою податкову політику, а й організаційну структуру. Утім, за прогнозами окремих аналітиків, сьогодні юристам не варто розраховувати на довготривалий попит на ті чи інші послуги навіть у нових практиках — нині клієнт не погодиться платити доти, доки не впевниться остаточно, що його внутрішній юрист не здатен на відповідну роботу. Годі й казати про той набір практик, якими за умовчанням мусить тепер володіти інхаус!

Що ж до другого, то юридичний бізнес серйозно замислився не лише над пошуком нових клієнтів, а й над формуванням лояльності наявних. В умовах посилення конкуренції збільшується як роль маркетологів юридичних послуг, так і цінність тих партнерів, які здатні розвивати фірму: виходити за межі своєї практики, надавати клієнтам бізнес-консультації, працювати на перспективу.

Свою лепту у розвиток юридичного бізнесу України внесло й видавництво «Юридична практика». Так, цьогоріч правники та представники «довколаюридичних» професій отримали два нових потужних заходи. У жовтні стартував Щорічний форум юрисконсультів, в межах якого відтепер відбуватиметься нагородження переможців рейтингу «50 провідних юридичних департаментів України». А під завісу року, в грудні, вперше на просторах СНД відбувся захід, присвячений питанням маркетингу та піару юрфірм, — Міжнародний форум просування юридичних послуг.

ДИСКУСІЯ / Законодавство

Які прийняті у 2013 році закони вважаєте найважливішими? Які з цих законів здатні суттєво вплинути на юридичну практику? Чи брала ваша компанія участь у розробці законодавства у 2013 році?

Лариса СИВАК-АНІНА,
PR-менеджер ЮФ «Астерс»

Одним із базових компонентів стратегії КСВ у «Астерс» є діяльність pro bono, яка, в тому числі, включає участь наших юристів у законотворчій діяльності. Зокрема, Ярослав Петров, адвокат, експерт з енергетичних проектів нашої компанії, у складі робочої групи Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) працював над пропозиціями та зауваженнями щодо положень законопроекту № 0916 «Про засади функціонування ринку електричної енергії України». Зокрема, експерти команди УВЕА виклали зауваження стосовно положень проекту Закону щодо матеріальної відповідальності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії та щодо введення додаткових дозвільних документів на будівництво нових електростанцій. Результатом роботи команди є те, що законодавці врахували частину запропонованих зауважень.

Також юристи «Астерс» у рамках їхньої діяльності в Комітеті з конкуренційного права Асоціації правників України здійснили правову експертизу законопроектів № 2088 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері економічної конкуренції, а саме: обігу молока, цукру, зерна тощо» та № 2756 «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо уточнення термінів)», за результатами якої підготували відповідні пропозиції до них. Зазначені пропозиції були спрямовані на недопущення обмеження прав і свобод у сфері підприємництва та забезпечення цілісності й ефективності існуючої системи захисту економічної конкуренції в Україні. Пропозиції було надіслано Асоціацією правників до Верховної Ради України та Антимонопольного комітету України.

Олена БОБИРЄВА,
керівник проектів, старший юрист АК POLEX

Безперечно, найбільш суттєвих змін у 2013 році зазнало фармацевтичне законодавство України. З метою виконання Україною міжнародних зобов’язань з гармонізації внутрішніх нормативних актів у цій сфері з європейським законодавством було прийнято низку законодавчих актів. Так, внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з імпорту лікарських засобів (наказ МОЗ від 8 листопада 2013 року № 960), якими, по суті, передбачається поетапне впровадження вимог GMP до імпортерів ЛЗ. З 1 грудня 2013 року набули чинності вимоги до ліцензіатів щодо обов’язкової наявності досьє імпортера як комплексного документа, що включає загальну інформацію про імпортера, опис його фармацевтичної системи якості, опис приміщень та обладнання, документації, опис процедур оптової торгівлі ЛЗ, роботи з рекламаціями та дефектами, системи внутрішнього аудиту (самоінспекцій) тощо. Незважаючи на те, що окремі положення наказу № 960 набувають чинності з 1 грудня 2014 року та з 1 березня 2016 року, імпортерам ЛЗ необхідно вже зараз розпочинати роботу з перебудови бізнес-процесів відповідно до вимог Ліцензійних умов, розробляти додаткову документацію, контракти (договори), методики, інструкції та протоколи.

До нововведень у сфері фармацевтичного законодавства потрібно віднести і зміни до статті 17 Закону України «Про лікарські засоби», що набули чинності з квітня 2013 року та відповідно до яких усі лікарські засоби, які ввозяться на митну територію України з метою їх подальшої реалізації або використання у виробництві готових лікарських засобів, підлягають державному контролю якості до або після випуску їх для вільного обігу на митній території України.

У 2013 році набув чинності наказ МОЗ від 27 грудня 2012 року № 1130, відповідно до якого як виробники ЛЗ в Україні, так і імпортери таких ЛЗ повинні підтверджувати відповідність виробництва ЛЗ вимогам GMP шляхом отримання сертифіката відповідності GMP або шляхом отримання висновку Держлікслужби України стосовно підтвердження сертифіката GMP, що виданий уповноваженим органом країни — члена PIC/S.

Починаючи з 2013 року, суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на виробництво ЛЗ в Україні та мають намір здійснювати міжнародну торгівлю цими ЛЗ й експортувати активні фармацевтичні інгредієнти, повинні пройти процедуру сертифікації якості ЛЗ та отримати сертифікат якості ЛЗ та/або підтвердження для активних фармацевтичних інгредієнтів, що експортуються (наказ МОЗ від 7 грудня 2012 року № 1008).

В’ячеслав ПЄСКОВ,
старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

Насамперед хотілося б відзначити Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 18 квітня 2013 року № 222-VII, який набув чинності 16 грудня 2013 року. Зазначений Закон вводить у систему заходів кримінально-правового характеру такий інститут як спеціальна конфіскація. Подібний інститут є новим для кримінального права України і він значною мірою впливатиме на бізнес-середовище в частині необхідності більш прискіпливого ставлення підприємців до оцінки ризиків.

Натомість значним недоліком, на наш погляд, є те, що законодавець допоки не узгодив матеріально-правовий закон у цій частині із законом процесуальним. Тобто, поки що Кримінальний процесуальний кодекс України не встановлює порядку застосування заходів щодо спеціальної конфіскації і навіть не відносить осіб, до яких застосовано такі заходи, до осіб, що мають оскаржити вирок суду в його відповідній частині.

З огляду на це ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» звернулася до Верховної Ради України із законопроектом про врегулювання правового становища осіб, щодо яких вживатимуться заходи спеціальної конфіскації. Метою таких змін є надання власникам майна адекватного обсягу прав при здійсненні вилучення майна, яке у майбутньому стане предметом спеціальної конфіскації та, природно, права оскаржувати відповідне процесуальне рішення в частині, що стосується спеціальної конфіскації.

Сергій РИМАР,
радник АК «Правочин», адвокат

Відомо, що в Україні є надзвичайно велика кількість перевіряючих органів, які здійснюють державний нагляд у різних сферах економічної діяльності. Наприклад, контролювати бізнес можуть і пожежники, і податківці, й інспекція з контролю за цінами, і Пенсійний фонд тощо. Тому вітчизняні підприємці не з чужих слів знають, як непросто щоразу «переживати» перевірки. Адже незвані гості залишають після себе, як правило, рішення щодо сплати штрафних санкцій чи взагалі призупиняють діяльність підприємства. Це й не дивно, оскільки вони працюють згідно з планом «Фас» у рамках операції «Бюджет».

У зв’язку з цим вважаємо, що важливим кроком, спрямованим на обмеження протиправних дій контролюючих органів, було прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності» № 353-VII від 20 червня 2013 року. З огляду на вимоги зазначеного Закону зупинення діяльності суб’єктів господарювання допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Фактично державою встановлено більш чітке регулювання підстав для зупинення здійснення господарської діяльності. Де-факто, в цій сфері існувало чимало зловживань, заснованих на корупційних механізмах здійснення своїх повноважень окремими посадовими особами.

Іншим важливим і резонансним нормативним документом, прий­нятим цього року, стала постанова Національного банку України № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою». Як відомо, з 1 вересня цього року максимальна сума готівкових розрахунків за товари та послуги обмежена сумою в 150 тисяч гривень.

Ще більшої вагомості зазначеній постанові надало її подальше тлумачення, в тому числі Національним банком України. Зок­рема, листом № 18-111/10879 від 29 серпня 2013 року НБУ роз’яснив, що у випадку, якщо сума договору перевищує граничний розмір готівкового розрахунку, нотаріус має здійснювати посвідчення такого договору лише після того, як переконається, що сторонами дотримано вимогу про проведення розрахунків у безготівковій формі. Таким чином, на нотаріуса покладено абсолютно не властиві для нього функції контролюючого органу, а сторони договору обмежили у свободі визначення ними умов договору купівлі-продажу, зокрема права відчуження з відстрочкою чи розстрочкою платежу.

Серед документів, що серйозно вплинули на бізнес та й майже на кожного з нас, став Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів». Фактично посеред року було введено ще один податок для громадян — покупців автомобілів. Як ми пам’ятаємо, прийняття зазначеного Закону було спрямоване насамперед на підтримку вітчизняного виробника, він був прийнятий, незважаючи на заперечення з боку ЄЕС. Наслідки прийняття Закону для вітчизняного автопрому можна оцінити лише згодом, однак констатуємо, що продаж іноземних авто у зв’язку із подорожчанням значно знизився плюс Україна отримала чергові непорозуміння з іноземними автовиробниками.

Олена ПЕЛИПЕНКО,
старший юрист ЮФ ILF

У 2013 році експерти юридичної фірми ILF взяли участь у розробці законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції». Ключові зміни проекту передбачають поділ оптових ринків на місцеві та національні ринки, а також розмежування повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування щодо надання відповідного статусу ринку сільськогосподарської продукції. Означені зміни розроблено з метою реалізації національного проекту «Зелені ринки — створення мережі регіональних оптових продовольчих ринків», передбаченого Указом Президента України в Національному плані дій на 2013 рік. Проект передбачає створення мережі регіональних оптових ринків сільськогосподарської продукції для забезпечення системного збуту та підвищення якості вітчизняної продукції. Головною метою національного проекту є стимулювання зростання виробництва аграрної продукції в Україні та регіонального розвитку, підвищення конкурентоспроможності українського агробізнесу.

У рамках співпраці ЮФ ILF з Незалежною асоціацією банків України експертами фірми також було підготовлено проекти змін до Податкового кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. Зміни стосуються справ про ухилення від сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) та мають на меті конкретизувати порядок пред’явлення особі підозри у вчиненні кримінального правопорушення та підстави обов’язкового зупинення провадження у таких справах.

Не менш значимою для ЮФ ILF у 2013 році стала співпраця експертів фірми з Асоціацією неонатологів України щодо розробки проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України з організації системи катамнестичного спостереження за новонародженими дітьми, які народилися з перинатальною патологією.

Система катамнестичного спостереження полягає у запровадженні механізмів ранньої діагностики порушень у новонароджених дітей з метою профілактики можливих захворювань, зниження малюкової смертності, дитячої інвалідізації та випадків відмови батьків, покращення якості життя дітей з обмеженими можливостями та їхніх родин. Така система успішно функціонує у багатьох країнах світу, але в Україні ця проблема досі перебуває на стадії обговорення та не має належного нормативного забезпечення.