Преамбула: Перебороти форс-мажор

Гліб БЯЛИЙ,
радник ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери» Україна, керівник практики міжнародного торгового та митного права, співкерівник судової практики

Ситуація, що склалася в Україні протягом останніх місяців, змушує все більше осіб порушувати питання форс-мажору. На сьогодні це питання є актуальним не лише для юридичних та фізичних осіб, що мають правовідносини в Криму. Йдеться також і про імпортерів, які привозять продукцію в Україну, купуючи її на зов­нішні ринках за валюту, особливо із відстроченням сплати. До зацікавлених осіб можна віднести чисельне коло позичальників у банків, а також і самі фінансові установи.

Нині юридичний ринок отримує численні звернення від клієнтів стосовно наявності таких обставин в Україні, які можна було б кваліфікувати як форс-мажор. З одного боку, революція, питання статусу Криму, нестабільна ситуація на південному сході країни справді мають усі ознаки обставин непереборної сили — є непередбачуваними, невідворотними, зовнішніми. З іншого боку, такі ознаки мають бути документально підтвердженими. Відповідно до закону, Торгово-промислова палата України наділена функцією встановлювати обставини непереборної сили та фіксувати їх документально у відповідних висновках. Проте станом на сьогодні такі вис­новки ще не видаються.

Альтернативно факт виникнення обставин непереборної сили може бути також засвідчений уповноваженим органом іншої держави (якщо такі обставини мали/мають місце на її території). Під певним кутом зору цей підхід міг би спрацювати стосовно Криму. Проте навряд чи хто із зацікавлених осіб звертатиметься за таким висновком до ТПП Російської Федерації, яка також, швидше за все, не надаватиме відповідних висновків щодо подій на півострові.

У виняткових випадках виникнення форс-мажорних обставин може бути засвідчено указом Президента України, рішенням обласних рад або інших уповноважених органів. Отже, юридична спільнота України, яка намагається знайти альтернативні підтвердження фактів настання форс-мажорних обставин, має досліджувати цей напрям, особливо після прийняття та опублікування Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово-окупованій території України».