Тема: Краще пізно

У результаті підтвердження обставин форс-мажору платнику податків може бути відстрочено сплату податкових зобов’язань

Сьогодні бізнесу стає дедалі складніше виконувати свої фіскальні обов’язки, що абсолютно не відповідає прагненням держави якомога ліпше наповнити казну. Тож пошук варіантів відстрочення податкових платежів набуває особливої актуальності.

Зробити висновки

Перш за все треба розуміти, що таке відстрочення податкових зобов’язань. Відповідно до Податкового кодексу України відстроченням грошових зобов’язань є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під відсотки. Тобто, відстрочення сплати податкового зобов’язання не являє собою лише перенесення строку сплати обов’язкового платежу на більш пізній строк, а ще й додатково передбачає сплату встановлених відсотків, виходячи з облікової ставки НБУ, які нараховуються до встановленої дати сплати.

На сьогодні розмір відсотків складає 0,025 %, а отже, особа, яка виявила бажання здійснити відстрочення сплати податкового зобов’язання, сплачуватиме зазначені відсотки за кожен день користування відстрочкою до дати фактичного погашення встановленого податковим органом.

Однією з підстав для звернення платника податків до податкових органів є обставини непереборної сили (форс-мажору), дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трап­ляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Для органів податкової служби доказами, що підтверджують факт настання (існування) форс-мажорних обставин, є винятково два документи або висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України, або рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

Щоб отримати висновок, необхідно заповнити заявку та додати до неї копії документів, що підтверджують обставини непереборної сили. До таких документів відносять:

— підтвердження того, що до настання форс-мажорних обставин зобов’язання виконувались;

— документи, що підтверджують обставини, через які унеможливилось виконання зобов’язань.

Варто зауважити, що заява подається винятково до Торгово-про­мислової палати України та висновок має бути зроблений також нею.

Заява за формою

Наступним кроком після отримання висновку Торгово-промислової палати України є безпосереднє звернення до податкового органу. Важливим питанням є місце, куди необхідно звернутися із заявою про відстрочення податкових зобов’язань.

Зважаючи на те, що нормативно розмежовано ланки органів податкової служби, які приймають безпосередньо рішення про надання/відмову відстрочки, платнику потрібно звертатися до податкового органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання.

Платник податків звертається з письмовою заявою встановленої форми, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить відстрочити, а також строк відстрочення та періоди сплати.

При поданні такої заяви і зазначенні строку, на який платник бажає відстрочити грошове зобов’язання, необхідно враховувати, що цей строк не повинен перевищувати 12 місяців з дня, коли має виникнути грошове зобов’язання.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

— переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

— аналізу фінансового стану;

— графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

— розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Після подання заяви податковий орган протягом 30 календарних днів з дати подання заяви або приймає рішення про відстрочення грошових зобов’язань, або відмовляє платнику у відстроченні в письмовій формі за відсутності підстав.

Окремо треба звернути увагу, що відповідне рішення приймається такими ланками податкових органів та передається до органу податкового органу за місцем реєстрації платника, до якого було подано відповідну заяву:

1) Якщо сума не перевищує 300 000 гривень — до державних податкових інспекцій, спеціалізованих державних податкових інспекцій.

2) Якщо сума не перевищує 3 000 000 гривень — до головних управлінь Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Міжрегіонального головного управління Міндо­ходів — Центрального офісу з обслуговування великих платників.

3) Без обмежень суми — до Міністерства доходів і зборів України.

Після прийняття рішення орган податкової служби за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов’язання) зобов’язаний наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення укласти з цим платником договір про відстрочення грошових зобов’язань.

Саме підписання договору про відстрочення є тим моментом, коли платник фактично отримав відстрочення сплати податкових зобов’язань і саме з моменту підписання договору він зобов’язаний дотримуватися умов та строків сплати платежів, які встановлені цим договором з метою недопущення підстав для припинення дії договору.

Це обумовлено тим, що якщо платник не виконує умови договору в частині своєчасного внесення кош­тів у встановлені договором терміни, податковий орган, який прийняв рішення про надання відстрочки, має право прийняти рішення про скасування відстрочки та припинити дію договору про відстрочку.

У той же час платник податків, що має достатні фінансові ресурси, може скористатися правом на дострокове погашення відстроченого податкового зобов’язання та припинення договору про відстрочку. При цьому особа, котра достроково погасила свої зобов’язання за договором про відстрочення, аби уникнути подальшого нарахування відсотків за договором, має звернутися до податкового органу та повідомити про дострокове погашення, надавши документ, що підтверджує сплату відстрочених платежів.

Таким чином, підсумовуючи всі аспекти відстрочення сплати податкових зобов’язань, є підстави вважати, що цей метод є ефективним способом захисту фінансових інте­ресів платника податків у випадках виникнення форс-мажорних обставин, що полягає у звільненні особи від застосування до неї надлишкових штрафних санкцій.