Подія: Робота за викликом

Олександр БІЛЬДІН

Банкіри та юристи намагалися визначити, як реагувати банківському сектору на зміну умов фінансової діяльності через політичну та економічну нестабільність

Фінансовий сектор досить сильно відчув економічну кризу в Україні. Небезпека для стабільності бан-ків криється як у питаннях економічного характеру, так і в інформаційній паніці. Населення та підприємства забирають з банків мільярди гривень, зменшуючи їхні депозитні ресурси. На тлі повідомлень про введення тимчасових адміністрацій у черговому банку, закриття низки фінустанов на території Криму відтік депозитів з банківської системи може лише посилитися.

Визначитися та реагувати

Правовому статусу філій і представництв українських банків, зниженню ризиків дострокового зняття депозитів, проблемам стягнення заборгованостей був присвячений круглий стіл «Робота банківського сектора в Україні: нові виклики», що відбувся 24 квітня 2014 року в конференц-залі київського готелю «Хаятт Рідженсі».

Захід був організований ЮФ «Ілляшев та Партнери» спільно з Незалежною асоціацією банків України за підтримки Торгово-промислової палати України і проекту FinMaidan, генеральним медіапартнером виступило видавництво «Юридична практика».

Модератор круглого столу, го­лов­ний редактор проекту FinMaidan Руслан Чорний оголосив коло обговорюваних питань, після чого з привітальним словом до учасників звернулися суддя Верховного Суду України Валентина Симоненко, суддя Вищого господарського суду України Олександр Кот і суддя Вищого адміністративного суду України Антон Лосєв.

«Перед банками нині постали досить серйозні питання. Господарські суди готові йти назустріч у пошуках відповідей на них. Але, гадаю, сьогодні в першу чергу потрібно шукати відповіді в іншій площині — на ­запитання з галузі міжнародного права», — зазначив пан Кот.

Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України, голова правління АБ «Укргазбанк» Сергій Мамедов наголосив на тому, що низка подій стала причиною банківської кризи, досить-таки суттєвими наслідками якої є зниження довіри клієнтів до банків. «Для банку пріоритетним є виконання своїх зобов’язань перед клієнтом, що, безумовно, має повернути довіру до банківської системи як такої. Для стабілізації необхідні насамперед політичні домовленості — ситуацію потрібно владнати. На сьогодні досягнута домовленість з МВФ, і вже найближчим часом Україна отримає перший транш», — зазначив пан Мамедов. 

Ми виходитимемо з того, що на території Криму діє українське законодавство, керуватися законами РФ ми не повинні, але вивчати їх необхідно

Заступник голови правління АТ «Райффайзен Банк Аваль» Вік­тор Горбачов повідомив, що керівництвом призупинено переговори про продаж банку. «Ми повинні використовувати навички кризового управління — миттєво реагувати на ситуацію, що змінюється. Суттєва проблема банківського сектора — ­невизначеність. Ніхто не знає, що буде завтра. Вважаємо, що зараз необхідно нехай навіть перестрахуватися, формуючи резерви, але почуватися при цьому відносно спокійно і стабільно. Достатня капіталізація і ліквідність — вкрай важливі умови для банку», — пояснив пан Горбачов.

Суддя Вищого адміністративного суду України Антон Лосєв зупинився на питаннях розгляду податкових спорів. «Новою командою податкової служби робляться спроби знайти кошти для стабілізації ситуації в країні. Цього тижня мої колеги брали участь у робочій групі в Міністерстві фінансів для вирішення питань з так званими конвертаційними майданчиками. Одна із пропозицій — податковий компроміс для учасників таких майданчиків», — розповів пан Лосєв.

Партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери», адвокат Максим Копейчиков проаналізував питання надання Національним банком України кредитів комерційним банкам, а також переваги і недоліки отримання банками кредитів у НБУ.

За словами юриста, в умовах відтоку депозитів НБУ підтримує комерційні банки кредитів для збереження ліквідності. Згідно з даними Національного банку України, загальний обсяг кредитів рефінансування з початку 2014 року склав понад 63 млрд грн, у тому числі в березні — 32 млрд грн.

Перевагами отримання банками кредитів для збереження ліквідності в НБУ, зокрема, є:

— більш чіткі критерії видачі кредитів рефінансування;

— неможливість підтримки банком своєї ліквідності за допомогою інших інструментів;

— відсутність обмежень на цільове використання кредитних ресурсів;

— прийнятна для банків форма забезпечення кредитів для збереження ліквідності;

— адекватні вимоги НБУ до кредитів, що передаються в забезпечення.

«Кредити рефінансування НБУ є більш привабливим для банків способом отримання додаткового фінансування, ніж альтернативні способи», — стверджує пан Копейчиков.

Розуміти і рухатися

Суддя Верховного Суду України Валентина Симоненко нагадала, що в Російській Федерації прийнято низку федеральних законів, спрямованих на функціонування фінансової системи Республіки Крим на перехідний період і на забезпечення захисту інтересів вкладників банків, що зареєстровані або діють на території Криму.

«Ми будемо виходити з того, що на території Криму діє українське законодавство, керуватися законами РФ ми не повинні, але вивчати їх необхідно. Це надає можливість українському бізнесу розуміти, куди рухатися, які для нього можуть бути розроблені способи захисту. Тому все ж потрібно вивчати і ці федеральні закони, і роз’яснення Центробанку РФ. Усе це є величезним полем діяльності як для банків, так і для юристів та економістів», — підкреслила пані Симоненко.

Тему погашення заборгованості за кредитами в Криму порушив у своєму виступі юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери», адвокат Олександр Виговський. «У зв’язку з тим, що багато банків припиняють свою діяльність у Криму, в деяких позичальників створється враження, що повертати борги, погашати кредити немає кому. Проте зобов’язання не припиняються, зміни відбуваються тільки в резидентському статусі. А основоположний принцип міжнародного та цивільного права — pacta sunt servanda — договори повинні виконуватися», — зазначив пан Виговський.

На завершення обговорення директор департаменту юридичного забезпечення ТПП України Любов Нестиренко розглянула у своєму вис­тупі питання можливості підтвердження форс-мажорних обставин для банків.

«У багатьох договорах, представ­лених ТПП банками для підтвердження обставин непереборної сили, взагалі немає форс-мажорного застереження. Крім того, відсутність технічної можливості виконувати зобов’язання безпосередньо на території Криму не може бути обставиною непереборної сили, адже зобов’язання банків можуть бути виконані на інших територіях, що підтверджується самими банками. Таким чином, на сьогодні ТПП не вбачає форс-мажорних обставин для банків у Криму», — зазначила пані Нестиренко.

Таким чином, учасниками круглого столу були визначені основні проблеми та намічені можливості і шляхи зведення до мінімуму негативних наслідків економічної ­кризи.