Опитування: Змінний напрям

Законодавча активність парламенту впродовж останніх тижнів надихає, шокує, розчаровує і часом вселяє сподівання на краще, але найбільша увага юристів сьогодні прикута до податкових ініціатив

«УЮ» з’ясовував, які з прийнятих недавно нормативних актів юристи вважають найбільш суттєвими, які із законів вони вважають такими, що справді можуть принести позитивні зміни та полегшити нинішню ситуацію, і які зміни їм видаються швидше негативними, аніж позитивними.

Радіти чи критикувати передчасно

Андріанна МАРТИНІВ,
юрист юридичної фірми «ОМП»

Останні місяці характеризуються активною законотворчою роботою, зокрема Верхов­на Рада України прийняла низку законів, якими внесено суттєві зміни до податкового, земельного та корпоративного законодавства. Не зовсім позитивні зміни мають місце в соціальній сфері, оскільки скасовано і зменшено значну кількість пільг різним верствам населення. Такі рішучі кроки в напрямі внесення змін у «базові закони та кодекси» зумовлені і певними політичними факторами, тому при оцінці того чи іншого закону потрібно враховувати і непросту політичну ситуацію в країні. Більшість законодавчих «новинок» є доволі неоднозначними, оскільки вкрай важко спрогнозувати, позитивні чи негативні наслідки матимуть місце в майбутньому.

Справедливо можна стверджувати, що найбільш обговорюваним законом квітня був «антикризовий закон». Зокрема, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено такі зміни до податкової сфери:

  • встановлено податок на додану вартість у розмірі 7 % по операціях з постачання лікарських засобів (до того не оподатковувалися ПДВ);
  • введено тимчасові заходи по пільговому ПДВ до жовтня 2015 року для суб’єктів аграрного бізнесу;
  • з 1 січня 2015 року змінюється підхід до визначення бази оподаткування фіксованого сільськогосподарського податку, а саме: нормативна грошова оцінка земельних ділянок не матиме «прив’язки» до липня 1995 року і підлягатиме індексації кожен наступний звітний податковий рік. Коефіцієнт індексації визначається станом на 1 січня звітного року. Такі зміни матимуть наслідком значне ­підвищення розміру ФСП у 2015 році і поступове збільшення розміру ФСП у наступних роках;
  • з 1 липня 2014 року до пасивних доходів застосовуватиметься прогресивна шкала оподаткування ПДФО, що означає, що не так уже й вигідно «тримати» великі суми на депозитах фізичним особам, а бізнесу не так вигідно «виводити готівку» через виплату дивідендів зас­нов­никам;
  • підвищено акцизи.

Зрозуміло, що такі законодавчі зміни спрямовані на поповнення бюджету і суттєво «вдарять по кишенях» платників податків. Доволі гостро відреагувало суспільство на скасування виплат при народженні дитині.

Утім, є і позитивні зміни в законодавстві, які стосуються корпоративної сфери, скасування деяких дозвільних документів та спрощення певних процедур взаємодії бізнесу з державними органами. З «найсвіжіших» законодавчих новел треба відзначити Закон від 13 травня 2014 року (реєстраційний номер законопроекту 4582), яким вносяться зміни до деяких законодавчих актів України щодо засвідчення вірності копій документів. Зокрема, закон скасовує обов’язок нотаріального засвідчення вірності копій близько 15 документів, що використовуються у цивільних та господарських відносинах (наприклад, копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, копії установчих документів фізичних або юридичних осіб, які бажають зареєструватися як учасники аукціону, конкурсу; копію ліцензії на право надання послуг перевезення пасажирів).

Цеглиною в фундаменті спрощення відкриття бізнесу став Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15 квітня 2014 року. Законом від 9 квітня 2014 року скасовано низку дозвільних документів. Зокрема, скасовано дозвіл і погодження лімітів на розміщення відходів. Замість них вводиться декларація про відходи і дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, які застосовуватимуться залежно від коефіцієнта утворення відходів. Скасовано дозволи на будівництво, реконструкцію та експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки, передбачених Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки». Скасовано сертифікати якості зерна та сертифікати відповідності послуг із зберігання зерна.

Не оминули перетворення і судову сферу. Опускаючи процедури люстрації та скасування деяких пільг суддям, треба відзначити, що 8 травня набув чинності Закон № 1226-VII про внесення змін до статті 35 Господарського просесуального кодексу (ГПК) України щодо підстав звільнення від доказування. Встановлено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, можуть не доводитися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву в достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Прогресивними є зміни у виконавчому провадженні. Утім, поки не зрозуміло, чи вистачить у державних виконавчих служб ресурсів для реалізації арештованого майна через електронні торги. Адже з 1 травня в м. Києві, Вінницькій, Дніпропетровській і Львівській областях почався експеримент з впровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, згідно з наказом Міністерства юстиції України № 656/5. Також для цього змінено порядок реалізації арештованого майна наказом Мін’юсту № 681/5, встановлено розмір кроку аукціону і передбачено можливість проведення торгів з одним учасником. Як «анонсується», головне завдання проекту — запобігання корупції та повернення довіри до виконавчої служби.

Як видно, змін у законодавстві більш ніж достатньо. Реакція суспільства на такі нововденення є доволі не­однозначною. Недарма кажуть, що найгірше жити в час змін. Однак, на мій погляд, критикувати чи радіти таким глобальним перетворенням передчасно. Адже щоб дати адекватну оцінку будь-яким змінам, потрібен час, який покаже, як «нові» норми працюватимуть на практиці. Окрім того, багато новел законодавства ще не набули чинності, а деякі є експериментальними. Тому все, що залишається, це пристосовуватися до того, що маємо.

Найбільший резонанс

Артем УСТЮГОВ,
юрист ЮК Safir Consulting Group

Наразі через політичну кризу, яка поставила нашу державу на межу економічної катастрофи та громадянської війни на сході України, на телебаченні та в інших інформаційних джерелах доволі мало уваги приділяється прийнятим Верховною Радою України законопроектам, що покликані зменшити тиск на бізнес та створити умови для економічного зростання.

Серед прийнятих Верховною Радою України законопроектів у сфері податкового законодавства, безсумнівно, найбільший резонанс викликало запровадження оподаткування податком на додану вартість, у розмірі 7 %, операцій з постачання лікарських засобів, які дозволені для виробництва і застосування в України та внесені до Державного реєстру лікарських засобів України (лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в Україні) та виробів медичного призначення, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (виробів медичного призначення за переліком).

Вищевказані зміни були внесені до Податкового кодексу України згідно із Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».

Вважаю, не варто зупинятися на тому, чим обернеться для пересічних громадян як кінцевих споживачів оподаткування операцій з постачання лікарських засобів, які дозволені для виробництва і застосування в Україні та внесені до Державного реєстру лікарських засобів України та виробів медичного призначення, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, по ланцюгу від виробника до дилерів.

Що ж стосується постачання вищевказаних товарів юридичним особам, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного або місцевого бюджетів, то варто відзначити, що Кабінетом Міністрів України були встановлені граничні постачальницько-збутові надбавки до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням мита та податку на додану вартість у розмірі 10 %.

Тобто прибуток, який планує отримати посередник від операцій з постачання юридичним особам, що частково або повністю фінансуються за рахунок бюджету, лікарських засобів, дозволених до виробництва та застосування в Україні, та виробів медичного призначення за переліком, не перевищуватиме 3 %, окрім випадків, коли виробник надаватиме посереднику дисконт та продаватиме товар за ціною, нижчою, аніж задекларована.

Наслідком цього буде скорочення кількості посередників між виробником та споживачем через низьку економічну привабливість таких операцій для посередників, що, в свою чергу, призведе до більшої «прозорості» ринку медикаментів та більшого наповнення державного бюджету.

Транспортні питання

Євген ВЛАСОВ,
юрист ЮК «Альянс Ратушняк і Партнери»

У транспортній сфері останнім часом відбуваються зміни, покликані дерегулювати галузь, зробити її привабливою для ведення бізнесу, однак усе це відбувалося на фоні розширення повноважень конт­ролюючих органів та збільшення загальної кількості перевірок. Однак позитивними тенденціями однозначно можна назвати і скасування подорожніх листів, і зменшення кількості погоджень та дозвільних документів. Однак доволі несподіваними та неочікуваними для транспортників стало введення типової форми 1-ТН, відповідні зміни внесено до Правил перевезення вантажів наприкінці минулого року та набули чинності в січні цього року. Головною проблемою стала відсутність однозначного розуміння: чи допускається внесення до типової форми доповнень або змін, виходячи з операційних процесів. Звісно, бізнес протягом останніх років, працюючи за своїми формами ТТН, відшліфував усі нюанси до найменших дрібниць. Як відомо, основним первинним документом у перевезеннях є товарно-транспортна накладна, і до її форми та змісту у контролюючих органів завжди були і будуть питання, а для бізнесу це створює додаткові ризики та неприємності, особливо під час податкових спорів. На сьогодні позиція Вищого адміністративного суду України щодо недоліків в оформленні ТТН зводиться до того, що певні недоліки не можуть свідчити про безтоварність операцій за наявності інших первинних документів, які підтверд­жують реальність операцій (ухвала Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2014 року в справі за № К/9991/37637/12, номер у реєстрі — 36871371).

Протягом останнього року тривав процес розширення повноважень Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, на жаль, це зводилося до суто каральних аспектів. Дана інспекція лише звітувала про кількість штрафів та кількість анульованих ліцензій пасажирських перевізників. Замість діалогу між інспекцією і транспортниками отримали монолог. На жаль, правди не вдавалося знайти підприємцям і в суді: судова практика формувалася не на користь перевізників.

Наприкінці квітня 2014 року набули чинності законодавчі зміни щодо зменшення дозвільних документів (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» за № 2436а). Загалом зміни стосуються аграрного сектора, однак чимало погоджень, дозволів стосувалися і транспортної сфери, а саме: (1) скасоване погодження маршрутів перевезення небезпечних, надгабаритних і великовагових вантажів з власниками автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів або уповноваженими ними органами у сфері дорожнього руху; (2) порядок охорони та супроводу вантажів, що швидко псуються, визначений відправниками (одержувачами) вантажів самостійно не потрібно погоджувати державними органами.

Однак, що найголовніше, був скасований дозвіл на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, очікується формування єдиного реєстру міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.

На сьогодні триває процес суспільного обговорення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», підготовка пропозицій щодо упорядкування перевезень пасажирів таксі. На часі є і узагальнення судової практики в сфері автомобільних перевезень, звісно, що чинне роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевозок вантажів автомобільним транспортом» за № 01-6/856 уже явно не відповідає сучасним умовам.

Чимало проблем у суддів викликає розмежування експедирування та перевезення в контексті застосування строків позовної давності, оскільки для експедиторських правовідносин діють загальні положення позовної давності в три роки, а для перевезень — особливі (скорочені) — 6 місяців, 12 місяців залежно від вимог та суб’єктного складу. Однозначні підходи в розмежуванні і тлумаченні правовідносин також впливають і на процедуру відшкодування шкоди, обмежень у відшкодуванні тощо.

Сучасний світ — світ цифрових технологій, а тому потихеньку в транспортній галузі на рівні внутрішніх операційних процесів впроваджується електронний документообіг, цифрові підписи, якщо для залізничних перевезень це стає нормою, про що свідчить і судова практика, то для автомобільних перевезень — питання найближчої перспективи. До речі, Білорусь з осені 2013 року поетапно проваджує електронну форму ТТН, тому можна вже аналізувати досвід наших сусідів.