Інтелектуальна власність: Названий бренд

Катерина КРУГЛЮК,
старший юрист ЮФ «Салком», Міжнародна асоціація «Сквайр Сандерс — Салком»

Для успішного використання та захисту комерційного найменування власникам бізнесу необхідно враховувати декілька важливих нюансів

Проблема захисту комерційного найменування як об’єкта інтелектуальної власності на сьогодні не має чіткого законодавчого врегулювання та однозначної судової практики.

Згідно зі статтею 90 Цивільного кодексу (ЦК) України юридична особа має своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Най­менування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (Єдиний державний реєстр). Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу затверджені наказом Міністерства юстиції України 5 березня 2012 року № 368/5.

Згідно з частиною 2 статті 90 ЦК України, юридична особа, що є підприємницьким товариством (при цьому до підприємницьких то­ва­-риств стаття 84 ЦК України відно­сить господарські товариства та виробничі кооперативи), може мати комерційне (фірмове) найменування. ЦК України прямо пов’язує можливість юридичної особи мати комерційне найменування зі здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

При цьому українське законодавство прямо не визначає зв’язок чи тотожність найменування юридичної особи та її комерційного най­менування. Обидва позначення використовуються для індивідуалізації юридичних осіб, проте комерційне найменування забезпечує ідентифікацію підприємницьких товариств.

Крім того, комерційне найменування є об’єктом права інтелектуальної власності. Воно має певну вартісну оцінку, яка залежить від репутації юридичної особи, майнові права на нього можуть бути надані чи передані іншим суб’єктам. Зазначена обставина суттєво відрізняє його від найменування юридичної особи, яке позбавлене економічного змісту, а права щодо нього треба віднести до групи особистих немайнових прав юридичної особи.

Охоронний комплекс

Правовій охороні підлягає як пов­не, так і скорочене комерційне найменування суб’єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу. У разі якщо комерційне най­менування суб’єкта господарювання є елементом його торговельної марки, здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки.

Таким чином, комерційне найменування і торговельна марка є самос­тійними об’єктами інтелектуальної власності та їхній правовий захист не залежить один від одного.

Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки (стаття 489 ЦК України).

Враховуючи те, що, як правило, перше використання комерційного найменування може бути забезпечене лише після реєстрації юридичної особи — правоволодільця, то суб’єктивне право на комерційне найменування може виникнути з моменту реєстрації юридичної особи. Доцільно також зазначити, що законодавством та судовою практикою України не встановлені вимоги щодо мінімального використання комерційного найменування для надання йому правової охорони.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: право на використання комерційного найменування; право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання.

Відповідно до частини 2 статті 159 Господарського кодексу України відомості про комерційне найменування суб’єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. При цьому суб’єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб’єктом, тотожне комерційне найменування якого включене до реєстру пізніше.

Щоправда, станом на сьогодні законодавством не передбачено функціонування будь-яких спеціальних реєстрів, де містилися б офіційні відомості про комерційні найменування юридичних осіб. На практиці для визначення пріоритетності вико­ристання комерційного найменування послуговуються даними Єдиного державного реєстру. Однак реєстраційні картки, на підставі яких вносяться відомості до Єдиного державного реєстру, не містять відомостей щодо комерційного най­менування. У реєстрі є інформація лише щодо повного та скороченого найменування юридичної особи.

Також варто відзначити, що чинне законодавство дозволяє господарському товариству в процесі своєї діяльності викладати та використовувати найменування як державною, так і англійською мовами. Крім повного, товариства можуть мати і скорочене найменування. Відповідні відомості щодо кожної юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру та є публічними.

Іменна різниця

Якщо юридична особа при здійсненні підприємницької діяльності використовує лише своє найменування (наприклад, ТОВ «Старт»/LLC «Start» виступає в обороті під цим найменуванням), то воно виконує також функцію комерційного найменування (тобто найменування юридичної особи і комерційне най­менування збігаються). У такому випадку в юридичної особи виникає право інтелектуальної власності на комерційне найменування.

Крім того, чинне законодавство допускає можливість наявності у двох і більше осіб однакових комерційних (фірмових) найменувань за умови, що це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та/або реалізують і пос­луг, які ними надаються. Відповідна ситуація можлива, коли виробництво та/або реалізація товарів, надання послуг здійснюються на територіально розмежованих ринках або особи з однаковими комерційними (фірмовими) найменуваннями спеціалізуються на виробництві (наданні) різних товарів (послуг).

Для правильного вирішення пов’язаних з цим спорів суди з’ясовують, що саме є комерційним (фірмовим) найменуванням, — слово чи словосполучення, повна чи скорочена назва підприємства, а також яким видом діяльності займаються товариства, чи функціонують вони на одному ринку товарів і пос­луг, чи можуть споживачі змішувати послуги, які ними надаються, та, зрештою, чи є комерційні (фірмові) найменування сторін однаковими.

При цьому судова практика їде тим шляхом, що тотожність окремих елементів комерційних (фірмових) найменувань не свідчить про тотожність таких найменувань у цілому (пункт 80 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17 жовтня 2012 року № 12).

Таким чином, для забезпечення ефективного використання комерційного найменування власники бізнесу мають неодмінно враховувати всі зазначені вище нюанси. Крім того, не зайвим також буде на загальних зборах товариства (вищому органі управління) прийняти рішення, яким додатково визначити комерційне найменування юридичної особи, тим самим зафіксувавши його на локальному рівні.