Моя компанія: Сергій Шкляр: Нічого зайвого, лише професіоналізм

Юридичні фірми, що були започатковані на початку 2000-х років та не пережили до цього часу значних трансформацій, посідають особливе місце на українському ринку юридичних послуг. Вони фактично пройшли разом із ринком найцікавіші періоди його розвитку і, відповідно, дали йому багато оригінальних маркетингових ідей, активних юристів та загалом динамічності. Одним з найяскравіших представників цього «покоління двотисячних» без перебільшення є юридична фірма Arzinger. Про найважливіші моменти з життя своєї компанії, підходи, які допомагали та допомагають їй залишатися успішною, бізнес-плани та особисті амбіції «УЮ» розповідав партнер-засновник Arzinger Сергій ШКЛЯР

Сергію Володимировичу, як і чому юридична фірма Arzinger з’явилася на українському юридичному ринку? І якими були основні етапи розвитку компанії?

Компанія була заснована на початку 2002 року, коли троє юристів вирішили відкрити український офіс міжнародної юридичної фірми. На той час до складу партнерів входили — я, Тімур Бондарєв та Райнер Арцингер. Пізніше до нас приєднався німецький юрист Вольфрам Ребок (на сьогодні старший партнер). Уже за перші роки свого існування український офіс Arzinger & Partners став найбільшим і найдинамічнішим офісом мережі. Щороку, починаючи з 2002 року, наша компанія динамічно зростала, подвоюючи доходи і кількість юристів. Одним із значних досягнень можна вважати відкриття у 2007 році офісу у Львові — західній столиці нашої держави. Насправді, Arzinger став першою українською юридичною фірмою, яка започаткувала надання професійних юридичних пос­луг за принципом регіонального покриття.

Чому, зрештою, вийшли з мережі і наскільки вдало, на вашу думку, пройшов ребрендинг?

У лютому 2009 року ми вирішили вийти з мережі Arzinger & Partners і реалізувати свою нову стратегію розвитку. У рамках цієї стратегії компанія вийшла на український ринок юридичних послуг як незалежна фірма і провела ребрендинг, в ході якого залишила назву Arzinger, одночасно змінивши логотип. На превеликий жаль, ці зміни викликані трагічною загибеллю Райнера.

Значні ризики, які були пов’язані із докорінною зміною стратегії розвитку, були виправдані в подальшому, оскільки завоювання національного ринку юридичних послуг вимагало, з одного боку, досконалого знання віт­чизняних реалій, здатності швидко реагувати на характерні виклики, а з іншого — дотримання високих міжнародних стандартів у роботі. Зрозуміло, що безцінний досвід роботи за міжнародними стандартами, набутий під час перебування в міжнародній мережі, став нашою знач­ною конкурентною перевагою.

Наявність регіональних офісів сьогодні теж є конкурентною перевагою?

Ми ведемо постійну роботу над розширенням нашої мережі. У вересні 2010 року було відкрито офіс Південноукраїнської філії в м. Одесі. Так, ми змогли забезпечити представництво інтересів наших клієнтів в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях та Автономній Республіці Крим. Таким чином, всі регіони України рівною мірою отримали покриття за рахунок фізичної присутності наших юристів у відповідних центрах. Для клієнтів це означає значно вигідніші фінансові умови, скорочення витрат на відрядження, оптимальну оперативність та знання регіональної проблематики.

Які практики були першими для фірми? І які напрями викликані потребами ринку і клієнтів, зокрема, й останнім часом?

Послуги компанії традиційно були сфокусовані на судовому та арбітражному представництві, нерухомості і будівництві, конкурентному праві, корпоративному праві та M&А, банківському та фінансовому праві, а також іноземних інвестиціях і податковому праві. Упродовж останніх років ми також створили сильні практики в сферах інтелектуальної власності, державних закупівель, трудового права, державно-приватного партнерства, кримінального права (white collar crimes).

Наша головна мета — це постійне розширення спектру послуг для наших клієнтів. Ми несемо відповідальність за надання клієнтам послуг високої якості та можливість вирішення різнопланових питань наших клієнтів. Наприкінці 2013 року ми посилили практику корпоративного права та M&A, а також зміцнили позиції в практиці захисту в кримінальних справах у сфері підприємництва та представництва в Європейському суді з прав людини. Ми також розвиваємо практики антикорапшин та антитраст комплайєнс, враховуючи останні тенденції транснаціонального застосування відповідальності за порушення у відповідних сферах.

Для вашої компанії більш характерною є спеціалізація юристів та команд за практиками чи індустріями? Як загалом структурована фірма у цьому плані?

Структурування компанії відповідає основним потребам клієнтів. Наші юристи мають зазвичай подвійну спеціалізацію: за індустрією та практикою. Сьогодні юрист повинен бути обізнаним не тільки в певній галузі права, а й розуміти бізнес, який цим правом оперує. Традиційними для нас є практики судового представництва, конкурентного та корпоративного права. Серед індустрій потрібно визначити такі пріоритетні, як фармацевтична, автомобільна, агропромислова галузі та енергетика.

Усе більшу частку в нашій судовій практиці займають міжнародні проекти, міжнародні арбітражі та представництво в іноземних юрисдикціях. Безумовно, такі проекти потребують максимальних зусиль, глибоких знань та бездоганного володіння іноземними мовами.

Крім загальної спеціалізації в судовому представництві, юристи відповідної практики мають вужчий профіль, що дає змогу максимально глибоко та всебічно розібрати спір і сформувати найефективнішу стратегію. Зокрема, в межах практики судового представництва ­запроваджено розподіл на групи: податкові та митні спори, банкрутство та виконавче провадження, комерційні спори, група IP-litigation; група competition-litigation; група міжнародних спорів; група корпоративних спорів та захисту від рейдерства.

Можу сказати, що нам вдалося зібрати команду професіоналів, яка налічує 9 партнерів та 104 співробітники, серед яких 70 досвідчених юристів, у тому числі сертифіковані патентні повірені, арбітражні керуючі та професійні учасники фондового ринку.

А які напрями діяльності компанії ви очолюєте?

Уже понад 15 років я є експертом з питань конкурентного права та урегулювання спорів. Практики антимонопольного права та урегулювання спорів існують в Arzinger і розвиваються під моїм керівництвом з моменту заснування компанії. Ці практики — одні з провідних та найбільш успішних у нашій компанії.

Крім цього, я ще курую роботу одеського офісу. За роки існування одеське відділення має чималі здобутки та визнане як клієнтами, так і конкурентами. Основною діяльністю відділення в південному регіоні є судова практика у галузі морського права, консультування з питань набуття права на землю, об’єкти нерухомості, представленням інтересів у всіх судах цього регіону, а також в органах державної влади та місцевого самоврядування, реєстрація, реорганізація і ліквідація юридичних осіб і представництв нерезидентів, реєстрація морських судів у Державному судовому реєстрі та Судовій книзі України.

Який ви керівник? Як підбираєте людей до своєї команди?

На мою думку, толерантний, але дуже вимогливий до своєї команди. Підбираючи людей у практику, я намагаюся побачити людину в команді та в коротко-середньо-довгостроковій перспективі розвитку. Безумовно, мені імпонує бачити запал в очах і відчувати розум та інтелектуальний потенціал, який може бути розвинений у команді фахівців. Для мене важлива відкритість, прагнення навчатися та зростати професійно.

Наскільки відомо «УЮ», ви не обмежуєтеся лише юридичною практикою. На чому зараз робите акцент?

Останнім часом мене все більше захоплюють викладацька та наукова діяльність. Так, я викладаю курс лекцій з антимонопольного права в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Крім того, недавно ми завершили роботу над першим в Україні науково-практичним коментарем до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (жовтень 2013 року). У 2012-му було опубліковано спільну працю «Конкурентне право: захист від недобросовісної конкуренції», авторами якої виступили я та Геннадій Андрощук, завідувач лабораторії правового забезпечення розвитку науки й технологій НДІ інтелектуальної власності НАПрН України. Нині працюю над ще одним виданням у сфері конкурентного права.

Також я є співзасновником Некомерційного партнерства «Сприяння розвитку конкуренції в країнах СНД», президентом Всеукраїнської громадської організації «Асоціація протидії недобросовісній конкуренції» (АПНК), яка входить до глобальної мережі «Міжнародна ліга конкурентного права» (LIDC). Відзначу, що Асоціація протидії недобросовісній конкуренції — АПНК (Україна) є офіційним представником LIDC в Україні. В 2013 році в м. Києві вперше пройшов щорічний Конгрес Міжнародної ліги конкурентного права, який зібрав понад сто учасників з усього світу. Завдячуючи цьому конгресу ми раді, що маємо можливість відкрито вести діалог на такому високому міжнародному рівні, оскільки, обмінюючись досвідом і розкриваючи особливості підходів до розв’язання питань у сфері антимонопольного та конкурентного регулювання, розвиток і зміцнення чесних правил економічної конкуренції, а також гармонізації конкурентного законодавства стає не декларативною заявою, а реальними та ефективними діями.

Також я був експертом програми ЄС «Тасіс» у проекті «Гармонізація системи конкуренції і державних закупівель до стандартів ЄС». На сьогодні входжу до Громадської ради при Антимонопольному комітеті України (АМКУ), а також до Громадської ради при Міністерстві юстиції України, я є членом Громадської ради при Державній інспекції України з питань захисту прав ­споживачів, Експертної ради з питань корпоративного управління при НКЦПФР та Експертної ради Комітету із захисту прав кредиторів Національної асоціації банків України (НАБУ).

Не розглядали для себе можливість переходу на державну службу, приміром до АМКУ? Сьогодні це є досить популярним варіантом продовження кар’єри для представників бізнесу.

На мою думку, в цілому це нормальна практика Заходу — згуртувати бізнес для напрацювання спільних пропозицій для влади з метою створення нових правил для бізнесу. Сьогодні я готовий ділитися своїм досвідом і працювати на громадських засадах радником, однак говорити про повну зміну сфери діяльності (з приватного бізнесу на публічну службу) поки що зарано.

Але, безумовно, я готовий підключатися до всіх процесів створення інститутів громадянського суспільства і мені дуже хотілося б побудувати конструктивний двосторонній діалог із владою для повернення українського бізнесу в цивілізоване правове поле.

Якщо ж говорити концептуально, то, на моє глибоке переконання, людина з юридичного бізнесу в складі найвищого управління АМК є просто необхідною:  антимонопольному відомству сьогодні не вистачає правової визначеності. А це питання інвестиційної привабливості українського ринку. Та є одне «але»: не повинна скластися ситуація, за якої є хоча б найменший привід ­сумніватися в добросовісності представника юридичного бізнесу в керівництві АМК. Як варіант протидії проявам корупції можна розглянути заборону юридичній фірмі, в якій працював відповідний чиновник, надавати послуги у сфері антимонопольного права протягом наступного року.

А як оцінюєте процеси, що проходять у системі адвокатського самоврядування, у тому числі й події З’їзду, що відбувся 25 квітня? На вашу думку, як мають проходити вибори до ВРЮ?

Я намагатимусь уникнути емоційних оцінок. На­справді, те, як проходив З’їзд 25 квітня, не те, що ­непокоїть, я б сказав, що це перекреслює ті наміри, якими жило суспільство і адвокатура, зокрема, впродовж останніх місяців після Майдану, і взагалі не має нічого спільного з адвокатською етикою.

Про що свідчить кулуарне висування кандидатів, без попереднього публічного обговорення їхніх кандидатур? Про те, що є острах, що ці кандидатури не будуть підтримані. Тобто, знову ж таки, як на мене, це демонстрація зневаги до вільного волевиявлення делегатів: хай мене не хочуть, але я все одно буду!

І ще одне: ганебні події, які взагалі несумісні з адвокатською честю, цирк і фарс, — це, можливо, логічна відповідь на те, що не було попереднього публічного обговорення висуванців. Невже не можна було заздалегідь оголосити претендентів, надати про них повну інформацію: біографію, внесок у розвиток адвокатури, ринку юридичних послуг, розвиток юридичної науки, інститутів громадянського суспільства, декларацію про доходи, програму висуванців, щоб колеги знали, навіщо і з чим цей кандидат йде до ВРЮ. Тоді голосування відбулося б у цивілізований спосіб, оскільки кожен з голосуючих визначився б заздалегідь, за кого голосуватиме, а також «забракував» би тих кандидатів, щодо яких є підстави сумніватися в їхній репутації або щодо яких є інформація про неетичну поведінку (корупція, участь у рейдерських захопленнях тощо), або ж яким просто не вистачає досвіду і поваги в адвокатському середовищі.

Сьогодні, на мою думку, адвокатурі потрібні такі очільники, які є беззаперечними авторитетами для більшості, які мають власні (підкреслюю — власні) досягнення і, що найголовніше, бездоганну репутацію. Для мене особисто такими кандидатами могли б стати, до прикладу, Василь Кисіль, Наталія Кузнєцова…

Урешті-решт, сьогодні маємо ситуацію, яка додала напруження: до ВРЮ обрано представників юридичного бізнесу, практика яких пов’язана із судовим представ­ництвом. Логічно було б принаймні, щоб вони та їхні юридичні фірми відмовилися від юридичної практики у сфері судового представництва на час виконання функцій членів ВРЮ. В іншому випадку у них може виникати дуже велика спокуса скористатися своєю посадою в інтересах власного бізнесу…

Якщо вже говорити про бізнес, то які, на вашу думку, часи його очікують у найближчій перспективі? І на чому зможуть непогано заробити юрфірми?

Події останніх місяців, що сталися в Україні, бізнес сприйняв позитивно. По суті, Україна — єдина країна в Європі, яка має такий високий нереалізований потенціал, де можливе практично необмежене зростання для бізнесу, адже, на відміну від інших європейських країн, тут у більшості галузей не сформувалася висока конкуренція.

Найближчим часом, я переконаний, буде великий попит на традиційний набір юридичних послуг, пов’язаний з інвестиціями — інвестиційне право, практики нерухомості, M&A. Ми припускаємо, що буде зроблено спроби нового «перерозподілу» власності, тому можливі гучні судові спори і виснажливі судові процеси. Упевнений у перспективності практики кримінального права, оскільки прогнозуємо хвилю антикорупційних процесів. Також у зв’язку з очевидними причинами почнеться активне залучення фінансових ресурсів, що стимулюватиме розвиток практик банківського і фінансового права. Крім цього, очевидно, нас очікує зміна податкового законодавства, що посилить попит на професіоналів-податківців.

А яким бачите майбутнє Arzinger?

Ми завжди йшли вперед і ніколи не озиралися, шукаючи прорахунки і винних. Ніхто не є бездоганним, усе вдосконалюється через виправлення помилок та досягнення оптимального балансу між зусиллями та результатом. Я впевнений, що зараз ми — лише на початку історії Arzinger і ця історія буде пов’язаною із новою історією нашої держави, в якій місце справедливості буде чільним.