Судова практика: Вкладні повноваження
Активізація вітчизняного фондового ринку потребує не лише прозорого регулювання та застосування нового фінансового інструментарію, а насамперед політичної волі до впровадження реформ
Механізми залучення іноземних емітентів
Антон КОРОБЕЙНІКОВ,
радник ЮФ Sayenko Kharenko
Позитивна динаміка фондового ринку завжди залежить від наявності таких складових, як інвестиційний ресурс, якісні емітенти та інструменти інвестування, а також прозорого і передбачуваного регулювання. Наразі український фондовий ринок має проблеми з усіма цими складовими.
Внутрішній інвестиційний ресурс наразі обмежений, а залучення зовнішніх інвесторів у 2014 році буде вкрай важким завданням. Для цього Україні необхідно вирішити термінові питання у політичній, соціальній та економічній сферах: припинити зіткнення на сході країни, провести президентські вибори та продовжувати тісну співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями. Крім того, ми маємо почати розв’язувати фундаментальні проблеми, які завжди були перепоною на шляху інвестиційного капіталу в Україну: забезпечення непорушності права власності, ефективного функціонування судової системи, спрощення правил валютного регулювання.
Що стосується розширення кола емітентів на ринку, певні надії покладаються на введення подвійного лістингу, який би дав можливість обігу цінних паперів іноземних емітентів на українських біржах. За очікуванням регуляторів та деяких учасників ринку це принаймні приведе на український ринок акції іноземних емітентів з активами в Україні. Однак у цьому аспекті також залишається невирішеною низка питань. Це, зокрема, питання валютного регулювання, що стосуються необхідності отримання індивідуальної ліцензії НБУ на придбання цінних паперів іноземних емітентів, а також питання режиму розрахунків за такі цінні папери. Крім того, незважаючи на заявлену зацікавленість деяких іноземних емітентів у використанні можливостей подвійного лістингу, на практиці основною причиною цієї зацікавленості є необхідність вирішення внутрішніх корпоративних завдань, а не інвестиційний потенціал українського ринку. Тому великого притоку іноземних емітентів у результаті запровадження подвійного лістингу очікувати не варто.
Український фондовий ринок стане привабливим для іноземних компаній лише тоді, коли на ньому буде достатня кількість інвестиційного капіталу. Відповідно, це повертає нас до першого і першочергового завдання: забезпечення прав інвесторів та можливості їхнього захисту. Цей базис є необхідним для відновлення та подальшого триваючого зростання українського фондового ринку.
ТЕМА: Фондовий ринок
Перспективи розвитку фондового ринку в Україні у 2014 році. Спори з НКЦПФР та іншими регуляторами: найбільш оскаржувані порушення
Роман СТЕПАНЕНКО,
керівник практики банківського і фінансового права ринків капіталуЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери» Україна
Явища, які ми спостерігали протягом останніх років на фондовому ринку України, можна охарактеризувати як дуже стримане пожвавлення. З одного боку, суб’єкти ринку активно здійснювали пошук нового інструментарію та намагалися запропонувати інвестору нову якість та прогнозованість. З іншого — всі ці намагання наштовхувалися на недосконалість законодавчого регулювання ринку та недостатність заходів, що їх вживав регулятор для поліпшення нормативного поля. Сьогодні найкращі устремління суб’єктів ринку, як і регулятора, фактично повністю нівелюються складною соціально-економічною та політичною ситуацією в державі. Робити прогнози щодо перспектив розвитку взагалі — невдячна справа, а за умов глибокої кризи, що поширилася майже на всі сфери суспільних та економічних відносин, таке прогнозування стає неможливим. Уже зрозуміло, що 2014 рік не відрізнятиметься жодним нарощуванням показників фондового ринку, оскільки немає однієї з найважливіших підвалин розвитку — стабільності та передбачуваності. Однак навіть ці буремні часи можуть бути використані ефективно, якщо на те є політична воля. Нормативне регулювання ринку потребує суттєвого реформування. Необхідно провести ретельний аналіз існуючих норм, визначити прогалини в регулюванні, здійснити кроки на шляху впровадження нових інструментів ринку, які вже протягом тривалого часу є звичними для більш розвинених економік. 2014 рік міг би бути використаний всією спільнотою фондового ринку та регулятором для реалізації цих завдань.
Наталія ДОЦЕНКО-БІЛОУС,
радник ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»
З початку 2014 року фондовий ринок України демонструє стале зниження біржових індексів та падіння обсягів біржової торгівлі. Цей тренд цілком відображає настрої стратегічних інвесторів і є результатом політико-правової ситуації в країні. Серед інвесторів здебільшого спостерігаються настрої щодо захисту активів від можливого перерозподілу, недружнього поглинання, у зв’язку з чим популярною стає операція щодо концентрації фондових активів на нерезидентах, з юрисдикцією яких Україна має двосторонні міжурядові угоди про захист взаємних інвестицій (наприклад, Велика Британія).
Одним із трендів розвитку фондового ринку в 2014 році є подальший розвиток та активне застосування похідних фінансових інструментів (деривативів). За останні роки широкого розповсюдження в Україні набули форвардні контракти, які активно застосовуються задля поставки різних базисних активів: житла, що будується, права оренди, комерційної нерухомості.
Курсові коливання негативно позначилися на інвестиційній привабливості капіталовкладень у корпоративні облігації, які втрачають свою привабливість для потенційних інвесторів. У свою чергу, це відображає назрілу необхідність щодо законодавчого реформування законодавства і впровадження валютного номінування корпоративних облігацій українських емітентів.
Вкрай актуальною темою в умовах нестабільного курсу гривні є доступ учасників фондового ринку до роботи з валютними деривативами, що не є можливим на сьогодні, враховуючи законодавчі прогалини. Хоча ці новели могли би суттєво активізувати ринок. На поточний момент для України є характерною недостатня палітра фінансових інструментів, актуальних для кризових ситуацій в економіці, які змогли б активізувати не лише фондовий, але й товарний ринок, забезпечити хеджирування цінових та валютних ризиків.
Гліб БЯЛИЙ,
радник ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери» Україна
На сьогодні найбільш поширеною категорією спорів з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України є оскарження актів, якими емітентів або професійних учасників ринку притягнено до адміністративної відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів.
При цьому остання практика НКЦБФР свідчить про зайняття зваженої та ліберальної позиції — де законодавство дозволяє, до порушника застосовуються санкції нефінансового характеру. Якщо ж доступна лише фінансова санкція, то Комісія воліє застосовувати мінімальний розмір штрафу. Максимальні санкції застосовуються лише до порушників-рецидивістів, які нехтують розпорядженнями НКЦБФР, систематично порушують вимоги законодавства тощо.
Враховуючи це, якщо емітенти та професійні учасники ринку дотримуватимуться вимог законодавства або у разі допущення правопорушення негайно вживатимуть усіх заходів задля їх виправлення, то питання високих штрафних санкцій з боку НКЦБФР та, як наслідок, судових спорів з Комісією буде неактуальним.
