Є питання: Діяльність для виду

Катерина КРУГЛЮК,
старший юрист Міжнародної асоціації «Сквайр Паттон Боггс — Салком»

Суб’єкт господарювання, який має потребу змінити основний вид діяльності товариства, повинен довести, що для цього у нього є обґрунтовані підстави

Під час господарської діяльності в юридичних осіб іноді виникає необхідність змінити види економічної діяльності, які здійснюються такими особами та попередньо були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців при реєстрації, зокрема це стосується і основного виду діяльності.

Класифікацію видів економічної діяльності (КВЕД) затверджено наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 (ДК 009:2010).

Коди видів економічної діяльності — це задекларовані у процесі реєстрації та зафіксовані у витягу статистичного управління основні шість видів діяльності з тих, що відоб­ражені у статуті товариства.

На практиці найбільш поширеною причиною проведення відповідних змін є те, що попередньо зареєстровані (при заснуванні товариства) види діяльності потребують упорядкування і уточнення, оскільки не повною мірою відповідають предмету фактичної діяльності товариства станом на поточний момент.

Зміна виду діяльності

Загальновідомим є той факт, що суб’єкт господарювання не зобов’язаний включати до своїх установчих документів вичерпний перелік видів діяльності та у разі необхідності має право здійснювати будь-яку іншу діяльність, що прямо не заборонена законодавством.

Однак задля забезпечення можливості державним органам аналізувати фінансову, статистичну, податкову, митну, банківську та іншу економічну інформацію суб’єктів господарювання останні зобов’язані подавати до реєстраційного органу інформацію про назву мінімум шести видів економічної діяльності, що планує здійснювати товариство. При цьому один із таких видів економічної діяльності має бути виділений як основний.

Крім того, КВЕД впливає на такі ключові чинники, як достовірність бухгалтерської звітності, розмір збору до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, отримання ліцензій та дозволів, сертифікацію продукції тощо.

У подальшому ці види діяльності вносяться до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і вказуються у витягу, який за заявою товариства видає управління статистики.

За необхідності під час здійснення господарської діяльності зазначені в реєстраційній картці види діяльності можна змінювати. Зміні підлягає також попередньо визначений товариством основний вид економічної діяльності. При прийнятті відповідного рішення необхідно враховувати такі особливості.

Процедурні аспекти визначення основного виду діяльності підприємства та віднесення робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (робочий орган виконавчої дирекції Фонду та/або Фонд) страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їхньої економічної діяльності регулюються такими основними нормативно-правовими актами:

— Національним класифікато­ром України (ДК 009:2010) «Класифікація видів економічної ­діяльності», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457;

— Порядком віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їхньої економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 30 (Порядок № 30);

— Порядком визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року № 237 (Порядок № 237);

— Методологічними положеннями щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства, затвердженими наказом Держкомстату від 14 грудня 2006 року № 607.

Відповідно до ДК 009:2010, основний вид економічної діяльності — це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік.

Як правило, для визначення основного виду діяльності застосовують показники:

— обсяг реалізованої продукції (товарів та послуг). Цей показник є найбільш універсальним для різних видів економічної діяльності;

— середньорічна чисельність працівників.

Підприємство при здійсненні первинного (оперативного) та бухгалтерського обліку результатів своєї роботи забезпечує накопичення інформації, за допомогою якої визначаються або розраховуються основні показники господарської діяльності, вартість виробленої та реалізованої продукції та проміжне споживання, чисельність персоналу і витрати на його утримання.

Віднесення до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності, що визначається за найбільшою питомою вагою обсягу реалізованої продукції та/або чисельністю зайнятих осіб за минулий календарний рік (пункт 4 Порядку № 237).

Розподіл видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва міститься у додатку до Порядку № 237. Залежно від класу професійного ризику визначається розмір єдиного внеску.

 

Обгрунтувати підстави

Необхідно також враховувати, що для проведення зміни основного виду діяльності у товариства мають бути законні підстави. Зокрема, за минулий календарний рік на основний вид діяльності має припадати найбільша питома вага обсягу реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) та/або чисельність зайнятих осіб. При цьому вказані обставини мають бути обов’язково підтверджені даними річної звітності підприємства. В інших випадках зміна основного виду діяльності вважатиметься недостатньо обґрунтованою.

У свою чергу, робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності.

Відповідно до пункту 4.15 Порядку № 30, вид економічної діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних первинних бухгалтерських документів, відомості розподілу і звіряється з даними форми державного статистичного спостереження № 1 — підприємництво (річна) «Структурне обстеження підприємства», затвердженої наказом Державної служби статистики України від 1 серпня 2012 року № 321, за відповідний минулий рік або іншими звітами в разі, якщо страхувальник цю статистичну форму не складає.

Якщо під час перевірки страхувальника з’ясувалося, що страхувальником нараховувався та сплачувався єдиний внесок не за основним видом економічної діяльності, йому повідомляється новий клас професійного ризику виробництва з урахуванням фактичного основного виду економічної діяльності з початку року, наступного за тим, в якому під час перевірки було виявлено зміну виду економічної діяльності.

Як показує практика, сама по собі процедура зміни видів економічної діяльності товариства є досить прос­тою та короткостроковою, однак підстави для проведення таких змін мають бути обґрунтованими та підкріпленими матеріальною базою.