Проблема: Іноземне тяжіння

Уляна ПОДРИГУЛЯ,
юрист МЮК «Александров та Партнери»

Особливості працевлаштування та проживання іноземців в Україні: законодавчо встановлені правила та практичні аспекти

У 2012—2013 роках було змінено більшу частину українського законодавства, що регулює правовий статус і підстави перебування та проживання іноземних громадян на території України. Але це не допомогло. При роботі з іноземними громадянами перед юристами часто постає невідповідність практичних аспектів законодавчо встановленим правилам.

Правила та їх порушення

Чинне законодавство чітко встановлює, за яких умов, впродовж якого часу та за якими візами іноземці можуть перебувати в Україні.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку продовження терміну перебування та продовження або скорочення терміну тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» від 15 лютого 2012 року № 150 іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули до України, можуть тимчасово перебувати на її території:

1) протягом наданого візою дозволу в разі в’їзду з держав із візовим порядком в’їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними договорами України;

2) не більш ніж 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду з держав із безвізовим порядком в’їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними договорами України;

3) на період дії візи, але не більш ніж 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду за візою, оформленою до 11 вересня 2011 року.

Оформлення віз для іноземців та осіб без громадянства здійснюється залежно від запланованого терміну їхнього перебування в України. Візи поділяються на транзитні, короткострокові та довгострокові.

Також між Україною та деякими державами, зокрема Росією, Білоруссю, Вірменією, Грузією, Казахстаном, Молдовою, укладені міжнародні угоди «Про безвізові поїздки громадян», відповідно до яких громадяни держави однієї Сторони, незалежно від місця постійного проживання, можуть в’їжджати, прямувати транзитом, виїжджати та перебувати на території держави іншої Сторони без віз із з дотриманням правил ­перебування і реєстрації, що діють у цій державі.

Строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується територіальними органами або підрозділами Державної міграційної служби України (ДМС).

Строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули за:

— короткостроковою візою, а також з держав з безвізовим порядком в’їзду за наявності обґрунтованих підстав (наприклад, лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України) та за умови подання підтверджувальних документів — на період існування таких підстав, але не більш як 180 днів з дати останнього в’їзду в Україну;

— довгостроковою візою, якщо протягом строку дії візи з поважних причин не оформлено посвідки на постійне чи тимчасове проживання, за умови подання підтверджувальних документів — на період не більш як один місяць.

Заяви про продовження строку перебування на території України подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше, ніж за десять та не пізніше, ніж за три робочих дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання.

Практика ж показує, що суворого контролю за перебуванням іноземців в Україні нині немає, що надає можливість порушити законодавчі вимоги без наслідків.

Реєстрація іноземців, які прибули з країн з візовим режимом, при перетині кордону здійснюється Держ­прикордонслужбою шляхом проставлення штампів у паспорт. Часто іноземці перебувають в Україні понад дозволений законодавством термін, і при перетині кордону Держприкордонслужба не завжди відстежує порушника, оскільки на сьогодні немає єдиної бази осіб, які перетинають кордон. Проте є база порушників і при перетині кордону особою, яку внесено до такої бази, Держприкордонслужба може заборонити їй в’їзд на термін відповідно до законодавства.

Підстави для продовження терміну перебування іноземця в Україні повинні бути дуже серйозними. Наприклад, якщо на підставі хвороби продовжується термін, то у такому випадку іноземцю необхідно пред’явити в орган ДМС довідку з медичного закладу про те, що таке лікування можливе тільки в Україні або що на території України стався нещасний випадок і транспортування може зашкодити його здоров’ю. За наявності поважних причин комісія ДМС ухвалює рішення та продовжує термін перебування іноземця в Україні.

Реєстрація іноземців, які прибули з країн з безвізовим режимом, фіксується Держприкордонслужбою у міграційній картці, яка видається на руки іноземцю. У цьому випадку також важко відстежити термін перебування, оскільки при в’їзді іноземцю видається одна міг­раційна картка на 90 днів, тому іноземці перетинають кордон та отримують нову міграційну картку на наступних 90 днів, уникаючи відповідальності та контролю за строком їх перебування. Віза не дає права іноземцям перебувати в Україні понад 90 днів, для цього потрібна посвідка на тимчасове чи постійне проживання.

Встановлена відповідальність за порушення правил перебування в Україні також є не дуже суворою. Відповідно до частини 1, 2 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними ­документами або ­документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в’їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною 2 цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 грн до 850 грн).

Недодержання іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку реєстрації або порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявлені в пунктах пропуску через Державний кордон України, тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 грн до 850 грн). Іноземці, які порушили міграційне законодавство, вносяться до бази правопорушників. При систематичному порушенні законодавства таким іноземцям можуть заборонити в’їзд в Україну строком на три роки.

Робочі питання

Якщо українська компанія має намір використовувати працю іноземного фахівця, то для такого фахівця роботодавець повинен отримати дозвіл на застосування праці в Україні. Питання отримання дозволів на застосування праці іноземних громадян в Україні регулюються пос­тановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» від 27 травня 2013 року № 437 (Порядок № 437).

Дозвіл на застосування праці іноземця видається роботодавцю територіальними органами Державного центру зайнятості (ДЦЗ). Спочатку роботодавець, не пізніше ніж за 15 календарних днів до звернення за дозволом, подає територіальному органові ДЦЗ інформацію про попит на робочу силу (форма 3-ПН, відкриття вакансії). На підставі зазначеної інформації, здійснюється пошук претендента на посаду серед громадян України. Після сплину 15 календарних днів роботодавець може звертатися із заявою та документами, перелік яких вказаний у Порядку № 437, до територіального органу ДЦЗ.

Усі видані зарубіжною країною та складені іноземною мовою документи повинні бути перекладені українською мовою, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в МЗС, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше. Законодавством передбачено засвідчення за такими формами: нотаріально, проставлення апостилю, консульська легалізація (залежно від країни їх видачі).

Одним із основних документів, які повинен надати іноземець, є довідки, видані лікувально-профілактичним закладом, про те, що він не хворий на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ.

Протягом 15 календарних днів з дня реєстрації документів територіальний орган ДЦЗ приймає рішення щодо видачі дозволу. Дозвіл видається на строк не більш як на один рік. Дія такого дозволу може бути продовжена на той самий строк. Після прийняття рішення територіальним органом ДЦЗ про видачу дозволу роботодавець протягом 30 календарних днів повинен сплатити за розгляд заяви кошти у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожного іноземного громадянина. У разі невнесення роботодавцем плати протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про видачу дозволу таке рішення скасовується.

Роботодавець після одержання дозволу, у тому числі подовження дії дозволу, протягом трьох робочих днів з моменту укладення з іноземцем чи особою без громадянства трудового договору (контракту) подає територіальному органові засвідчену роботодавцем його копію. Неподання засвідченої роботодавцем копії укладеного трудового договору (контракту) в установлений термін з іноземцем чи особою без громадянства є підставою для анулювання дозволу.

На практиці вакансія зазвичай розміщується з такими характеристиками, які повністю відповідають характеристикам цікавого для роботодавця іноземного фахівця, а саме: досвід роботи, освіта, знання іноземних мов тощо.

З медичними довідками, виданими у країні проживання іноземця, на практиці виникають проблеми, оскільки іноземні медичні заклади видають довідки, які не відповідають вимогам МОЗ України, тому іноземні громадяни змушені отримувати медичні довідки в Україні, що спричиняє для них певні незручності. Є прецеденти, коли Центр зай­нятості не приймав довідки, видані іноземними медичними закладами. Крім того, при оформленні пакета документів до Центру зайнятості необхідно чітко вказувати ім’я іноземця відповідно до нотаріально перекладеного паспорта.

Жити дозволено

Не зовсім відповідає законодавчим приписам і ситуація з отриманням посвідок на тимчасове та пос­тійне проживання.

Процедура оформлення та видачі посвідки на тимчасове ­проживання та посвідки на постійне проживання врегульована «Тимчасовим порядком розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання», затвердженим наказом МВС від 15 липня 2013 року № 681 (Порядок № 681).

Однією з найпоширеніших підстав для отримання посвідки на тимчасове проживання є дозвіл на застосування праці іноземців в Україні. Пакет документів подається до Головного управління Державної міграційної служби (раніше — ОВІР). Термін розгляду пакета документів становить 15 днів. Посвідка на тимчасове проживання в Україні видається строком до одного року з можливістю продовження щоразу на один рік. Після отримання посвідки на тимчасове проживання іноземець протягом 10 днів повинен зареєструватися за місцем проживання в Україні.

Але необхідно дуже ретельно перевіряти дату отримання посвідки, оскільки на практиці мали місце такі випадки, коли інспектор ДМС у пос­відці зазначила дату подання пакета документів, а не фактичного отримання іноземцем посвідки, і при реєстрації місця проживання в іноземця виникали проблеми.

Утім, іноземні громадяни найчастіше отримують посвідку на постійне проживання в Україні з метою возз’єднання сім’ї (один із подружжя, який перебуває з громадянином України в шлюбі понад два роки; діти та батьки громадян України). Проте для того, щоб отримати посвідку на постійне проживання, спочатку потрібно отримати дозвіл на імміграцію, строк отримання якого — близько одного року.

Після отримання дозволу на імміграцію іноземець подає відповідний пакет документів до органів Державної міграційної служби за місцем проживання в Україні. Термін розгляду пакета документів становить сім днів. Строк дії посвідки на постійне проживання не обме­жується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку. Також після отримання посвідки на постійне проживання в Україні іноземець повинен протягом 10 днів зареєструватися за місцем проживання в Україні.

Крім цього, отримання посвідки на постійне проживання на території України надає іноземцям значні переваги. Найбільшою перевагою є те, що не потрібно продовжувати посвідку щороку. Серед інших переваг — те, що строки перебування на території України не обмежуються строками короткотермінового перебування на території України (90  днів зі 180 з дати першого в’їзду) та відсутність необхідності отримання дозволу на використання праці іноземного громадянина при офіційному працевлаштуванні в Україні.