Опитування: На перший огляд

Сьогодні, як ніколи, робота українського парламенту перебуває під пильним оком громадськості, але, вочевидь, цього недостатньо — юристи відзначають досить безсистемний характер реформаторської діяльності та звинувачують парламентаріїв у недалекоглядності

«УЮ» попросив практикуючих юристів оцінити законодавчі ініціативи, що з’явилися впродовж літніх місяців, з точки зору їхньої важливості, корисності, а також наслідків у довгостроковій перспективі.

Цікаві ідеї



Ігор КОНОПКА, юрист юридичної компанії FCLEX

Останнім часом ведеться доволі активна законопроект­на робота. Значна частина пропозицій стосується питань проведення АТО, мобілізації, забезпечення військовослужбовців тощо. Інша категорія законопроектів — економічне спрямування. Якість останніх сьогодні на вагу золота, адже стан економіки, очевидно, не дає змоги експериментувати. Натомість необхідними є максимальна підтримка бізнесу, залучення інвестицій, недопущення зменшення кількості платоспроможних банків.
Заборонити здійснення документальних перевірок за податковий період, який був охоплений попередньою документальною перевіркою, та здійснення всіх видів перевірок тих операцій, порушення за якими встановлено попередньою перевіркою, пропонується у законопроекті за реєстраційним № 4993 від 2 червня 2014 року. Ідея хороша, адже адмінсуди наразі переповнені справами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, складених за результатами перевірок тих податкових періодів, що вже були перевірені (іноді неодноразово). Практика Вищого адміністративного суду України з цього питання залишається неоднозначною, тому прийняття відповідного закону дало б можливість дещо розвантажити суди.
На захист права платника податку щодо вручення податкових повідомлень-рішень спрямовано законопроект за реєстраційним № 4992 від 2 червня 2014 року. Так, документом передбачено внесення змін до пункту 58.3 Податкового кодексу України — визначено випадки, коли повідомлення-рішення та/або рішення про результати розгляду скарг вважаються не врученими платнику податків, та механізм подальшого сповіщення останнього із вказаними рішеннями — шляхом опублікування на офіційному сайті Міндоходів (віднедавна Державна фіскальна служба України). Цікаво, що попередня редакція цього пункту ПК України в аналогічних випадках встановлювала, що рішення вважається врученим, хоча, фактично, цього не відбувалося.
Мета прийняття законопроекту за реєстраційним № 4089а від 17 червня 2014 року — створення умов для започаткування підприємництва, для уникнення адміністративного та фіскального тиску на нових суб’єктів підприємницької діяльності. У той же час названим законопроектом пропонується за порушення платниками податків законодавства з питань оподаткування протягом трьох років з дня їхньої державної реєстрації не застосовувати кримінальну відповідальність, а також штрафні санкції у разі відсутності у платника податків податкового боргу. На думку депутатів-ініціаторів проекту, така норма призведе до збільшення кількості суб’єктів господарювання і, відповідно, платників податків. Вони, швидше за все, мають рацію. Але чи не створить цей закон передумови для 1)?регулярної «перереєстрації» суб’єктів господарювання з метою незастосування до них штрафної юридичної відповідальності та 2)?створення компаній з метою збагачення в перші три роки діяльності (за рахунок запропонованих «пільг») і подальшою ліквідацією? Втрати бюджету від існування таких суб’єктів господарювання невідворотні.
Безумовно, цікавою є ініціатива надавати іноземцям та особам без громадянства, чия заробітна плата в Україні становить не менш ніж еквівалент 60 тис. євро до вирахування податків на рік, посвідку на тимчасове проживання на весь строк дії укладеного з ними трудового договору для роботи в Україні (незалежно від строку дії дозволу на використання праці) — законопроект за реєстраційним № 4202а від 1 липня 2014 року. Треба наголосити, що позитивний ефект від такої ідеї гіпотетично можливий. Разом із тим кількість іноземців, які підпадали б під дію запропонованої норми, навряд чи є значною, отож сподіватися припливу інвестицій не варто.
Заслуговують на увагу окремі пропозиції щодо вдосконалення механізмів державно-приватного партнерства, висловлені в законопроектах за реєстраційними № 4237а від 3 липня 2014 року та № 4108а від 18 червня 2014 року. Зокрема, щодо визначення приватного партнера, конт­ролю за проведенням конкурсу, встановлення додаткових ознак ДПП, контролю за виконанням договорів у рамках ДПП та багато іншого. Однією з ключових новел є запровадження пільгового режиму валютного регулювання стосовно угод за участю іноземних приватних партнерів, йдеться про скасування ряду обмежень щодо таких угод та розрахунків за ними, наприклад, щодо обов’язковості продажу на валютному ринку України надходжень в іноземній валюті. Такі пільги й справді можуть сприяти збільшенню кількості іноземних приватних партнерів.
Чи не найбільш актуальними сьогодні є законопроекти щодо проблемних заборгованостей. Про обов’язок комерційного банку уступити право вимоги за кредитним договором в іноземній валюті державному банку, у тому випадку, якщо кредитор більш ніж 120 календарних днів не виконує свої зобов’язання зі сплати кредиту, йдеться у законопроекті за реєстраційним № 4206а від 1 липня 2014 року. Ініціатор законопроекту сподівається, що документ дасть змогу знизити тиск на банківську систему в часи кризи. Варто зауважити, що водночас тягар заборгованостей ляже на плечі державних банків. Крім того, формулювання в цьому проекті занадто категоричне, доцільно було б допов­нити його додатковими критеріями, за умови наявності яких виникав би відповідний обов’язок.
У законопроекті за реєстраційним № 4215а від 2 липня 2014 року йдеться вже про борги комерційних банків перед Національним банком України, а саме: про надання НБУ права конвертувати кредити рефінансування останніх у субборг. Ця ідея піддалася критиці вітчизняних експертів та ЗМІ, що й не дивно, адже в разі прийняття такого закону НБУ зможе «прощати» існуючі мільярдні борги з рефінансування. З такими зауваженнями треба погодитись та наголосити, що неналежне вивчення законопроекту щодо рефінансування та його прийняття у запропонованій редакції може загнати вітчизняну економіку в глибоку кризу на роки.
Як бачимо, цікавих ідей вистачає. Та чи вистачить політичної волі? Поживемо — побачимо.

Реагування на проблеми



Сергій ДЗЮБЕНКО, асоційований партнер АК «Правочин»

Якщо говорити про прий­няті останнім часом законодавчі акти, то в переважній більшості назвати їх системними та реформаторськими складно. Швидше за все, такі зміни законодавства є своєрідним реагуванням на поточні суспільні проблеми, а також політичну, соціальну та економічну ситуації в країні. Тобто проактивністю і далекоглядністю наші парламентарії не відрізнялися.
Умовно останні зміни законодавства можливо розділити на декілька блоків, зокрема фінансовий та соціальний.
У фінансовій сфері зміни законодавства здебільшого були спрямовані на наповнення дохідної частини бюджету через механізми запровадження нових податків, збільшення податкових ставок, скасування податкових пільг. Водночас ефективність додаткових податкових навантажень у період економічної нестабільності залишається під питанням та може мати й негативні економічні наслідки (наприк­лад, у банківській сфері через введення податку на доходи на відсотки від депозитів, що в поєднанні з девальвацією національної валюти та панічними настроями певних верств населення може викликати відтік вкладів). Хоча в поточній економічній ситуації такі зміни є більш ніж очікуваними та необхідними, але невиключними, оскільки найбільших бюджетних втрат держава зазнає від таких явищ, як «тіньова економіка» та розкрадання бюджетних коштів, на боротьбу з якими мають спрямовуватися всі зусилля законодавців.
Одним із кроків до реформування податкової системи та позитивним зрушенням у боротьбі з корупційною та кримінальною складовою в податковій системі можна відзначити зміни в Податковому кодексі України щодо запровадження електронного адміністрування податку на додану вартість. Запропонована система електронного адміністрування в першу чергу спрямована на усунення можливості недобросовісних платників уникати податкових зобов’язань та безпідставно отримувати відшкодування ПДВ з бюджету через так звані податкові ями.
У соціальній сфері, зміни законодавства були спрямовані перш за все на соціальний захист та гарантії для осіб, задіяних в антитерористичній операції. Серед питань, які були врегульовані, це надання таким особам статусу учасників бойових дій та відповідно поширення на них та членів їхніх сімей пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», врегульовано питання надання відпусток. Зважаючи на надскладну ситуацію в країні і труднощі, які постають перед особами, задіяними в АТО, запровадження таких змін є вкрай важливими та необхідними з боку держави.
Також одним із прийнятих останнім часом законів, спрямованих на зняття напруженості в суспільстві, є Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Хоча проблема кредитних зобов’язань в іноземній валюті цим законом і не була розв’язана, але для певної категорії позичальників надано гарантію збереження майна від примусової реалізації до моменту прийняття закону, що врегулює питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті. З точки зору позичальників цей закон є позитивним і таким, що встановлює певні гарантії, водночас його недоліком є невизначеність для кредиторів щодо подальших дій з проблемними позичальниками. Крім того, необхідно розуміти та усвідомлювати, що захист у спосіб, запропонований цим законом для позичальників, враховуючи низький рівень ліквідності багатьох банків, може негативно позначитися на їхніх вкладниках.
Підсумовуючи викладене, можна зазначити, що впродовж останніх місяців відбулося чимало змін у чинному законодавстві України, переважно позитивних та необхідних, при цьому ефект від деяких актів законодавства спрогнозувати доволі важко з огляду на залежність від багатьох чинників, що відбуватимуться в суспільстві та економіці. Водночас треба зазначити, що всупереч очікуванням від нової влади та вимогам суспільства до цього часу до законодавчої бази не закладені ключові зміни, які були б запорукою боротьби з корупцією, реформування державного управління, судової і правоохоронних систем та відповідно впровадження дієвих економічних реформ. На сьогодні такі законодавчі ініціативи є предметом обговорення та дискусій, але чи будуть вони впроваджені та, що найголовніше, виконані, залежатиме від політичної волі та рішучості політичних еліт.

Стриманий оптимізм



Григорій ТРИПУЛЬСЬКИЙ, директор ЮКК «Де-юре»

На жаль, літній період роботи парламенту мало чим порадував. Законопроектна робота до останнього часу мала досить безсистемний характер. Стандартні гасла про боротьбу з корупцією і спрощенням роботи бізнесу набули швидше декларативного характеру і виражаються в спробах «залатати дірки», а не перешити всю українську правову «ковдру». Проте останні пропозиції уряду покликані реформувати податкову систему, прибрати (трансформувати) частину податків, спростити ведення бухгалтерського обліку — викликають стриманий оптимізм. За умови детального обговорення таких змін з представниками бізнесу вони можуть однозначно принес­ти плоди у вигляді збільшення податкових надходжень, а також спрощення ведення підприємницької діяльності.
Серед найбільш важливих нормативних документів на сьогодні є вищезазначена урядова Концепція реформування податкової системи України. Хочеться вірити, що її ухвалення дасть змогу Україні піднятися на декілька позицій у рейтингах простоти ведення бізнесу, а також дозволить вивести з тіні значну кількість «сірих» заробітних плат. Також, на мій погляд, дуже важливий проект Закону України «Про прокуратуру», що пройшов перше читання і не прийнятий ще при Януковичі! Цим проектом передбачене скасування так званого загального нагляду прокуратури і, нарешті, концентрація її діяльності не на тиску на бізнес, а на представленні інтересів держави в судах, державному обвинуваченні.

Потреба у реформах



Олександр ПІНЧУК, керуючий партнер ПГ «Домініон»

Загалом законодавчі ініціативи можна оцінювати лише позитивно. І справа не в якості законодавчих ініціатив, а в тому, що країна потребує реформ. Формування теперішнього уряду відбувалося під загальним гаслом, що це Кабмін технократів, завдання і головна мета яких — швидко і якісно запустити реформи. На жаль, цього не сталося з тих чи інших причин. Саме тому поява законодавчих ініціатив та їхня потенційна підтримка парламентом викликають лише оптимізм.
У довгостроковій перспективі значення, без сумніву, матимуть новації в сфері реформування податкової системи, детінізації економіки та зниження податкового навантаження.
У час, коли територіальна цілісність України знаходиться під загрозою, найважливішими, з нашої точки зору, законодавчими ініціативами є такі, які сприяють захисту суверенної України. А саме законопроекти, які надають пільги військовим, їхнім сім’ям, спрощують процедуру надання допомоги армії з боку волонтерів. Наприклад, одним із таких законопроектів є законопроект № 4455а «Щодо внесення змін до Податкового кодексу України відносно деяких питань оподаткування благодійної допомоги», який уже пройшов перше читання у Верховній Раді України. Цим проектом передбачається звільнення від оподаткування фізичних осіб у сфері благодійної діяльності, котра надається на користь військових у зоні АТО та їхніх сімей. Це, у свою чергу, сприятиме залученню ще більшої кількості волонтерів для допомоги нашим воякам.

У пошуках механізмів



Ігор МЕЛЬНИК, керуючий партнер АО IMG Partners

Однозначно оцінити законодавчі ініціативи останніх двох місяців на сьогодні досить складно. З одного боку, уряд декларує намір провести ряд важливих та необхідних реформ, перш за все податкову. У цьому контексті позитивно можна оцінити вже проголосований Верховною Радою та підписаний Президентом закон про внесення деяких змін до Податкового кодексу України, який скасовує ряд податкових пільг для деяких прибуткових підприємств і, що найголовніше, запроваджує з 1 листопада 2014 року систему електронного адміністрування ПДВ. Це дасть змогу скоротити можливості для зловживань та створить умови для унеможливлення отримання незаконного бюджетного відшкодування.
Також ми позитивно оцінюємо наміри влади щодо зниження податкового тиску на бізнес та удосконалення системи податкового адміністрування, знищення «тіньових» схем та вивід бізнесу з тіні. Усе це має бути зроблено в рамках податкової реформи. Але чи вдасться владі знайти компенсаційні механізми, прийняти необхідні законопроекти та провести, врешті-решт, цю реформу — поки не дуже зрозуміло.
Крім того, деякі законопроекти вже викликають певні побоювання. Наприклад, законопроект «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями». Незвжаючи на те, що Прем’єр-міністр заявляв про необхідність ліквідації податкової міліції та створення громадянської служби фінансових розслідувань, аналіз документа свідчить, що створюється лише модифікована версія податкової міліції, причому з суттєвим розширенням повноважень. Вона проводитиме перевірки платників податків, здійснюватиме оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування, а її працівники матимуть ті самі права, що й нинішні працівники податкової міліції. Відповідно до проекту, працівники нового органу матимуть спеціальні звання, нестимуть відповідальність за протиправні дії або бездіяльність згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, на них поширюватиметься порядок пенсійного забезпечення, передбачений Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Навряд чи це можна назвати позитивним зрушенням.
Найважливішим на сьогодні, безумовно, є Закон про ратифікацію угоди про асоціацією з ЄС. Він має бути прий­нятий у будь-якому випадку, бо саме він має окреслити векторальні зміни у політичному, економічному та культурному житті країни.
Важливі для країни вже підписані Президентом укази про скасування пільг колишнім високопосадовцям. Ще один важливий проект у цьому ж напрямі — «Про очищення влади», що має стати суттєвим кроком у боротьбі з корупцією та повернути довіру населення до органів влади.

Приклад безвідповідальності



Юлія КУРИЛО, партнер АО «СК ГРУП»

Недавно Верховною Радою України у зв’язку з девальва­цією національної валюти було запроваджено мораторій на примусовий продаж предметів іпотек, які є забезпеченням за споживчими кредитами, виданими в іноземній валюті. Цим законом було запропоновано розробити загальні підходи до реструктуризації та конвертації споживчих кредитів в іноземній валюті у національну валюту. На розгляд Верховної Ради України було запропоновано декілька законопроектів, які передбачають порядок реструктуризації споживчих кредитів, виданих в іноземних валютах та забезпечених іпотекою. Той, який був прийнятий Верховною Радою у першому читанні, був предметом обговорення та дослідження експертів з банківського права. Наразі законопроект на друге читання досі не потрапив, а у питаннях стягнення простроченої заборгованості за банківськими кредитами в боржників настало свято, адже внаслідок мораторію на примусову реалізацію предмета іпотеки припиняється чи зупиняється (на вибір державного виконавця) виконавче провадження зі стягнення простроченої заборгованості за кредитом. Також в очікуванні списання боргів та їхньої конвертації боржники відмовляються вести з банками переговори щодо добровільного погашення боргу чи продажу предмета іпотеки у позасудовому порядку.
Запровадження мораторію на невизначений строк та зволікання із прийняттям у другому читанні законопроекту, який дасть змогу поставити жирну крапку в питаннях реструктуризації боргів та конвертації валютних кредитів, виданих на споживчі цілі, забезпечені іпотекою, є черговим прикладом безвідповідального ставлення нашого законотворчого органу до такої важливої галузі економіки, як банківський сектор. У довгостроковій перспективі невизначеність та неврегульованість цього вкрай важливого питання є підґрунтям для дестабілізації цього чутливого сектору народного господарства.
Не менш важливим, на мою думку, є законопроект, яким буде передбачений порядок застосування санкцій до підприємств із російським капіталом і тих, що помічені в фінансуванні терористичної чи антиукраїнської діяльності. З урахуванням ступеня присутності російського капіталу в українській економіці, зокрема у банківському секторі, глибина санкцій, порядок їх застосування, процедурні моменти, а також засоби ідентифікації тих підприємств та фізичних осіб, які задіяні в антидержавних діях та фінансуванні тероризму є найбільш очікуваним документом, на мою думку, як із точки зору короткострокових перспектив та довгострокових очікувань, у тому числі, планування діяльності юридичної компанії.