Законодавство: Оминути банкрутство

Ілля КОМЛИК,
арбітражний керуючий

Досудова санація боржника має стати дієвим механізмом відновлення платоспроможності боржника

З прийняттям у новій редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» минуло вже більше року. Однак на практиці виникають труднощі при застосуванні окремих положень цього Закону.
Усе частіше в юридичних колах Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» називали законом про банкрутство, фактично упускаючи такий важливий інститут права, як відновлення платоспроможності боржника.
На вимогу світової спільноти та наближуючи наше законодавство до норм права Європейського Союзу, в Україні було прийнято Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у новій редакції. Положення цього Закону приділяють більше уваги саме відновленню платоспроможності боржника порівняно з попередньою редакцією.

Механізм відновлення чи засіб відстрочення?



Однією з новел в українському законодавстві є досудова санація. У рамках справи про банкрутство санація дуже часто використовується як дієвий механізм заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника, особливо коли йдеться про державні підприємства.
Положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у новій редакції врегульовано порядок заходів щодо фінансового оздоровлення підприємства без порушення провадження у справі про банкрутство господарським судом.
Іншими словами, це санація підприємства без проведення процедури банкрутства.
Оскільки досудова санація є новелою в українському законодавстві, цей інститут відновлення платоспроможності широко обговорюється в юридичних колах та «рекламується» на юридичних форумах. Варто зазначити, що аналогічна практика широко застосовується в інших країнах світу, зокрема країнах Європейського Союзу.
Тож спробуємо встановити, чи є досудова санація реальним механізмом відновлення платоспроможності боржника або це лише один із багатьох засобів відстрочити виконання підприємством своїх зобов’язань перед кредиторами.
Законодавець передбачив, що досудова санація проводиться у порядку, затвердженому положенням Вищого господарського суду України. Це положення було затверджене постановою пленуму ВГСУ від 17 лютого 2013 року.
З огляду на те, що відповідне положення було затверджено через рік після набуття чинності новим законом, судова практика з цих питань ще формується та не дає в повному обсязі виділити всі проблемні питання, які виникають при застосуванні норм закону.
Основними відмінностями досудової санації від санації в межах справи про банкрутство, зокрема, є: можливість проведення процедури санації без участі керуючого сана­цією (арбітражного керуючого); можливість самостійного встановлення черговості задоволення вимог кредиторів.
При проведенні санації до порушення провадження у справі про банкрутство треба звернути увагу, що участь господарського суду в цьому питанні є мінімальною.
ВГСУ, затверджуючи порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство, надав судам обмежені повноваження та взагалі зробив цю процедуру санації спрощеною. Фактично особі, яка зацікавлена у введенні досудової санації, необхідно буде лише декілька разів взяти участь у судових засіданнях, що зробить можливим реальне пришвидшення процесу відновлення платоспроможності підприємства.
При розгляді заяв про введення досудової санації суди наділені всього трьома повноваженнями, а саме: затверджувати або відмовляти у затвердженні плану санації, скасовувати арешти накладені на майно та грошові кошти підприємства іншими органами (ДВС тощо).
Щодо порядку затвердження плану санації, треба звернути увагу, що суд наділений лише ­повноваженнями формальної перевірки дотримання вимог законодавства при проведенні загальних зборів кредиторів та форми складання плану санації відповідно до методологічних рекомендацій.
Додатково необхідно звернути увагу на те, що законодавець встановив певне коло осіб, які мають право звернутись із заявою про затвердження плану досудової санації. До таких осіб законодавець відносить кредиторів та посадових осіб підприємства.
Що стосується порядку скликання загальних зборів кредиторів, на яких приймається рішення щодо переходу до досудової санації, законодавець чітко встановив порядок повідомлення всіх кредиторів шляхом особистого повідомлення та розміщення відповідного оголошення на сайті ВГСУ.

Процедура заходів



На окрему увагу заслуговує той факт, що при введенні процедури досудової санації одразу вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, які виникли до затвердження такого плану. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги, які виникли після затвердження плану санації.
Разом із введенням процедури досудової санації вводиться заборона на порушення провадження у справі про банкрутство за вимогами кредиторів, які увійшли до плану санації. Проте кредитори, вимоги яких виникли після введення процедури досудової санації, мають право звернутися до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство такого підприємства, якщо доведуть, що такі вимоги виникли після введення досудової санації. Порушення провадження у справі про банкрутство призводить до припинення процедури досудової санації підприємства. Однак кредитори, вимоги яких були включені до плану досудової санації, автоматично стають конкурсними та мають рівні права з іншими кредиторами.
Процедура заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника без порушення провадження у справі про банкрутство, може проводитися за участю керуючого санацією, якщо це передбачено планом санації. У такому разі керуючий санацією призначається автоматизованою системою з числа арбітражних керуючих, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України за наявності згоди останнього.
План досудової санації може передбачати можливість розстрочення або відстрочення виконання зобов’язань щодо сплати коштів за існуючими договорами перед ­кредиторами. Однак таке розстрочення або відстрочення не може перевищувати 12 місяців, оскільки строк досудової санації законодавцем обмежено на цьому рівні та подовженню не підлягає.

Об’єднання кредиторів за категоріями



Додатковим нововведенням є категорії кредиторів. Законодавець передбачив можливість об’єднання кредиторів за категоріями, наприк­лад, кредитори, вимоги яких забезпечені заставою, відносяться до однієї категорії, а кредитори, вимоги яких випливають з виконання договірних зобов’язань, — до іншої. Таке об’єднання може вплинути на задоволення вимог кредиторів, оскільки планом санації може бути передбачено першочергове задоволення вимог кредиторів однієї категорії кредиторів перед іншою.
Законодавством не передбачено можливості продовження процедури досудової санації та встановлено її граничний термін на рівні 12 місяців. Однак законом не заборонено повторного введення досудової санації. Це питання потребує доопрацювання, оскільки в такому разі підприємство може роками перебувати в процедурі досудової санації.
Оскільки санація поза судом почала застосовуватися тільки після прийняття ВГСУ положення про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутства (грудень 2013 року), судова практика з цього питання формується. Однак на сьогодні вже можливо виявити проблеми, які виникають при введення підприємства в досудову санацію.

Порядок погодження плану санації із заставними кредиторами



Спеціальним положенням ВГСУ встановив обов’язковість погодження плану санації з усіма кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою. Це положення порушує права кредиторів, які досягли згоди на введення процедури досудової санації. Адже якщо один кредитор має не дуже великі вимоги до підприємства, однак вони забезпечені заставою (іпотекою), він фактично блокує намір інших кредиторів відновити платоспроможність боржника та вивести підприємство із кризового стану.
Таке положення потребує більш детальної уваги законодавця та вдос­коналення.

Встановлення черговості задоволення вимог кредиторів



На відміну від санації в процедурі банкрутства підприємства, план досудової санації може передбачати можливість задоволення вимог кредиторів у черговості встановленою планом санації, а отже, погодженою самими кредиторами.
Надання таких повноважень кредиторам у деяких випадках може завдати шкоди іншим кредиторам. Оскільки план досудової санації затверджується більшістю кредиторів, інтерес кредиторів з невеликими вимогами може бути не враховано.
Як короткий підсумок варто зазначити, що ідея законодавця встановити додатковий механізм виведення підприємства з кризового стану є прогресивною та заслуговує на більш детальну увагу з боку зацікавлених осіб. Але, як часто буває в нашій країні, реалізація цього механізму залишає бажати кращого. Вважаю, що положення статей 5 та 6 Закону України «Про банкрутство» потребують удосконалення та конкретизації, що, в свою чергу, дасть змогу кредиторам ефективно використовувати своє законне право.