Опитування: Зароби сам

Коли і на чому практикуючі юристи заробили свої перші «юридичні» гроші

Перші зароблені гроші за­пам’ятовуються назавжди. А винагорода, отримана завдяки професійним знанням, приносить усвідомлення того, що заробляти на життя можна улюбленою справою. Зважаючи на те, що досвід у бізнесі набувається не одразу, переважна більшість практикуючих юристів розпочали працювати ще за студентських часів. Проте разом із досвідом поступово прийшло і почуття відповідальності.

«УЮ» поцікавився, яка саме робота правника принесла перший заробіток, з чого розпочиналася кар’єра успішних юристів та в якій саме практиці.

 

Задоволення і вдосконалення

 

Олександр ОНІЩЕНКО, керуючий партнер АК «Правочин», адвокат

 

Перші гривневі заробітки в юриспруденції давалися мені непросто, відтак це закарбувалося в пам’яті надовго. У той час я навчався в Українській юридичній академії в Харкові (нині — Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого) і паралельно намагався реалізовувати свої знання на практиці.

Спочатку коло моїх клієнтів обмежувалося друзями та знайомими, проте вже незабаром з’явилося бажання розширити горизонти своєї юридичної діяльності. Як маркетинговий інструмент я використовував публікацію оголошень у харківській пресі щодо надання юридичних послуг (переважно це були нескладні цивільні, сімейні та господарські спори, а також державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності «під ключ»). Оскільки на початку буремних 90-х мобільні телефони були через їхню надмірну вартість швидше не засобом зв’язку, а предметом хизування харківської еліти, мені доводилось користуватися пейджером, куди потенційні клієнти скидали інформацію про свої контакти.

Згодом призначалася зустріч з клієнтом, обговорення завдання і, нарешті, його виконання. Саме так у мене тоді з’явилися кишенькові гроші, які допомагали забезпечити моє скромне за потребами студентське життя.

Багато з тих невеликих завдань і проектів я пам’ятаю і тепер. Мушу визнати, що прості питання, з яких до мене зверталися, іноді виявлялись складними заплутаними проблемами, в яких я, через брак досвіду, бачив лише верхівку айсберга. Проте, розбираючись у кожній конкретній справі, отримував задоволення і, що найголовніше, вдосконалювався як юрист. Важливо й те, що мені було з ким порадитись. Окрема вдячність за це моєму батькові та викладачам юридичної академії, з якими можна було обговорити практичні питання, і це їм було не менш цікаво, ніж мені, тоді ще юристу-початківцю.

Природне продовження

 

Олексій ІВАНОВ, керуючий партнер АК «Коннов і Созановський»

 

Свою кар’єру я почав ще у студентські роки, а саме: під час навчання на третьому курсі, коли влаштувався працювати помічником юриста. Якщо говорити про роботу юристом, то перші кроки були пов’язані із створенням та реєст­рацією підприємств та представництв іноземних компаній в Україні. Далі мені довелося працювати в одному з вітчизняних банків, потім продовжив кар’єру у податково-юридичному відділі відомої на той час аудиторської компанії Artur Anderson у Києві. На той час займався питаннями корпоративного права, іноземними інвестиціями, M&A, питаннями банківської справи, включаючи створення іноземних банків в Україні, активно брав участь у реєстрації «Райффайзен Банк» в Україні та Групи BNP Paribas.

Відчуття суттєвого заробітку прийшло, коли ми з партнерами у 1999 році створили власну юридичну фірму. У той же час прийшла й величезна відповідальність.

 

Професійна еволюція

 

Віталій БОБРИНЬОВ, адвокат, керуючий партнер ЮФ Pragnum

 

Навчаючись на четвертому курсі університету, я став юристом в одному з найініціативніших та найвідоміших благодійних фондів регіону. Ця робота дала мені перший юридичний заробіток, щоправда, тут варто було говорити, швидше, про перші копійки, а не гривні. Про набуття значного юридичного досвіду також було важко говорити.

Найцінніше, що нарівні з розумінням специфіки роботи у так званому третьому секторі я набув досвід роботи з вельми одіозним керівником фонду — людиною, чітко націленою на результат, яка не знає перепон і вміє поєднувати в своєму житті три абсолютно різнопланових види діяльності: роботу штатним лікарем у місцевій поліклініці, керування групою комерційних підприємств і благодійним фондом.

В юридичний бізнес я потрапив, пройшовши природну еволюцію: юрист у неприбутковій організації, юрист на комерційному підприємстві та юрист в юридичній фірмі. Думаю, що такий шлях дає достатньо глибоке розуміння юридичної професії.

Незважаючи на те, що кар’єра в юридичній фірмі почалася з позиції юриста, специфіка роботи вимагала безпосередньої взаємодії рядового юриста з клієнтами, що давало змогу виявити їхні потреби в юридичних послугах. Саме цей досвід дав мені розуміння справжньої цінності юридичних послуг для клієнта і їхній ситуаційний характер, разом із цим прийшло розуміння, що юридичною практикою можна заробляти.

 

Перевага — у досвіді

 

АРТЕМ ВОЛКОВ, керівник практики морського права ЮФ «АНК», адвокат

 

Дуже добре пам’ятаю свою першу «юридичну» зарплату: це були п’ять новеньких 100-гривневих купюр, які я отримав у березні 2003 року, працюючи юрисконсультом на заводі залізобетонних конструкцій. То була перша посада, яку мені, ще студенту третього курсу юридичної академії, запропонував один із викладачів. Я був настільки вражений цією пропозицією, що розмір зар­плати навіть не обговорював. Мені була цікава робота за спеціальністю, адже до цього довелося випробувати себе як кур’єра та офіціанта. Чесно кажучи, отримавши ті 500 гривень за місяць роботи, враження були неоднозначні: з одного боку, працюючи офіціантом в одному з одеських ресторанів, я заробляв стільки приблизно за тиждень, але з іншого — то ж були справжні «юридичні» гроші!

Досі переконаний, що для того, щоб стати справді хорошим юристом, розпочинати роботу за спеціальністю треба на четвертому-п’ятому курсі юридичного вишу. І справа не лише в тому, щоб здобути переваги перед випускниками, які не матимуть юридичного досвіду. Коли ти студент — ти енергійний і націлений на активне здобуття нових знань та навичок, то ковтаєш їх, наче повітря. Саме так було і в мене: навчаючись на третьому курсі, почав «працювати» (щоправда, безкоштовно) в Юридичній клініці, яка була створена при Одеській юридичній академії та опікувалася юридичними проблемами пенсіонерів і соціально незахищених громадян. Там ми готували за шаблоном позовні заяви про перерахунок та призначення пенсій, розір­вання шлюбу та з інших «сімейних» питань, складали звернення та листи до органів Пенсійного фонду, фондів соціального захисту тощо. Одночасно я взяв участь у Стипендіальному конкурсі, оголошеному юридичною фірмою «АНК», і з другої спроби переміг у ньому. Так я отримав запрошення на стажування до «АНК», що відбулося навесні 2004 року, за результатами якого мені запропонували посаду молодшого юриста. В юридичній фірмі «АНК» я пройшов шлях від молодшого юриста до керівника практики, здобув неоціненний досвід та усвідомив, що юридичною практикою можна заробляти.