Тема: Крок до зірок

Євгенія РУЖЕНЦЕВА

Очікування українських юристів від євроінтеграції варіюються від повного песимізму до стриманого оптимізму, але всі погоджуються з тим, що подальша доля юридичного бізнесу залежатиме від здатності щоденно відповідати на нові запити клієнтів та виклики ринку

ДИСКУСІЯ

Як позначиться імплементація норм Угоди про асоціацію з ЄС на діяльності юрфірм в Україні? Чи буде це стимулом до виходу нових гравців на український ринок та українських юрфірм на європейський? Чи очікуєте на зміни у вашій юридичній компанії?

Тетяна ГАВРИШ,керуючий партнер ЮФ ILF

Незважаючи на нестабільну ситуацію в країні, європейське товариство розглядає Україну як стратегічного партнера та покладає великі надії на поліпшення інвестиційного клімату та реформи. Такі меседжі лунали від провідних державних діячів та бізнесменів ЄС у вересні цього року на XXIV Економічному форумі в Польщі. Подальша євроінтеграція та перезавантаження України сприятиме розвитку торговельних та інвестиційних напрямів, що, безперечно, вплине на вітчизняний юридичний ринок.

За європейським бізнесом в Україну прийдуть міжнародні та європейські юридичні компанії з їхніми високими стандартами обслуговування клієнтів та управління проектами. Для іноземних клієнтів стандарти — це найважливіше питання під час роботи із зовнішніми консультантами. Тому конкуренція на українському юридичному ринку тільки загостриться. Місцевим юридичним фірмам уже сьогодні потрібно переформатувати свої бізнес-процеси та працювати над поліпшенням стандартів сервісу та якості.

За сприятливих ринкових умов наші іноземні колеги активно працювали та працюють на ринку України безпосередньо або через партнерів (Noerr, Beiten Burkhardt, Squire Sanders, Magnusson та інші). Провідні українські юридичні фірми теж завжди проявляли інтерес до європейського ринку, налагоджуючи партнерські відносини з іноземними колегами та відкриваючи відповідні офіси і практики за участю іноземних партнерів та юристів. Протягом найближчих років інтерес до нових ринків тільки збільшиться з обох сторін.

Незалежно від зовнішніх обставин, міжнародна інтеграція завжди була одним із пріоритетів стратегії ILF. Ми розділяємо європейські цінності та стандарти, тому систематично збільшуємо партнерську мережу за кордоном та завзято працюємо на європейських ринках, особливо в Польщі. Таку тенденцію плануємо зберегти й надалі. Цього року ми вже посилили свою присутність на ринку Польщі, про що свідчать останні заходи фірми.

Андрій ФОМІЧОВ,адвокат, керівник практики податкового права АО «Юскутум»

Теоретично євроінтеграційні процеси не повинні критично впливати на юридичний ринок. Вони мають проходити плавно, і саме на державні інституції покладені завдання такої імплементації. З іншого боку, зрозуміло, що у держави немає відповідних людських, матеріально-технічних та інших ресурсів для якісного і безболісного зближення національного та європейського законодавства в усіх сферах. Крім того, останнім часом спостерігається тенденція тотального суспільного контролю. Тому в практичному плані найближчим часом саме представники юридичного ринку візьмуть на себе таке завдання, як аналіз, розробка та впровадження проектів і рекомендацій щодо ефективної євроінтеграції.

Не омине юридичний ринок і функція громадського контролю всіх євроінтеграційних процесів. Такі завдання і функції реалізовуватимуться завдяки активній участі юридичних компаній у будь-яких конференціях, круглих столах, семінарах тощо, спів­праці з міжнародними партнерами. А найбільш просунуті компанії готуватимуть відповідних фахівців і навіть започаткують на своїй базі розвиток практики права Європейського Союзу.

Роман ЧУМАК,партнер ЮК «АРЕС»

Поступова інтеграція в європейське співтовариство означатиме прихід на ринок юридичних послуг європейських юридичних брендів, розвиток вітчизняних компаній, що практикують в Україні.

Перехід на євростандарти та гармонізація вітчизняного законодавства з європейським дасть змогу вийти на міжнародний ринок юридичних послуг українським спеціалістам. У такому разі найперше українські юридичні компанії відчують проблему відсутності кваліфікованих кадрів та невідповідність стандартів роботи загальновизнаним стандартам Європейського Союзу. Тож або українським компаніям доведеться проводити реформування відповідно до нових запитів, або ж на їхнє місце прийдуть представництва великих європейських юридичних компаній. Головною перевагою українських юристів може стати лише те, що деякі українські компанії, які адаптуватимуться до європейського ринку, перш за все користуватимуться юридичними послугами вже перевірених консультантів.

Крім того, постає питання, чи готовий український бізнес сплачувати рахунки за новими європейськими мірками? Особливо у зв’язку з вкрай тяжким становищем в Україні та важкістю переходу до нових стандартів представників інших галузей бізнесу, які користуються юридичними послугами.

Тетяна ЛЕЖУХ,директор ЮФ «Лежух і Партнери»

Розвиток активних євроінтеграційних процесів може створити передумови для відкриття в Україні офісів таких міжнародних фірм, як Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom; Norton Rose Fulbright; King & Spalding.

Водночас українські юридичні компанії також зможуть розширити масштаби своєї діяльності за умови її оперативного переформатування на європейський лад, проте, на мою думку, про повноцінну конкуренцію з європейськими юридичними фірмами можна буде говорити лише в контексті трьох-п’яти років. Перший же час вітчизняні юридичні фірми зможуть обслуговувати українські підприємства, які відкриють свої представництва в Європі, адаптововуючись до нових правил гри.

Крім того, потрібно враховувати, що ринок юридичних послуг в ЄС регулюють три директиви: «Про спрощення в наданні пос­луг» (1977), «Про визнання дипломів» (1988), «Про відкриття адвокатської практики» (1998), які можуть надати вітчизняним юристам безліч переваг. Наприклад, майже кожен адвокат країни ЄС має право повноцінно працювати в іншій державі ЄС, а після трьох років такої практики — навіть отримати статус, аналогічний адвокатам цієї країни (наприклад, бельгійський адвокат через три роки практики в Австрії отримує місцевий статус — Rechtsanwalt).

У будь-якому випадку вважаю, що відкриття українського юридичного ринку для ЄС буде взаємовигідним, оскільки іноземні довірителі, напевне, розуміють, що питання, які стосуються національного законодавства, найліпше зможуть вирішити віт­чизняні юристи. Проте завжди залишається місце і для угод, в яких застосовуються, наприклад, інструменти англосаксонської системи права, де доцільним видається залучення іноземного консультанта.

Українські юридичні фірми мають уже тепер розпочати підготовку до впровадження міжнародних кваліфікаційних стандартів і стандартів допуску до професії з метою забезпечення належної якості юридичних послуг. Щодо тенденцій розвитку юридичного ринку, то, на мою думку, перспективним у цьому контексті може стати розвиток мережевих асоціацій, які формуватимуть єдині стандарти та оперативно об’єднуватимуться для виконання конкретних завдань.

Денис ШКАРОВСЬКИЙ,юрист VB PARTNERS

Ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом матиме значний вплив на правову систему України, адже вона передбачає наближення законодавства України до права ЄС, так званого acquis, а також імплементацію низки нормативних актів ЄС до законодавства України. Тож уже сьогодні юристи починають вивчати той пласт законодавства, який хоча б прямо вказаний в додатках до угоди. Вважаю, що можна очікувати звуження спеціалізації юристів, які працюють в окремих практиках. А на деякі практики, зокрема це стосується практики White Collar Crime, угода практично не матиме впливу.

Звичайно, для ефективного надання допомоги клієнтам, юридичним компаніям доведеться більш тісно співпрацювати з європейськими колегами з окремих точкових питань. Однак не спостерігатиметься значного збільшення офісів українських юридичних компаній в Європі, оскільки вони і до підписання Угоди працювали з європейськими клієнтами. Ті компанії, які мали потребу у відкритті іноземного офісу, вже зробили це, незалежно від підписання Угоди.

Віталій КУЛАКОВ,керуючий партнер АФ ADVICE

Стосовно Угоди про асоціацію з ЄС є багато думок «за» і «проти», але вона вже є і ми маємо її виконувати, незважаючи на труднощі, які чекають на нас. Якщо говорити про те, який вплив має імплементація норм Угоди про асоціацію з ЄС на діяльність юридичних фірм в Україні, скажу однозначно — якнайпряміший. По-перше, власне Угода є досить складним документом, який необхідно детально вивчати та розуміти. Вона складається із загальної частини і додатків, та основні «деталі» містяться саме в додатках, тому ознайомлення із «загальною» частиною Угоди ще не гарантує особі реальних знань щодо правил здійснення, наприклад, господарської діяльності. Упевнений, що нашим підприємцям знадобиться допомога фахових юристів при вивченні Угоди та приведення у відповідність до неї своєї діяльності, тому навантаження (попит) на фахових юристів підвищиться.

Звичайно, якщо наші вітчизняні фахівці у галузі права не зможуть повною мірою надавати фахову допомогу суб’єктам господарювання з питань застосування норм Угоди, це стимулюватиме вихід на юридичний ринок нових гравців, які мають міжнародний статус та закордонну «прописку». Однак переконаний, що досвіду наших вітчизняних гравців буде достатньо, щоб забезпечити діяльність підприємств стосовно дотримання норм Угоди.

Стосовно стимулювання українських юридичних компаній до відкриття нових офісів у Європі, скажу відверто: офіси відкриваються не під якесь законодавство, а під діючих клієнтів компанії. Тому, беручи до уваги, що Угода — це лише визначений шлях, яким ми маємо йти, треба розуміти, що навіть за два-три роки ми не зможемо активно відкривати бізнес у Європі або активно користуватися наданим нам у «розпорядження» європейським ринком. Нам потрібно привести у відповідність до європейського національне законодавство, паралельно дотримуватись стандартів виробництва тощо. Лише потім можна буде реально говорити про свої представництва та вихід до ринків Європи.

У нашій фірмі вже започатковано вивчення положень Угоди, планується проведення семінарів-практикумів з клієнтами, участь у різноманітних заходах щодо обговорення реалізації норм Угоди про асоціацію з ЄС.

Віктор МОРОЗ,керуючий партнер ЮК «Правова гільдія «ВікторіАл»

Вважаю, що імплементація норм Угоди про асоціацію з ЄС значно додасть роботи юристам, які надають правову допомогу бізнесу, оскільки суттєво збільшиться обсяг експортних та імпортних операцій, а також необхідно буде приводити діяльність українських суб’єктів господарювання у відповідність до вимог законодавства ЄС.

Безумовно, таке збільшення обсягу юридичної роботи може стати певним стимулом для зростання на українському ринку юридичних послуг частки міжнародних та закордонних компаній, у тому числі й шляхом приходу на нього нових фірм, які раніше не були представлені на вітчизняному ринку. Це також певною мірою може стати стимулом для розширення географії діяльності вітчизняних юридичних компаній на європейський ринок з відкриттям там офісів та створенням певної конкуренції європейським юридичним компаніям, але це буде досить незначна частка у відношенні до загальної кількості європейських юридичних компаній, що обумовлюється відносно високою вартістю виходу на європейський ринок юридичних послуг.

До нашої юридичної фірми вже сьогодні звертаються клієнти за наданням консультацій та роз’яснень щодо застосування норм Угоди про асоціацію з ЄС та, сподіваємося, в подальшому кількість таких клієнтів збільшуватиметься.

Ірина НІКІТІНА,незалежний бізнес-консультант

Євроінтеграційний вектор на юридичному ринку, на мій погляд, проявиться через «інтернаціоналізацію» ширшого кола національних юридичних фірм, тобто встановлення регулярних робочих зв’язків з європейськими колегами задля задоволення потреб своїх клієнтів.

Один з моїх клієнтів недавно зауважив: «Бізнес не може стояти на місці — він або розвивається, або занепадає». Початок нового бізнес-сезону, незважаючи на високий рівень економічної невизначеності та політичної нестабільності, спонукає клієнтів юридичних фірм виходити з ментального анабіозу та знаходити можливості для ведення бізнесу в існуючій реальності. Бізнес шукає нові рішення та можливості. Консультанти мають сприйняти цей пошук як частину свого порядку денного.

Чудова крилата фраза: «Якщо ви не є частиною рішення, то ви продовжуєте залишатися частиною проблеми» наразі є актуальною як ніколи та бездоганно передає сучасний виклик зовнішнім і внутрішнім юридичним радникам щодо використання потенціалу євроінтеграційних процесів на користь своїх клієнтів.

На жаль, переважна більшість гравців юридичного ринку, який «накрило» із запізненням, лише тепер приступили до усвідомленого переосмислення поточної ситуації у своєму бізнесі. Безумовно, дно ринку ще не пройдено. І клієнтський бізнес, і, відповідно, юридичний, очікують його на весну 2015 року. Прогнозувати, наскільки глибоким воно буде, — невдячна справа. Швидкість виходу залежить від готовності самого ринку вийти із звичних рамок роботи та крокувати в одному темпі зі своїми клієнтами.

Алгоритм для цього досить простий: проактивний підхід плюс розуміння потреб свого клієнта ліпше за самого клієнта плюс міжнародний присмак у щоденній роботі має перестати бути привілеєм лише лідерів ринку.

Олена СТАХУРСЬКА,партнер ЮФ Taylor Wessing

Юридичний ринок відображає розвиток бізнесу в цілому та очікує на імплементацію норм Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що може позитивно вплинути на розвиток ринку юридичних послуг в Україні. Уніфікація законодавства, лібералізація торгівлі, впровадження економічних та політичних реформ будуть зеленим світлом для європейського бізнесу — можна надійно працювати з українськими партнерами та інвестувати в Україну. Це означатиме більше роботи як для місцевих, так і для міжнародних юридичних компаній, які мають офіси в Україні.

Зважаючи на розвиток останніх подій у країні, говорити про вихід нових міжнародних гравців на національний юридичний ринок, можливо, дещо передчасно. Водночас можна очікувати на зростання кількості звернень та поглиблення співпраці з європейськими колегами. Причому міжнародні юридичні фірми матимуть суттєву перевагу — вони можуть розраховувати на збільшення попиту на консультації в Україні від існуючих іноземних клієнтів.

Важливе значення матимуть як якість продукту, який юридичні радники запропонують клієнтам з Європи, так і професійна відповідальність самих радників. Тому конкуренція між локальними та міжнародними гравцями можлива в площині «репутація — якість юридичних послуг — цінова політика».

Анна Мазорук,PR-менеджер ЮК Aleksey Pukha and Partners

Юридичний ринок є ключовим у введенні бізнесу до України та виводі його на ринок Європи, тож імплементація норм Угоди про асоціацію обіцяє розширення горизонтів роботи для вітчизняних юридичних компаній та розвиток юридичного ринку як такого. Як тільки євроінтеграція стане завершеною для України, потужні та великі юридичні компанії обов’язково почнуть відкривати офіси в Європі, оскільки вирішувати поставлені завдання та питання зручно вже на місці. Тож лише компанії з грамотними фахівцями, які знають ринок, мови та мають комунікативні навички, зможуть легко завоювати ринок. Питання про підписання меморандумів про співпрацю з існуючими європейськими юридичними компаніями також стане актуальним.

Наша компанія вже давно працює на міжнародному ринку та має досвід в обслуговуванні компаній, що заходять на український ринок, тож євроінтеграція лише спростить завдання співпраці та зменшить кількість бюрократичних питань.

Чи коригуватиметься якість та ціна юрпослуг у зв’язку з євроінтеграційними процесами і вступом України до зони вільної торгівлі з ЄС? Що може принести вступ до ЗВТ юрфірмам та їхнім клієнтам? Чи полегшиться юридичний супровід українських компаній? Які зміни очікуються в практиках?

Олексій Дорошенко,керуючий партнер ЮК PROXIMA

Для того щоб дати оцінку можливості розширення або змін практик юридичних компаній у зв’язку зі вступом України до зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, необхідно зрозуміти чисельність компаній, які мають можливість поставляти товари, послуги або здійснювати свою діяльність у країнах ЄС. За даними Всесвітнього банку, лише декілька десятків українських виробників сільгосппродукції і продуктів харчування мають відповідні сертифікати, які дозволяють працювати з європейськими компаніями і торговельними мережами. І сьогодні, на жаль, немає численного руху у цьому напрямі, бо лише декілька виробників проходять або готуються до процедури сертифікації за європейськими нормами. Тож така невелика чисельність українських компаній не може змінити практики багатьох юридичних компаній. Така ж тенденція збережеться і у першій половині 2015 року. Очікувати значного пожвавлення можливо лише з 2016 року з ряду об’єктивних причин.

У той же час ми вже відчуваємо зниження попиту на супровід українських компаній у відносинах з Російською Федерацією, за винятком супроводу бізнесу у Криму. Однак юридично найчастіше кримські компанії є лише останньою ланкою у ланцюгу юридичних осіб РФ.

У середньостроковій перспективі можна сподіватися на збільшення практик, пов’язаних з міжнародним правом, починаючи зі створення компаній у різних юрисдикціях. Трохи пізніше можна очікувати зростання ряду інших практик: інтелектуальної власності, банківського права, а також у разі успіху на зовнішніх ринках — злиття та поглинання.

Необхідність в юридичному супроводі ком­паній-експортерів зростатиме з огляду на те, що основний ринок споживання для українських виробників та сфери послуг — російський, замінюється на багато європейських локальних ринків, які регулюються як спільним законодавством, так і націо­нальним.

Віктор ДОВГАНЬ,керуючий партнер ЮФ Dovhan & Partners

Ціна юридичних послуг уже коригується кризовою ситуацією, валютними коливаннями і подіями в Криму та на Донбасі. Щодо ЗВТ з ЄС, то, безперечно, підвищиться попит на юристів-міжнародників, але очікувати напливу європейських інвестицій поки не варто.

Цікавими є процеси щодо сертифікації і технічного регулювання (REACH). Найбільше переваг потрібно очікувати аграрним холдингам та експортоорієнтованим хімікам і металургам. Зміни ж у практиках завжди пов’язані з економічною ситуацією: нині приносять прибуток так звані репутаційні практики, наприклад міжнародна торгівля і офшорне структурування.

Щодо полегшень у юридичному супроводі експорту, м’яч на стороні митної служби та фінмоніторингу. Рано, напевно, очікувати суттєвого спрощення правил гри для учасників ЗЕД.

Віктор МОРОЗ,керуючий партнер ЮК «Правова гільдія «ВікторіАл»

Якість та ціна юридичних послуг в Україні, з одного боку, безумовно, повинні коригуватися у зв’язку з євроінтеграційними процесами, однак визначаються вони не лише ними, та, вважаю, що таке коригування буде не дуже швидким. Кількість замовлень збільшиться суттєво, як я зазначав, у компаній, що супроводжують бізнесову діяльність, такі компанії зможуть залучити нових клієнтів, орієнтованих на торговельні відносини з країнами ЄС. Відбудеться й певне перепрофілювання у практиках юридичних компаній. Так, напевне, підвищиться активність у практиках M&A, конкуренційного права, міжнародної торгівлі, можливо, в судовій практиці. У виграші будуть юридичні компанії, які своєчасно переорієнтують свою діяльність на найвищі стандарти надання послуг у зазначених практиках. Юридичний супровід українських компаній експортерів та імпортерів на першому етапі дещо ускладниться, оскільки доведеться опрацювати значну кількість нового нормативного масиву, але в цілому стане значно простішим.

Олена СТАХУРСЬКА,партнер ЮФ TaylorWessing

адаю, більшої актуальності набуватимуть практики міжнародної торгівлі, конкурентне, договірне та митне право, буде збережено тенденцію розвитку практик, що стосуються фармацевтичної та харчової галузей. Іноземні інвестиції і вихід на український ринок нових європейських компаній створюватимуть попит і на юридичний супровід у корпоративній, договірній і трудовій сферах. На сьогодні велике значення має стабілізація економічної та політичної ситуації в країні, чому може сприяти ратифікація Угоди і подальший процес її імплементації. Від цих факторів значною мірою залежатиме і розвиток юридичного ринку.

 

Чи готовий український ринок юридичних послуг до роботи в нових умовах на рівні застосування правових норм? Які труднощі та дисбаланси можуть виникнути при трактуванні норм європейського законодавства? Якими є очікування юристів від співпраці з державними контролюючими органами в умовах ЗВТ?

Ірена ФАЙНГОЛЬД,керуючий партнер АК «Юридичні традиції»

Нарешті після 23-х років незалежності наша держава зуміла визначитися зі своїм стратегічним розвитком: відійти від старої соціалістичної моделі, у тому числі й системи права, та повернути свій погляд на Європу.

Для того щоб визначитися, чи готове суспільство, у тому числі й правова спільнота, до нових умов європейського розвитку та застосування правових норм, необхідно всім, у першу чергу, усвідомити, що «жити по-європейському» — це означає чесно, командно та за зрозумілими для всіх правилами. Принципи, на яких базуються правові норми країн — членів Європейського Союзу, можна звести до одного гасла: «Не людина для держави, а держава для людини».

Якщо розкривати питання про застосування правових норм у нових умовах, то треба зазначити, що адаптація до нових правил гри потребує реформування не тільки «законодавства», а й усіх складових державної правової системи: правотворчості, правозастосування, правової культури, правосвідомості тощо. Крім того, ефективність правозастосування і втілення європейських цінностей, стандартів та норм перебуває у прямому причинно-наслідковому зв’язку з реформаційними процесами судової гілки влади, органів внутрішніх справ, прокуратури та й у цілому юстиції. Назад дороги немає, ми мусимо негайно розпочати реформаційні процеси і, як немовля, вчитися ходити та пізнавати світ — почати вчитися жити по-європейськи.

Необхідно усвідомлювати, що не завжди буде виходити, не обійдеться без помилок, буде важко, але це необхідно робити, інакше, враховуючи останні події в Україні, суспільство просто зневіриться у майбутньому. Щодо очікувань юристів, то, гадаю, що, як завжди, очікування якнайкращі — це і розширення практик, вихід на міжнародний рівень, перейняття досвіду, імплементація найкращих норм права, однак як воно буде — покаже час та практика. Нам усім потрібно також враховувати, що, адаптуючись до європейських норм, не треба забувати про те, що все-таки ми маємо свої (притаманні лише Україні) правові традиції, звичаї та норми, і основне завдання: перейняти найліпше та не втратити себе.

Наталія ДУБИНА,ерівник податкового департаменту АО AVER LEX

Українці, звичайно, оптимісти, але дек­ларація і реалії — це різні речі. Якщо проаналізувати європейське податкове законодавство, то видно, що воно побудоване на основі принципів, завдяки яким є обов’язок платників сплачувати податки, натомість держава йде йому назустріч та гарантує невтручання в діяльність бізнесу.

В Україні сплата податків не є невідворотною, а державні органи буденно втручаються в усі аспекти господарської діяльності підприємств, навіть у ті питання, які не належать до їхньої компетенції. Звичайно, така ситуація свідчить не тільки про безсоромність державних органів, в першу чергу — ДФС України, а й про недопрацювання юристів.

За такого стану речей, звичайно, важко повірити, що державні органи зможуть змінитися. Йдеться не про труднощі та дисбаланси, що можуть виникнути при трактуванні тих чи інших норм європейського законодавства. Податковий кодекс України громіздкий, написаний поганою мовою, норми виписані плутано, проте він декларує цілком цивілізовані речі. Але невиконання податкового законодавства органами ДФСУ — джерело всіх проблем, які є у бізнесу. Тому, на жаль, я вважаю, що нам потрібно шукати нові, дієві методи захисту платників податків від свавілля податківців, права підприємця вести бізнес в Україні і, зрештою, права платника податків сплачувати податки до бюджету та підтримувати нашу молоду країну. І не очікувати, що співпраця з державними контролюючими органами найближчим часом можлива: співпраця — це шлях назустріч, з бажанням знайти розв’язання проблеми, компромісу, суворого дотримання закону. Я такої перспективи не бачу навіть щодо того, що потрібно дати бізнесу можливість хоч якось працювати, щоб було кому платити податки, поповнювати держбюджет: податківці взагалі в цьому не зацікавлені…

Сергій УВАРОВ,юрист ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери

Набуття чинності Угодою про асоціацію навряд чи в один день змінить українське правозастосування та юридичну практику. Безумовно, право ЄС поступово відіграватиме все більш і більш значну роль в українській правовій системі. Досить лише згадати величезну кількість актів, які Україна має імплементувати у своє законодавство. Утім, в абсолютній більшості випадків не йдеться про те, що такі акти автоматично стануть частиною нашого національного законодавства. Для їхньої імплементації Україна матиме декілька років, і на сьогодні відображення відповідних норм в українському законодавстві в найкращому випадку лише в планах.

Крім того, конкретні вимоги щодо наближення українського законодавства до європейського стосуються лише окремих сфер та секторів економіки (наприклад, енергетика, транспорт, телекомунікації тощо). Щодо багатьох інших сфер, зобов’язання України з адаптації свого законодавства дуже загальні. У цьому контексті, наприклад, практикам вирішення спорів, зокрема транскордонних, не треба очікувати якихось радикальних змін та додаткових інструментів у своїй роботі внаслідок набуття чинності Угодою про асоціацію.

Щодо правової співпраці, Угода містить лише дуже загальне положення про те, що сторони домовилися «надалі розвивати судову співпрацю у цивільних та кримінальних справах, пов­ною мірою використовуючи відповідні міжнародні і двосторонні документи та ґрунтуючись на принципах юридичної визначеності і праві на справедливий суд». Наповнити цю фразу конкретним змістом необхідно самій Україні та вітчизняній юридичній спільноті. Зрештою, маємо пам’ятати, що Угода про асоціацію сама по собі не є відповіддю на всі запитання. Швидше, вона вказує напрям, в якому ці відповіді потрібно шукати.

Віктор ДОВГАНЬ,керуючий партнер ЮФ Dovhan & Partners

Ринок юридичних послуг однозначно не готовий до роботи в нових умовах — не має фахівців з права ЄС та СОТ. Більше того, таких фахівців немає також у профільних міністерствах, і недавній конкурс на заступників міністрів з євроінтеграціі довів це.

Що робити? Як завжди, грати на випередження: залучати випуск­ників європейських вишів, інвестувати в наукові дослідження, налагоджувати співпрацю з іноземними експертами та розвивати механізми технічної допомоги.

Дмитро ЄВДОКИМОВ,голова Ревізійної комісії УНК МТП (ICC Ukraine), суддя Третейського суду при УНК МТП (ICC Ukraine)

Безумовно, український ринок юридичних послуг у цілому готовий до роботи в нових умовах на рівні правозастосування, адже вона вимірюється не загальними критеріями готовності суспільства до такої роботи, а безпосередньо критеріями готовності самої юридичної спільноти, простіше кажучи, готовності надавати якісні послуги в контексті правових новел, які виникають у ході здійснення євроінтеграції. Необхідний інтелектуальний, організаційний, фінансовий потенціал для цього в рамках національного ринку юридичних послуг існує і є цілком достатнім.

Водночас труднощі та дисбаланси, які можуть виникнути при тлумаченні і застосуванні норм як права ЄС (європейського права), так і норм національного права окремих держав — членів ЄС, можна умовно розділити на суто технічні, пов’язані з необхідністю здійснення достовірного перекладу тощо, так і більш глобальні — зокрема, дуже ймовірним є виникнення великої кількості колізій між нормами українського законодавства і нормами права ЄС, які можуть бути усунуті лише шляхом довготривалої адаптації.

На мою думку, очікування юридичної спільноти від співпраці з державними контролюючими органами в умовах зони вільної торгівлі з ЄС абсолютно тотожні тим очікуванням, які існували до створення такої зони, а саме: прозорої, ефективної та об’єктивної їхньої діяльності. Загальновідомо, що чим менше державних контролюючих органів існує взагалі і чим менше існуючі з них втручаються в роботу бізнесу — тим ліпше як для бізнесу, так і для суспільства в цілому. Наявні підстави для обережного оптимізму щодо того, що нові політико-правові та економічні реалії, які виникають у контексті створення зони вільної торгівлі з ЄС, нехай непрямо, але опосередковано сприятимуть втіленню таких сподівань у життя.