Тема: Товарний вигляд

Юлія ЛЕЦЬ,
юрист ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери»

Чого очікувати від європейського ринку та якою має бути якість українського товару

Євроінтеграція є незворотним, стратегічним курсом для України, де ключовими є цінності демократії, рівності перед законом і неупередженості його застосування, верховенства права, людської гідності, створення умов для вільної економічної діяльності кожної особи та підприємства.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Європейським Союзом — це широкомасштабна за змістом торговельна угода, спрямована на зменшення та скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо товарів, лібералізацію доступу до ринку послуг, а також на приведення українських правил та регламентів, що стосуються бізнесу, у відповідність до правил та регламентів ЄС з метою забезпечення вільного руху товарів і послуг між двома сторонами.

З економічної точки зору переваги інтеграції з ЄС — очевидні. Україні відкриють доступ до понад п’ятсотмільйонного європейського ринку, однак треба пам’ятати, що держави ЄС традиційно посідають найвищі сходинки рейтингів за рівнем життя та добробуту, а Європейський Союз має встановлену систему єдиних стандартів, таких як якість харчових продуктів, охорона здоров’я, соціальний захист, екологія, безпека на дорогах, умови для розвитку бізнесу. Найголовнішим є те, що ці стандарти не просто декларуються, а справді впроваджуються.

 

Стандартні питання

 

Економічна та інвестиційна співпраця між Україною та Європейським Союзом уже динамічно розвивається. Однак відкриття ринку ЄС не означає, що продукція українського виробництва зможе конкурувати з товарами від європейського виробника. Представники деяких галузей економіки наразі не виграли нічого, проте багато хто з них радіє вже самому факту доступу на європейський ринок.

Низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів та підприємств — найуразливіший момент процесу входження в зону вільної торгівлі. Насамперед це стосується якості та безпеки. Вразливими є цілі галузі вітчизняної економіки, у тому числі машинобудування, особливо підприємства з тривалим циклом виробництва, транспорт, енергетика, підприємства переробної промисловості, аграрний сектор, в якому рівень державної підтримки на порядок нижчий, ніж у європейських фермерів. Майже 20 тисяч стандартів, які діють в Україні, втратять чинність протягом короткого часу, і це так само може вплинути на зниження конкурентоспроможності.

Мало від скасування мит виграє важка промисловість. Наприклад, щоб стати конкурентоспроможними за якістю і ціною в машино- та літакобудуванні, нам буде потрібно до семи-десяти років.

Ще одна галузь, яка не відчує зниження мит, — це легка промисловість. Щоб отримати обнулення мита, тканини повинні бути вироб­лені на території України або Євросоюзу. Крім того, заміщення на тканинах українського виробництва не розв’яже проблему, оскільки вони не пройшли європейську сертифі­кацію.

Найбільше торкнеться відкриття зони вільної торгівлі між Україною та ЄС вітчизняних виноробів. Українські винороби не зможуть протистояти експансії європейської продукції, крім того, змагатися з ­європейцями, які впродовж десятиріч інвестували в розвиток виноградарства, досягнувши вершин виноробного мистецтва, більшості вітчизняних компаній буде просто не до снаги.

Навряд чи обсяги експорту дуже зміняться через створення зони вільної торгівлі і для виробників міцного алкоголю. Натомість імпорт зростає, за останні два-три роки в кілька разів збільшилися поставки віскі, джина та іншої продукції.

 

Кому ЄС не страшний?

 

Не чекають радикального переділу ринку після створення зони вільної торгівлі українські пивовари. Вітчизняні пивоварні компанії виробляють продукт високої якості і за прийнятною ціною та готові до конкуренції. Багато виробників янтарного напою є представниками іноземних компаній, що роблять ліцензійне пиво, яке абсолютно не гірше за оригінальне. Вітчизняні птахівники, які торік завершили сертифікацію за стандартами ЄС і отримали «зелене світло» на цьому ринку, також уже активно постачають свою продукцію європейцям.

У цілому ж експерти відзначають труднощі заходу на європейський ринок навіть при скасуванні мит, оскільки там зовсім інший рівень конкуренції, а щільність, насиченість ринку не порівняти з Україною. Саме тому Україна повинна мати чіткі плани економічних дій щодо створення умов рівноправної конкуренції, з глибокими техніко-економічними розрахунками результатів та ризиків вільної торгівлі, заходами з їхньої мінімізації, пошуком компенсацій. У боротьбі за отримання свого місця на полицях європейських магазинів Україні треба обрати окремі перспективні напрями та докласти конкретних зусиль.

Також необхідно пам’ятати, що незабаром український ринок для європейських товарів стане також більш відкритим, а це може означати, що полиці українських супермаркетів поповняться новим асортиментом. Треба докласти максимум зусиль, щоб не допустити масового переходу на імпортне споживання продукції, яку Україна виробляє або спроможна виробляти сама.

Якщо порівнювати поставки товарів до Росії з експортом до країн ЄС, то, за словами виробників, про це й мови не йде. По-перше, потрібен час на сертифікацію. По-друге (що набагато довше) — заслужити довіру європейського споживача.

Україна — на порозі значних змін, і вступ до зони вільної торгівлі з ЄС є суттєвим поштовхом для модернізації нашої системи якості та безпечності харчової продукції, а також українських товарів загалом. І це, мабуть, є одним з найбільш позитивних моментів.

У будь-якому разі за товар високої якості доведеться платити високу ціну, як, власне, і за право бути європейцями.