International: Санкціоновані зміни

Алеся КОСМИНА

Кризова ситуація, в якій опинився російський бізнес, змусила британські та американські юридичні фірми переглянути стратегію роботи на російському юридичному ринку, втім, кардинальні кроки ніхто поки що робити не планує

Провідні міжнародні юридичні фірми, включаючи Cleary Gottlieb Steen & Hamilton, Linklaters і Skadden Arps Slate Meagher & Flom, у зв’язку з останніми подіями, що мають прямий вплив на російське бізнес-середовище і, відповідно, юридичний бізнес, поступово змінюють або перепозиціоновують свої практики. Про це йдеться у матеріалі британського видання Legal Week, що вий­шло усередині вересня.

Опитавши керівників московських офісів, журналісти дійшли висновку, що фірми активно переорієнтовують свої транзакційні команди у бік Азії, а також зменшують кількість рядових адвокатів за рахунок оптимізації штату або ж передислокації в інші офіси компаній. Це почалося після того, як США та ЄС почали вводити проти Росії санкції цього літа.

Так, Skadden переглянула свій підхід до консультування клієнтів з-поміж великих корпорацій та банків, яким санкції перекрили доступ до європейських та американських ринків капіталу. Ще у червні партнер компанії з Лондона разом із адвокатами московського офісу провели виїзну презентацію для своїх клієнтів з банківської сфери в азійських офісах юрфірми для того, щоб оцінити зацікавленість в альтернативних місцях укладення угод.

Також у вересні фірма консультувала «Газпром» з питань його червневого розміщення на Сінгапурській біржі, що було сприйнято ринком як символічний акт непокори через заборону залучення капіталу на західних ринках та недопуск до західних фондових бірж.

Тим часом Linklaters планує збільшити свою програму секондменту, тобто тимчасового переведення співробітників до інших офісів фірми. Починаючи з травня, вже як мінімум п’ятеро юристів британської юрфірми переїхали до Лондона та інших міст. Деякі фірми просто передають юристам московського офісу, що залишився без звичного обсягу роботу, проекти з інших представництв.

Назустріч сонцю

 

Зрозуміло, що основним нап­рямом роботи московських офісів міжнародних юрфірм є азійський. Тож фірми почали активно мобілізувати свої представництва в Азії, в основному у Китаї. Адже потрібно відповідати потребам часу та новому напряму міжнародної торгівлі. Як зазначив керівник московського офісу однієї з юрфірм, перші особи зі «Сбербанку» та ВТБ сьогодні постійно літають у східному напрямку. Кожна компанія, яка потрапляє під санкції, одразу починає пошук фінансування у Китаї. Тож юридичні фірми швиденько зв’язують нових постраждалих зі своїми колегами у Пекіні.

Також юристи кажуть, що тепер у літаках на рейсах до Гонконгу та Пекіна чимало банкірів і юристів. Звичайно, так просто Лондонську біржу Гонконзькою не замінити, але сьогодні все більше часу бізнес та його консультанти проводять у Китаї.

За словами керівника московського офісу Allen & Overy Едвіна Тема, російські компанії активно цікавляться залученням азійських грошей, а також пошуком партнерів для спільних проектів та інвестицій. Тому міжнародні юридичні фірми без азійських пропозицій можуть опинитися у невигідному становищі. З іншого боку, багато хто переконаний, що Росія ближча до Європи, аніж до Азії, тому з часом вектор знову зміниться.

 

Режим очікування

 

Проблемою є і перспектива неможливості представлення інтересів десятків санкціонованих компаній та осіб за кордоном. За словами керуючого партнера місцевої юридичної фірми, до різних компаній застосовані санкції різного рівня. Декому заборонений будь-який різновид ділових відносин із Заходом, але найчастіше санкції не забороняють компаніям працювати з клієнтами та партнерами, перекрита лише можливість фінансування.

Тож чимала частка роботи для міжнародних юрфірм сьогодні — консультування клієнтів з питань, що можна зробити у зв’язку з тими чи іншими типами санкцій.

Та все ж це не уберігає іноземців від загального скорочення обсягів роботи і, відповідно, штату. Назвати його суттєвим важко, адже офіси втратили лише по декілька юристів, проте тенденція не дуже оптимістична. І хоча поки що жодна фірма не оголосила про вихід з російського ринку, коментатори вважають, що деяким гравцям доведеться закрити свої представництва у РФ.

Утім, є і оптимісти, такі як керуючий партнер московського офісу Freshfields Bruckhaus Deringer Михайло Локтіонов. За його словами, якщо поглянути на роботу над угодами, то підготовча робота триває і проходить доволі активно, в очікуванні, що ситуація поліпшиться. Хоча, звичайно, інтенсивність знизилася і ринок зав­мер в очікуванні. Тож компанія, з огляду на довгострокові перспективи, поки що не планує робити жодних рішучих кроків.

Як кажуть досвідчені юристи, які вже давно працюють на російському ринку, робота на ринках, що розвиваються, завжди передбачає повну готовність до неприємних сюрпризів у будь-який момент.

А нам все одно

Цікаво, що локальні російські юридичні фірми не виказують песимізму через запровадження санкцій, принаймні офіційно. Щоправда, й оптимізм уже не той, що був ще у травні-червні. Тоді московські юристи стверджували, що звикли працювати у стані перманентної кризи, тож санкції та їхні наслідки їх не лякають. До того ж, чим більше в клієнта проблем, тим більше в юристів роботи. Це стосується як санкцій проти компаній, так і санкцій проти окремих осіб, оскільки так чи інакше під удар підпадає бізнес «санкціонованих» осіб.

У своїх коментарях виданню The Lawyer у травні цього року представники російських юрфірм з неприхованою гордістю повідомляли про те, що російські фірми почали отримувати все більше роботи, яку раніше виконували міжнародні консультанти. Причому деякі з клієнтів просто кажуть, що не можуть довіряти іноземним компаніям, аргументуючи це тим, що іноземці на них «тиснуть».

Також від кризи очікувалися і деякі інші позитивні для російського юрбізнесу моменти, зокрема оголошені Кремлем деофшоризація, дедоларизація та повернення капіталу до Росії. У рамках цих змін юристи також передбачали масовий «переїзд» вирішення спорів з британських судів до російських. Тож вони почали активно заохочувати клієнтів до вирішення спірних питань саме у російських судових інстанціях, посилаючись, щоправда, на санкції та на побажання керівництва країни, а зовсім не на чесність та об’єктивність російських суддів та арбітрів.

Що стосується консультування російських клієнтів у відносинах з азійськими партнерами, то з часом з’ясувалося, що більшою мірою правими були ті гравці російського ринку, які у цій царині віддавали перевагу міжнародним юрфірмам у Москві та Пекіні. Твердження, що для азійських партнерів російських компаній найлогічніше було б звертатися за консультаціями до російських юрфірм, які і ринок ліпше знають, і послуги пропонують дешевші, були розбиті суворою реальністю довіри до міжнародних брендів. Як показала осінь, поки що у битві перемагають міжнародні гравці. Утім, ніхто не заважає російському бізнесу відкривати представництва у Китаї.