№09 Вересень 2014 року → У вільний час

Post Scriptum: Правила нового життя

Андрій МОРОЗ,
асоційований партнер ЮФ «Лавринович і Партнери

Україна переживає, мабуть, найскладніший період за всі часи незалежності. Загроза територіальній цілісності, неоголошена війна, що ведеться вже не перший місяць, не вирішене питання забезпечення армії. Саме в цих нап­рямах приймаються основні нормативно-правові акти. Здавалося б, усе інше має відійти на другий план. Адже всі думки та сили скеровані саме на подолання існуючої загрози.

Останні місяці були особливо плідними для законотворчого процесу і відзначилися появою досить резонансних документів. Так, не можна не згадати про відомий законопроект № 4300а «Про протидію і запобігання сепаратизму та подолання наслідків сепаратистської діяльності на території України (десепаратизацію)». Завдання і наміри щодо боротьби із сепаратизмом, викладені в проекті, більш ніж нагальні та зрозумілі, проте багато його положень потребуватимуть подальшого доопрацювання. Нечіткі та спірні положення цього проекту викликали критику правозахисників, зокрема і Харківської правозахисної групи. Не менш знаковим стало внесення Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення суверенітету та захисту територіальної цілісності України», який має скасувати позаблоковий статус України для набуття членства в організації Північноатлантичного договору (НАТО).

Гучною подією стало прийняття Закону України «Про санкції», якого чекала чи не вся Україна. Однак, незважаючи на нагальність, ним не передбачено відповідальності за його порушення чи невиконання рішень про введення санкцій, що ставить під сумнів ефективність реалізації передбачених ним спеціальних економічних та обме­жувальних заходів та не усуває можливості їх саботування окремими суб’єктами.

Окрім того, урядом схвалено законопроекти «Про Національне антикорупційне бюро України», необхідність прийняття якого прямо випливала із зобов’язань України перед ЄС, ГРЕКО, ОЕСР та МВФ, і «Про запобігання корупції», що має замінити неефективний Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Останнім часом у залі Верховної Ради України обговорюються та приймаються закони, які вносять суттєві зміни у правила здійснення підприємницької діяльності. Напевно, найочікуванішим для економіки документом є Угода про асоціацію з ЄС, яка і досі не ратифікована парламентом. Важливою подією стало і прийняття Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», завданням якого є створення зрозумілої та прозорої системи витрачання державних і місцевих ресурсів для підтримки бізнесу, контролю їхнього використання. Залишається незрозумілим, що за умов пос­тійного дефіциту державних коштів, існування неефективної системи державних субсидій та преференцій, яка спотворювала конкуренцію та ринкові механізми, які є основою міжнародної торгівлі, законодавець вирішив відтермінувати вступ у дію цього важливого акта на три роки.

Не залишилася поза увагою податкова сфера. Недавно уряд оприлюднив концепцію нової податкової реформи, метою якої є скорочення кількості податків та інших обов’язкових платежів, створення прозорого механізму їх адміністрування. Однак якщо ряд зборів справді скасовується, то говорити про зменшення навантаження зі сплати саме податків поки не варто. Концепція хоч і передбачає зменшення кількості податків з 22 до 9, проте таке скорочення відбуватиметься шляхом їх об’єднання. За задумами уряду, також планується змінити систему обліку прибутку і нарахування податку на прибуток, зменшити навантаження на фонд заробітної плати, запровадити диференційовану систему оподаткування доходів громадян, «віддати» місцевим бюджетам податок на нерухомість та єдиний податок разом із фіксованим сільськогосподарським податком.

Зміни також торкнуться агропромислового сектора. Згаданою концепцією пропонується обов’язковий перехід великих сільськогосподарських виробників на загальну систему оподаткування при перевищенні показників річної виручки та площі угідь встановлених значень. У будь-якому випадку анонсовані зміни в податковій сфері поки не формалізовані у вигляді законопроекту, а тому робити однозначні висновки зарано.

Запроваджені зміни навряд чи матимуть миттєві позитивні наслідки та сприймуться спільнотою. Велика вірогідність того, що ефект буде протилежним і призведе до гальмування розвитку бізнесу. Залишається сподіватися, що у далекоглядній перспективі всі нововведення виправдають себе. Країні необхідно вчитися жити та працювати за новими правилами, якими б вони не були.