Дискусія: Рекомендована швидкість

Євген ПІДЛІСНИЙ

Сучасні технології потроху проникають навіть до такої консервативної сфери, як українське судочинство, при цьому навіть на законодавчому рівні. Але чи здатні вони справді удосконалити та пришвидшити судовий процес в Україні?

Не секрет, що в Україні є чимало проблем, обумовлених затягуванням строків розгляду справ у судах через процесуальні диверсії. Справи розтягуються у часі й через складнощі для учасників процесу дістатися до суду. Крім того, сторони та свідки можуть не з’являтися до суду, бажаючи уникнути зустрічей з іншим учасником процесу. Бувають випадки, коли фізична присутність в одній залі кількох людей одночасно лише гальмує процес встановлення істини у справі. Сучасні засоби комунікації, доступні широким верствам населення, здатні ефективно розв’язувати вказані проблеми, а судові процеси зробити зручнішими.

Цікаве відео

Одним із засобів удосконалення судових процесів може стати використання відеоконференцій. Таке нововведення передбачається проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції» № 9753, зареєстрованим 26 січня 2012 року. Ним пропонується внести зміни до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України щодо можливості участі учасників судового процесу в судовому засіданні у режимі відеоконференції. Не обминув це питання і проект Кримінального процесуального кодексу України, який передбачає так зване дистанційне судове провадження, що здійснюватиметься у режимі відеоконференції.

Законопроект передбачає, що участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції здійснюватиметься на підставі судової ухвали, яка може бути винесена як за ініціативою од­нієї із сторін, так і суду. Передбачається, що в ухвалі має вказуватися суд, який повинен організувати відеоконференцію. Сама ж ухвала надсилається не лише класичним поштовим зв’язком, а й за допомогою кур’єра, факсу чи електронної пошти. Переваги від інтерактивного судочинства очевидні: це і пришвидшення судового процесу, і економія як державних коштів, так і грошей співгромадян. Зокрема, не буде однозначної необхідності у надсиланні повісток та матеріалів у справі поштою, а учасники процесу не потребуватимуть додаткових часових та грошових витрат на відвідування суду. Судові відеоконференції давно передбачені законодавствами більшості європейських держав, є вони і в США та Росії.

Запровадження судового розгляду справ у режимі відеоконференції в Російській Федерації було розпочато ще 1999 року, та вже у квітні 2000-го було проведено перше слухання кримінальних справ Верховним Судом Російської Федерації у режимі дистанційного провадження. Можливість слухання справ з використанням систем відеоконференцзв’язку передбачено й при розгляді справ арбітражними судами. Крім того, законодавство РФ передбачає можливість подання до арбітражних судів позовних заяв, відзивів на них, скарг в електронній формі шляхом заповнен­ня спеціальної форми на офіційному сайті відповідної судової інстанції, додає Юліана Малєєва, юрист LCF.

Разом із тим, введення відеоконференцій до судових процесів та розширення його застосування у кримінальному процесі не позбавлене потенційних недоліків, які можуть гальмувати прогресивність новації. На сьогодні застосування режимів телефонної конференції та відеоконференції передбачено при проведенні слідчих дій. Так, телефонна конференція може застосовуватися під час проведення допиту свідка чи експерта; відеоконференція може застосовуватися під час допиту свідка, експерта, підозрюваного, обвинуваченого і підсудного, очної ставки, пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки і обставин події. За фізичної відсутності особи у залі судового засідання суддя не може повністю оцінити морально-психологічний стан особи, що надає свідчення. Суддя та інші учасники процесу не можуть бути стовідсотково впевнені, що особа на іншому кінці монітору не піддається тиску чи іншому сторонньому впливу. Це, перш за все, стосується допиту підсудного у кримінальній справі із слідчого ізолятора. Актуальними є й технічні питання. Незважаючи на те, що законопроект зобов’язує суди забезпечувати належну якість зображення та звуку, можливість спілкування учасників процесу та реалізації ними своїх процесуальних прав та обов’язків, можна передбачити проблеми у практичній реалізації цих положень, адже законодавство не передбачає відповідальності. Усе це є потенційним підґрунтям для спекуляцій.

Технологічний прорив

Проведення відеоконференцій — не єдине технічне нововведення, здатне удосконалити судочинство. В окремих випадках повідомлення про розгляд справи надсилається з мобільних телефонів у вигляді sms, а чимало країн уже перейшли на електронну систему надсилання як процесуальних документів, так і документів, які слугують доказами у справах. Юліана Малєєва вважає, що, крім режиму відеоконференції, є доцільним запровадження, принаймні в господарському судочинстві, можливості подання позовних заяв та інших документів процесуального характеру в електрон­ній формі. Вона наводить приклад США, де ще наприкінці 1990-х років почала впроваджуватись система Case Management/Electronic Case Files (CM/ECF), яка, зокрема, використовується для подання позовних та інших документів в електронній формі. У межах цієї ­системи документи подаються у форматі PDF. Після подання документів відправник отримує ­повідомлення про їх прийняття, а система автоматично сповіщає інших учасників справи (за умовами, що вони зареєстровані в системі).

Уже є прецеденти, коли належне оповіщення здійснювалося за допомогою соціальних мереж. Причому це застосовується не лише у випадках, коли інші контактні дані сторони не відомі, але й в інших випадках, коли це зручніше. Судді таким станом речей теж мають бути задоволені, адже розширення способів комунікації з учасниками процесу полегшує їм життя. Разом із тим, виникають й очевидні проблеми: доведення того, що повістки, ухвали та інші документи доставлені та отримані належною стороною і вчасно.

Одним із яскравих прикладів використання Інтернету на благо судочинству є рішення Верхов­ного суду австралійської столиці Канберра, яким місцевій юрфірмі було дозволено надіслати повідом­лення про дефолт за іпотечним кредитом подружжю, що перестало обслуговувати свій кредит, за допомогою Facebook. Юристи, котрі представляли інтереси банку, довели, що це — ледве не єдиний спосіб сповістити відповідачів, адже за останньою відомою адресою вони не проживають, а імейли не доставляються. Суть повідомлення зводилась до того, що якщо подружжя не надасть відповідь протягом семи днів після його розміщення, банк розпочне процедури відчуження нерухомості.

Євген Щеглов, старший юрист ЮК «Правовий Альянс», говорить про те, що необхідно звернути увагу на систему отримання публічної інформації, яка також надає можливість засобами електронного зв’язку поінформувати сторони на їхній запит про рух справи. У тих же США з 80-х років минулого сторіччя запроваджено систему Public Access to Court Electronic Records (PACER), через яку можна отримати інформацію щодо відповідної судової справи (сторони, предмет спору, ціна позову, суддя, стадія судового розгляду, дата засідання тощо), забезпечує доступ до судових рішень тощо, відзначає Юліана Малєєва.

Безпечний допит

Олег ГРОМОВИЙ,
старший юрист МЮГ AstapovLawyers

Використання відеоконференції в судовій практиці стає все більш необхідною частиною засідань, особливо в кримінальному процесі. Використання таких нововведень у судових залах полегшить проведення низки процесуальних дій завдяки взаємодії в режимі реального часу суддів, прокурорів, адвокатів, які знаходяться в залі суду, з підсудними, які перебувають під вартою в слідчих ізоляторах. Наприклад, допит підсудного, який перебуває під вартою, можна буде здійснити дистанційно. Це допоможе запобігти можливій втечі під час супроводження підсудного до залу суду і назад, скоротить витрати на конвоювання. Більше того, відеоконференція дасть змогу підсудному, в разі його поганого самопочуття, яке обмежує можливість його пересування, дати свідчення зі слідчого ізолятора і реалізувати своє право на захист. Є кримінальні справи, за якими перебування в залі суду свідків чи потерпілих наражає їх на небезпеку. Тому відеоконференції — ефективний спосіб безпечного допиту свідків чи потерпілих без їхньої фактичної присутності на судовому процесі.

У той самий час варто зазначити, що використання систем відеоконференцзв’язку має бути можливим за умови подання клопотання про це самим учасником процесу. Тобто, законодавець повинен наділити підсудного або свідка правом вибору: давати свідчення безпосередньо в залі судового засідання або за допомогою відеоконференції. Крім того, варто враховувати ризик протиправного тиску на підсудного в слідчому ізоляторі або перед, або безпосередньо в процесі надання свідчень під час відеоконференції. У разі виникнення найменших підозр суд повинен відмовити в проведенні відеоконференції і наполягти на виклику підсудного або свідка до залу судового засідання.

Прискорений розгляд

Юліана МАЛЄЄВА,
юрист ЮФ LCF

Упродовж останніх років Україна активно підтримує світову тенденцію із застосування новітніх технічних засобів під час здійснення правосуддя. Наразі такі засоби застосовуються настільки повноцінно, наскільки це дозволяє, у першу чергу, чинне законодавство та технічне, програмне забезпечення судів. Використання технічних засобів здійснюється як безпосередньо під час розгляду справи, так і поза ним. На сьогодні, зокрема, має місце:

—?фіксування технічними засобами судового процесу;

—?функціонування автоматизованої системи документообігу (розподіл справ між суддями, ведення електрон­ного архіву тощо);

—?функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень України;

—?здійснення виклику до суду шляхом надсилання тексту повістки факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою;

— відстеження інформації про рух справи.

Крім того, певну можливість користування технологічними новинками мають і учасники судового процесу, зок­рема як письмові докази приймаються електронні документи, передбачені такі засоби доказування, як аудіо-, відеозаписи тощо.

Досить непоганою є ідея проведення судового засідання в режимі відеоконференції, хоча це потребує значних затрат, проте, безумовно, прискорить розгляд справи. З іншого боку, розгляд справи в режимі відеоконференції має й певні недоліки, зокрема немає візуального контакту між судом, учасниками справи, свідками, багато моментів можуть залишитися поза кадром.

Районні особливості

Євген ЩЕГЛОВ,
старший юрист ЮК «Правовий Альянс»

Оцінювати рівень використання технічних засобів у судовому процесі необхідно насамперед залежно від спеціалізації судів. Нормами Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України передбачається надання суду номерів телефонів та електронної пошти. Однак за мою практику при розгляді цивільних справ жодного разу працівники суду не використали цю інформацію для повідомлення про судовий розгляд сторону в процесі або його представника. В адміністративних судах використання телефонного зв’язку — більш поширене явище, яким не нехтують. Використання секретарем телефону сторони спрощує процедуру повідомлення позивача та прискорює підготовку до судового процесу.

Важливим джерелом спілкування сторони та суду є реєстр судових рішень. Найбільш оперативною в цьому плані є система господарських судів, які найчастіше та найшвидше розміщують інформацію про призначення справ та результат їхнього розгляду. У Вищому господарському суді України є оголошення щодо звернення сторін процесу до реєстру з метою своєчасного отримання інформації про розгляд справ.

Діюча система електронного документообігу дає змогу значно прискорити інформованість сторін про перебіг судових процесів, однак строки та порядок її наповнення інформа­цією ставлять хрест на її перевагах та створюють черги в канцеляріях судів. Найгірша ситуація з використанням технічних досягнень у загальних районних судах. Також сторони з метою скорочення терміну обробки інформації в справі могли б надсилати на електронну пошту суду (секретаря, помічника) процесуальні документи в електронному вигляді.