Фокус: Арт-Приціл
Дотик до мистецтва прикрашає робочі будні юриста, даючи внутрішній заряд для чергових звершень
Більшість людей не уявляють свого життя без мистецтва. Ми отримуємо духовну насолоду від споглядання прекрасного, а безпосереднє долучення до процесу творчості може стати для людини певною медитацією, що поповнює енергетичні запаси. «УЮ» вирішив дізнатися, що надихає українських юристів та без чого вони не уявляють свого життя.
Класичний куточок
Валентин ГВОЗДІЙ, керуючий партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович»
Кожному з нас потрібно знаходити час і можливість для прекрасного, абстрагування від проблем і складних рішень. Такою віддушиною для мене є мистецтво і, зокрема, класична музика. Ми пишаємося тим, що наша юридична фірма знаходить можливість надавати системну підтримку українським оперним виконавцям та оркестрам.
Безперечно, будь-яке мистецтво не може існувати та розвиватися без меценатів. Наприклад, відвідуючи в Мюнхені Національну оперу, я дізнався, що вона на 90 % фінансується державою (це складає десятки мільйонів євро на рік) і лише 10 % — оплата за квитки глядачів. Зрозуміло, що такі бюджети є захмарними в українських реаліях, тому щоб наше мистецтво розвивалося, щоб нові зірки з’являлися, а відомі виконавці виходили на новий рівень, потрібна фінансова допомога підприємців та бізнесу.
Хтось відкриває приватні картинні галереї, а ми з моїм бізнес-партнером Сергієм Оберковичем мріємо відкрити приватну філармонію. Це дуже важке завдання, але я впевнений, що рано чи пізно це відбудеться. Така потреба сьогодні є, оскільки в Києві Національна філармонія завжди перевантажена програмою, і її сцена є недоступною для багатьох митців, які хотіли б презентувати себе та свої твори. Подібні проекти є в європейських країнах, і, я думаю, що наш Київ заслуговує на те, аби мати альтернативний заклад, який дасть змогу глядачам отримувати задоволення від класичних концертів, класичної музики та співу.
Увесь світ — театр
Анастасія СИЧ, PR-координатор АО AVER LEX
Життя сцени — це закулісна підготовка, світло софітів та звук моніторів, декорації та костюми, репетиції та зауваження режисера… І наступне, що після цього пам’ятаєш, — шалені оплески, крики «браво!», безліч квітів та привітань з прем’єрою! Коли вся команда працює з душею, то і кожен глядач переживає долю героя.
Моє захоплення театральною грою почалося ще в університеті, коли я потрапила на репетицію танцювальної частини трупи постановки мюзиклу «Ромео і Джульєтта» і отримала можливість стати її частиною. На сцені ми мали не просто танцювати, тримати лінії та робити підтримки, ми мали грати членів двох ворожих кланів — Капулеті та Монтекі. Тоді і був набутий перший досвід гри емоцій боротьби, ненависті, глибокої печалі та прощення.
Емоції та враження глядачів, отримані від перегляду мюзиклу, надихнули нашу команду на новий проект — художньо-історичний мюзикл «Граф Монте Крісто». Коли він стартував, мій запал був настільки шаленим, що я вирішила пробиватися вгору акторськими сходинками і цього разу отримати роль вокаліста. На моє щастя, і зі слухом, і з ритмом, і з голосом я дружу, тому після прослуховування я отримала роль графині Ерміни Данглар. Копітка робота над акторською грою в парі та вокальною партією стимулювала мене до професійних занять вокалом у студії Solo.
Якби мене запитали, якими трьома емоціями можна передати враження від гри на сцені, то, мабуть, я б виокремила: страх, піднесення та вибух емоцій. Якби мене запитали, що я відчуваю, коли виконую вокальну партію, то найбільше — внутрішнє тепло та потужний зовнішній посил. Настрій та енергія при цьому стрімко підвищуються, тому раджу всім не відмовляти собі в такому задоволенні!
Гуманітарна аура
Вольга ШЕЙКО, юрист ЮФ «Астерс»
Ви скажете, що професія адвоката менш творча, ніж професія музиканта? Хочу заявити авторитетно — ні! І лише тому, що обидва шляхи мною вибиралися і проживалися. Робота адвоката просто більш відповідальна, адже адвокат — не просто людина, що володіє теоретичним знанням і навичками в юриспруденції. У першу чергу це практик, достатньо обізнаний в інших сферах, таких як економіка, бухгалтерія, психологія тощо. Але при цьому він просто по-людськи повинен бути вам приємний, як звуки музики, яка супроводжує людину все життя. Крім професійної діяльності, до кола моїх інтересів входить, звичайно ж, музика. Я професійний музикант і диригент, і вже котрий рік разом з іншими колегами ми намагаємося підтримувати талановитих і молодих музикантів з усієї України, музичні колективи, хори. У цьому і привабливість професіоналізму в музиці — допомагаючи іншим, почуваєшся небайдужим до формування того невід’ємного атрибуту держави, який Ліна Костенко називала гуманітарної аурою нації. І саме сьогодні я особливо відчуваю наявність музичної освіти, оскільки в державі гостро стоїть проблема формування гуманітарної аури — культурного простору ідентичності українців. І ці завдання є першочерговими і фундаментальними як у діяльності держави, так і в моєму житті.
Мистецька палітра
Тарас ВОЛКОВ, керівник відділу маркетингу та PR АО Arzinger
У розумінні нашої компанії мистецтво відіграє важливу роль у суспільстві, одночасно виховуючи його і наповнюючи естетикою. Саме тому адвокатським об’єднанням Arzinger було прийнято рішення всіляко підтримувати молодих художників. Кілька років тому в офісі нашої компанії було відкрито галерею ARTzinger, метою якої є надання простору для демонстрації картин. За цей час у галереї були представлені роботи багатьох митців, у тому числі Зураба Мартіашвілі, Олени та Євгена Крутоголових, Інни Пантелемонової, Тетяни Горюшиної, Галини Москвітіної, Темо Свірелі та інших.
Крім цього, Arzinger промотує сучасне мистецтво, публікуючи календар на рік з картинами одного з художників і поширюючи його серед найближчих контактів. Багато наших друзів і клієнти з року в рік чекають на цей календар, бо він завжди наповнений особливими картинами, ретельно відібраними поціновувачами живопису нашої компанії.
На сьогодні популяризація мистецтва є соціально затребуваною, адже саме мистецтво дає нам можливість, з одного боку, усвідомити драматизм реальності, а з іншого — вийти з неї, відволіктися. Виходячи з цього, ми просуваємо живопис як серед співробітників, так і в суспільстві, та можемо з упевненістю сказати, що це соціально відповідальна функція.
Дамо джазу!
Назар ПОЛИВКА, юрист практики IT і медіа права АО «Юскутум»
Музика завжди була невід’ємною частиною мого життя. І тоді, коли я займався в музичній школі по класу флейти, і коли підбирав популярні пісні на гітарі чи грав на барабанах в університетській рок-групі. Але поворотним моментом у всій цій історії стало знайомство з джазом.
Як це зазвичай буває, все сталося випадково, на одному з перших курсів університету хтось із знайомих затягнув мене на джазовий концерт. Уже не пригадаю, що це були за музиканти, але пам’ятаю, що в цей вечір музика вперше дісталася найпотаємніших закутів мого «я». Тоді музика вирвала мене з виру повсякденного досвіду, адже нічого подібного до цього я не чув. І пішло-поїхало: пошук дисків на Петрівці, концерти, фестивалі… Але з часом мені стало замало просто слухати, захотілося стати активною складовою цього явища, тож почав приватно займатися у викладача по класу джазових барабанів, став членом джазового гурту JT Fresh, з яким ми багато виступали у клубах і гастролювали по джазових фестивалях України, Росії та Польщі.
Згодом знову захотілося чогось більшого, і ми з командою однодумців об’єдналися в неформальну мистецьку агенцію «Джезва», що спеціалізується на організації джазових концертів, фестивалів, майстер-класів та лекцій. За два роки активної діяльності ми організували близько сорока концертів, декілька міжнародних майстер-класів та два міжнародних джазових фестивалі.
На цей момент як юрист, який практикує в сфері медіа, розумію, що виконавський і організаційний досвід у музичній сфері — безцінний. Адже знаю, як функціонує специфічний механізм індустрії розваг не зі статей в Інтернеті чи норм закону — я був і залишаюся його складовою.
На жаль, юридична практика майже не залишає часу, щоб грати джаз, але я не можу відмовити собі в задоволенні організовувати джазові івенти. Для прикладу, у грудні цього року ми з колегами з адвокатського об’єднання «Юскутум» плануємо провести у Києві міжнародний джазовий фестиваль «Jazz Bez», тож запрошуємо всіх читачів журналу стати частиною цього магічного дійства.
Музейна позиція
Сергій КОННОВ, старший партнер АК «Коннов і Созановський»
Одним з моїх хобі є інтерес до мистецтва, зокрема музеїв. Для себе я виділив два музеї в Києві, які мені особливо цікаві, — це Музей імені Булгакова і «Шоколадний будинок». Протягом декілька років намагаюся не тільки відвідувати численні експозиції, представлені в цих музеях, а й надавати підтримку в їхньому розвитку. Так, у січні 2014 року разом із «Шоколадним будинком» ми організували виставку рідкісних фотографій Володимира Висоцького. Відвідувачі виставки мали можливість не тільки по-новому сприйняти його творчість, але й допомогти врятувати від руйнування унікальну пам’ятку архітектури — «Шоколадний будинок», оскільки частина грошей від проведення виставки пішла на реставрацію будівлі.
Завжди шукаю нові можливості для розвитку свого хобі. Улітку цього року я посприяв відкриттю першого в Києві музею Володимира Висоцького на Воздвиженці. Наразі готуємо другу експозицію, яка почне роботу з січня 2015 року.
