Тема: Службовий роман

Юридичні компанії прагнуть до співпраці з державою з міркувань лобізму, піару та підтримання корисних контактів

Під партнерством юридичного бізнесу з державою зазвичай розуміють одну з двох форм співпраці: участь правників у дорадчих та консультативних радах при державних органах або їх безпосереднє юридичне обслуговування. Обидві форми вельми привабливі для юристів, адже остання означає прибуткові замовлення, а перша — корисні зв’язки і, до того ж, крихту піару.

Утім, відносини в цій сфері оповиті тінню: переважна більшість правників не знайшла, що розповісти з власного досвіду про співпрацю з державою. Воно й зрозуміло, враховуючи реалії вітчизняного бізнесу та загалом державно-приватного партнерства.

Про своєрідні традиції проведення тендерів усім добре відомо: оминувши «гострі кути» державних закупівель, докладніше зупинімося на такій формі партнерства, як участь юристів у громадських радах.

Інтерес державних органів у залученні незалежних фахівців цілком зрозумілий — наша держава досягла того рівня демократичності, коли принаймні створювати видимість контролю громадськості над процесом прийняття владно-управлінських рішень стає ознакою хорошого тону.

Зацікавленість представників юридичного бізнесу також осягнути нескладно. По-перше, згадування компанії серед радників держави — непоганий штрих до привабливого корпоративного портрета. По-друге, громадські ради — джерело найсвіжішої інформації про зрушення, що насуваються в законодавчій сфері. Потретє, налагоджені контакти з можновладцями ще ніколи й нікому не завадили (окрім, звичайно, сумнозвісних випадків не надто розсудливого з ними розпоряджання). Головне ж — звісно, лобістська складова. З-поміж багатьох хороших фахівців у сфері права клієнти преміум-сегмента оберуть того, хто здатен вплинути на зміст регуляторних актів ще до їх прийняття.

У розвинених демократичних країнах, де будь-який значущий нормативний акт повинен обов’язково пройти громадську експертизу, консультування держави та співпраця з нею має дещо прозоріше забарвлення, але зміст аналогічний — юристи мають можливість стати на захист інтересів своїх клієнтів ще на нормотворчій стадії.

Лобізм не є негативним чи позитивним явищем — це лише одна з реалій серйозного бізнесу, наявність якої ніхто не заперечує. І доки підвищуватиметься інтерес клієнтів до представлення їхніх інтересів у кабінетах, де приймаються владні рішення, доти не вщухатиме прагнення юристів зайняти і своє «місце під сонцем» у громадських радах.

І нехай навіть кількість осіб, котрі виграють від громадської діяльності правників, фактично обмежене вузьким колом їхніх клієнтів, відкидати соціальну користь цієї діяльності не варто. Саме завдяки їй влада повільно привчається до діалогу з бізнесом, який, зрештою, є однією з ознак відкритого демократичного суспільства.

ДИСКУСІЯ

Членами яких громадських рад при органах державної влади є юристи вашої компанії?

В яких інших формах співпрацюєте з державними органами та установами?

Олександра ПАВЛЕНКО,
адвокат, партнер ПГ «Павленко і Побережнюк»

ПГ «Павленко і Побережнюк» входить до робочої групи при Кабінеті Міністрів України, яка займається земельною реформою, і представлена в ній партнером Ларисою Побережнюк та адвокатом Альоною Проценко. Я особисто входила до складу робочої групи при Кабінеті Міністрів України, яка розробляла законопроект щодо декриміналізації так званих економічних статей Кримінального кодексу України. Подекуди ПГ «Павленко і Побережнюк» ініціює створення ситуативних робочих груп, які розробляють законо­проекти в певних сферах нашої життєдіяльності. Наприклад, останнім часом ми розробили законопроект щодо медіації, який у подальшому був переданий на доопрацювання до Секретаріату Президента. Зараз ми очікуємо на створення робочої групи щодо цього питання.

Подібна робота займає дуже багато часу, адже лише засідання в цих робочих групах при прийнятті того чи іншого рішення тривають три-чотири години. І це не враховуючи неофіційних зустрічей з членами та учасниками робочих груп щодо узгодження позицій при наступному обговоренні цих питань на офіційних засіданнях. Однак є й зворотний бік медалі громадської діяльності. Коли ти починаєш висувати непогані ідеї, віддаєш себе повністю справі, за яку ти берешся, то одразу виникає багато запитань, телефонних дзвінків від органів державної влади з різними пропозиціями щодо питань, які порушуються в ході засідань робочих груп. З одного боку, приємно відчувати, що твій інтелект, прагнення та ідеї оцінюють належним чином, однак з іншого — подібна громадська діяльність починає забирати ще більше твого робочого часу.

Ілля КОСТІН,
партнер ЮК «Правовий Альянс»

Сьогодні ЮК «Правовий Альянс» представлена в декількох громадських радах, які є стратегічно важливими для нашої клієнтури. Це — Комісія з питань діяльності фармацевтичної галузі Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України, Громадська рада при Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів, а також Громадська рада при Державній службі інтелектуальної власності України.

Наша компанія є спеціалізованим радником фармацевтичної індустрії, й така професійна орієнтованість зумовлює постійну необхідність співпраці з державними органами та установами, адже фармацевтична галузь сьогодні є однією з найбільш «зарегульованих» в Україні. Саме тому ми завжди повинні «тримати руку на пульсі» — моніторити нові законодавчі акти, швидко аналізувати вплив новел законодавства на діяльність наших клієнтів. Перш за все, корисним інструментом стає можливість залучення влади до діалогу з певним ринком. Ми часто виступаємо посередниками, звертаючись до органів влади від імені громадськості (професійні асоціації), запрошуючи обидві сторони на спільні заходи, присвячені гострій проблематиці галузі. При таких формах співпраці державний орган також досягає своєї мети — бути відкритим, слухати адекватну критику його роботи, приймати зауваження.

Запити на консультації від професійних асоціацій з питань, важливих для переважної більшості гравців ринків, приходять приблизно раз чи два на тиждень, тому наша компанія витрачає досить багато часу на цю роботу. При цьому робота полягає винятково у наданні правових висновків стосовно законодавчих ініціатив.

Олексій ШЕВЧУК,
керуючий партнер ЮА «Шевчук та Партнери»

Керівники та юристи ЮК «Юридичне агентство «Шевчук та Партнери» є членами винятково Асоціації праників України, відповідно наші юристи сьогодні представляють цю організацію в Громадській раді при Державній службі України з питань захисту персональних даних.

Також юристи компанії постійно проводять моніторинг питань, пов’язаних із створенням нових громадських рад при органах державної влади, де вони ще не створені або перебувають на перших етапах створення (створена ініціативна група згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року № 996) з метою участі в цих радах у подальшому.

Щодо співпраці нашої юридичної компанії з державними органами та установами, то можна зазначити, що це дуже складний процес, оскільки державні органи та установи звертаються до нашої компанії тільки у випадках, коли юридична служба державного органу чи установи власними силами не може вирішити певне правове питання або через велику завантаженість просто не має часу. Крім того, така співпраця дещо ускладнюється і вимогами Закону України «Про здійснення державних закупівель», тому наша компанія в більшості випадків намагається брати ті замовлення, які не потребують проведення тендерних процедур. Хоча можна сказати, що останнім часом звернень від державних органів та установ стає дедалі більше, оскільки юридичні служби державних органів та установ не завжди мають справу з певними правовими питаннями, вирішення яких є винятковою спеціалізацією юридичної фірми.

Наталія МЕЩЕРЯКОВА,
партнер DD&I IP Agency

Торік я увійшла до Громадської ради при Державній службі інтелектуальної власності України та декілька місяців працювала у складі робочої групи з питань підготовки проектів її керівних документів, пропозицій щодо структури і форм діяльності, що повинні були бути розглянуті на першому засіданні. На жаль, склад Ради не був затверджений наказом Державної служби інтелектуальної власності України, як передбачено законодавством, відбулися інші установчі збори, обраний новий склад, до якого я вже свою кандидатуру не висувала. Насправді шкода було витраченого часу на роботу в Раді, яка виявилась «нелегітимною».

На сьогодні я зосередила зусилля на роботі у складі Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), де очолюю Комісію з питань інтелектуальної власності, до якої входять представники Державної служби інтелектуальної власності, Митної служби, Антимонопольного комітету, Міністерства внутрішніх справ, що дає змогу плідно співпрацювати в колі фахівців. Звісно, робота потребує часу і на організацію засідань, і на підготовку матеріалів для розгляду. Останнім часом ми продовжуємо роботу над проектами документів щодо правил ведення бізнесу з використанням об’єктів інтелектуальної власності і над перекладом та адаптацією керівних документів для бізнесу та органів державної влади, розроблених міжнародними організаціями, у тому числі ICC WBO та BASCAP. Часу, справді, потрібно багато. Проте це робота на перспективу.

Артем ВОЛКОВ,
адвокат, старший юрист ЮФ «АНК»

Юристи ЮФ «АНК» неодноразово брали участь у підготовці візитів найвищих посадових осіб держави до Одеського регіону, оскільки це безпосередньо торкалося інтересів наших клієнтів та проектів, що реалізуються ними.

Що стосується представництва інтересів державних підприємств у судах, то, як відомо, нинішній «ліміт» для юридичних послуг складає 100 000 гривень, тому для «невеликих» або «разових» замовлень проведення тендеру можна уникнути. У нас був досвід представництва інтересів державних підприємств, зок­рема морських портів, у тому числі в іноземних судових установах. Як показує наш досвід, співпраця з державними підприємствами вимагає більш формального підходу, ніж робота з бізнес-клієнтами. Державні підприємства зазвичай вимагають більшої деталізації виконаної роботи, не визнають звіти та консультації, надіслані за допомогою електронної пошти, та більш обережно підходять до формування ціни на юридичні послуги.

Наталія ШПАК,
партнер ЮФ «Міжнародна юридична служба»

Наша компанія неодноразово залучалася державними органами для участі у низці судових процесів зі звільнення з-під арешту майна, що належало державі в іноземних юрисдикціях. У конкретному випадку була створена робоча група, що складалася із провідних фахівців міністерств та відомств, залучених до судового процесу за кордоном. Спільно розглядалися і відпрацьовувалися можливі варіанти розв’язання проб­леми, де кожен з учасників виконував визначену частину завдання. Безумовно, юристи брали на себе більшу частину роботи та несли велику відповідальність, оскільки саме від їхньої роботи залежав успішний результат. Не можу не сказати, що така співпраця дуже цікава у всіх аспектах виконання поставленого завдання.

Олена КІБЕНКО,
керуючий партнер ЮФ «Кібенко, Оніка і Партнери»

Однією із сфер спеціалізації ЮФ «Кібенко, Оніка і Партнери» є законотворча діяльність, тому для нас дуже важливо співпрацювати з державними органами, зокрема, членами громадських та експертних рад. У жовтні 2010 року я увійшла до складу Експертної ради з питань корпоративного управління при Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. У вересні 2011 року мене обрано до складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді України (за спеціалізацією «господарське право і господарський процес»), а у грудні 2011-го — до складу Громадської ради при Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Безперечно, така робота потребує високої кваліфікації, досвіду і багато часу. Кількість запитів залежить від специфіки функціонування органу.

Так, найчастіше приходять запити від Верховного Суду України — понад десять на місяць. Утім, така співпраця свідчить про високий експертний статус фахівця, надає можливість отримати нові корисні контакти, інформацію про майбутні зміни законодавства, яка може піти на користь клієнтам фірми.

ДИСКУСІЯ

Якими є найбільш поширені форми співпраці між юрфірмами та державними органами в Україні і за кордоном?

Яких помилок потрібно уникати юридичним фірмам під час такої співпраці?

Ольга ДМИТРІЄВА,
керуючий партнер ЮФ «Дмитрієва та Партнери»

Найчастіше державні органи звертаються за послугами до юридичних фірм, якщо штатні юристи не мають досвіду ведення тієї чи іншої справи або через великі обсяги роботи, пов’язані з веденням справ, результатів у яких або немає, або вони не задовольняють керівництво даного державного органу.

Прийняття рішення про залучення юридичної фірми для виконання окремих завдань державних структур здійснюється на конкурсній основі. Але на практиці отримати інформацію про юридичні послуги, яких потребує той чи інший держаний орган, досить складно; тендери часто мають закритий, неофіційний характер, а виграють їх найчастіше фірми, які створюються самими чиновниками.

Рівень корупції та недобросовісної конкуренції в сфері державних закупівель у нашій державі є досить високим. І цим Україна невигідно відрізняється від більшості розвинутих держав. Так, у Канаді, яка входить до десятки держав з найменшим рівнем корупції, управління державними закупівлями здійснюється в рамках безперервного спектру дій, що базуються на трьох аспектах: міцній законодавчій базі, принципах попередження та контролю. Для профілактики корупції ведеться робота в таких напрямах, як дотримання цінностей та етики при державних закупівлях, навчання персоналу (підвищення кваліфікації та інформування про обов’язки), механізми, що забезпечують дотримання принципів чесності та прозорості, розкриття інформації. Контроль за виконанням вимог законодавства здійснюється з допомогою таких інструментів, як дотримання політики закупівель, управлінські схеми, нагляд (моніторинг, аудит), розслідування. У законодавстві чітко прописаний процес проведення розслідування у випадку виявлення порушень та визначено санкції.

Юридичним фірмам, які мають намір співпрацювати з державними органами, треба враховувати всі можливі ризики.

На сьогодні участь у державному тендері — це процес складний та недосконалий, який потребує великих витрат часу, коштів та досконалого знання законодавства в сфері державних закупівель. Ваша пропозиція може бути відхилена замовником, навіть якщо ви запропонували кращі умови, ніж інші учасники тендера.

Зважаючи на те, що держані органи ще не досягли необхідного рівня у проведенні тендерів, є ризик визнання результатів конкурсу недійсними з усіма наслідками такого визнання.

Крім того, потрібно враховувати, що судові процеси, як правило, тривають довго, і поки буде винесене рішення у справі, керівництво може змінитися, і договір з фірмою може бути розірвано. Треба враховувати цей момент. Особливо це стосується справ, у яких оплата послуг юридичної фірми здійснюватиметься списанням коштів з рахунків боржника.

Олександра ПАВЛЕНКО,
адвокат, партнер ПГ «Павленко і Побережнюк»

На Заході є таке поняття, як «лобізм», який, по суті, є однією з форм співпраці органів державної влади та недержавного сектору. Є також певні групи юристів-лобістів, які лобіюють прийняття тих чи інших питань через участь у громадських комітетах, що створюються при органах державної влади. Наприклад, у регламенті німецького Бундестагу чітко зазначена можливість легального існування громадських об’єднань при органах державної влади. Їхня мета — готувати зауваження до законопроектів, які виносяться на порядок денний парламенту. Останній без обговорення громадськістю цих ініціатив не має права ставити їх на голосування. У Литві подібна система з’явилася у 2001 році, а в Польщі — у 2005-му.

Що стосується України, то під час співпраці з держорганами юрфірмам необхідно уникати невизначеності. Під час роботи над законопроектами виникає багато питань, та й на виході він має іноді зовсім іншу форму, ніж ту, над якою працювала громадська рада. Тому клієнтам і суспільству важливо пояснити, які саме законодавчі ініціативи були ініційовані тобою, а до яких ти не маєш жодного відношення.

Артем ВОЛКОВ,
адвокат, старший юрист ЮФ «АНК»

Конструктивна та ефективна спів­праця з органами державної влади — гарантія успіху будь-якого бізнесу, і юридична практика не є винятком. Для юридичних фірм така співпраця зазвичай проявляється під час проведення спільних заходів (круглих столів, семінарів, конференцій) та участі юристів у громадських радах. Але головне місце у співпраці, безумовно, займає надання юридичних послуг державним підприємствам, установам та організаціям.

Як приклад вдалої співпраці можемо навести розширене засідання Комітету з транспортного права Асоціації юристів України, яке відбулося в 2011 році, присвячене питанню залежалих вантажів. У заході взяли участь представники Одеської обласної державної адміністрації, Південної митниці та морських портів України. У рамках заходу відбувся цікавий обмін думками та поглядами на проблему, обговорено проекти документів.

ДИСКУСІЯ

Якими є найбільш поширені форми співпраці між юрфірмами та державними органами в Україні і за кордоном?

Яких помилок потрібно уникати юридичним фірмам під час такої співпраці?

Ольга ДМИТРІЄВА,
керуючий партнер ЮФ «Дмитрієва та Партнери»

Найчастіше державні органи звертаються за послугами до юридичних фірм, якщо штатні юристи не мають досвіду ведення тієї чи іншої справи або через великі обсяги роботи, пов’язані з веденням справ, результатів у яких або немає, або вони не задовольняють керівництво даного державного органу.

Прийняття рішення про залучення юридичної фірми для виконання окремих завдань державних структур здійснюється на конкурсній основі. Але на практиці отримати інформацію про юридичні послуги, яких потребує той чи інший держаний орган, досить складно; тендери часто мають закритий, неофіційний характер, а виграють їх найчастіше фірми, які створюються самими чиновниками.

Рівень корупції та недобросовісної конкуренції в сфері державних закупівель у нашій державі є досить високим. І цим Україна невигідно відрізняється від більшості розвинутих держав. Так, у Канаді, яка входить до десятки держав з найменшим рівнем корупції, управління державними закупівлями здійснюється в рамках безперервного спектру дій, що базуються на трьох аспектах: міцній законодавчій базі, принципах попередження та контролю. Для профілактики корупції ведеться робота в таких напрямах, як дотримання цінностей та етики при державних закупівлях, навчання персоналу (підвищення кваліфікації та інформування про обов’язки), механізми, що забезпечують дотримання принципів чесності та прозорості, розкриття інформації. Контроль за виконанням вимог законодавства здійснюється з допомогою таких інструментів, як дотримання політики закупівель, управлінські схеми, нагляд (моніторинг, аудит), розслідування. У законодавстві чітко прописаний процес проведення розслідування у випадку виявлення порушень та визначено санкції.

Юридичним фірмам, які мають намір співпрацювати з державними органами, треба враховувати всі можливі ризики.

На сьогодні участь у державному тендері — це процес складний та недосконалий, який потребує великих витрат часу, коштів та досконалого знання законодавства в сфері державних закупівель. Ваша пропозиція може бути відхилена замовником, навіть якщо ви запропонували кращі умови, ніж інші учасники тендера.

Зважаючи на те, що держані органи ще не досягли необхідного рівня у проведенні тендерів, є ризик визнання результатів конкурсу недійсними з усіма наслідками такого визнання.

Крім того, потрібно враховувати, що судові процеси, як правило, тривають довго, і поки буде винесене рішення у справі, керівництво може змінитися, і договір з фірмою може бути розірвано. Треба враховувати цей момент. Особливо це стосується справ, у яких оплата послуг юридичної фірми здійснюватиметься списанням коштів з рахунків боржника.

Олександра ПАВЛЕНКО,
адвокат, партнер ПГ «Павленко і Побережнюк»

На Заході є таке поняття, як «лобізм», який, по суті, є однією з форм співпраці органів державної влади та недержавного сектору. Є також певні групи юристів-лобістів, які лобіюють прийняття тих чи інших питань через участь у громадських комітетах, що створюються при органах державної влади. Наприклад, у регламенті німецького Бундестагу чітко зазначена можливість легального існування громадських об’єднань при органах державної влади. Їхня мета — готувати зауваження до законопроектів, які виносяться на порядок денний парламенту. Останній без обговорення громадськістю цих ініціатив не має права ставити їх на голосування. У Литві подібна система з’явилася у 2001 році, а в Польщі — у 2005-му.

Що стосується України, то під час співпраці з держорганами юрфірмам необхідно уникати невизначеності. Під час роботи над законопроектами виникає багато питань, та й на виході він має іноді зовсім іншу форму, ніж ту, над якою працювала громадська рада. Тому клієнтам і суспільству важливо пояснити, які саме законодавчі ініціативи були ініційовані тобою, а до яких ти не маєш жодного відношення.

Артем ВОЛКОВ,
адвокат, старший юрист ЮФ «АНК»

Конструктивна та ефективна спів­праця з органами державної влади — гарантія успіху будь-якого бізнесу, і юридична практика не є винятком. Для юридичних фірм така співпраця зазвичай проявляється під час проведення спільних заходів (круглих столів, семінарів, конференцій) та участі юристів у громадських радах. Але головне місце у співпраці, безумовно, займає надання юридичних послуг державним підприємствам, установам та організаціям.

Як приклад вдалої співпраці можемо навести розширене засідання Комітету з транспортного права Асоціації юристів України, яке відбулося в 2011 році, присвячене питанню залежалих вантажів. У заході взяли участь представники Одеської обласної державної адміністрації, Південної митниці та морських портів України. У рамках заходу відбувся цікавий обмін думками та поглядами на проблему, обговорено проекти документів.

ДИСКУСІЯ

Якими є переваги та недоліки співпраці юридичної фірми з державними органами?

Як виграти тендер та як убезпечити себе від звинувачень у корупції та недобросовісній конкуренції?

Наталія Шпак,
партнер ЮФ «Міжнародна юридична служба»

Без сумніву, залучаючи зовнішніх юристів, державні органи керуються винятково їхнім професіоналізмом, компетенцією і хорошою репутацією на ринку державних послуг. Як правило, проблемні питання державних органів та підприємств, які передаються в аутсорсинг юридичним фірмам, стосуються ведення судових справ в іноземних юрисдикціях, міжнародного арбітражу, банкрутства, підготовки документів для різноманітних тендерів, та ще, з власного досвіду, залучення до розробки проектів нормативних і законодавчих актів, консалтинг з питань міжнародного та іноземного права.

Висновок: поєднання професіоналізму та зв’язків співробітників юридичних компаній у державних органах дає нам, як правило, більш ефективний результат та двосторонню вигоду.

Костянтин Глоба,
керівник практики антимонопольного та конкурентного права ЮА «Шевчук та Партнери»

Як це не банально, основним недоліком є те, що це державний орган зі своєю бюрократичною системою і проблемним фінансуванням.

Щодо іншого, то, якщо ви не підробили документи, не вчинили будь-які незаконні дії, то вас ніхто не звинуватить у цьому, а якщо навіть і недобросовісні конкуренти звинуватять, то, врешті-решт, це ж юридична фірма!

Наріжним каменем Закону України «Про здійснення державних закупівель» є те, що відповідальність майже за будь-які недоліки чи помилки у проведенні процедури закупівлі покладена на замовника торгів. Це прямо не передбачено Законом, проте випливає зі змісту його норм. Отже, якщо сам учасник не вчинив будь-яких незаконних дій, то його жодним чином не можна звинуватити у нечесній участі в процедурі, а відповідальність за недоліки проведення самої процедури чи будь-які порушення в оцінці пропозицій учасників покладена на замовника.

Потрібно враховувати, що пунктом 4 статті 18 Закону передбачено право подання скарги, які подаються до органу оскарження не пізніше, ніж чотирнадцять днів з дня отримання суб’єктом оскарження повідомлення про відповідне рішення чи дію замовника, що порушує права чи законні інтереси суб’єкта скарження. Скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються у судовому порядку із строком давності в один місяць.

Отже, якщо вказані строки минули і жоден суб’єкт не скористався своїм правом на оскарження — ці торги вважаються такими, що проведені належним чином.

Ольга ДМИТРІЄВА,
керуючий партнер ЮФ «Дмитрієва та Партнери»

Серед переваг — оплата послуг фірми, що виграла тендер. Але відомі також випадки надання юридичною фірмою своїх послуг державним органам на безоплатній основі. Як винагороду така фірма отримує право обнародувати факт про виконання робіт в інтересах держоргану, що, бе­зумовно, є досить ефективною рекламою і свідчить про високий рівень кваліфікації фахівців фірми.

Що ж до отримання преференцій для клієнтів фірми через співпрацю з державними органами, то це передусім питання етики. Головна проблема в сучасній практиці державних закупівель — людський фактор, що породжує корупцію та недобросовісність. Йдеться не лише про використання зв’язків з чиновниками, але й про злиття влади з бізнесом загалом.

Олена КІБЕНКО,
керуючий партнер ЮФ «Кібенко, Оніка і Партнери»

Співпраця з державними органами, установами, підприємствами має суттєві ризики, оскільки йдеться про використання для оплати юридичних послуг бюджетних коштів чи коштів державних підприємств. Ця сфера знаходиться під прискіпливим оком держави, яка прагне контролювати витрачання державних кош­тів. Як свідчить практика, фірми, які працюють у цій зоні ризику, мають бути готовими до ретельних перевірок правоохоронними органами, позовів про стягнення отриманих коштів тощо. Такі події, навіть якщо і не буде виявлено порушень чинного законодавства, досить негативно можуть вплинути на репутацію фірми: якщо фірма опиняється у центрі гучного скандалу, інші клієнти можуть відмовитися від її послуг.

Тому на сьогодні, якщо говорити про співпрацю з державними органами та органами місцевого самоврядування, то ми надаємо перевагу проектам, які реалізуються на партнерських засадах, тобто на безоплатній основі. Безперечно, є ризики того, що такі проекти забиратимуть багато часу і це негативно вплине на фінансовий стан юридичної фірми. Тому до партнерських проектів потрібно підходити виважено — обирати найбільш цікаві з точки зору професійного розвитку юристів чи піару фірми.